Тим паче, що зараз при примусовому закритті рахунку через непроходження фінмона банки все частіше знімають при видачі грошей до 20−30% від суми.

«Мінфін» з’ясував позицію банкірів, які забирають у клієнтів до третини грошей, думку Нацбанку на цю тему, а також запитав експертизу незалежних юристів.

НБУ: не штраф, а комісія

Новий імпульс історії з великими стягненнями з клієнтів банків у рамках фінансового моніторингу дав коментар Національного банку, в якому повідомлялося таке:

1. Банки не мають права застосовувати до клієнтів фінансові покарання у вигляді штрафних санкцій за порушення правил фінансового моніторингу.
2. Накладання банками на клієнтів штрафів за фінансовий моніторинг не відповідає дійсності, це фейк.
3. Банк може стягувати з клієнта «стандартну комісію» при поверненні клієнту грошей після застосування фінансового моніторингу — або під час переказу коштів до іншого банку, або під час видачі їх готівкою через касу. Ключове слово тут — «стандартна», — така комісія в середньому на ринку зараз становить 1% суми, одиниці стягують 2%.

«У медіа та телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, що зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках. Національний банк зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності!..

Банк може стягувати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції”, — буквально йдеться у заяві НБУ від 28 серпня у його соцмережах.

Вона активно обговорювалася не лише самими фінансистами, а й їхніми клієнтами, які просто під повідомленнями регулятора писали про наявність такого виду стягнень.

У відповіді на офіційний запит «Мінфіну» в НБУ підкреслили, що з людей можуть стягнути тільки комісії, але не штрафи за фінмоніторинг.

«Наголошуємо: законодавством із питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками „будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу“. Тобто за порушення правил фінансового моніторингу, банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта», — йдеться в офіційному коментарі Національного банку для «Мінфіну».

У ньому також уточнюється, що українські банки розривають відносини зі своїми клієнтами не лише через порушення правила фінмоніторингу, а й з інших причин:

• Неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри у можливому незаконному використанні картки.
• Отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки.
• Порушення власником картки умов договору.
• Ненадання власником картки документів, згідно з договором.
• Припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком.
• Виникнення несанкціонованої чи простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом чи кредитною лінією.
• Отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра у їх незаконному використанні.
• Встановлення факту провадження протиправної діяльності на підставі офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
• За наявності обґрунтованих підозр на підставі висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності. Використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
• Інші випадки, передбачені договором.

У чому проблема фінансового моніторингу

Пояснення НБУ зводиться до того, що безпосередньо за порушення правил фінмоніторингу банк 20−30% не стягує. Він проводить стягнення не за сам фінмон, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Коли людина хоче повернути собі заблоковані кошти.

Річ у тім, що фінансовий моніторинг за своєю формою та суттю не є послугою, яку замовляє клієнт. Це обов’язкова процедура оцінки будь-якої фізособи/ФОП/юрособи, яку кожен український банк зобов’язаний проводити на підставі Закону № 361-IX від 6 грудня 2019 року та Постанови НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.

У нацбанківському документі перераховано близько 70 ознак підозрілих операцій, на підставі яких можна зупинити транзакцію/угоду. Причому цей перелік не є остаточним: НБУ офіційно зобов’язав банки самостійно додавати нові ознаки, і на практиці їх список давно перевищив сотню.

Головне тут, що всі ці ознаки не розголошуються, і клієнти банків навіть не уявляють собі мотивацію банку, який застосував до них покарання. Спершу заблокувати рахунок, а потім стягнути величезний відсоток на поверненні власних коштів. Це самостійно визначає кожен банк окремо і, по суті, може зробити з кожним клієнтом все, що завгодно.

У своїх офіційних відповідях на скарги клієнтів банкіри саме так і відповідають: ви порушили правила, які ми не можемо вам розголошувати, але доступ до рахунку/грошей закрито на невизначений термін.

Насправді перед великим стягненням є два кроки. Перший: банк в односторонньому порядку фіксує порушення у рамках фінмоніторингу та блокує клієнту рахунки, після чого може його закрити в односторонньому порядку.

Другий: йде повернення коштів у рамках розрахунково-касового обслуговування (готівкою або переказом) за вирахуванням вищезгаданих 20−30% (залежно від банку), якщо не було зафіксовано відмивання грошей, фінансування тероризму чи іншого кримінального злочину.

Через причинно-наслідковий зв’язок люди сприймають це відрахування, як стягнення за фінмоніторинг, оскільки стандартна комісія за таку послугу становить 1%.

Нацбанк у відповіді для «Мінфіну» каже таке: «Варто ще раз наголосити, що банки мають право самостійно визначати свою тарифну політику в рамках чинного законодавства».

У Нацбанку також звернули увагу нашого видання на незначну кількість клієнтських скарг/звернень щодо комісій, які надійшли до нього від споживачів, та розібрали кейс Абанку.

«Щодо застосування Абанком 30% стягнення при примусовому закритті рахунку повідомляємо таке. За період з 01.01.2020 до 31.07.2024 з цього питання до НБУ надійшло лише два звернення, одне звернення надійшло у 2022 році та одне — у 2023 році.

При цьому, згідно зі ст. 47 Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» із змінами та доповненнями, «Банк самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом». Інформація про комісію за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку розміщена на офіційному сайті Абанку”, — наголосили нам у Нацбанку.

Форум «Мінфіну» буквально переповнений скаргами на застосування банками фінансового моніторингу, який клієнти вважають несправедливим і звинувачують фінансистів у поборах. Багато хто підкреслює, що до примусового закриття рахунку вони дійшли саме через порушення фінансового моніторингу. Банки відкрито їм це повідомляють, окремо наголошуючи, що можуть робити з ним, що захочуть.

Тому редакція «Мінфіну» може рекомендувати надсилати скарги не лише через наш сайт на служби підтримки банків, а й дублювати всю цю інформацію до Нацбанку, щоб регулятор також розглядав їхні ситуації та оперував широкою практикою застосування.

Що кажуть у банках

У банках також не вважають, що діють у рамках чинного законодавства.

«Комісію у розмірі 30% було запроваджено банком з осені 2023 року», — підтвердила в коментарі для «Мінфіну» перша заступник голови правління Абанка Наталія Крашеніннікова, що видно в публічному договорі банку, про який вже писав «Мінфін».

Крашеніннікова назвала нам дві причини впровадження цих 30% в Абанку:

• Зменшити появу нових дропів у банку, щоб використання Абанку в шахрайських операціях було невигідним. Основна мета запровадження комісії — загороджувальна для відсікання дропів.
• Компенсувати фінансові витрати банку на розробку рішень щодо фінансового моніторингу та антифроду (збільшення штату співробітників, ІТ-доопрацювання тощо).

Боротьбою з дропами пояснили «Мінфіну» високі комісії і у Південному.

«У вересні 2023 року банк «Південний» запровадив комісію у розмірі 30% за видачу/перерахування коштів у разі припинення ділових відносин із ініціативи нашого банку. Ця комісія — не штраф, це реакція на масове використання банківської інфраструктури для проведення нелегальних операцій за допомогою p2p-переказів влітку 2023 року, що зафіксував Національний банк загалом у системі.

Комісія спрямована на боротьбу з таким явищем, як дропи — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньового сектора економіки в різних сферах (підпільний гральний бізнес, ухилення від оподаткування, легалізація кримінальних доходів тощо). Комісія виступає бар’єром для зазначених клієнтів у використанні банку «Південний» для проведення нелегальних операцій”, — йдеться у коментарі пресслужби банку «Південний» для «Мінфіну».

Там також відзначили роботу з фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії відмиванню доходів.

При цьому жоден банк, із яким спілкувався «Мінфін», не надав рішень судів щодо клієнтів із заблокованими рахунками в рамках фінмоніторингу, і не назвав кількість таких постанов, що доводять скоєння злочину.

Стягнення у людей 20−30% коштів при примусовому закритті рахунку банкіри визнають, але називають це саме комісією.

«Наприкінці 2023 року банком було переглянуто тарифи з обслуговування клієнтів, які користуються карткою izibank. Зокрема, було запроваджено комісію для клієнтів — фізичних осіб у розмірі не більше 20% від суми балансу після погашення кредитних зобов’язань (не більше 10 тис. грн) при знятті готівки або переказі коштів у нацвалюті за реквізитами на рахунки в інших банках при припиненні ділових відносин за ініціативи банку.

Зазначена комісія не належить до штрафів і є складовою тарифної політики”, — наголошується в коментарі пресслужби Таскомбанку для «Мінфіну».

Але,якщо вивчити тарифний додаток до договору ТАСкомбанку, то ми не побачимо там жодної кваліфікації.Немаєні слова«комісія», ні слова «штраф», жодного визначення.Його коженспоживачзмушенийдаватисамостійноі часто вважає це фінансовим покаранням виходячи з розміру в 20% (не більше 10 тис.грн), на що має право — як сторона, що не брала участь у складанні договору.

Незадоволеним клієнтам пропонують, як арбітра, залучати Нацбанк.

«Якщо клієнт вважає, що комісію стягнули несправедливо, він має право звернутися до Національного банку України. Щодо кожного випадку ми надаємо відповідні дані перевірки регулятору для підтвердження, що стягнення зроблено в рамках запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», — запевнили у пресслужбі банку «Південний».

Але, як видно з коментаря Нацбанку, регулятор вважає дії банків законними, тому навряд чи допоможе клієнтам.

Суди та інші шанси клієнтів

Люди все частіше звертаються з цією проблемою до незалежних юристів, адвокатів та до суду.

«Справді, встановлення таких «штрафів» чи «комісій» на рівні договорів про надання послуг клієнтам є неординарним і, вочевидь, не може розглядатися як «стандартні звичайні комісії».

Проте жоден нормативно-правовий акт НБУ не обмежує банки у можливості встановлення таких умов, а особливо з огляду на готовність клієнтів приймати такі умови. Отже, єдиним реальним механізмом боротьби з «несправедливими» умовами договорів про надання послуг є лише оскарження таких положень у судовому порядку.

Але тут є логічна проблема, адже діючі клієнти вже погодилися на відповідні умови, коли ухвалили умови договору та користуються послугами банку”, — визнав у коментарі «Мінфіну» радник юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Руденко.

Більшість банків працюють за принципами відкритої оферти. Розміщують свої договори на сайтах, і там публікують зміни до них. Хоча не всі роблять це своєчасно і за формою, тому кожен випадок можна розглядати окремо.

Руденко також зазначив, що банки припиняють обслуговування на підставі «встановлення клієнту неприйнятно високого ризику», згідно з ч.1 ст. 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення», а також внутрішніх правил фінансового моніторингу. Він оцінив практику у таких справах, як неоднозначну.

Його колеги запевняють, що виграти у банків суперечки та відсудити все за фінансовим моніторингом цілком реально. У тому числі й величезні комісії, стягнуті банками.

«За рішенням суду можна поновити обслуговування у банку. Це підтверджено рішенням Верховного суду (остання інстанція) у справі нашого клієнта, який зміг повернути усі свої гроші та рахунок. Разом із усіма банківськими комісіями. Процес тривав 5 років, але людина відстояла свої права», — повідомив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Він вважає, що затягування справ у судах — на руку банкам.

«Вони розуміють, що судитиметься кожен сотий чи тисячний клієнт, уражений у правах, і вони трохи на цьому втратять. Хоча виграти справу з докорами щодо фінансового моніторингу реальніше, ніж здається, навіть завдяки тому, що банки додумують і «пишуть на коліні» багато своїх правил, за якими згодом і закривають рахунки.

Ці правила не публічні, не виписані у законодавчій базі, і коли банк намагається до них апелювати під час процесу, судді частіше стають на бік саме клієнта, а не банку. Оскільки банк покарав людину за надуманим приводом, який не відображений у чинній нормативній базі, — це важливий аргумент”, — запевнив Кравець.

Він бачить вирішення проблеми у прозорішому застосуванні фінансового моніторингу в Україні, та у зрозумілому регулюванні. А також розраховує на активнішу участь Нацбанку, який міг би чітко регулювати відносини щодо цієї частини та карати банки за зловживання та перегини.

У самих же банках тиснуть на те, що вищезгадана Постанова НБУ № 65 дозволяє їм писати власні правила, не оприлюднюючи їх клієнтам, але караючи їх порушення.

Єдиний позитивний момент в історії зі стягненнями по 20−30% від суми після примусового закриття рахунку — це перспектива їх скасування. Окремі банки пообіцяли це зробити, але відразу назвали умову.

«Питання про скасування цієї комісії планується розглянути після впровадження ініційованих регулятором змін обмеження щомісячного розміру p2p-переказів, спрямованих на боротьбу з дропами та використання банківської інфраструктури для здійснення нелегальних операцій», — заявили «Мінфіну» у пресслужбі банку «Південний».

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тим паче, що зараз при примусовому закритті рахунку через непроходження фінмона банки все частіше знімають при видачі грошей до 20−30% від суми.

Мінфін з’ясував позицію банкірів, які забирають у клієнтів до третини грошей, думку Нацбанку на цю тему, а також запитав експертизу незалежних юристів.

НБУ: не штраф, а комісія

Новий імпульс історії з великими стягненнями з клієнтів банків у рамках фінансового моніторингу дав коментар Національного банку, в якому повідомлялося таке:

“Банки не мають права застосовувати до клієнтів фінансові покарання у вигляді штрафних санкцій за порушення правил фінансового моніторингу. Накладання банками на клієнтів штрафів за фінансовий моніторинг не відповідає дійсності, це фейк. Банк може стягувати з клієнта «стандартну комісію» при поверненні клієнту грошей після застосування фінансового моніторингу — або під час переказу коштів до іншого банку, або під час видачі їх готівкою через касу. Ключове слово тут — «стандартна», — така комісія в середньому на ринку зараз становить 1% суми, одиниці стягують 2%. У медіа та телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, що зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках. Національний банк зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності! Банк може стягувати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції”, — буквально йдеться у заяві НБУ від 28 серпня у його соцмережах.

У відповіді на офіційний запит «Мінфіну» в НБУ підкреслили, що з людей можуть стягнути тільки комісії, але не штрафи за фінмоніторинг.

«Наголошуємо: законодавством із питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками „будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу“. Тобто за порушення правил фінансового моніторингу, банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта».

У ньому також уточнюється, що українські банки розривають відносини зі своїми клієнтами не лише через порушення правила фінмоніторингу, а й з інших причин:

• Неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри у можливому незаконному використанні картки.
• Отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки.
  Порушення власником картки умов договору.
• Ненадання власником картки документів, згідно з договором.
• Припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком.
• Виникнення несанкціонованої чи простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом чи кредитною лінією.
• Отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра у їх незаконному використанні.
• Встановлення факту провадження протиправної діяльності на підставі офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
• За наявності обґрунтованих підозр на підставі висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності. Використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
• Інші випадки, передбачені договором.

У чому проблема фінансового моніторингу

Пояснення НБУ зводиться до того, що безпосередньо за порушення правил фінмоніторингу банк 20−30% не стягує. Він проводить стягнення не за сам фінмон, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Коли людина хоче повернути собі заблоковані кошти.

Річ у тім, що фінансовий моніторинг за своєю формою та суттю не є послугою, яку замовляє клієнт. Це обов’язкова процедура оцінки будь-якої фізособи/ФОП/юрособи, яку кожен український банк зобов’язаний проводити на підставі Закону № 361-IX від 6 грудня 2019 року та Постанови НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.

У нацбанківському документі перераховано близько 70 ознак підозрілих операцій, на підставі яких можна зупинити транзакцію/угоду. Причому цей перелік не є остаточним: НБУ офіційно зобов’язав банки самостійно додавати нові ознаки, і на практиці їх список давно перевищив сотню.

Головне тут, що всі ці ознаки не розголошуються, і клієнти банків навіть не уявляють собі мотивацію банку, який застосував до них покарання. Спершу заблокувати рахунок, а потім стягнути величезний відсоток на поверненні власних коштів. Це самостійно визначає кожен банк окремо і, по суті, може зробити з кожним клієнтом все, що завгодно.

У своїх офіційних відповідях на скарги клієнтів банкіри саме так і відповідають: ви порушили правила, які ми не можемо вам розголошувати, але доступ до рахунку/грошей закрито на невизначений термін.

Насправді перед великим стягненням є два кроки:

• банк в односторонньому порядку фіксує порушення у рамках фінмоніторингу та блокує клієнту рахунки, після чого може його закрити в односторонньому порядку.
• йде повернення коштів у рамках розрахунково-касового обслуговування (готівкою або переказом) за вирахуванням вищезгаданих 20−30% (залежно від банку), якщо не було зафіксовано відмивання грошей, фінансування тероризму чи іншого кримінального злочину.

Через причинно-наслідковий зв’язок люди сприймають це відрахування, як стягнення за фінмоніторинг, оскільки стандартна комісія за таку послугу становить 1%. Нацбанк у відповіді для «Мінфіну» каже таке: «Варто ще раз наголосити, що банки мають право самостійно визначати свою тарифну політику в рамках чинного законодавства». У Нацбанку також звернули увагу нашого видання на незначну кількість клієнтських скарг/звернень щодо комісій, які надійшли до нього від споживачів, та розібрали кейс Абанку.

«Щодо застосування Абанком 30% стягнення при примусовому закритті рахунку повідомляємо таке. За період з 01.01.2020 до 31.07.2024 з цього питання до НБУ надійшло лише два звернення, одне звернення надійшло у 2022 році та одне — у 2023 році. При цьому, згідно зі ст. 47 Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» із змінами та доповненнями, «Банк самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом». Інформація про комісію за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку розміщена на офіційному сайті Абанку”, — наголосили нам у Нацбанку.

Що кажуть у банках

«Комісію у розмірі 30% було запроваджено банком з осені 2023 року», — підтвердила в коментарі для «Мінфіну» перша заступник голови правління Абанка Наталія Крашеніннікова, що видно в публічному договорі банку.

Крашеніннікова назвала нам дві причини впровадження цих 30% в Абанку:

• Зменшити появу нових дропів у банку, щоб використання Абанку в шахрайських операціях було невигідним. Основна мета запровадження комісії — загороджувальна для відсікання дропів.
• Компенсувати фінансові витрати банку на розробку рішень щодо фінансового моніторингу та антифроду (збільшення штату співробітників, ІТ-доопрацювання тощо).

Боротьбою з дропами пояснили «Мінфіну» високі комісії і у Південному.

«У вересні 2023 року банк «Південний» запровадив комісію у розмірі 30% за видачу/перерахування коштів у разі припинення ділових відносин із ініціативи нашого банку. Ця комісія — не штраф, це реакція на масове використання банківської інфраструктури для проведення нелегальних операцій за допомогою p2p-переказів влітку 2023 року, що зафіксував Національний банк загалом у системі. Комісія спрямована на боротьбу з таким явищем, як дропи — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньового сектора економіки в різних сферах (підпільний гральний бізнес, ухилення від оподаткування, легалізація кримінальних доходів тощо). Комісія виступає бар’єром для зазначених клієнтів у використанні банку «Південний» для проведення нелегальних операцій”, — йдеться у коментарі пресслужби банку «Південний» для «Мінфіну».

Там також відзначили роботу з фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії відмиванню доходів. При цьому жоден банк, із яким спілкувався «Мінфін», не надав рішень судів щодо клієнтів із заблокованими рахунками в рамках фінмоніторингу, і не назвав кількість таких постанов, що доводять скоєння злочину. Стягнення у людей 20−30% коштів при примусовому закритті рахунку банкіри визнають, але називають це саме комісією.

«Наприкінці 2023 року банком було переглянуто тарифи з обслуговування клієнтів, які користуються карткою izibank. Зокрема, було запроваджено комісію для клієнтів — фізичних осіб у розмірі не більше 20% від суми балансу після погашення кредитних зобов’язань (не більше 10 тис. грн) при знятті готівки або переказі коштів у нацвалюті за реквізитами на рахунки в інших банках при припиненні ділових відносин за ініціативи банку. Зазначена комісія не належить до штрафів і є складовою тарифної політики”, — наголошується в коментарі пресслужби Таскомбанку для «Мінфіну».

Незадоволеним клієнтам пропонують, як арбітра, залучати Нацбанк.

«Якщо клієнт вважає, що комісію стягнули несправедливо, він має право звернутися до Національного банку України. Щодо кожного випадку ми надаємо відповідні дані перевірки регулятору для підтвердження, що стягнення зроблено в рамках запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», — запевнили у пресслужбі банку «Південний».

Але, як видно з коментаря Нацбанку, регулятор вважає дії банків законними, тому навряд чи допоможе клієнтам.

Що в судах

Люди все частіше звертаються з цією проблемою до незалежних юристів, адвокатів та до суду.
«Справді, встановлення таких «штрафів» чи «комісій» на рівні договорів про надання послуг клієнтам є неординарним і, вочевидь, не може розглядатися як «стандартні звичайні комісії».

Проте жоден нормативно-правовий акт НБУ не обмежує банки у можливості встановлення таких умов, а особливо з огляду на готовність клієнтів приймати такі умови. Отже, єдиним реальним механізмом боротьби з «несправедливими» умовами договорів про надання послуг є лише оскарження таких положень у судовому порядку. Але тут є логічна проблема, адже діючі клієнти вже погодилися на відповідні умови, коли ухвалили умови договору та користуються послугами банку”, — визнав у коментарі «Мінфіну» радник юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Руденко.

Більшість банків працюють за принципами відкритої оферти. Розміщують свої договори на сайтах, і там публікують зміни до них. Хоча не всі роблять це своєчасно і за формою, тому кожен випадок можна розглядати окремо.

Руденко також зазначив, що банки припиняють обслуговування на підставі «встановлення клієнту неприйнятно високого ризику», згідно з ч.1 ст. 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення», а також внутрішніх правил фінансового моніторингу. Він оцінив практику у таких справах, як неоднозначну. Його колеги запевняють, що виграти у банків суперечки та відсудити все за фінансовим моніторингом цілком реально. У тому числі й величезні комісії, стягнуті банками.

«За рішенням суду можна поновити обслуговування у банку. Це підтверджено рішенням Верховного суду (остання інстанція) у справі нашого клієнта, який зміг повернути усі свої гроші та рахунок. Разом із усіма банківськими комісіями. Процес тривав 5 років, але людина відстояла свої права», — повідомив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Він вважає, що затягування справ у судах — на руку банкам.

«Вони розуміють, що судитиметься кожен сотий чи тисячний клієнт, уражений у правах, і вони трохи на цьому втратять. Хоча виграти справу з докорами щодо фінансового моніторингу реальніше, ніж здається, навіть завдяки тому, що банки додумують і «пишуть на коліні» багато своїх правил, за якими згодом і закривають рахунки. Ці правила не публічні, не виписані у законодавчій базі, і коли банк намагається до них апелювати під час процесу, судді частіше стають на бік саме клієнта, а не банку. Оскільки банк покарав людину за надуманим приводом, який не відображений у чинній нормативній базі, — це важливий аргумент”, — запевнив Кравець.

Він бачить вирішення проблеми у прозорішому застосуванні фінансового моніторингу в Україні, та у зрозумілому регулюванні. А також розраховує на активнішу участь Нацбанку, який міг би чітко регулювати відносини щодо цієї частини та карати банки за зловживання та перегини.
У самих же банках тиснуть на те, що вищезгадана Постанова НБУ № 65 дозволяє їм писати власні правила, не оприлюднюючи їх клієнтам, але караючи їх порушення.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»

Киянка Марія Уварова з 2016 року веде власний бізнес і волонтерить. Нещодавно один з найбільших державних банків без попередження заблокував усі її рахунки.

“Причому були заблоковані кошти не тільки на ФОПівському, а й на приватному рахунку, — скаржиться жінка. — Я працюю суто за відкритими КВЕДами. Не отримую, як кажуть, “злочинних” коштів і не фінансую тероризм. Навпаки, ретельно сплачую податки та доначу для наших захисників. Звернулася на “гарячу лінію” банку, але мені так і не повідомили про причину блокування”.

У схожій ситуації опинився й мешканець столиці Олександр Голіздра. Банк, клієнтом якого він був 15 останніх років, також без попередження заблокував йому рахунок та онлайн-додаток. Це сталося у той момент, коли чоловікові потрібно було терміново сплатити за медичні послуги, пов’язані з хворобою серця. Коли киянин звернувся у відділення фінустанови, то там не пояснили причину блокування. Ба більше. Заявили, що комунікувати з банком він не зможе за будь-яких умов.

— Банк повинен завчасно інформувати про тимчасове блокування або заморожування рахунків, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Але інколи буває, що клерки забувають це зробити чи людина просто не звернула увагу на попередження. У таких випадках насамперед треба звернутися безпосередньо до фінансової установи й дізнатися причину блокування. Адже, крім виконавчих проваджень та судових рішень, можуть бути й внутрішні банківські причини блокування. Наприклад, фінансова установа зверталася до клієнта щодо проходження верифікації, а він вчасно не зробив цього.

Також підставою для блокування може бути велика кількість підозрілих транзакцій, коли людині приходить на рахунок значна сума коштів, а вона їх відразу переказує на інші реквізити. Загалом банки звертають увагу на будь-яку підозрілу активність своїх клієнтів, особливо онлайн-шопінг уночі, зняття готівки відразу в різних регіонах (буває клієнт передає свою картку родичу, який подорожує, а сам знімає кошти через телефон). Також під підозру потрапляють транзакції на суму, що перевищує 400 тисяч гривень. У таких випадках фінансова установа може запросити підтверджувальні документи, зокрема, договори, контракти тощо. Крім того, заблокувати рахунок можуть через злочинну діяльність, фінансування тероризму та порушення валютного законодавства. Якщо при перевірці документів клієнта виявиться, що операція підозріла, то банк повідомляє про це правоохоронні органи й може розірвати ділові відносини.

Окрім того, банк може заблокувати рахунки через заборгованість за кредитними договорами, несвоєчасно сплачені аліменти й комунальні послуги, штрафи за порушення правил дорожнього руху та адміністративні правопорушення. Тобто просто так банк не може заморозити кошти. Для цього повинні бути дуже вагомі підстави, як-от рішення суду або судовий наказ, виконавче провадження. Цю інформацію можна перевірити в реєстрі боржників.

— Як не потрапити в подібну ситуацію?

— Відкриваючи рахунок, українці часто не читають договір з банком, не звертають увагу на обмеження та призначення картки. Скажімо, зарплатний рахунок використовують за іншим призначенням, передають свою картку стороннім особам.

— Куди звертатися, якщо банк раптово заблокував рахунки?

— Якщо клієнт на вимогу банку надав усі пояснення, документи та відомості щодо руху коштів на своєму рахунку, а банк не надає офіційної відповіді й не розморожує рахунок або блокує його безпідставно, то варто звертатися зі скаргою до НБУ. Регулятор перевірить, чи законні дії фінустанови. Але також зауважу, що НБУ анонсував посилення контролю за переказами грошей з картки на картку. Тому, вочевидь, таких блокувань побільшає.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

З’явилась неочікувана новина. Суд Європейського союзу ухвалив рішення про виключення з санкційного списку росіян Міхаіла Фрідмана та Пєтра Авена. Вони вже давно входять до санкційного списку в Україні, а до їхніх активів в нашій країні у влади є питання. Активі помітні. Серед них є, наприклад, найбільший мобільний оператор Київстар.

Що зміниться після неочікуваного рішення суду ЄС?

Суд не знайшов зв`язків з Путіним

Фрідман та Авен давно домагалися виключення з санкційних списків. Відразу після вторгнення вони виїхали з Росії. І все одно потрапили під санкції в Євросоюзі та Великобританії, а минулого року — ще й у США.

Історія з санкціями проти мільярдерів швидко набула комічності. Фрідман почав скаржитись, що сума, яку йому дозволив витрачати уряд Великобританії, занадто мала. Довелося навіть відмовитися від прислуги та робити все самому.

І от суд ЄС вирішив інакше. В рішенні суду від 10 квітня говориться, що близькість Фрідмана та Авена до Путіна чи його оточення не є доказом того, що вони підтримували дії чи політику Росіїї щодо України або фінансували осіб, відповідальних за анексію Криму чи дестабілізацію в Україні.

Не виключено, що на позицію Європи вплинули “хороші руські”. Соратник опозиційного політика Олексія Навального Леонід Волков надсилав листи голові зовнішньополітичної служби ЄС Жозепу Боррелю з проханням зняти санкції з Фрідмана.

Суд вирішив, що внесення Фрідмана та Авена в санкційні списки на період з 28 лютого 2022 року по 15 березня 2023 року не мало підстав.

Під санкціями партнери залишаються. Бо місяць тому ЄС подовжив своє рішення до 15 вересня 2025 року. Фрідман та Авен оскаржують це рішення окремими позовними заявами. Також бізнесмени все ще залишаються під санкціями у Великобританії та США.

Станом на зараз олігархам вдалося отримати лише одну невеличку проміжну перемогу в суді Євросоюзу. Та, за словами голови адвокатського об‘єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, цей прецедент дуже важливий. “Спираючись на нього, Фрідман та Авен зможуть більш успішно оскаржувати й інші санкції. І не лише вони, а й інші російські бізнесмени. Тут варто передати привіт нашим Мінюсту та МЗС, які мають тримати подібні справи на контролі. Бо це їхній прокол”, — каже Кравець.

Що буде з Sense банком та Київстаром?

В Україні Фрідман та Авен теж під санкціями. Раніше вони мали в нашій країні чимало активів. Sense банк (колишній Альфа-Банк), націоналізовано.

Фрідман та Авен володіють невеликою часткою в компанії Київстар, і через це у мобільного оператора вже купа проблем. Влада піднімала питання націоналізації. А закордонні акціонери, щоб запобігти вилученню бізнесу, навіть переконали колишнього держсекретаря США Майка Помпео посісти топову посаду в Київстарі. Є в них і невеличкий пакет в іншому мобільному операторі, lifecell. Його намагається купити французький мільярдер Ксав’є Ніл.

Що може змінитись? Кравець каже, що вихід з санкційних списків дозволить Фрідману та Авену у майбутньому домагатися через міжнародні суди повернення українського майна.

“Наприклад, вони можуть позиватися у суд при Світовому банку як інвестори, права яких порушені в Україні, вимагати компенсацій за той же націоналізований Альфа-Банк, — каже Кравець. — Якщо суди стануть на бік бізнесменів, Україна не зможе відмовитися платити, бо під арешт можуть потрапити активи нашої держави в ЄС — як забезпечення виконання рішень судів”.

Але все може бути і геть не так. На українські санкції рішення суду ЄС не матиме прямого впливу. “Такої підстави для зняття українських санкцій, як скасування санкцій ЄС, — в Законі України “Про санкції” не передбачено, — пояснила “Бізнес-Телеграфу” Катерина Гупало, партнерка та співкерівниця практики кримінального права та захисту бізнесу юридичної компанії Arzinger. — Так само це навряд чи слугуватиме підставою для скасування арешту активів”.

А от lifecell буде оскаржувати рішення суду щодо замороження частки Фрідмана (19%). Про це повідомив генеральний директор компанії Ісмет Язиджи. “Рішення суду ЄС означає, що позиції української влади щодо активів Фрідмана та Авена тепер ослабнуть у полеміці з Veon та Turkcell, які намагаються оскаржувати претензії, — додає експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч. — Тепер нашій владі доведеться вже самостійно обґрунтовувати персональні санкції проти російських мільярдерів”.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравець І Партнери»

Неудивительно, что после такого сообщения киевляне массово ринулись в отделения Ощадбанка. Но в банке восприняли эту ситуацию как способ заработать и принялись навязывать “лишние” услуги. В том числе путем прямого обмана навязывают покупку страховки, платных кредитных карт и кредитных лимитов.

“Требуют 200 грн”

“21 октября мы с супругой обратились в отделение Ощадбанка на ул. Симиренко для переоформления карты. Специалист отделения заявила, что для переоформления “Карты киевлянина” надо заплатить 70 грн в кассу отделения, что у нас вызвало удивление. Ведь раньше при их получении денег никогда не требовали. Подумали, что это новые правила. Специалист что-то сказала кассиру, и супруга заплатила указанную сумму. Ей выдали квитанцию об уплате, на которой конкретно не было указано, за что проведена оплата. Через несколько дней после посещения отделения мы узнали от своих знакомых, что они переоформляли “Карту киевлянина” без какой-либо оплаты. В таком случае, за какие такие услуги потребовали оплату в 70 грн у моей супруги? Я позвонил в кол-центр Ощадбанка, где мне подтвердили, что переоформление “Карты киевлянина” бесплатно. После внимательного изучения квитанции об оплате 70 грн я обнаружил, что получателем этих денег является страховая компания “Метлайф”. Но мы никакой страховки не заказывали. Кроме этого, в строке назначения платежа и данных супруги в конце указан номер телефона, который нам не принадлежит“, — жалуется пенсионер из Киева Владимир Приймаченко.

И это только один из примеров. Часто сотрудники отделений заявляют, что карту просто невозможно открыть без оформления страховки. Это прямой обман. Именно с такой ситуацией столкнулась киевлянка Марина Козак, посетив в конце ноября столичное отделение Ощадбанка на ул. Ликовского, 39.

“При походе за картой клиенту втюхивают страховку и пугают тем, что карта может выпускаться до трех месяцев. И что, мол, подписание договора на “Карту киевлянина” происходит одновременно с договором на присоединение к комплексному обслуживанию. Большой вопрос по договорам. У клиента в экземпляре 9 листов, а у банка — 12. Карту так и не оформила. Обращение с клиентами ужасное“, — рассказывает Козак.

Нередко сотрудники Ощадбанка прибегают к еще более изысканным методам, в прямом смысле слова вынуждая пенсионеров внести деньги на счет под предлогом того, что в противном случае карточку закроют. “Ощадбанк звонит моим родителям-пенсионерам и вызывает их к себе по поводу “Карты киевлянина”. Мама побежала, как угорелая, а оператор сообщила ей, что нужно перевести пенсию на эту карточку. Сейчас пенсия у мамы оформлена на ПриватБанк. Мама отказалась, оператор сказала, что карта заблокируется, если не будет движения денежных средств по карточке. Мама ей пользуется только для проезда пару раз в год. Денег на “Карте киевлянина” не было. Вынудили положить 200 грн. Оператор сказала, что надо приходить раз в три месяца активировать, чтобы не заблокировали, а кассир велела являться каждый месяц“, — делится киевлянка Светлана П.

Еще одна распространенная манипуляция — это отказ в оформлении карты без открытия общей и кредитной карт. “Я недавно вышла на пенсию. И решила открыть “Карту киевлянина”. Но в отделении мне менеджер сказала, что нужно непременно делать общую карту. Есть карта для выплат пенсии и “Карта киевлянина” — два в одном. Что по-другому нельзя. Влепили кредитку. Иначе карта не заработает. Как потом оказалось, что это неправда. Пенсию с почты перевели на эту карту. Ну не смертельно, но неприятно“, — рассказала пенсионерка.

В КГГА разводят руками

Любопытно, что обо всем этом хорошо знают в департаменте социальной политики КГГА. Но там разводят руками, ссылаясь на то, что банк имеет право предлагать дополнительные услуги. “Конечно, вся эта информация поступает в департамент социальной политики КГГА. Но банк — это коммерческое учреждение. И по большому счету оно вправе предлагать своим клиентам ту или иную услугу. Для льготных категорий карта бесплатная. Но по решению Киеврады бесплатным является только один выпуск карты. То есть, например, если пенсионер ее потерял, то второй раз ему придется оплатить ее перевыпуск. Обычные граждане, которые зарегистрированы для работы в городе Киеве, оформляют “Карту киевлянина” платно. И банк имеет полное право предлагать перенести зарплату, открыть депозит и все остальное“, — пояснил “Вестям” замглавы департамента социальной политики КГГА Максим Бутченко.

Действительно, предлагать свои услуги, пусть даже настойчиво, это не нарушение прав потребителей. Но не нужно выдавать желаемое за действительное. Если банк утверждает, что не может выдать зарплатную или пенсионную карточку без кредитной, он вводит клиента в заблуждение и навязывает услугу. Украинское законодательство запрещает такие действия (ст. 55 Закона “О банках и банковской деятельности”). Клиент имеет полное право отказаться от навязанной кредитной карточки.

“Если вам конкретно навязывают эту услугу и говорят, что “Карта киевлянина” не может быть получена, если не будет подписан весь пакет документов, то, конечно, это нарушение должностных обязанностей сотрудника банка. Это основание для его дисциплинарной ответственности, то есть выговора, возможно, увольнения и его, и начальника отделения“, — отмечает юрист Юрий Белоус.

При этом рассчитывать на помощь мэрии в этом вопросе, по всей видимости, не стоит. “В случаях различных злоупотреблений человек должен пойти назад в банк и уже с ними разговаривать. На сегодняшний день все подобные обращения переадресовываются в адрес Ощадбанка, так как пока он единственный, кто выпускает “Карту киевлянина”. По каждому конкретному случаю они разбираются, что там было. А киевлянам можно посоветовать только одно — внимательно изучать договор, который подписывается при открытии карточек. Это основа. А то, что банки согласно Закону “О банках и банковской деятельности” имеют право предлагать свои услуги, — да. Но в случае какого-либо навязывания или обмана стоит сразу же оставлять жалобу и вызывать администратора данного отделения и задавать вопрос, на каком основании вам навязывают лишние услуги. Ведь подобная ситуация бывает и в магазинах техники. Когда вы покупаете смартфон, вам сразу же пытаются рассказать, что вам нужно купить чехол, защитное стекло и дополнительную гарантию на два года. Это их право, не продать вам телефон они не могут, но они обязаны предложить, потому что это их доход, и они могут быть заинтересованы в том, чтобы получить как можно больше прибыли. Так же и здесь. Нужно быть внимательными“, — сказал “Вестям” Бутченко.

“Работают на процент от страховых”

При этом, как говорит “Вестям” старший партнер АО “Кравец и Партнеры” Ростислав Кравец, наиболее чувствительный момент — очень мало клиентов готовы отстаивать свои права за относительно небольшие суммы денег. Поэтому и не защищают свои права.

“Если произошла неприятная история, когда навязали договор страхования, а такие случаи были и раньше, то в первую очередь необходимо обратиться в банк с требованием вернуть платеж и указать, что вы не планировали страховать свою жизнь. Такое же письмо следует направить и в страховую компанию. Понятно, что это определенные затраты, время и нервы. И в случае, если они не вернут вам деньги и начнут рассказывать, что вы добровольно застраховались, то необходимо будет обратиться в НБУ с жалобой на Ощадбанк и ту страховую компанию, которая навязала вам услугу. Кроме того, можно обратиться с соответствующей жалобой в Антимонопольный комитет. Таким образом, на мой взгляд, будет достаточно оснований, чтобы государственные органы повлияли на государственный Ощадбанк, чтобы он вернул деньги пострадавшему лицу“, — сказал “Вестям” Кравец.

И сумма, по его словам, тут не имеет значения. Наоборот, из-за столь незначительных сумм далеко не все люди готовы жаловаться. “На это все и рассчитано. Я называю это “эффектом Коломойского”, когда вы обманываете миллион человек на 70 грн и получаете 70 млн грн. Согласитесь, такая сумма уже выглядит внушительнее“, — говорит “Вестям” Кравец.

Он также отметил, что иногда руководство банка может не знать о подобных махинациях. “Я более чем уверен, что обманывает не сам банк, а сотрудник, который является каким-нибудь агентом у страховой компании и получает комиссионные за каждого приведенного клиента. Это может быть руководитель отделения или приближенное к нему лицо. И в таком случае уже есть все основания для возбуждения уголовного дела. Но, как я и говорил, “эффект Коломойского” действует, люди не идут защищать свои права за 70 грн. А на этом наживают миллионы“, — резюмировал Кравец.

Отметим, что АМКУ уже не раз обращал внимание столичной власти на монопольное положение банка. По мнению АМКУ, в КГГА создали условия по обслуживанию карт только для Ощадбанка при отсутствии конкуренции, а льготники Киева лишены возможности выбора банка и условий обслуживания. В мэрии же отмечают, что инвестиционная программа открыта для любого украинского банка, но они не хотят подключаться к ней.

“Есть банки, которые хотят присоединиться. Но их не устраивают условия. Банки готовы выдавать простые карты. А нам важно, чтобы они были именные“, — сказал “Вестям” Бутченко.

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»

На днях украинцы получили возможность прописывать детей в ипотечном имуществе или имуществе, которое находится в доверительном управлении. В прошлом году Кабмин принял постановление о запрете на такую “прописку”, которое обжаловал недавно адвокат, старший партнер АК “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Первая инстанция отказала ему в удовлетворении иска. Но 28 сентября Шестой апелляционный админсуд стал на сторону адвоката, отменив правительственное постановление. Напомним, что вопрос о возможности прописывать ребенка в ипотечном жилье как раз и стал одной из причин чрезвычайного происшествия летом в Голосеевском районе.

Мужчина тогда открыл огонь из ружья по сотруднику полиции. Несколько человек пострадали. Причиной конфликта стал квартирный вопрос, а именно – спор за имущество с новым владельцем. Когда ипотекодатель оспаривал право собственности, то прописал в доме двух родственников: сестру и ребенка. Он был убежден, что выселять его не имели права.

Решение по взысканию квартиры было заочным, а в пересмотре, когда мужчина подал апелляционную жалобу, ему отказали. Именно все это и вынудило его взяться за оружие. Новый владелец начал в свою очередь заявлять, что бывший собственник квартиры не имел никакого права прописывать там ребенка.

Теперь же это стало возможным. Сам Ростислав Кравец полагает, что разрешение на прописку детей не предоставит должникам новых возможностей злоупотреблять правом при вероятном возвращении банку недвижимости. При снятии с регистрации никаких проблем, как подсказывает судебный опыт, не возникает. А что касается запрета, то это действительно нарушение прав граждан.

“Детей необходимо регистрировать, поскольку им нужно ходить в школу, им надо получать медицинские услуги. А без регистрации этого сделать невозможно”, – добавил он в беседе с UBR.ua.

Управляющий партнер АО “Артель адвокатов” Игорь Коржук поясняет, что ранее банк запрещал подобные прописки, но и в законодательстве не было четких норм относительно того, что в таких случаях делать с ипотечным имуществом. Банк указывал такой запрет в договоре. Теперь же порядки изменились.

“К слову, ипотекодатель может даже сдать в аренду ипотечное жилье, но только при согласии банка. Люди, которые после разрешения банка заселятся (с учетом детей), могут получить и право там временно прописаться”, – добавляет Коржук в комментарии UBR.ua.

Могут мухлевать

Специалист по земельному праву Юрий Брикайло в целом соглашается с Ростиславом Кравцом. Но подчеркивает, что злоупотребления с пропиской детей возможны. Но банки добьются своего посредством иных рычагов: как выписки, так и отчуждения помещения.

“Ситуация с регулированием специфическая. Пока объект недвижимости в собственности ипотекодателя, никто не может его ограничивать в прописке. Да, банк при отчуждении имущества должен учитывать прописку ребенка. Но некоторые нечестные на руку начнут прописывать детей, чтобы банк не забрал жилье”, – уверен он.

Но это не возымеет никакого смысла, поскольку “банк так зажмет должника”, что у него не останется другого выхода, как расплатиться по ипотеке или отдавать недвижимость. Человек при наличии серьезного долга даже не сможет выехать за границу. А его счета заблокируют, ограничив в некоторых правах.

С этим соглашается и Коржук. Он акцентирует на том, что пока право собственности на жилье остается у ипотекодателя, у него остается и право прописывать там кого угодно.

“Если я приобрел это жилье, взяв кредит, то разве я не могу прописать в нем детей? Я становлюсь собственником жилья сразу после подписания договора купли-продажи. Если даже я покупаю квартиру за средства банка”, – подчеркнул адвокат.

Зачем вводили запрет

Ростислав Кравец убежден, что принятие Кабмином в мае 2020-го запрета на прописку детей в ипотечном жилье – следствие сговора с финучреждениями.

“Это было злоупотребление кредиторов, которые, как я считаю, просто это постановление правительства купили. Оно никаким образом не влияет на улучшение или ухудшение кредитования. Это решение было коррупционным”, – говорит он.

Ему вторит и Игорь Коржук. Он тоже уверен, что в правительстве таким образом просто-напросто работали на крупных капиталистов.

“В Кабинете министров работали на банковские и финансовые корпорации, чтобы упростить крупному капиталу в будущем операции по взысканию недвижимости. О простых людях тут, очевидно, никто даже и не думал”, – констатировал юрист.

UBR

АО «Кравец и Партнеры»

“Злосчастный” переулок Рыльского — одна из самых дорогих улиц столицы Украины. Стоимость зданий тут стартует от 10 млн долларов, и каждый норовит стать их счастливым обладателем. Тут расположены элитные магазины, квартиры украинских миллионеров, офисы посольств и международных организаций.

Несмотря на компактность переулка, спокойным его вряд ли можно назвать.

Захват фитнес-клуба Sofiyskiy. Переулок Рыльского, 5

В 2015 году тут началась агрессивная атака на фитнес-клуб Sofiyskiy (переулок Рыльского,5). Переходной РВС банк, попавший при Петре Порошенко в руки его ближайшего соратника и однопартийца Руслана Демчака — внезапно стал собственником здания.

Традиционное хитросплетения банков, судов, регистраторов и нотариусов привели к тому, что здание у владельцев “отжали”, и те были вынуждены идти в суды. Когда же они добились справедливости, выяснилось, что их дом уже продан.

“Как только мы узнали, что нотариус Черней выбросила нас из реестра, мы сразу же обжаловали её действия в суде”, — рассказывала одна из владелиц фитнес-клуба Sofiyskiy Ирина.

“Ровно через год, 20 сентября уже 2016 г., Киевский апелляционный административный суд признал решение частного нотариуса КГНО Чорней В.В. про регистрацию права собственности на наш объект за ПАО “Переходной банк „РВС-Банк“ незаконным, и отменил регистрацию”, — продолжила она.

Но судебное решение, вступившее в силу в момент оглашения — не помешало “РВС-Банку” перепродать помещение. Собственники здания были вынуждены зайти на новый круг борьбы и оспариваний, и даже добились временного успеха.

“Казалось, что самое страшное позади. Что нам удалось отстоять законную собственность. Потому что после этого никто ни разу не обращался в суд с исками, оспаривающими наше право собственности на наши помещения. Беда пришла оттуда же, откуда и год назад — от нотариуса” — вспоминает собственница фитнес-клуба.

“В канун Нового 2017 года, мы на всякий случай заглядываем в реестр и седеем на глазах. Мы снова не владельцы своих помещений. Потому что еще один нотариус а-ля Чорней, Войтовский В.С. — 26 декабря 2016 г. переписал реестр под ООО “Финансовая компания “Скилинг” (тоже компания, которую связывают с Николаем Лагуном), — говорит Ирина.

И опять “адов” круг.

Когда атакующим надоело тягаться в судах и нотариусах, они просто применили силу и силой захватили желаемое здание.

Схема по захвату Sofiyskiy была “откатана” ранее на столичной гостинице Лыбидь

Происходило это также в 2015 году.

“В рейдерской схеме мог участвовать (или как минимум был в курсе происходящего на всех этапах) нардеп от БПП Руслан Демчак. Более того, вся схема стала возможна благодаря умелому использованию денег банка, который принадлежит Президенту Украины Петру Порошенко и его “Семье”, — писали тогда СМИ.

С тех пор поменялось многое: Президент, правительство, правоохранительные органы — не поменялась только схема “отжима” зданий на Софийской площади.

Сейчас по этой же схеме, эти же люди пытаются отнять у собственников соседнее здание, по переулку Рыльского, 6.

И все происходит на глазах у Минюста — государственные регистраторы и нотариусы — обязательное звено любого рейдерского захвата. В Минюсте даже создан специальный Офис противодействия рейдерства, но, похоже, эффективность его минимальна.

Интересы бизнес-центра. Переулок Рыльского, 6

В 2012 году компания “Рантье плюс” стала собственником здания по переулку Рыльского,6. Сделка проведена официально, через договор-купли продажи, но и это не остановило людей Порошенко и их РВС банк, через который по сей день “моются” грязные деньги — начать атаку.

Действующие лица те же: собственник РВС банка, депутат прошлого созыва от БПП Руслан Демчак (из близкой орбиты Петра Порошенко), возможно сам Порошенко и не исключено, что “смотрящий” его за судами, бывший глава АП Алексей Филатов.

По данным агентства, его регулярно видят в Верховном суде, где идут разбирательства упомянутой здание, и который он еще не так давно “реформировал”, расставляя там своих людей.

“Смотрящий” Порошенко за судами Филатов сохраняет свое влияние на них

Адвокаты уверены, что Филатов мог сохранить свое влияние на суды, особенно в Большую Палату Верховного суда, куда в частности попала дело “здания на Рыльского, 6 Рантье-плюс”.

“В виду информации в Facebook, СМИ и фактически то, что происходит в Верховном суде, прежде всего в Большой палате — я лично не исключаю, что господин Филатов имеет тесное общение непосредственно с судьями Верховного Суда и Большой палаты в связи с тем, это исключительно мое мнение, что он лично принимал участие в их дальнейшей судьбе и благодаря ему, по моим наблюдением, большинство из них получили там должности”, — говорит Ростислав Кравец.

Он также обращает внимание, что Филатову несколько лет назад было вручено подозрение по тяжким статьям, однако ни преследования, ни даже избрания меры пресечения далее не последовало.

“В моей практике это единственный случай, когда человеку предъявили подозрение по достаточно тяжелым статьям и при этом не избрали меру пресечения”, — говорит Кравец.

Напомним, Алексей Филатов фигурировал в уголовном деле по факту пособничества людям Виктора Януковича, в частности Сергею Курченко при “отмывании” денег.

Нам не удалось связаться с Филатовым для комментария по данной ситуации.

АО «Кравец и Партнеры»

Заседание НБУ

16 июня правление Национального банка Украины (НБУ) собралось на заседание, на котором рассматривался вопрос признания неплатежеспособным АО “Мисто Банк”. Об этом UBR.ua стало известно от информированного источника из НБУ. Заседание закончилось безрезультатно и было перенесено, однако в банке был введен особый режим, а 26 июня его перенесли в число проблемных.

В пресс-службе банка затруднились с ответом на запрос по этим фактами, с которым обратился к ним UBR.ua, но пообещали дать ответ письменно, который мы опубликуем после его получения. В Нацбанке отказались комментировать этот вопрос в связи с банковской тайной, гарантированной законом.

“Национальный банк не комментирует информацию, полученную из неофициальных источников. Напомним, что согласно статье 60 закона “О банках и банковской деятельности” информация относительно деятельности банков, которая собирается во время проведения банковского надзора, составляет банковскую тайну и не подлежит разглашению. Информация о деятельности АО “Мисто Банк” составляет банковскую тайну, порядок раскрытия которой предусмотрен статьей 62 закона “О банках и банковской деятельности“, – сказано в ответе на наш запрос.

Политическое давление?

Мисто Банк принадлежит Ивану Фурсину, которого связывают с народным депутатом Сергеем Левочкиным (фракция ОПЗЖ) и олигархом Дмитрием Фирташем, а давление на бизнес оппонентов в украинских реалиях стало традиционным способом решения каких-либо вопросов или проблем в рамках политических баталий.

“Согласно тех нормативов, которые в свое время придумала еще Гонтарева (экс-глава НБУ Валерия Гонтарева – ред.), она выстроила банковский рынок таким образом, что на сегодняшний момент во многих банках можно ввести временную администрацию. Что касается Мисто Банка, то мы прекрасно понимаем, кто его учредитель. Я могу это ассоциировать с тем, что на собственника банка хотят таким образом повлиять, чтобы определенные депутатские группы принимали и голосовали за те законы, которые нужны большинству президента Украины”, – допускает старший партнер Адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Фракция ОПЗЖ в парламенте ранее в полном составе проголосовала против так называемого “антиколомойского закона”, который продавливала власть, защищая в данном случае интересы не столько олигарха Игоря Коломойского, сколько вообще собственников банков, признанных неплатежеспособными, некоторые из которых были связаны с депутатами ОПЗЖ. Таким образом, “подвешенное” состояние Мисто Банка может дать властям инструмент для давления на фракцию при будущих голосованиях в парламенте.

Новый банкопад?

Банковский сектор – достаточно закрытая от посторонних лиц сфера, сотрудники банков неохотно комментируют ситуацию не только о своих учреждениях, но и о чужих, где со многими знакомы лично. После последнего банкопада осталось всего 75 банков, и неизвестно, где и с кем придется работать в будущем. Тем не менее источники на рынке подтвердили, что у Мисто Банка действительно есть проблемы. Но не только у него.

“Есть много банков, которые нарушают нормативы, это и Ощадбанк, и Проминвестбанк, и другие, у Мисто Банка нарушений больше всех. Они прячут проблемные кредитные портфели и не формируют резервы. В конце осени – в декабре мы увидим “сюрпризы” примерно по 15 банкам”, – сообщил UBR.ua источник на рынке.

Действительно, если проанализировать открытую Нацбанком отчетность, то в настоящее время у Мисто Банка имеют место нарушения сразу по четырем индикаторам, и по одному – пограничное значение. Отклонения от нормы “здорового” банка есть также у Проминвестбанка, Индустриалбанка, Мегабанка, Юнекс Банка, Первого инвестиционного банка, Банка инвестиций и сбережений, Универсал Банка, Альфа-банка, банка “Форвард”, а также у государственных Ощадбанка и Приватбанка.

Очевидно, что к концу этого года в условиях коронакризиса, когда у предприятий, взявших кредиты в этих учреждениях, осложнится бизнес, нарастать проблемы будут также и у этих, а также, возможно, и у других банков.

Сворачивание деятельности

В этот раз, однако, не факт, состоится банкопад подобно тому, который случился несколько лет назад. Объявление банка неплатежеспособным – крайняя мера. Вначале банк получает шанс на исправление нарушений и определяются сроки решения проблемы.

“Нацбанк регулярно и тщательно, как и каждый надзорный орган за банками в мире, следит за деятельностью банков, прежде всего, за такими ключевыми показателями как экономические нормативы. НБУ во исполнение законодательства прописывает порядок устранения нарушений таких нормативов и прочих требований к финансовой стабильности с указанием сроков и необходимых мер. Естественно, это требует времени. В случае, ежели банк игнорирует такие меры или не идет на контакт, только тогда может быть принято решение о выводе его с рынка. Это не может происходить спонтанно”, – рассказал UBR.ua координатор Экспертной платформы НБУ Андрей Блинов.

Другой вариант решения проблемы – это постепенное “сворачивание” банком своей деятельности с последующей сдачей финучреждением банковской лицензии и переходом его в статус финансовой компании. Эти “мягкие меры” позволяют вывести банк без потерь вкладчиками своих депозитов и сбережений, как это не раз уже происходило.

UBR

АО «Кравец и Партнеры»

Владельцы украинских предприятий и банков не готовы много платить за акции миноритариям, стараются скупиться подешевке. Часто даже не выполняя все процедурные моменты, прописанные в действующем законодательстве: по механизму squeeze-out, описанному в законе «Об акционерных обществах». Поначалу мелкие акционеры просто возмущались, а затем пошли в суды оспаривать действия отечественных олигархов.

Уже есть первые выигрывавшие: в начале марта физлицо оспорило выкуп у него 0,09% акций Первого украинского международного банка (ПУМБа), которым, как известно, на 99,9% владеет самый богатый бизнесмен Украины — Ринат Ахметов. Человек выиграл судебный процесс у олигарха.

Решение по делу №910/8705/18 вынес Верховный суд в составе коллегии судей Кассационного хозяйственного суда, отменив решения судов низшей инстанции. Как известно, его решения окончательны и обжалованию не подлежат. Потому юристам ПУМБа все-таки придется выполнить все нарушенные законодательные требования при выкупе крошечного размера акций. Верховный суд в своем проставлении перечислил ключевые составляющие, которые должны быть в сообщении акционера о выкупе акций, чтобы никто уже не ошибся:

• цена выкупа акций;
• количество выкупаемых акций;
• общая стоимость в случае выкупа акций обществом;
• срок заключения договора и оплаты стоимости акций.

Все это не было предоставлено миноритарному акционеру перед выкупом пакета в 0,09%.

«Для определения цены акций и принятия решения об их продаже, по действующему законодательству, должно было приниматься отдельное решение собранием акционеров ПУМБа. Однако этого не было сделано, то есть был нарушен закон. Цену определили после него и попытались провести сделку с нарушениями», — заверил UBR.ua адвокат миноритарного акционера старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Это подтверждается судебным решением: «Согласно ст. 36 Закона, ответчик должен был ознакомить истца с проектом договора до дня проведения собрания, то есть до 26.04.2018 года. Между тем, как установлено судами предыдущих инстанций, цена выкупа принадлежащих истцу акций (331 грн. без НДС за 1 простую именную акцию) и общая стоимость этих акций (4691594 грн. Без НДС), которая должна была обязательно находиться в этом проекте, были определены и утверждены ответчиком (наблюдательным советом Банка) только 05.05.2018 года (Протокол №293)».

Это и стало поводом для иска. Хотя, как признал Кравец, изначальное недовольство миноритарного акционера возникло из-за предложенной цены за 0,09% акций. Как выше указывается в цитате из решения Верховного суда, за этот пакет ПУМБ предложил 4,7 млн. грн., то есть 331 грн. за 1 простую именную акцию. Акционер считает эту цену несправедливой.

«К сожалению, акции ПУМБа не котируются на открытой площадке, потому стоимость этих бумаг не определяется публично и рыночным способом. Все очень непрозрачно, высчитывается по непонятным критериям, и подается на утверждение собрания акционеров. Так должно быть по процедуре. Но, как подтвердил Верховный суд, даже ее ПУМБ не удосужился выполнить», — подчеркнул Кравец.

Кстати, он отказался назвать имя миноритария. Однако на сайте Нацбанка в данных по ПУМБу указан лишь один держатель 0,09% акций. Это киевлянка Галина Бандура.

Чтобы провести выкуп крошечного пакета, банку придется начинать все с начала. Готовить предложение для миноритария и созывать собрание акционеров. Сделка может заключаться после утверждения на нем цены и всех остальных документов. Возможно ею будут заниматься уже другие люди. В последнее время по рынку ходила масса слухов об увольнениях в ПУМБ менеджеров, занимающих ключевые позиции. Не исключено, что из-за истории с провалом данной сделки и проигрыша в суде.

Елена Лысенко, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Наступление на обнал

Нацбанк снова наступает на кэш: теперь регулятор предлагает ограничить расчеты предприятий с физлицами, понизив лимит с 50 тыс. до 15 тыс. грн. Основной мишенью новаций должны стать предприятия, которые выплачивают зарплаты «в конвертах». Однако это вовсе не означает, что новые ограничения заставят бизнес отказаться от оптимизаций. Это, кстати, доказывает и мировой опыт.

На днях Нацбанк вынес на общественные слушания изменения в Положение «О ведении кассовых операций в национальной валюте Украины». Сразу уточним: на выплату предприятием зарплат своим сотрудникам упомянутое выше ограничение распространяться не будет. Ранее НБУ уже внес такие выплаты в перечень исключений (Постановление №37 от 12.02.2019 г.).

Аналогичный 15-тысячный лимит предлагается установить и для выплат наличных физлицам под отчет для закупок от имени предприятия. Если предприятие захочет снять деньги со счета для проведения расчетов с частными лицами, ему придется отчитаться перед банком, на каком основании проводятся такие расчеты.

Физлица, как и раньше, смогут рассчитываться кэшем за приобретенные товары и услуги в пределах 50 тыс. грн. Но вот если дорогая покупка не понравилась и товар возвращен продавцу, наличными уже денег не выплатят — придется открывать счет в банке (если покупатель еще не обзавелся платежной картой).

«Ограничение на проведение наличных расчетов повлияет на закупку товаров предприятиями непосредственно у физических лиц. Например, покупка предприятием урожая у фермеров. Перевод подобных расчетов в безналичную форму может в перспективе повысить цену продукции для потребителей, так как к цене добавятся расходы на банковские услуги. В будущем новые требования также могут повлечь дополнительные затраты для частных лиц, которые реализуют свои товары или предоставляют услуги предприятиям (стоимостью свыше 15 тыс. грн), на обслуживание расчетных счетов. Количество комиссий и их размер будет зависеть непосредственно от политики банковского учреждения», — говорит Александр Камша, адвокат ЮФ «Ильяшев и Партнеры».

«Далеко не весь бизнес, работающий в Украине, технически готов к безналичному расчету, что может привести к ряду неудобств при приобретении дорогостоящей техники и других товаров, стоимость которых превысит 15 тыс. грн. Однако данные трудности будут временными», — считает Виктор Мороз, управляющий партнер адвокатского объединения Suprema Lex.

Дополнительные расходы придется нести клиентам банков и других финучреждений при получении крупных кэш-кредитов. Вернее, если Нацбанк утвердит новые правила, то потребкредит свыше 15 тыс. будет перечисляться на карту или на специально открытый счет. Банк при этом может потребовать как разовую комиссию за открытие счета и изготовление банковской карты, так и периодическую комиссию за обслуживание такого счета.

Но, пожалуй, основной удар от новации НБУ придется по предприятиям, которые используют ЧП-шников для обналички. Ведь схемщикам нужно будет отчитаться перед налоговой, куда физлицо-предприниматель потратило значительные суммы наличных. Подтверждение целевого использования средств может потребовать и банк.

В борьбе с тенью побеждает тень

Нацбанк поясняет свое предложение снизить лимит наличных расчетов желанием снизить уровень теневой экономики. НБУ ссылается на Комитет экспертов Совета Европы по вопросам оценки мероприятий противодействия отмыванию средств и финансированию терроризма (MONEYVAL), которые считают уровень наличного обращения в Украине слишком высоким, а потому представляющим значительную угрозу для финансовой системы и экономики страны.

«Если сужать кольцо вокруг теневого сектора и увеличивать количество препятствий для реализации схем, доля теневого сектора рано или поздно будет снижаться. Чем больше будет таких препятствий, тем привлекательнее будут условия для легального бизнеса, который работает в белую и платит налоги», — уверен Евгений Веремийченко, координатор комитета электронных платежей Европейской Бизнес Ассоциации.

В выигрыше, в теории, должен оказаться не только полностью легальный бизнес (которого в Украине еще поискать), но и банки, ожидающие дополнительного дохода от комиссий за проведение расчетов и обслуживания новых банковских счетов. Однако далеко не все считают, что НБУ сможет навредить теневой экономике новыми ограничениями.

«Бизнес пользуется оптимизационными схемами не от хорошей жизни. Нужно снижать нагрузку на фонд оплаты труда, нужно, чтобы платить налоги было экономически выгодно. Что сделают новые ограничения? Заставят предприятия, которые сейчас светят определенные суммы, платят хоть какие-то налоги, полностью перейти на наличный расчет, то есть теневой оборот вырастет», — считает Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры».

«Если кому-то действительно потребуется обойти данные ограничения, то можно использовать «старый добрый» вариант с рассрочкой платежа», — поясняет Виктор Мороз. В конце концов, платежи могут разбиваться на большее число СПД-шников либо сумма выплачиваться траншами за несколько дней.

К слову, в НБУ и сами не особо представляют, какие последствия будет иметь дальнейшие ограничения наличных расчетов. Во всяком случае, в Анализе регуляторного влияния (документе, который традиционно прилагается ко всем проектам нормативных актов) по этому поводу говорится следующее: «Утверждение предложенных изменений в Положение будет способствовать сужению сферы использования наличных, уменьшению тенизации экономики, дальнейшему развитию безналичного сегмента и созданию экономических предпосылок для функционирования и развития конкурентной среды на рынке финансовых и банковских услуг. Размеры каждой выгоды и издержки не могут иметь монетизированной или числовой формы выражения, поскольку не подлежат исчислению с использованием статистических данных, данных научных исследований и социологических опросов».

Почему Германия не торопится

Активное закручивание гаек наличным расчетам легко пояснить мировым опытом. «Такие меры повсеместно внедряются почти во всех странах Европы. Некоторые, например Швеция, уже заявили о ближайшем запрете наличных денег вообще. А такие, как Латвия, ограничивают наличные расчеты до эквивалента порядка 300 евро в месяц», — говорит Григорий Трипульский, управляющий партнер юридическо-консалтинговой компании «Де-юре».

Действительно, наплыв мигрантов и возросшие в последние годы террористические угрозы заставили европейцев объявить борьбу наличке (о том, что ограничения на кэш еще и призваны прижать налоговых уклонистов и сократить уровень теневой экономики, говорят меньше). Многие страны — члены ЕС ввели жесткие ограничения на расчеты наличными. Например, во Франции и Португалии — не более 1 тыс. евро, в Греции — 1,5 тыс., в Испании — 2,5 тыс., в Италии и Бельгии — 3 тыс. При этом итальянцы запретили расчеты наличными за аренду жилых помещений, включая гостиницы, а в Бельгии — расчеты по сделкам купли-продажи недвижимости.

Но говорить о том, что на наличку ополчились все без исключения, было бы неверно. Например, в Евросоюзе ограничения на наличные расчеты действуют только в 15 из 28 государств. Такие ограничения, в частности, до сих пор не ввели Германия и Австрия. Попытка немецкого Минфина три года назад продвинуть в массы идею ограничения наличных расчетов потерпела полное фиаско — общественность восприняла инициативу как наступление на гражданские права и свободы.

Некоторые страны ограничениям предпочли другие виды борьбы с налоговыми уклонениями. Например, в Дании при совершении расчетов наличными на сумму более 10 тыс. датских крон покупатель наравне с продавцом отвечает за своевременную уплату последним НДС и акцизов. От солидарной ответственности покупатель освобождается при условии подачи декларации о совершенной покупке в налоговую администрацию, только если безналичный платеж провести невозможно.

Другие государства ограничиваются идентификацией: в Швеции компании, принимающие платежи наличными на суммы, превышающие эквивалент 15 тыс. евро, обязаны идентифицировать клиентов, а в Великобритании предприниматели, которые торгуют дорогостоящими товарами (от 15 тыс. евро), обязаны становиться на учет в налоговой как «продавцы товаров высокой стоимости».

И, наконец, главное: в странах ЕС, где действуют ограничения, продолжает расти оборот наличных. А установление лимитов на наличные расчеты увеличивает административную нагрузку на население и бизнес, но никак не способствует сокращению объемов неофициального сектора. Например, во Франции лимит на кэш действует с 2001 г. Согласно отчету Всемирного банка на тот момент размер теневой экономики там составлял 13,31% ВВП. Вплоть до 2006 г. размер тени был больше, чем до введения ограничений. Средний уровень за период 2004-2015 гг. составил 14,8%. Согласно последним замерам МВФ по результатам 2017 г. размер теневой экономики Франции составил 12,8% ВВП, а в Германии, где ограничений на наличные расчеты никогда не было — 10,4%. Кроме того, в странах, где были введены ограничения на наличность, был зафиксирован заметный рост киберпреступности.

Елена Демина, Деловая столица

Адвокатская компания Кравец и Партнеры