Спроби Бюро економічної безпеки України перекваліфікувати лізинг транспортних засобів за кордоном у роялті суперечать чинному законодавству та міжнародним податковим угодам і вже призвели до тиску на ключові українські авіакомпанії. Такий підхід слідчих свідчить про їх некомпетентність, а також корупційну зацікавленість. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець. 

Контекст

Бюро економічної безпеки розслідує низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. Слідчі переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки в тих країнах, резидентами яких є компанії лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо зауважити, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так і з боку правоохоронних органів. Тож обґрунтованих підстав для зміни трактування законодавства у слідчих Бюро економічної безпеки очевидно немає, а ситуація виглядає виключно як тиск на бізнес, який шкодить державі.

Дивна ситуація тут, як для мене. Абсолютно не зрозуміло, чому БЕБ вважає, що лізинг, який відбувається за кордоном як залізничного транспорту, так і авіаційного транспорту повинен оподатковуватися як роялті. Тому що законодавство України не передбачає таких можливостей. Що, до речі, підтверджено вже низкою судів, які набрали законної сили – зазначив Ростислав Кравець.

На його думку, такий підхід слідчих Бюро економічної безпеки до трактування законодавства свідчить про їхню некомпетентність, а також корупційну зацікавленість.

Така поведінка БЕБ і податкової, на мій погляд, може свідчити про дві обставини. Перша обставина – це суцільна безграмотність. Друга обставина – це намагання отримання хабарів. З огляду на те, що зараз в БЕБ прийшли детективи НАБУ працювати, то якраз ці дві обставини є, мабуть, найбільш ймовірними в цій категорії справ. Так як ми бачимо, що саме НАБУ у нас є головним розповсюджувачем корупції, а детективи НАБУ, яких ставлять на найбільш корупційні, так мовити, напрямки, в принципі, продовжують те, що відбувалося до їх призначення – зазначив юрист.

До слова, у червні 2025 року колишніх детектива БЕБ і слідчого поліції Київщини викрили на вимаганні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів у керівника компанії.

За даними слідства, саме стільки коштувало непритягнення до кримінальної відповідальності та розблокування рахунків підприємства. Детектив і слідчий тиснули на підприємця, переконуючи його у неминучості підозри, вироку і конфіскації майна. Обоє були звільнені з посад після початку розслідування кримінального провадження.

Проте, очевидно, що в БЕБ намагаються продовжити практику поборів шляхом тиску на бізнес.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»