Захист наполягав на зміні запобіжного заходу, вказуючи на відсутність нових доказів ризиків, похилий вік обвинуваченого та його стан здоров’я.

Коментуючи рішення суду, адвокат Ростислав Кравець зауважив, що воно вкотре демонструє відсутність належної оцінки доводів захисту.

“Така поведінка суддів вкотре говорить або про явно замовний характер справи, або про повну некомпетентність”.

За словами адвоката, за майже чотири роки розгляду сторона обвинувачення так і не надала суду належних доказів вини Богуслаєва.

“За всі ці чотири роки в суд не надано жодного доказу винуватості Богуслаєва В.О. Процес штучно затягує сторона обвинувачення, не забезпечуючи явку свідків або не з’являючись у судові засідання. Доказів немає і всі просто чекають на смерть особи, яку звинувачують у тому, що вона не вчиняла й вчинити фізично не могла”.

Після моніторингу судового засідання експерти місії IAC ISHR висловили думку, що подальше тримання Богуслаєва під вартою набуває ознак “автоматичності” та викликає серйозні сумніви щодо відповідності стандартам Європейської конвенції з прав людини. На їхню думку, суди продовжують посилатися на ті самі ризики, не надаючи належної оцінки їх актуальності після майже чотирьох років ув’язнення.

Особливе занепокоєння експертів викликала відсутність змістовного аналізу альтернативних запобіжних заходів. У звіті зазначається, що суди фактично не досліджують можливість застосування домашнього арешту з електронним контролем чи інших менш суворих обмежень.

Окремо місія звернула увагу на вік Богуслаєва (87 років), його стан здоров’я та умови утримання у Київському СІЗО, де, за результатами моніторингу, відсутні належні умови укриття ув’язнених під час повітряних тривог.

Також експерти поставили під сумнів ефективність визначеної судом застави у розмірі 648,96 млн грн. За умов санкцій, блокування активів та арешту майна така сума, на їхню думку, фактично не є реальною альтернативою триманню під вартою.

“Сукупність тривалості тримання під вартою, відсутності належної індивідуалізації ризиків, повторення одних і тих самих аргументів та відсутності оцінки альтернативних заходів свідчить про те, що подальше позбавлення свободи набуває ознак автоматичності та втрачає належне конвенційне обґрунтування”, — йдеться у висновках моніторингової місії IAC ISHR.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Вишгородського районного суду Київської області про зняття арешту з майна, яке було отримано у спадщину – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16231-rishennja-vishgorodskogo-rajonnogo-sudu-kiyivskoyi-oblasti-pro-znjattja-areshtu-z-majna-jake-bulo-otrimano-u-spadshhinu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова ВП ВС щодо підстав зняття арешту у виконавчому проваджені яке завершено та відсутності підстав зняття арешту при поверненні стягувачу виконавчого документа – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15911-postanova-vp-vs-shhodo-pidstav-znjattja-areshtu-u-vikonavchomu-provadzheni-jake-zaversheno-ta-vidsutnosti-pidstav-znjattja-areshtu-pri-povernenni-stjaguvachu-vikonavchogo-dokumenta/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text

🔸Постанова НБУ 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 19.05.2020 № 65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 28.07.2020 № 107 “Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0107500-20#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 30.06.2020 № 90 “Про затвердження Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0090500-20#Text

🔸ЗУ № 3048-IX від 11.04.2023 “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Бюро економічної безпеки арештувало мільйонні активи, рахунки та понад 700 тисяч товарів компаній парфумерної імперії Brocard: про її російське коріння журналісти повідомляли ще у квітні.

Бюро економічної безпеки України повідмило про арешт активів, коштів на рахунках та великих партій товарів компаній відомої бізнесвумен – власниці косметично-парфумерної мережі Brocard Тетяни Володіної. Це сталося лише на шостому місяці повномасштабної війни з рф, хоча російський паспорт власниці не був таємницею від самого початку.

Про арешт майна компаній повідомили на офіційному сайті БЕБ 8 вересня 2022 року.

Йдеться про корпоративні права – 100% часток статутного капіталу двох суб’єктів господарювання загальною сумою 881 тис. грн, понад 700 тисяч одиниць продукції та активи на банківських рахунках у сумі понад 420 млн грн.

“Ці компанії через підконтрольні офшорні підприємства та компанію з росії, згідно з структурою власності, належать відомій російській бізнесвумен. Основний вид діяльності цих компаній – імпорт косметичних засобів та парфумів, які в подальшому реалізуються гуртом та в роздріб через мережу магазинів та Інтернет. Аналітики Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ встановили порушення службовими особами цих товариств вимог податкового, валютного та іншого законодавства України“, – йдеться у повідомленні.

За інформацією “СтопКору”, йдеться про знану косметично-парфумерну мережу ТОВ “Брокард-Україна”. Про її російський шлейф журналісти нашого інформаційного порталу повідомляли ще у квітні цього року.

Оператор парфумерно-косметичного ринку України у сегменті luxury посів “почесне” друге місце в антирейтингу “СтопКору” – топ-5 компаній, що належать громадянам росії й збагачують країну-агресора.

Бізнес-структура, що володіє 99 магазинами у 26 містах України та має понад 1,6 млн постійних клієнтів й заробила у 2021 році 3,5 млрд грн чистого прибутку, на 100% належить кіпрському офшору Indenon Holdings Limited, бенефіціарною власницею якого є ​​росіянка Володіна Тетяна Володимирівна.

Володіна також має частку 57,99% в іншій кіпрській компанії-прокладці “Невіоко Холдингс Лімітед”, яка є засновником українського ТОВ “Егзагон”. Компанія Hexagone позиціонується як один з провідних імпортерів на ринку косметики та парфумерії в Україні, що співпрацює з роздрібними мережами Brocard, Cosmo, Watsons тощо.

Згідно з оприлюдненою БЕБ інформацією, співробітники рітейлінгової мережі сформували штучний податковий кредит за рекламні послуги від пов’язаного суб’єкта господарювання, “нагрівши” держбюджет України на 50 млн грн податків.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, наразі провожиться детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Нагадаємо, аби позбутись російського сліду та вберегти майно від арешту, косметично-парфумерну мережу Brocard намагались перепродати французькій компанії, але АМКУ і суд заблокували сумнівну угоду.

АО «Кравец и Партнеры»

Високий суд Лондона виніс рішення щодо тяжби між Приватбанком та його колишніми акціонерами – Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбов. Обидві сторони трактують його по-різному. Так юристи екс-власників з компанії Fieldfisher розповсюдили рішення суду і заявили, що всесвітній арешт їхніх активів за позовом Приватбанку був визнаний Високим судом Лондона виданим помилково і повинен бути знятий. Приватбанк навмисно сфабрикував позов таким чином, щоб у банку з’явилася можливість залучити пана Коломойського і пана Боголюбова до розгляду, – зазначається в релізі. – Суддя Фанкурт встановив також, що дії Приватбанку були неприпустимими і представляли собою зловживання правами пана Коломойського і пана Боголюбова, згідно статті 6 Конвенції Лугано, про розгляд позовів за місцем реєстрації». Також юристи відзначають, що суд зобов’язав Приватбанк (а фактично державу) в повній мірі відшкодувати судові витрати відповідачів в розмірі 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів, включаючи проміжний платіж в розмірі 4 мільйонів на протязі 28 днів.

Цікаво, що в той же день, ще до оприлюднення рішення суду, Приват, який є найприбутковішим банком України цього року, випустив свій прес-реліз, в якому відрапортував, що сума позову в Лондонському суді до його колишніх акціонерів зросла до близько 3 мільярдів доларів. А арешт активів цієї парочки, яка, за версією держави, своїми шахрайськими діями «спустошила» Приватбанк та ледь не довела до банкрутства, на суму $ 2,6 млрд лишається в силі.

На Пікассо та яхти

Позов до Коломойського та Боголюбова був поданий в грудні 2017 року на підставі аудиту агентства Kroll, яке виявило, що банку шахрайськими діями був нанесений збиток в близько $ 5,5 млрд. Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що за виведені кошти скуповувалися яхти, картини Пікассо, заводи та нерухомість.

До англійського суду Приватбанк звернувся після того, як безуспішно намагався покарати колишніх власників банку в українських судах. Держава хоче стягнути з олігархів хоча б частину коштів, витрачених з бюджету на докапіталізацію та спасіння фінансової установи. Загальні збитки, нанесені державі, оцінюються майже в $ 2 млрд. Суд своїм вчорашнім рішенням знизив цю суму у чотири рази – до $ 515 млн.

Приводом для звернення до англійського суду стала наявність серед компаній, які використовувались для ймовірного виведення грошей, трьох юридичних осіб з британською юрисдикцією. Суд тоді взяв справу до розгляду, при цьому заморозивши активи екс-власників банку, і до цього часу пройшло кілька попередніх слухань. Під час них представники Привату намагались довести суду, що банк до його націоналізації укладав купу фіктивних договорів по поставках товарів та щедро роздавав кредити організаціям з усіма ознаками «пустишек». У Коломойського та Боголюбова – інша точка зору: вони заперечували виведення коштів та доводили, що банк перед націоналізацією перебував в чудовому стані і його у них забрали з політичних мотивів. В тому числі, через тиск таких інституцій як МВФ та ЄБРР. Проте в рішенні суду йдеться про те, що колишні власники таки визнали, що завдали банку збитків, проте на набагато меншу суму, ніж їм інкримінується, – лише на $ 248 млн.

Наприкінці листопада з’явилась інформація, що Високий суд Лондона, який вже взявся розглядати справу, раптово вирішив, що вона йому не підсудна. Але у банку наголошували, що навіть за такого розвитку подій заморожування активів лишається в силі, доки не буде розглянута апеляція щодо рішення про питання юрисдикції. І от у вівторок такий арешт, за версією однієї зі сторін, був скасований – окрім можливості розпоряджатись активами, з Коломойського та Боголюбова зняте обмеження в 20 тисяч фунтів на тиждень, які вони могли витрачати.

«В піддавки»?

Втім у Приватбанку – своє трактування судового рішення. Там стверджують, що суд визнав факти шахрайства з боку колишніх акціонерів банку і наголошують на визнанні ними нанесених збитків у сумі $ 248 млн. Також юристи банку не визнають зняття арешту активів до розгляду апеляції, на подачу якої є 21 день.

«Зрозуміло, що суддя не сумнівався в тому, що колишні акціонери є відповідальними за багатомільярдні шахрайські дії в банку, – заявив голова правління Приватбанку Петр Крумханзл. – Ми будемо продовжувати повернення цих коштів за допомогою судового процесу в Лондоні та віримо, що англійський суд, зрештою, здійснить правосуддя між сторонами».

Економічний аналітик з фонду Dragon Capital Сергій Фурса висловив певне розчарування з приводу отриманого рішення і оцінив шанси в апеляції як «50 на 50». Щоправда, досить популярною є версія, що насправді сторони в Лондоні грають «в піддавки».

«Думаю, провина за таке рішення повністю лежить на юристах Приватбанку, які, скоріше за все, не надали необхідних документів, – каже старший партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. – Це все нагадує спектакль, що розіграний для громадян України, – юристи та правоохоронні органи абсолютно пасивно намагаються стягнути збиток, нанесений Коломойським. Всі дії свідчать про те, що той домовився з владою. За два роки жодному члену правління Приватбанку щодо виведених мільярдів навіть підозри не пред’явлені».

Цікаво, що раніше Генпрокуратура стверджувала, що в розкраданні коштів Приватбанку замішана та сама компанія Kroll, яка проводила там аудит. І робила вона це не сама, а в змові з представниками Нацбанку. Проте тодішній голова Нацбанку Валерія Гонтарева зараз спокійно підбирає житло у Лондоні, а її «права рука» Катерина Рожкова досі працює в НБУ. Тож шанси на те, що «приватівські» гроші колись повернуться до України, поступово тануть.

Павло Вуєць, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Про це пише газета «Експрес».

Відтепер подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Вища рада правосуддя розглядатиме не пізніше як через п’ять днів від дня його отримання. А подання стосовно судді, затриманого під час або відразу ж після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину, розглядатимуть одразу після надходження документа в межах строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

«Подання Генеральної прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання згоди на обрання запобіжного заходу, пов’язаного з обмеженням волі, Рада розглядатиме негайно», — зауважив Ігор Бенедисюк, голова Вищої ради правосуддя.

— Чи справді тепер українці побачать швидкі арешти горе-суддів?

— Я вважаю, що ці зміни прийнято тільки для того, щоб зняти соціальну напругу в суспільстві, — переконаний Ростислав Кравець, старший партнер однієї з адвокатських компаній. — Подання щодо притягнення суддів до відповідальності (тобто позбавлення їх недоторканності) будуть розглядати нібито негайно, однак насправді терміни, застережені в документі, досить розмиті. Тому це ні до чого не приведе. Затримання та арешт можуть бути проведені і через день-два, і через місяць чи навіть рік. І реально ніхто не змусить Вищу раду правосуддя зробити це швидше.

Такі «зміни» зроблено для тих, хто приходив під стіни Вищої ради юстиції, вимагаючи змін. Дотепер — до проведення судової реформи — таку згоду на зняття із суддів недоторканності давала Верховна Рада. Однак насправді ніхто не розглядав таких питань, це була внутрішня прерогатива Вищої ради юстиції з дискреційними повноваженнями парламенту.

— Яким чином можна уникати виконання написаного?

— Візьмімо, для прикладу, досудове розслідування щодо члена тієї ж Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. Його підозрюють у скоєнні злочину, однак Рада вважає, що, доки немає рішення суду, особа не винна. Тобто щодо своїх суддів вони й далі можуть не приймати ніяких рішень. Не будуть розглядати питання, відкладатимуть. Якщо у громадських діячів буде час зайти й поскандувати, то питання можуть розглянути, якщо ні — то цим ніхто не займатиметься.

— Чи щось змінить та обставина, що тепер подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Вища рада правосуддя буде розглядати не пізніше, ніж через п’ять днів від дня його отримання?

— Дотепер після прийняття рішення Вищої ради правосуддя її представники повинні були наступного дня надати повний текст рішення. Однак цього не було. Тому всі ці строки, які вони встановили, суто декларативні. Якщо на засіданні не буде потрібного складу Вищої ради правосуддя, то ніхто за цим рішенням не зможе притягти суддю до відповідальності. Тобто як були можливі маніпуляції, так залишилися. Зміни до регламенту зроблено для окозамилювання громадськості.

Світлана ОЛІЙНИК, газета ЕКСПРЕС

Адвокатская компания Кравец и Партнеры