🔸Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

🔸Рішення ВОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву про виключення з військового обліку раніше засудженого за тяжкий злочин – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15854-rishennja-voas-pro-zobovjazannja-tck-rozgljanuti-zajavu-pro-vikljuchennja-z-vijskovogo-obliku-ranishe-zasudzhenogo-za-tjazhkij-zlochin/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸ст. 182 СК. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n933

🔸ст. 195 СК. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1003

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай вважають спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Проте є нюанси. Розуміння прав і обов’язків подружжя щодо кредитів допоможе знизити фінансовий тягар і уникнути додаткових стресових ситуацій. Окремо Фокус розібрав питання про те, хто сплачує кредит у разі смерті одного з подружжя, зокрема, бійця, який загинув на фронті, а також, як подати на розлучення під час війни.

Розлучення та спільні кредити: як поділити борги

Під час розлучення фінансові зобов’язання, взяті під час шлюбу, як правило, діляться між подружжям. Так, кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай є спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Відповідальність за їхнє погашення несуть обидва партнери, за винятком випадків, коли один із них не давав згоди на отримання кредиту. У такому разі суд може визнати цей борг особистим”, — пояснює Фокусу юристка АО “Віннер Партнерс” Фатима Ровшан кзи Гюлалієва.

Кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай є спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Відповідальність за їхнє погашення несуть обидва партнери, за винятком випадків, коли один із них не давав згоди на отримання кредиту. У такому разі суд може визнати цей борг особистим.

Водночас обов’язки та майно, набуте під час проживання у шлюбі, діляться, проте є винятки, а саме — подарунки, спадщина, а також придбання до шлюбу за власні заощадження.

Під час розлучення суд враховує фінансові можливості кожного з подружжя та інші обставини, розподіляючи борги, кажуть юристи.

Через суд чи РАГС: як можна подати на розлучення під час воєнного стану

Як зазначає голова адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери” адвокат Ростислав Кравець, окремо стоїть питання процесу розірвання шлюбу під час дії воєнного стану.

Якщо один із подружжя взяв кредит до укладення шлюбу, зазвичай він самостійно відповідає за його погашення

“Шлюб можна розірвати, проте тут є певні правила. А саме, заяву через державні уповноважені органи можна подати навіть одноосібно, за довіреністю, де буде зазначено право на подання від імені іншої сторони такої заяви. Це відбувається у разі, якщо партнер проходить службу чи з якихось причин не може з’явитися до органів державної реєстрації. Робиться перевірка і в подальшому орган державної реєстрації складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви. Додам, що під час воєнного стану у країні відповідно до закону України “Про правовий режим воєнного стану”, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника, тобто це можуть бути не лише РАГСи, а і місцеві адміністрації, яким надано відповідний доступ до реєстрів”, — зазначив Кравець.

Також юристи зауважують, що правилами під час воєнного стану передбачено, що особа під час розлучення повинна зазначити відношення до військової служби, тобто пред’явити військовий квиток чи свідоцтво. Без цього документу буде складно розірвати шлюб, тому що відповідний запис зробити буде неможливо. Та якщо подати заяву до суду, ніяких військових квитків не потрібно.

Кравець також нагадав: якщо родина виховує неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу відбувається лише через суд.

“Зверну увагу на те, якщо дитині менше одного року, тоді шлюб не розірве ані суд, ані органи РАГСу. Після року дитини можна розірвати шлюб виключно через суд. А якщо немає дітей, то на розлучення подають як через суд, так і через державні уповноважені органи. Це є прямою нормою законодавства”, — зазначив Ростислав Кравець.

Кредити, взяті до шлюбу: що ділиться під час розлучення

Якщо один із подружжя взяв кредит до укладення шлюбу, зазвичай він самостійно відповідає за його погашення, стверджує Фатима Ровшан кзи Гюлалієва. Та якщо кошти кредиту були витрачені на потреби сім’ї, суд може визнати цей борг спільним. У такому разі потрібно надати докази того, що гроші були використані на спільні витрати.

Смерть одного з подружжя: хто відповідатиме за погашення боргу

У разі смерті одного з подружжя, особливо якщо це був військовослужбовець, який загинув під час виконання службових обов’язків, питання погашення кредиту стає дуже важливим. Юристи надають наступні суттєві деталі щодо таких позик і їх погашення.

Розлучення та фінансові зобов’язання є складними питаннями, які потребують уважного підходу та консультацій з фахівцями. Розуміння своїх прав та обов’язків допоможе мінімізувати ризики та забезпечити фінансову стабільність у будь-якій ситуації.

Спочатку потрібно перевірити умови кредитного договору. Деякі договори передбачають припинення зобов’язань у разі смерті позичальника або надають інші захисні механізми.
Якщо кредит був застрахований, страхова компанія може погасити залишок кредиту у разі смерті позичальника. Зверніться до страхової компанії, щоб уточнити умови виплат.
Спадкоємці, які приймають спадщину, беруть на себе зобов’язання щодо сплати кредиту. Це стосується як особистих кредитів, так і частини спільних боргів. Якщо спадкоємці відмовляються від спадщини, вони не зобов’язані погашати борги померлого.
Негайно повідомити банк про смерть позичальника та надайте необхідні документи, такі як свідоцтво про смерть і свідоцтво про спадщину. Банк може запропонувати варіанти реструктуризації боргу або інші рішення.

“Я раджу проконсультуватися з юристом, перш ніж діяти самостійно. Він допоможе оцінити правову ситуацію та скласти відповідні заяви або скарги. Можливо, слід обговорити з банком реструктуризацію боргу або відстрочки платежів, що може знизити фінансове навантаження”, — додала юристка.

Отже, розлучення та фінансові зобов’язання є складними питаннями, які потребують уважного підходу та консультацій із фахівцями. Розуміння своїх прав та обов’язків допоможе мінімізувати ризики та забезпечити фінансову стабільність у будь-якій ситуації.

“Планування фінансових зобов’язань перед укладанням шлюбу дуже важливо. Укладіть шлюбний договір, який регулює питання розподілу боргів у разі розлучення. Це допоможе уникнути непорозумінь і фінансових суперечок у майбутньому”, — радить юристка Ровшан кзи Гюлалієва.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку – https://antiraid.com.ua/news/stroky-za-iakymy-buly-zminy-u-pytanniakh-zniattia-ta-vykliuchennia-z-vijskovoho-obliku/

🔸Лист МОУ від 06.06.2016 №266/із/1410 Щодо зняття з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі та дії Закону у часі – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15495-list-mou-vid-06062016-266iz1410-shhodo-znjattja-z-vijskovogo-obliku-u-zvjazku-z-dosjagnennjam-granichnogo-viku-perebuvannja-v-zapasi-ta-diyi-zakonu-u-chasi/

🔸Виправдувальний вирок Млинівського райсуду Рівненської області залишений в силі апеляційним судом за ч. 2 ст. 337 КК України у зв’язку з досягненням на 2010 рік граничного віку перебування в запасі – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15496-vipravduvalnij-virok-mlinivskogo-rajsudu-rivnenskoyi-oblasti-zalishenij-v-sili-apeljacijnim-sudom-za-ch-2-st-337-kk-ukrayini-u-zvjazku-z-dosjagnennjam-na-2010-rik-granichnogo-viku-perebuvannja-v-zapasi/

🔸ст. 28 ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n591

🔸п. 6 ст. 37 ЗУ ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2150

АО «Кравець І Партнери»

Даним законом в процесуальні кодекси України внесено значна кількість  правок. Щодо змін в КПК України правники виокремлюють найбільш значущі, які стосуються обчислення строку досудового розслідування, допуску адвоката під час обшуку, призначення експертиз та закриття кримінального провадження якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Найбільше згадок в медіа просторі з приводу даних поправок почало з’являтись після закриття гучних справ, таких як «Ротердам +», «Приватбанку» та інших. Все більше з’являлось заголовків про скасування правок, з підтекстом ніби-то саме через ці норми КПК України, особи уникають відповідальності за корупцію у найбільш гучних справах.

 В ЗМІ дедалі частіше виникають статті, що дані правки заважають працювати органам досудового розслідування. Рада громадського контролю НАБУ навіть проводила “експертне” дослідження та дійшла висновку, що «такі зміни до Кримінального процесуального кодексу вкрай негативно вплинули на досудове розслідування».

 В подальшому, Верховна Рада приймає Закон якими вносить зміни та лише частково скасовує ці поправки. З 01 січня 2024 року вступила в дію норма, якою повністю скасовано строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, а правила обчислення строків застосовуються до всіх проваджень, де досудове розслідування чи розгляд не завершено до 1 січня 2024 року.

Що змінилось?

Під час дії «Правок Лозового» строки досудового розслідування обчислювались з моменту реєстрації кримінального правопорушення та становили до моменту повідомлення особі про підозру 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто, орган досудового розслідування протягом вказаного часу мав або повідомити особі про  підозру або закрити кримінальне провадження. Але у випадку складності та неможливості закінчити досудове розслідування  протягом вказаного часу, слідчий чи прокурор міг звернутись до слідчого судді та неодноразово продовжувати строк досудового розслідування на вказаний період  (ч. 1 ст. 294 КПК)  З 01.01.2024 ця норма вже не діє, а кримінальні провадження розслідуються допоки орган досудового розслідування не вирішить інакше.

Отже, скасували судовий контроль, який до повідомлення особі про підозру продовжував строки досудового розслідування, за зверненням слідчого чи детектива. Тобто,  провадження будуть розслідуватись протягом  невизначеного строку, а суд не контролюватиме ці строки. 

Однак, залишається норма, що регулює обчислення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, продовження строків досудового розслідування слідчим суддею та підстава для закриття кримінального провадження у випадку закінчення такого строку (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Так, ч. 3 ст. 294 КПК передбачає, якщо з дня повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк 12/18 місяців, такий строк може бути продовжений у межах строків:1) до трьох місяців – керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Саме дані норми давали підстави для закриття  гучних кримінальних справ. Але чи проблема саме в нормі, яка відома правоохоронним органам? Чи можливо орган досудового розслідування так швидко та активно здійснював досудове розслідування кримінального провадження, що дані строки спливли. Аргументи на кшталт того, що досудове розслідування неможливо закінчити у 12/18 місяців залежно від тяжкості злочину не беремо до уваги, оскільки як вже зазначалось вище суд вправі продовжувати строки досудового розслідування за зверненням правоохоронного органу та наявності відповідних підстав. Або ж у випадку проведення необхідних експертних досліджень, їх можна проводити до повідомлення особі про підозру.

Постає питання, якщо законом передбачені відповідні норми, які врегульовують питання пов’язані зі складністю кримінального провадження та необхідністю значного часу для проведення слідчих дій, можливо необхідно більше приділити увагу роботі органу досудового розслідування та процесуальному керівництву, а не скасуванні норм КПК України, які закріплюють важливі гарантії контролю.

Тобто, фактично прийнятий закон частково скасовує поправки щодо строків досудового розслідування, в частині скасовує судовий контроль, фактично даючи зелене світло правоохоронному органу щодо термінів розслідування,  але чинною залишає, на мою думку, найважливішу частину статті, а саме продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, оскільки прокурор це сторона обвинувачення та не здійснює такого контролю як суд, та можливість закриття кримінального провадження, якщо строки все ж пропущено.           

Ірина Коваленко

Адвокат, керівник кримінальної практики АО “Кравець і партнери”

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

Паспорт громадянина України – це основний документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Кожен українець, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт є власністю держави, і при отриманні документа на кожного громадянина покладається обов’язок зберігати його належним чином та не допускати втрати чи пошкодження.

Адміністративний кодекс передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій за пошкодження паспорта громадянина України, про що йдеться у статті 198 КУпАП Умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності.

– Умисне зіпсуття паспорта чи недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – пояснює адвокат.

Неоподаткований мінімум доходів громадян – це грошова сума розміром у 17 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України. Тож розмір штрафу, який може бути накладено, становитиме від 17 до 51 грн.

Також статтями 197 та 198 КУпАП встановлено, що проживання громадян без паспорта чи з недійсним внаслідок пошкодження документом кваліфікується як адміністративне правопорушення і також тягне за собою накладання штрафних санкцій. Проте до відповідальності притягуються тільки особи, яким виповнилося 16 років.

За словами адвоката, замінити пошкоджений паспорт необхідно у будь-якому випадку. І тягнути із заміною документа не варто, бо може скластися така ситуація, коли паспорт буде потрібен терміново, а часу на його заміну не буде.

Куди звертатися для заміни пошкодженого паспорта

Ростислав Кравець пояснює, что відповідно ст. 219 КУпАП, повноваження для розгляду справ про пошкодження або втрату паспорта через недбалість мають виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад. Безпосереднім розглядом цих справ займаються адміністратори центрів надання адмінпослуг.

– Отже, коли громадянин звертається за заміною паспорта до ЦНАП, адміністратор складає постанову про адміністративне правопорушення. Якщо подія вперше відбулась, то буде попередження, якщо вдруге, то вже буде штраф, – пояснює адвокат.

У випадку повторного порушення адміністратор складає відповідний протокол, а спеціальна комісія вже виносить рішення про накладення штрафу та його розмір.

Якщо власник пошкодженого паспорта не згоден з рішенням комісії, він може оскаржити його протягом десяти днів з дня винесення.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»