До огляду увійшла практика КЦС ВС, два рішення КСУ, виправдувальний вирок за обвинуваченням у незаконному перетині кордону, постанова щодо неправомірної дії ДПС з відмови у реєстрації податкової накладної і чергове рішення про скасування штрафу ТЦК й багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за червень 2026 року

🔸 Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2026 щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

🔸 Рішення КСУ 7-р(ІІ)/2026 щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби

🔸 Постанова ВС-ККС про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 332-2 КК України (незаконне перетинання державного кордону України)

💥 Постанова ВС-КАС, якою залишено в силі рішення Рівненського ОАС про зобов’язання ДПС України зареєструвати податкову накладну

💥 Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за червень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2026 щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження

У Рішенні наголошено, що з урахуванням обмеженого рівня гарантування права на касаційне оскарження судових рішень, особливо тих, якими справа не вирішується по суті, відсутність у пункті 2 частини другої статті 428 Кодексу детальних критеріїв для ухвалення рішення про відмову у відкритті відповідного касаційного провадження не перешкоджає спроможності касаційного суду належно перевірити правильність відмови особі в доступі до апеляційного перегляду ухвали слідчого судді.

Конституційний Суд України підкреслив, що пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу не дає касаційному суду повноважень відмовляти у відкритті касаційного провадження, якщо зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів неможливо дійти переконливого й обґрунтованого висновку про законність відповідної ухвали суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції зобов’язаний переконатися, що апеляційний суд здійснив належну юридичну оцінку питання щодо допустимості апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді, а також з’ясувати, чи не було внаслідок помилкового застосування процесуального закону необґрунтовано обмежено право особи на доступ до апеляційного перегляду.

У підсумку Суд зазначив, що пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу виконує функцію процесуального фільтра, спрямованого на забезпечення належного здійснення правосуддя, процесуальної економії та ефективного функціонування суду касаційної інстанції, установлене ним нормативне регулювання в аспекті його застосування як підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження спрямоване на досягнення легітимної мети, є пропорційним та обґрунтованим, не посягає на конституційні засади судочинства і не порушує сутності права підозрюваного, обвинуваченого на захист.

Конституційний Суд України ухвалив:

визнати такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), статтю 309 Кодексу у тім, що вона не передбачає оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;

визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини другої статті 428 Кодексу як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Рішення КСУ 7-р(ІІ)/2026 щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу фактично унеможливлює безпосереднє результативне звернення сторони захисту до слідчого судді, суду з відповідним клопотанням. Унаслідок цього слідчий суддя, суд за ініціативою особи, права якої зазнають найбільш інтенсивного втручання з боку держави, позбавлений можливості здійснювати судовий контроль у відповідному питанні, якщо не буде на це згоди прокурора, що є несумісним із засадою верховенства права та з конституційною моделлю правосуддя, у якій суд є незалежним арбітром, а не процесуальним інструментом реалізації дискреції сторони обвинувачення.

На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу у взаємозв’язку з абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу є таким, що унеможливлює розгляд слідчим суддею, судом клопотання підозрюваного, обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби без згоди на це прокурора, а отже, суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій, п’ятій статті 29, частині першій статті 55, частині другій статті 63, статті 64, пунктам 1, 3, 5 частини другої статті 129 Конституції України.

За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Водночас, реалізуючи повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності цим приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення та звернув увагу, що до спливу цього строку припис залишається чинним та підлягає застосуванню.

Постанова ВС-ККС про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 332-2 КК України (незаконне перетинання державного кордону України)

Справа № 944/3921/22

Намагання безпідставно притягнути особу до кримінальної відповідальності ніби за незаконний перетин кордону наштовхнулась на прямі норми Кримінального кодексу, що не були враховані суддею Яворівського районного суду Львівської області Швед Наталія Петрівна та суддями Львівського апеляційного суду суддя-доповідач: Партика Ірина Володимирівна, суддя-учасник колегії: Гончарук Ліліана Яківна, суддя-учасник колегії: Урдюк Тетяна Миколаївна.

Верховний суд зазначив:

Варто звернути увагу, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 332-2 КК України – є злочином з формальним складом, який вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, передбаченого законом, без необхідності настання суспільно небезпечних наслідків. Такі злочини не потребують, щоб після вчиненої дії були спричинені певні наслідки.

Водночас суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи сторони захисту про те, що місцевий суд належним чином не обґрунтував, з який фактичних даних убачається наявність у ОСОБА 7 мети заподіяти шкоду інтересам держави, послався на те, що його дії несли репутаційні збитки для Держави та підривали її авторитет.

Однак, на переконання колегії суддів, цей суд безпідставно ототожнив поняття «збитки», що є наслідком злочину як елементу об’єктивної сторони, з поняттям «мета», який є ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. Втім, як уже зазначалося вище, обов’язковим елементом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, у першій його формі є саме мета у вигляді бажання (прагнення) заподіяти шкоду інтересам держави, а не наслідок – заподіяння збитків.

Верховний суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не встановили, якими конкретно об’єктивними даними та якими саме доказами підтверджується те, що ОСОБА 7 , вчиняючи дії з перетину державного кордону, бажав і прагнув таким чином заподіяти шкоду інтересам держави, а також не встановили, на які саме інтереси держави були направлені його дії. Більше того, вказане обґрунтування не містить і обвинувальний акт стосовно останнього.

Тож ні оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, ні обвинувальний акт не містять посилань на те, які саме обставини свідчать про наявність у ОСОБА 7 мети заподіяти шкоду інтересам держави, як обов’язкового елементу складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Водночас посилання судів на те, що дії ОСОБА 7 «несли репутаційні збитки для Держави та підривали її авторитет», є виходом за межі висунутого йому обвинувачення, оскільки такі дані відсутні в обвинувальному акті, який був предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, що суперечить приписам ч. 1 ст. 337 КПК України.

Постанова ВС-КАС, якою залишено в силі рішення Рівненського ОАС про зобов’язання ДПС України зареєструвати податкову накладну

Справа № 460/2835/24

Це наша справа. Дуже шкода що контролюючи органи і деякі судді просто вбивають український бізнес, але нам вдалось відстояти інтереси клієнта. Суд зазначив:

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції – прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, наданими Товариством 06.12.2023 контролюючому органу поясненнями та доданими на їх підтвердження договорами та документами підтверджується, що Товариством було здійснено поставку товару для ТОВ «Єврошпон-Трейд», а саме – шпон струганий дуб АВС сорт, товщ. 0,52 мм у кількості 50653 кв.м. Для виготовлення продукції Товариством було закуплено у ФОП ОСОБА 1 дубову заготовку для стругання шпону згідно договору №Р1201 від 12.01.2023; сировину було передано ТОВ «Єврошпон-Смига» для її подальшої переробки у шпон згідно договору переробки давальницької сировини №01/0922/Пр від 01.09.2022. Готова продукція, а саме – шпон струганий дуб АВС сорт, товщ. 0,52 мм у кількості 50653 кв.м. був доставлений покупцю – ТОВ «Єврошпон-Трейд» згідно товарно-транспортної накладної № 14 від 19.10.2023, пунктом навантаження у якій зазначено: Україна, Рівненська обл., Дубенський ро-н, смт. Смига, вул. Заводська, 1, яка, в свою чергу, є адресою ТОВ «Єврошпон-Смига», де здійснювалась переробка давальницької сировини Товариства.

Зазначена інформація повністю відповідає даним, вказаним у договорах та первинних документах, які подані Товариством контролюючому органу 06.12.2023.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу та помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо правомірності оскаржуваного рішення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 357/7906/26

Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови ТЦК щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв’язку з відсутністю підтвердження належного оповіщення військовозобов’язаного про необхідність з’явлення до ТЦК.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

У цьому відео детально розглядаємо питання, які найчастіше виникають під час виїзду неповнолітніх за кордон. Поясню правові нюанси для осіб віком від 16 до 18 років, а також специфіку, з якою стикаються чоловіки віком від 18 до 23 років. Це відео буде корисним для батьків та молодих людей, які планують поїздку і хочуть уникнути проблем на прикордонному контролі.

Ми аналізуємо перелік необхідних документів для перетину кордону, щоб ви чітко розуміли свої права та обов’язки. Отримайте вичерпну інформацію про те, які саме дозволи та підтвердження вимагаються прикордонниками у 2026 році. Розуміння цих норм допоможе уникнути затримок та непорозумінь під час подорожі, забезпечивши законний виїзд неповнолітніх та молодих чоловіків.

Підписуйтесь на канал, щоб не пропускати важливі юридичні розбори нових законів, та пишіть у коментарях, які ще питання щодо перетину кордону вас цікавлять.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ст. 6 (Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України) ЗУ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n34

🔸Постанова КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text

🔸ст. 33 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267

🔸Комунікована справа ЄСПЛ 16877/23 and 29499/23 KUZMENKO v. UKRAINE and DORONDOV v. UKRAINE – https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-230040%22]}

🔸Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання о 2012 та 2013 роках у зв’язку з прямою нормою Конституції України та відсутністю Закону – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15832-postanova-vp-vs-pislja-jespl-pro-nezakonnist-obmezhennja-shhodo-realizaciyi-prava-na-mirni-zibrannja-o-2012-ta-2013-rokah-u-zvjazku-z-prjamoju-normoju-konstituciyi-ukrayini-ta-vidsutnistju-zakonu/

🔸Судова практика щодо оскарження заборони виїзду за кордон в умовах воєнного стану, мобілізація та військова служба, оскарження штрафів ТЦК – https://forum.antiraid.com.ua/forum/28-viyizd-za-kordon-v-umovah-vojennogo-stanu-mobilizacija-ta-vijskova-sluzhba-oskarzhennja-shtrafiv-tck/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду увійшла позиція щодо порядку обрахунку остаточного покарання та неправомірності втручання в особисте життя працівника, тематичні огляди судової практики щодо строків досудового розслідування та витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві, практика КАС ВС, рішення щодо незаконності блокування інтернет-сайту та багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо пропорційності втручання в особисте життя при проведенні службового розслідування відносно працівника

🔸 Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ про закриття провадження відносно корупційного адміністративного правопорушення Артемом Ситником

🔸 Постанова ВП ВС про визначення остаточного покарання за кількома злочинами вчиненими як до та і після постановлення вироку

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за травень 2026 року

🔸 Огляд судової практики Верховного Суду про обчислення строку досудового розслідування (актуальна практика)

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві з 01.2018 по 05.2026 року

💥 Рішення КОАС про визнання протиправним та скасування розпорядження НЦотУМТ в частині блокування доступу до доменного імені інтернет-сайту у зв’язку з перевищенням повноважень

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо пропорційності втручання в особисте життя при проведенні службового розслідування відносно працівника

Справа № 553/3599/15-ц

Велика палата зазначила:

107. Характер установлених ЄСПЛ порушень під час розгляду справи, які лягли в основу його висновку про порушення статті 8 Конвенції через недотримання національними судами обов’язку здійснити змістовний аналіз пропорційності втручання роботодавця у приватне життя працівника, ігнорування критеріїв правомірності моніторингу, вироблених у практиці ЄСПЛ, а також відсутність оцінки того, чи був працівник завчасно повідомлений про вжиття заходів контролю, чи мав роботодавець законні підстави для їх застосування та чи були працівнику надані належні гарантії проти свавілля, – ставлять під сумнів результат такого розгляду справи.

108. Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є підставою для застосування у цій справі такого найбільш ефективного заходу, як забезпечення повторного перегляду справи, у зв’язку з тим, що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.

109. З огляду на характер встановлених ЄСПЛ порушень та відсутність у Великої Палати Верховного Суду процесуальної можливості встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу у справі, що розглядається, права заявника підлягають поновленню шляхом забезпечення повторного розгляду справи, а тому підлягають скасуванню рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2016 року та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року, а справу – передати на новий розгляд до Подільського районного суду міста Полтави.

110. Відповідно під час нового розгляду справи національний суд має врахувати висновки ЄСПЛ, втім саме суд першої (апеляційної) інстанції є повноважним встановити обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, дослідити докази та надати їм належну правову оцінку.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ про закриття провадження відносно корупційного адміністративного правопорушення Артемом Ситником

Справа № 572/2133/19

Це рішення частини випадкових людей продемонструвало їх повну залежність від НАБУ, яке фактичне керує зараз діяльністю Великої палати на моє переконання. Замість об’єктивного розгляду і надання оцінки явно корупційним діям директора НАБУ Артема Ситник, як на мене, суд просто закрив провадження за спливом строків. Про це зазначено і в окремій думці до цієї ганебної постанови:

Таким чином, рішення Великої Палати про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не узгоджується ні з правовою природою перегляду судових рішень за виключними обставинами, ні з метою механізму виконання рішень міжнародної судової установи. Встановлені ЄСПЛ порушення свідчать не лише про дефекти правозастосування, а й про наявність істотних обставин, які не були предметом належної судової перевірки та безпосередньо впливають на висновки щодо законності й обґрунтованості постановленого рішення. За таких умов закриття провадження фактично нівелювало саму сутність перегляду справи у зв’язку з рішенням ЄСПЛ, тоді як належним процесуальним способом усунення встановлених порушень було скасування постанови апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду.

Постанова ВП ВС про визначення остаточного покарання за кількома злочинами вчиненими як до та і після постановлення вироку

Справа № 607/9097/20

Доволі дивне рішення та виснування й трактування норм Закону:

66. Велика Палата наголошує, що положення КК, що регулюють призначення покарання (розділ ХІ Загальної частини КК), не передбачають альтернативних підходів до обчислення остаточного покарання залежно від характеру кримінальних правопорушень (тотожних, однорідних чи різнорідних), вчинених особою як до ухвалення попереднього вироку, так і після нього. Такий критерій у статтях цього розділу відсутній.

67. Отже, при визначенні остаточного покарання важливе значення має час вчинення кримінальних правопорушень – до чи після постановлення попереднього вироку. Положення ч. 4 ст. 70 КК мають застосовуватися незалежно від того, чи є тотожними кримінальні правопорушення, частина з яких була вчинена до постановлення попереднього вироку, а інша – після його постановлення.

68. З огляду на викладене Велика Палата висновує, що якщо після постановлення вироку у справі (далі – вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші – після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст. 70 КК, так і ст. 71 цього Кодексу в такій послідовності:

1) спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1;

2) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього – за правилами ч. 4 ст. 70 КК;

3) потім – призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1;

4) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1;

5) після цього – за правилами ст. 71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2.

Якщо стосовно особи було постановлено два вироки (далі – вирок 1 та вирок 2) і буде встановлено, що нею вчинено кримінальні правопорушення до постановлення вироку 1 та після нього, а також після постановлення вироку 2, то покарання призначається з урахуванням дотримання вказаного вище порядку.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за травень 2026 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

✅ підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцю;

✅ порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги повнолітній дитині загиблого військовослужбовця;

✅ незворотність дії закону в часі при визначенні кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця;

✅ відсутність підстав для звільнення з військової служби у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком суду;

✅ орган, до повноважень якого віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

✅ застосування показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії державного службовця на пенсію за віком на загальних підставах;

✅ визначення обсягу спожитої теплової енергії в будівлі, не обладнаній засобом комерційного обліку теплової енергії;

✅ правомірність врахування витрат на придбання інвестиційного активу в разі припинення зобов’язання шляхом поєднання боржника і кредитора у випадку ліквідації іноземної компанії;

✅ звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

✅ незастосування РРО при внесенні депозитів та виплаті виграшів у букмекерській діяльності в мережі «Інтернет»;

✅ класифікацію кавомашин як торговельних автоматів або обладнання для приготування напоїв.

Упродовж травня 2026 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

Огляд судової практики Верховного Суду про обчислення строку досудового розслідування (актуальна практика)

В огляді висвітлено правові позиції Верховного Суду про загальні засади обчислення строку досудового розслідування.

Зокрема, проаналізовано період, який не включається до строку досудового розслідування, акцентовано на скеруванні обвинувального акта до суду та приділено увагу питанню щодо продовження строку досудового розслідування. Крім того, в огляді відображено висновки касаційного суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в ході підготовчого судового засідання.

Звернено увагу й на обчислення строку досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Таке видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

Огляд судової практики ВС-КАС щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві з 01.2018 по 05.2026 року

Правові висновки суду систематизовано за такими основними напрямами:

1) загальні положення про витрати на професійну правову допомогу в адміністративному судочинстві, зокрема щодо критеріїв оцінювання витрат і меж повноважень суду здійснення такої оцінки, принципу змагальності під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, строків та належного способу звернення до суду щодо відшкодування таких витрат;

2) обґрунтованість і співмірність витрат на професійну правничу допомогу, зокрема стосовно обставин, що підлягають перевірці при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, принципу співмірності й умов його застосування при стягненні витрат на правничу допомогу; доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості й погодинного розрахунку;

3) гонорар адвоката та інші складові витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, щодо фіксованого розміру гонорару адвоката як складової витрат, ключового критерію оцінки «гонорару успіху» при визначенні суми відшкодування витрат; захисту від стягнення необгрунтованих витрат на правничу допомогу;

4) розподіл витрат на професійну правничу допомогу в разі закриття провадження у справі через відмову від позову або самостійне усунення порушення суб’єктом владних повноважень;

5) додаткове судове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема про правову природу, підстави, порядок та процесуальні форми ухвалення такого рішення.

Цей огляд планується періодично оновлювати новими правовими висновками Верховного Суду.

Рішення КОАС про визнання протиправним та скасування розпорядження НЦотУМТ в частині блокування доступу до доменного імені інтернет-сайту у зв’язку з перевищенням повноважень

Справа №320/3918/25

Це наша справа. Нами було захищено від свавілля Уповноваженого з прав людини ВР спільно з НЦотУМТ блокування сайту Володимира Бойко. Суд зазначив:

Як вбачається з наведеного, функції Національного центру з оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами щодо яких останній уповноважений видавати обов’язкові до виконання розпорядження є вичерпними і чітко встановленими, не передбачають жодного розширення.

При цьому, зазначений перелік функцій не передбачає прав Національного центру щодо видачі розпоряджень операторам телекомунікацій про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.

Так само не передбачають такі повноваження й положення Порядку №812.

Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з перевищенням меж наданих йому повноважень, оскільки як Законом України «Про електронні комунікації», так і Порядком №812 передбачено здійснення Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, яке, однак, не передбачає право Національного центру на здійснення його в формі прийняття розпоряджень про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.

Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з порушенням визначеної законом процедури прийняття такого роду рішень, оскільки обмеження доступу (блокування доступу) до доменного імені позивача було здійснено без погодження Адміністрації Держспецзв’язку, тобто з порушенням порядку, встановленого п. 14 Порядку №812.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Схоже вони просто нездатні це осягнути в силу своїх фізіологічних здібностей та відсутності практичного й життєвого досвіду. Все це вчергове доводить хибність судової реформи і потребу в очищенні суду касаційної інстанції від судових активіЗтів та випадкових людей.

До огляду увійшло чергове рішення після ЄСПЛ що незаконної відмови у відстроченні сплати судового збору, відновлення виплат додаткової винагороди та оскарженню штрафів ТЦК й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-27-chervnya-po-03-lypnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшло чергове рішення після ЄСПЛ що незаконної відмови у відстроченні сплати судового збору, відновлення виплат додаткової винагороди та оскарженню штрафів ТЦК й багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність відмови у відстроченні сплати судового збору і порушенням Верховним судом (без України) права на доступ до суду

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

💥 Постанова Третього ААС про протиправну відмову у виплаті додаткової винагороди та зобов’язанні здійснити виплату в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях

💥 Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та стягненні витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність відмови у відстроченні сплати судового збору і порушенням Верховним судом (без України) права на доступ до суду

Справа № 917/1219/24

Ця справа демонструє як непрофесійні судді з одного боку, звільняють від сплати судового збору активістів, що їх набирали на посади на кшталт міліонерів з ВГО Автомайдан, а з іншого боку незаконно відмовляють у відстроченні зі сплати судового збору юридичним особам, які не вели господарської діяльності і не мають прибутків на відміну від грантососів. Вже нові судді відібрані іноземцями у складі Зуєва В.А. – головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С. порушили Конвенцію, що встановив ЄСПЛ.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Постанова Третього ААС про протиправну відмову у виплаті додаткової винагороди та зобов’язанні здійснити виплату в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях

Справа № 160/10898/25

Чергова наша справа що стосується виплат військовослужбовцям на посаді оперативного чергового командного пункту за виконання бойових завдань. Шкода, що військовим приходиться звертатись до суду за захистом своїх прав для отримання передбачених законодавством виплат.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/5891/26

Чергова наша справа і в чергове ТЦК проігнорувало вимогу про необхідність повідомлення про час та місце розгляду адмінматеріалу для винесення відповідної постанови, що прямо протирічить Закону.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшли чергові постанови після ЄСПЛ, практика ККС ВС, два останніх рішення КСУ та постанова Верховного суду щодо незаконного притягнення до відповідальності за ухилення від мобілізації й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-20-po-26-chervnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшли чергові постанови після ЄСПЛ, практика ККС ВС, два останніх рішення КСУ та постанова Верховного суду щодо незаконного притягнення до відповідальності за ухилення від мобілізації й багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відмову у перегляді у зв’язку з встановленням надмірної тривалості та відсутності ефективного способу захисту

🔸 Постанова ВП ВС про застосування ч.1 ст. 69-1 КК України щодо пом’якшення покарання і обставин які повинні бути дотримані

🔸 Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ і не виконання рішення ЄСПЛ в частині незаконного перегляду остаточного рішення суду щодо компенсації при незаконному звільненні

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2026 року

🔸 Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2026 щодо неконституційності безальтернативного тримання під вартою

🔸 Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2026 щодо неконституційних меж зворотної дії закону в часі стосовно пенсій

🔸 Постанова ВС-ККС про закриття КП за ст. 336 ККУ (ухилення від мобілізації) у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення пов’язаного з скасованим ВЛК та звільнення з місця позбавлення волі 

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відмову у перегляді у зв’язку з встановленням надмірної тривалості та відсутності ефективного способу захисту

Справа № 826/10658/17

Велика палата зазначила:

21. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що порушення «розумних строків» розгляду справи, встановлене ЄСПЛ, не можна усунути шляхом скасування рішення національного суду, оскільки ЄСПЛ зробив висновки лише щодо часу, протягом якого суди вирішували цей спір, а не стосовно висновків по суті спору.

Таким чином, враховуючи встановлене у згаданому вище рішенні ЄСПЛ порушення положень Конвенції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для застосування додаткових заходів індивідуального характеру у вигляді відновлення провадження в адміністративній справі шляхом скасування судового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оскільки можливість його перегляду обумовлюється змістом констатованих ЄСПЛ порушень. Повторний же розгляд справи цим судом не відновить порушеного права заявника на розгляд справи протягом розумного строку, а також права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

До того ж ЄСПЛ, констатуючи порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції, присудив ТОВ «Рост Агро» достатню і справедливу сатисфакцію у зв’язку з надмірною тривалістю розгляду справи та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

Постанова ВП ВС про застосування ч.1 ст. 69-1 КК України щодо пом’якшення покарання і обставин які повинні бути дотримані

Справа № 214/2983/24

Велика палата зробила висновок:

50. Частина перша статті 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав:

а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 66 цього Кодексу;

б) відсутність обставин, які обтяжують покарання;

в) визнання обвинуваченим своєї вини.

Але в цій конкретній справі його застосували не вірно. Відсутність практичного та життєвого досвіду та перетворення палати на незрозуміло що, призводить до негативних наслідків і порушення прав людини, на моє переконання.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ і не виконання рішення ЄСПЛ в частині незаконного перегляду остаточного рішення суду щодо компенсації при незаконному звільненні

Справа № 205/3280/14-ц

Схоже Україну чекає ще одне рішення ЄСПЛ, як це вже було, після судової реформи іноземців, про скасування і цього явно незаконного рішення. Замість врахування висновків ЄСПЛ щодо незаконності перегляду остаточного рішення, ВП ВС його все одно переглянула. ЄСПЛ зазначив:

55. ЄСПЛ повторив, що право на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції під час його тлумачення у контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності охоплює вимогу про те, що коли суди остаточно вирішили спір між відповідними сторонами, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи і її нового вирішення. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами, а відповідне рішення може бути скасовано винятково для виправлення помилки, яка має дійсно основоположне значення для судової системи.

56. ЄСПЛ нагадав, що у своїй ухвалі щодо прийнятності у справі «ПП «Вестра» та інші проти України» (Vestra, PP and Others v. Ukraine), заява № 60680/16 та 6 інших заяв, від 02 вересня 2025 року, він уже оцінив зазначений порядок перегляду у Верховному Суді України, постановивши, що він не був ефективним національним засобом юридичного захисту, оскільки сам характер підстав, на яких він міг бути застосований, породжував невизначеність: вони повністю залежали від фактора, що перебував поза контролем сторін, а саме від майбутніх гіпотетичних подій у практиці, які могли виникнути в будь-який момент протягом одного року з дати ухвалення оскаржуваного рішення касаційного суду.

Але все це випадкові люди не врахували.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2026 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції;

– встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Якщо обсяг медичного огляду особи неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК про придатність до військової служби здійснено з порушенням встановленої процедури, це свідчить про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 ККУкраїни;

– користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого проживання в Україні в особистому профілі поширює матеріали проросійського характеру, стає частиною російської інформаційної пропаганди, спрямованої проти України, а тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 436-2 КК України як такі, що вчинені на території України. Місцем вчинення цього кримінального правопорушення є не інформаційний простір, а територія, де воно було вчинене. Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК України не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 436-2 КК України.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в розумінні НСРД та є допустимим доказом;

– проведення експертизи в установі, що належить до системи СБУ, слідчі якої проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, не може вказувати на упередженість експерта за відсутності інших конкретних даних про таке;

– ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем в журнал судового засідання. КПК України не містить вимог щодо внесення у вирок суду клопотань учасників процесу, що були вирішені усно, без виходу в нарадчу кімнату.

Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2026 щодо неконституційності безальтернативного тримання під вартою

Суд підкреслив, що стосовно кожного військовослужбовця, якого підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, і у зв’язку з цим обирають запобіжний захід, мають бути індивідуально оцінені обставини й ризики, передбачені КПК.

Суд зауважив, що оспорюваним приписом КПК виокремлено групу військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, стосовно яких законодавець установив безальтернативне застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Однак Суд констатував відсутність об’єктивного й розумного підґрунтя щодо проведеної законодавцем різниці у статусі для виокремлення відповідної групи військовослужбовців щодо застосування до них виключно найсуворішого запобіжного заходу.

Таке неправомірне унормування порядку обрання запобіжного заходу для військовослужбовців має наслідком посягання на їхню людську гідність, що, на думку Суду, не узгоджується з вимогами частин першої, другої статті 24 в її системному зв’язку з частиною першою статті 21, частиною першою статті 28 Конституції України. Дотримання конституційних гарантій людської гідності особливо важливо в ситуації, коли йдеться про військовослужбовців, які виконують високу конституційну роль в умовах воєнного стану, – наголосив Суд.

Ураховуючи викладене, Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці.

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2026 щодо неконституційних меж зворотної дії закону в часі стосовно пенсій

Ретроактивне застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 із 1 жовтня 2017 року, незважаючи на те, що Закон № 2148 ухвалено 3 жовтня 2017 року й опубліковано 10 жовтня 2017 року, є істотним та безсумнівним порушенням конституційних принципів добропорядного врядування та правовладдя і низки конституційних гарантій реалізації прав, визначених у частині першій статті 57, частині першій статті 58 та частині п’ятій статті 94 Основного Закону України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 131 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 46, статті 57, частині першій статті 58, частині п’ятій статті 94 Конституції України, тому оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 не може бути застосований для регулювання суспільних відносин раніше дня, наступного за днем опублікування Закону № 2148.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 131 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ є неконституційним.

Постанова ВС-ККС про закриття КП за ст. 336 ККУ (ухилення від мобілізації) у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення пов’язаного з скасованим ВЛК та звільнення з місця позбавлення волі

Справа № 537/2092/24

Чергове рішення ВС-ККС про скасування незаконного вироку у справі про ухилення від мобілізації на підставі порушення порядку самої мобілізації та незаконного висновку ВЛК. Суд зазначив:

З урахуванням цих вимог закону суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону.

Відсутність будь-якої з цих ознак виключає наявність суб’єктивної сторони складу цього злочину через відсутність його суб’єкта.

При ухваленні рішення суд адміністративної юрисдикції встановив, що під час медичного обстеження ОСОБА 7 військово-лікарською комісією при ТЦК та СП були порушені вимоги «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Таким чином, з огляду на зміст статей 3 та 19 Конституції України гарантоване законом право ОСОБА 7 на проведення медичного обстеження у встановлений спосіб під час проходження військово-лікарської комісії в державному органі виконавчої влади було порушено.

З урахуванням зазначеного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року має преюдиціальне значення у справі.

При цьому, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що скасувавши постанову ВЛК адміністративний суд фактично визнав недійсним її висновок про придатність ОСОБА 7 до військової служби, що вказує на відсутність у цьому провадженні суб’єктивної сторони складу злочину, а саме можливість сприйняття ОСОБА 7 як суб’єкта злочину.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення є істотними у розумінні положень ст. 412 КПК, які перешкодили цьому суду ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення в частині правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Оскільки рішенням адміністративного суду скасовано постанову військово-лікарської комісії № 6/4463 від 11 березня 2024 року з висновком про придатність ОСОБА 7 до військової служби, його не можна вважати особою, що підлягає мобілізації відповідно до положень ст. 22 Закону, а тому він не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду включена практика КГС ВС і КЦС ВС, практика у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу, рішення з оскарження штрафів за перевищення швидкості й оскарження штрафів ТЦК та багато іншого.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-13-po-19-chervnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду включена практика КГС ВС і КЦС ВС, практика у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу, рішення з оскарження штрафів за перевищення швидкості й оскарження штрафів ТЦК та багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про скасування рішення ВРП у справі про звільнення судді ОАСК з використанням незаконного і не дослідженого судом НСРД у зв’язку з пропуском строків

💥 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо скасування рішення про незаконне звільнення судді

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового перегляду рішення про демонтаж об’єкта нерухомості, який КМДА всупереч даним реєстру нерухомості, самостійно кваліфікувала як тимчасову споруду

🔸 Постанова ВП ВС про узурпацію влади у ВРП та грубе порушення Закону головою ВРП Усиком Григорієм Івановичем у зв’язку з неналежним розглядом заяви суддів про допущення членами ВРП дисциплінарного проступку

🔸 Постанова ВП ВС про належного відповідача у справі про стягнення шкоди на користь цивільного позивача з держави за шкоду нанесену службовою особою, яка вчинила кримінальний злочин

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження у разі відсутності своєчасно виготовленого рішення суду, яке оскаржується

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність касаційного перегляду у зв’язку з неналежним повідомленням та позбавленням права участі у судовому засіданні засудженої особи

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на підприємстві, шо знаходилось на окупованій території у 2014 році

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності оцінки судом пропорційності втручання у права власності, добросовісності та строкам позовної давності при поверненні земельної ділянки державі

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2026 року

💥 Рішення Солом’янського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП (перевищення швидкості)

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмівідповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 25 500 грн

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про скасування рішення ВРП у справі про звільнення судді ОАСК з використанням незаконного і не дослідженого судом НСРД у зв’язку з пропуском строків

Справа № 990SCGC/28/25

Велика палата зазначила:

179. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими доводи Ради, що неповідомлення суддею ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя є правопорушенням, яке носить триваючий характер, оскільки пов’язане з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Розглядуване дисциплінарне правопорушення є закінченим після спливу встановленого Законом № 1402-VIII строку на подання відповідного повідомлення.

180. У справі, що розглядається, скарга НАБУ, з доводами якої погодився дисциплінарний орган, ґрунтувалася на тому, що 12 квітня 2019 року між суддею ОСОБА1 та головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА11 відбулася розмова, в ході якої останній здійснив вплив на суддю ОСОБА1 та надав їй вказівки щодо розгляду справ № 640/8292/19 і № 640/6011/19 (згідно з інформацією, що містилася в протоколі огляду від 07-08 березня 2021 року). Саме указані відомості дисциплінарний орган розглядав як такі, що об’єктивно свідчать про здійснення на суддю впливу іншою особою під час здійснення нею правосуддя. За таких обставин саме з 13 квітня 2019 року протягом п’яти днів (до 17 квітня 2019 року) у судді ОСОБА1 виник би обов’язок повідомити ВРП та Генерального прокурора про означені обставини впливу на неї, а тому вчиненим дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вважається з 18 квітня 2019 року. Відповідно, саме із цієї дати (дати вчинення дисциплінарного проступку) слід обраховувати трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням днів перебування судді ОСОБА1 у відпустці та тимчасової непрацездатності (360 днів; не є спірним між сторонами) строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності сплинув 12 квітня 2023 року. Водночас дисциплінарна скарга НАБУ в цій частині була подана 08 вересня 2023 року, тобто поза межами трирічного строку, встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII.

181. Довід ВРП про те, що саме з ухваленням судових рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 слід вважати, що суддя ОСОБА1 піддалася впливу голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА11 , є незмістовним. Факт ухвалення судових рішень у справах не є елементом об’єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. У спірному випадку проявом впливу на суддю ОСОБА1 (за позицією дисциплінарного органу) є саме розмова між нею та головою суду, що відбулася 12 квітня 2019 року та зафіксована у відповідних матеріалах НСРД, в ході якої на адресу скаржника були висловлені вказівки щодо розгляду зазначених вище справ. Відповідно, безпосередньо втручання у здійснення правосуддя відбулося саме в указану дату. Із спливом п’ятиденного строку на подання повідомлення до відповідних органів подальші дії судді щодо формалізації такого впливу не мають значення для висновку про наявність / відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку.

182. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю ОСОБА1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII поза межами трирічного строку, визначеного частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII. ВРП означеної помилки, попри доводи скаржника, не виправила. За таких обставин спірне рішення Ради є таким, що не відповідає приписам частини другої статті 2 КАС України, зокрема ухвалене не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо скасування рішення про незаконне звільнення судді

Справа № П/9991/1182/12

Це наша справа щодо відновлення порушеного права судді, якого було звільнено свавільно і суд не надав захист про ЄСПЛ зазначив у своєму рішенні. Суд зазначив:

56. Однак постанова Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013 року не демонструє того, що суд перевірив рішення суб’єкта владних повноважень у цій справі, а саме ВРЮ, на відповідність наведеним вище вимогам статті 2 КАС України (зокрема, пунктів 1, 3, 4 частини третьої). Так, за змістом означеного вище рішення судом не наведено будь-яких змістових аргументів у частині того, в чому саме проявилось порушення позивачем присяги судді і яким чином таке порушення кореспондує із приписами чинного на той час законодавства. Водночас ОСОБА1 протягом судового розгляду справи стверджував, що допущене ним порушення в частині кваліфікації дій підсудних у справі № 1-668/11 не підпадає під ознаки саме «порушення присяги судді».

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового перегляду рішення про демонтаж об’єкта нерухомості, який КМДА всупереч даним реєстру нерухомості, самостійно кваліфікувала як тимчасову споруду

Справа № 826/25177/15

В цій справі ЄСПЛ вказав на абсурдність позиції новопризначених випадкових людей щодо нехтування записами в державних реєстрах нерухомості, яким так пишаються випадкові люди і необхідність офіційного доведення неправомірності такої реєстрації, її скасування і лише тоді вирішення питання щодо такої нерухомості з врахуванням ступеня втручання у право власності.

Постанова ВП ВС про узурпацію влади у ВРП та грубе порушення Закону головою ВРП Усиком Григорієм Івановичем у зв’язку з неналежним розглядом заяви суддів про допущення членами ВРП дисциплінарного проступку

Справа № 990/392/24

Фактично це рішення ставить хрест на легітимності Вищої ради правосуддя і необхідність негайного відсторонення від посади голови ВРП Усика Григорія Івановича у зв’язку з порушенням вимог Закону та фактичною узурпацією влади. Суд зазначив:

79. Ураховуючи зміст повідомлення суддів, Велика Палата Верховного Суду вважає, що його розгляд слід було здійснити з урахуванням приписів статей 20, 24 Закону № 1798-VIII.

80. Це обґрунтовується тим, що повідомлення суддів стосувалося процедури, у якій саме ВРП є органом, уповноваженим на розгляд питання про наявність підстав для внесення подання про звільнення члена ВРП до органу, що його обрав (призначив), у тому числі на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII, та питання про зупинення повноважень такого члена ВРП. Крім того, порядок, встановлений у статті 51 Закону № 1798-VIII, не передбачає, що під час перегляду рішень дисциплінарних палат за результатами розгляду дисциплінарних справ щодо суддів ВРП наділена повноваженнями оцінювати саме поведінку членів ВРП, які здійснювали процедуру дисциплінарного провадження у складі Дисциплінарної палати, в контексті вчинення ними в цій процедурі дій, які передбачені в пункті 3 частини першої статті 24 цього Закону.

81. З цих підстав Велика Палата Верховного Суду вимушена констатувати, що надані ВРП докази, а також зміст скерованої позивачам відповіді не дають підстав для висновку, що Рада дійсно вчинила необхідні дії для оцінки та перевірки обставин, викладених у повідомленні суддів, відповідно до вимог статей 20, 24 Закону № 1798-VIII.

82. Невчинення таких дій свідчить про наявність з боку ВРП бездіяльності, яку, за обставин цієї справи, слід вважати протиправною. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Постанова ВП ВС про належного відповідача у справі про стягнення шкоди на користь цивільного позивача з держави за шкоду нанесену службовою особою, яка вчинила кримінальний злочин

Справа № 754/1519/22

Велика палата зробила наступний висновок:

148. Держава, будучи суб’єктом відповідальності в деліктному зобов’язанні, передбаченому статтею 1174 ЦК України, що виникло внаслідок вчинення посадовою або службовою особою органу державної влади кримінального правопорушення при здійсненні нею своїх повноважень, у разі пред’явлення потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні набуває процесуального статусу цивільного відповідача на підставі приписів частини третьої статті 127, частини п’ятої статті 128 КПК України та частини другої статті 48 ЦПК України.

149. У такому випадку держава як цивільний відповідач у кримінальному провадженні за приписами частини п’ятої статті 128 КПК України та частини другої статті 48, частини четвертої статті 58 ЦПК України здійснює передбачені кримінальним процесуальним законом права й обов’язки через відповідний орган державної влади у межах його компетенції.

150. Одночасне покладення спільної (солідарної або часткової) відповідальності і на посадову або службову особу, яка при здійсненні своїх повноважень безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення та завдала потерпілому шкоди, і на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у кримінальному провадженні через відповідний орган державної влади, діями посадової або службової особи якого завдано шкоду, суперечить приписам статей 1174 та 1190 ЦК України.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження у разі відсутності своєчасно виготовленого рішення суду, яке оскаржується

Справа № 342/426/18

Черговий ляпас судовим реформаторам та всілякому зброду активістів-аферистів, які формували Верховний суд (без України). Починають вже приходити рішення ЄСПЛ щодо порушення прав людини вже новими суддями відразу після їх обрання. Суд зазначив:

38. Як установлено у Рішенні та підтверджується матеріалами справи, ухвалою від 30 листопада 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника від 17 вересня 2018 року на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року, яким його було визнано винним у порушенні митних правил, як поданою після закінчення встановленого строку, а також визнав необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваного рішення 12 вересня 2018 року (що було підтверджено заявою заявника від 06 вересня 2018 року та відповідним повідомленням про вручення від 12 вересня 2018 року). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження до 17 вересня 2018 року, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 04 вересня 2018 року, на якому було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. 19 березня 2019 року Верховний Суд ухвалу суду апеляційної інстанції залишив без змін.

39. Європейський суд вирішив, що ці обставини свідчать про обмеження, які підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.

40. Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є передумовою для поновлення провадження у справі як найбільш ефективного, якщо й не єдиного засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність касаційного перегляду у зв’язку з неналежним повідомленням та позбавленням права участі у судовому засіданні засудженої особи

Справа № 0610/1-81/2011

Велика палата зазначила:

42. Вищий спеціалізований суд України 11 березня 2013 року направляв на адресу УВП № 8 повідомлення про розгляд 04 квітня 2013 року касаційної скарги ОСОБА_21 , однак остання отримала вказане повідомлення лише 17 квітня 2013 року, оскільки на той час вже перебувала у іншій виправній колонії.

43. У свою чергу, Вищий спеціалізований суд України не переконався, що ОСОБА_21 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, та розглянув її касаційну скаргу лише за участі прокурора.

44. Таким чином, Велика Палата висновує, що неналежне повідомлення ОСОБА_21 про дату, час та місце касаційного розгляду кримінальної справи позбавило її права брати особисту участь у суді касаційної інстанції, наводити свої аргументи і спростувати твердження прокурора під час судового засідання.

45. З урахуванням наведеного Велика Палата вважає, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 04 квітня 2013 року щодо ОСОБА_21 підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням принципу рівності сторін (п. 1 ст. 6 Конвенції), заявниця не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання і, як наслідок, позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на підприємстві, шо знаходилось на окупованій території у 2014 році

Справа № 820/1945/15

ЄСПЛ зазначив про неналежну аргументацію рішень українських судів та фактичну їх свавільність. Велика палата врешті зазначила:

19. Оцінюючи стверджуване порушення статті 6 Конвенції, ЄСПЛ у пункті 17 Рішення зауважив, що застосовні положення Тимчасового порядку розрізняють два періоди, а саме: (і) період, коли орган державної влади перебував на непідконтрольній Уряду території до того, як його було переміщено на підконтрольну Уряду територію; та (іі) період після такого переміщення. Тимчасовий порядок передбачав, що заробітна плата за перший період мала сплачуватися у повному обсязі (без будь-яких умов), а заробітна плата за останній період підлягала сплаті за умови, що установа фактично працювала, а працівники виконували свої функціональні обов’язки.

20. У пункті 18 Рішення ЄСПЛ зазначив, що хоча національні суди цитували пункти 3 і 4 Тимчасового порядку, маючи цим на увазі, що вони були застосовні до ситуації заявниці, суди не змогли пояснити, чому вони застосували пункт 4 стосовно періоду після переміщення органу державної влади до позову заявниці, якщо позов фактично стосувався лише періоду до переміщення, тобто пункту 3 Тимчасового порядку, який регулював цей останній період.

21. До того ж суди не вказали, чому вони розглянули загальні положення КЗпП у контексті необов’язкових листів Міністерства соціальної політики України, обидва з яких стосувалися всіх працівників, у тому числі приватного сектору, а не у контексті обов’язкової постанови Уряду та пункту 3 Тимчасового порядку, які конкретно стосувалися ситуації державних службовців, таких як заявниця. Тому Суд вважає, що національні суди не виконали свого обов’язку наводити обґрунтування для своїх рішень. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції (пункти 19-21 Рішення).

22. Щодо стверджуваного порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції Європейський суд у пункті 24 Рішення зазначив, що, беручи до уваги свій висновок за пунктом 1 статті 6 Конвенції, він розглянув основні юридичні питання, порушені в цій заяві, і тому немає потреби у винесенні окремого рішення у зв’язку зі скаргою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справах «Центр юридичних ресурсів в інтересах Валентина Кимпеану проти Румунії» [ВП] (Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Campeanu v. Romania) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ, 2014, і «Бочан проти України (№ 2)»[ВП] (Bochan v. Ukraine (no. 2)) [GC], заява № 22251/08, пункт 68, ЄСПЛ, 2015).

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності оцінки судом пропорційності втручання у права власності, добросовісності та строкам позовної давності при поверненні земельної ділянки державі

Справа № 360/773/14-ц (№ 360/773/13-ц)

Чернове рішення щодо непропорційного втручання у право власності на земельні ділянки з боку держави в особі прокуратури. При цьому:

3. ЄСПЛ в результаті розгляду звернення заявниці встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

4. Основним висновком ЄСПЛ є те, що втручання у майнові права заявниці, крім того, що викликало сумніви стосовно його законності, поклало на неї непропорційний тягар.

5. ЄСПЛ як спосіб restitutio in integrum запропонував уряду України забезпечити належними засобами та протягом розумного терміну повне повернення заявниці права власності на витребувану земельну ділянку або надати відшкодування у грошовій формі чи право власності на рівнозначне майно.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підготував актуальний огляд судової практики у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу. Видання охоплює ключові рішення, внесені до ЄДРСР за 2023–2025 роки, та відображає сучасний етап гармонізації національного судочинства з правом ЄС.

Цей матеріал став важливим кроком у забезпеченні єдності судової практики, в ньому запропоновано правничій спільноті не просто систематизацію рішень, а фундаментальний інтерпретаційний орієнтир.

Унікальність огляду полягає в застосуванні формату case-based: європейський правовий стандарт не викладається абстрактно, а безпосередньо корелюється з конкретними категоріями українських господарських спорів та відповідними постановами Верховного Суду. Це дозволяє глибше зрозуміти, як практика Суду справедливості ЄС допомагає в тлумаченні гармонізованих норм щодо функцій прав інтелектуальної власності та меж їх судового захисту.

Видання серед інших аналітичних матеріалів вирізняють такі особливості:

✔️двомовність: огляд підготовлено двома мовами (українською та англійською), що не лише відкриває українську судову експертизу для міжнародної спільноти, а й сприяє наповненню глобальної бази даних WIPO Lex-Judgments;

✔️глибока спеціалізація: матеріал фокусується на найбільш складних аспектах, таких як статус добре відомих марок, дострокове припинення дії свідоцтв через невикористання, реєстрація кольору як торговельної марки, визнання знаків загальновживаними;

✔️інноваційність у патентах: окрему увагу приділено механізму додаткової охорони для фармацевтичних винаходів, що має стратегічне значення для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.

Огляд є прикладною працею, розрахованою на суддів, адвокатів, патентних повірених і науковців. Він слугує дієвим методичним інструментом для побудови правової аргументації та оцінки ведення спорів у суді у світлі стандартів Європейського Союзу.

Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2026 року

В огляді висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки стосовно:

▪ правочинів, вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів;

▪ умов визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність;

▪ підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації.

✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:

▪ поширення на упаковці косметичного засобу відомостей про лікувальні властивості без належного підтвердження як прояву недобросовісної конкуренції;

▪ меж перевірки АМК заяви про недобросовісну конкуренцію на стадії відкриття справи.

✓ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про:

▪ належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ;

▪ визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту;

▪ необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві;

▪ позачергову оплату витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку.

✓ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно:

▪ підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності;

▪ зменшення суми безпідставно збережених коштів на розмір сплаченого земельного податку при стягненні плати за фактичне користування земельною ділянкою, коли власник земельної ділянки не був визначений законом як належний розпорядник земель;

▪ звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону).

Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Рішення Солом’янського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП (перевищення швидкості)

Справа №760/6804/26

Це наша справа. Підстава скасування – неналежне оформлення протоколу та відсутність інформації про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація порушення. Суд зазначив:

У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 524/1113/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Встановлено, що суду не надано будь-яких належних доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмівідповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 25 500 грн

Справа № 758/18324/25

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

Обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач звертав увагу суду, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд 15.12.2024.

Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз’яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшла і справа після ЄСПЛ щодо незаконного звільнення судді, практика ККС ВС щодо корупційних злочинів, практика ЄСПЛ, рішенні щодо незаконного поновлення на військовому обліку, виправдувальний вирок у справі про ухилення від мобілізації, скасування штрафу АМКУ й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-06-po-12-chervnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»