Кібенківщина дала свої плоди і розмножується, що, як на мене, призведе до повної втрати довіри до судової влади, яке вже жодна реформа не виправить. Неповага до Закону, права власності та прав людини і захист свавілля держави призведуть до знищення держави Україна, що прекрасно розуміють ті люди та сили, що керують всі цим балаганом.

До огляду включена практика ВС-КЦС, ВС-ККС, ЄСПЛ, ключових рішень ВП ВС за весь час існування, контроверсійна практика представництва прокурором інтересів держави, практика позбавлення захисту від свавілля держави, постанова Інни Отрош з досить кумедною окремою думкою в інтересах аферистів і іноземців, практика виконавчого провадження, виділення майна. стягнення середнього заробітку у зв’язку з відмовою участі в медичному експерименті, захисту від свавілля від дій Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-20-po-26-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включена практика ВС-КЦС, ВС-ККС, ЄСПЛ, ключових рішень ВП ВС за весь час існування, контроверсійна практика представництва прокурором інтересів держави, практика позбавлення захисту від свавілля держави, постанова Інни Отрош з досить кумедною окремою думкою в інтересах аферистів і іноземців, практика виконавчого провадження, виділення майна. стягнення середнього заробітку у зв’язку з відмовою участі в медичному експерименті, захисту від свавілля від дій Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про скасування рішення ВККСУ та ВРП щодо невідповідності посади судді та звільнення судді винесене після рекомендації про призначення судді

🔸 Завідомо незаконна ухвала ВП ВС про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами після ЄСПЛ

🔸 Постанова ВП ВС про відсутність обов’язку у виконавця при накладені арешту у виконавчому провадженні самостійно визначати залишок заборгованості

🔸 Постанова ВП ВС про відсутність повноважень у прокурора представляти інтереси НААН України в частині розпорядження земельними ділянками державної власності

🔸 Постанова ВП ВС про належного позивача якого може представляти прокурор і справах про оскарження рішення міської ради щодо розпорядження комунальною власністю

🔸 Постанова ВП ВС щодо порядку розгляду спору про виділ частки у квартирі шляхом виплати компенсації позивачу й припинення його права власності та обставин які повинні враховувати суди

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду справи розглянутої у спрощеному провадженні без повідомлення сторін у разі відсутності підтверджень отримання стороною апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Вісім ключових висновків ВС за 2017–2025 роки

🔸 Бюлетень практики ЄСПЛ проти України та інших країн за період з 01.04.2025 по 30.06.2025, а також про вплив “громадської думки” на обгрунтування судових рішень

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за листопад 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за листопад 2025 року

💥 Постанова ШААС про визнання протиправним наказу Держсекретаря Мінстатегпрому про відсторонення у зв’язку з відмовою в участі в медичному експерименті, стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу

💥 Рішення КОАС про відмову Київському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення санкцій та пені за не забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про скасування рішення ВККСУ та ВРП щодо невідповідності посади судді та звільнення судді винесене після рекомендації про призначення судді

Справа № 990/341/24

Це справа Інни Отрош, яка відновлює права суддів та прибирає незаконне втручання активістів й розправу над суддями за їх бажанням. Велика палата зазначила:

35. Велика Палата також наголошує, що межі дискреції ВККС у процедурі оцінювання судді на відповідність займаній посаді не є неосяжними та повинні здійснюватись із дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, зокрема в аспекті зобов’язання діяти на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж у випадку, коли суд встановить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

З огляду на те, що ВККС не мала законних підстав продовжувати вже завершену процедуру оцінювання судді ОСОБА1 на відповідність займаній посаді та, як наслідок, приймати за її результатом рішення від 29 січня 2024 року № 35/ко-24 «Про розгляд питання щодо відповідності займаній посаді судді Господарського суду міста Києва ОСОБА1 », так само як і ВРП не мала підстав приймати рішення від 10 жовтня 2024 року № 2993/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА1 з посади судді Господарського суду міста Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України», Велика Палата вважає, що ці рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин Велика Палата зазначає, що при вирішенні цієї справи відсутні підстави для надання оцінки мотивуванням оскаржуваних рішень у частині висновків про невідповідність судді ОСОБА1 критеріям доброчесності та професійної етики, оскільки кваліфікаційне оцінювання цієї судді завершено рішеннями, законність яких не є предметом розгляду цієї справи.

36. Водночас з огляду на встановлення обставини завершення кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА1 , а саме до набрання чинності Законом № 3511-ІХ, яким була викладена нова редакція пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, Велика Палата погоджується з доводами апеляційної скарги, що норми цього Закону не розповсюджуються на правовідносини щодо проходження позивачкою кваліфікаційного оцінювання та не можуть бути підставою для його відновлення, оскільки не мають зворотної дії в часі.

37. Крім того, в цьому випадку з урахуванням того, що рішення ВККС від 04 липня 2019 року № 573/ко-19 вичерпало свою дію фактом його виконання, абзац третій його резолютивної частини щодо визначення порядку набрання ним чинності впливати на ці правовідносни не може.

Завідомо незаконна ухвала ВП ВС про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами після ЄСПЛ

Справа № 757/32192/25-к

Ця ухвала демонструє суцільну катастрофу результату судової реформи, як на мене. Замість передбаченого Законом порядку розгляду заяв за виключеними обставинами, випадкові люди аби не приймати рішення у цій політичній справі просто відмовляють у відкритті провадження всупереч Закону вже другий раз.

Постанова ВП ВС про відсутність обов’язку у виконавця при накладені арешту у виконавчому провадженні самостійно визначати залишок заборгованості

Справа № 580/3888/24

Велика палата зазначила:

95. Ураховуючи мотиви, наведені у попередніх розділах цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду констатує, що суди попередніх інстанцій, розглянувши цю справу по суті, дійшли помилкового висновку щодо обов’язку виконавця відповідно до Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень та лише після такої перевірки вчиняти дії щодо накладання арешту.

96. Разом з тим суди попередніх інстанцій не встановили та матеріали справи не підтверджують подання позивачем державному виконавцю або до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України документів на підтвердження сплати частини боргу, як того імперативно вимагає частина четверта статті 19 Закону № 1404-VIII.

97. Також суди не врахували приписів частини четвертої статті 19 Закону № 1404-VIII щодо обов’язку сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

98. Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи рішення у цій справі, вважає за необхідне звернути увагу судів попередніх інстанцій на необхідність врахування того, що встановлення факту подання або неподання боржником документів на підтвердження сплати частини боргу до винесення постанови про арешт є істотною обставиною для правильного вирішення справи щодо обґрунтування накладання виконавцем арешту.

Постанова ВП ВС про відсутність повноважень у прокурора представляти інтереси НААН України в частині розпорядження земельними ділянками державної власності

Cправа № 344/12305/18

Доволі абсурдна постанова, яка відкриває шлях для незаконного використання й розпорядження землями державної власності. Знову, замість рішення по суті спору і захисту інтересів держави, бачимо досить сумнівне рішення від якого так і тхне замовленням, як на мене. Суд зазначив:

131. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

132. У цій справі прокурор не обґрунтував бездіяльності або неналежного здійснення захисту інтересів держави саме Кабінетом Міністрів України як компетентним органом у сфері розпорядження землями державної власності. Замість цього прокурор подав позов в інтересах НААН України, яка хоча і є постійним землекористувачем, проте не має владних повноважень щодо розпорядження такими землями відповідно до статті 84 ЗК України. Незазначення Кабінету Міністрів України як суб’єкта, чия бездіяльність дає повноваження прокурору представляти державу, робить звернення прокурора до суду необґрунтованим і таким, що не відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII.

133. До того ж розпорядження земельними ділянками державної власності здійснюють винятково уповноважені органи державної влади. НААН України виконує лише функції користувача, а не розпорядника, тому подання позову в її інтересах без залучення Кабінету Міністрів України призводить до порушення принципу субсидіарності представництва прокурора.

134. Тож у цій справі позовні вимоги прокурора спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а НААН України, яка не є суб’єктом владних повноважень у спірних земельних правовідносинах, а тому вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах юридичної особи, що не є суб’єктом владних повноважень у цих правовідносинах, тому прокурор не має повноважень на ведення цієї справи.

Постанова ВП ВС про належного позивача якого може представляти прокурор і справах про оскарження рішення міської ради щодо розпорядження комунальною власністю

Справа № 296/704/21

Випадкові люди схоже остаточно порвали ту нещасну сову натягуючи її на глобус. В цій справі аби дати можливість прокурору одночасно змінити предмет та підстави позову вирішили застосувати механізм ігнорування Закону, а саме ніби надмірний формалізм за яким скрити порушення. В цілому суд встановив про можливість Держгеокадастру бути представником в суді тільки у справах земель сільськогосподарського призначення та лісів, що дуже сумнівно, а прокурора наділив повноваженнями втручатись у місцеве самоврядування під виглядом держави.

Суд зазначив:

158. У спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати захист її законних інтересів, є Житомирська міська рада. Проте, цей орган місцевого самоврядування сам порушив інтереси держави, має процесуальний статус відповідача та активно заперечує проти позову прокурора.

159. Тож задля того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, статусом позивача має наділятися прокурор [який діє від імені держави], аби він мав право на звернення до суду в інтересах саме держави як самостійний позивач, чого суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не врахували.

160. Те, що прокурор помилково визначив Держгеокадастр, в інтересах якого він має право звернутися до суду, та обґрунтовував підставу представництва інтересів держави тим, що захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, а не тим, що такого органу у спірних правовідносинах немає, – не впливає на процесуальну правоздатність прокурора, оскільки відповідно до обставин справи саме він є повноважним звернутися до суду як самостійний позивач в інтересах держави.

161. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

170. Відтак Велика Палата Верховного Суду висновує, що належним позивачем у цій справі є прокурор, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави, тому суди попередніх інстанцій повинні були вирішити цей позов по суті пред’явлених вимог як такий, що правомірно заявлений самостійно прокурором в інтересах держави.

Постанова ВП ВС щодо порядку розгляду спору про виділ частки у квартирі шляхом виплати компенсації позивачу й припинення його права власності та обставин які повинні враховувати суди

Справа № 466/2128/23

Велика палата сформувала доволі логічний висновок у цій категорії справ:

131. Під час вирішення спорів за вимогою одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні, яким є житло, шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, підлягає врахуванню майновий стан відповідача (відповідачів), а саме можливість сплатити компенсації вартості частки, право позивача на яку припиняється та передається відповідачу (відповідачам), та чи не призведе виконання відповідного рішення про стягнення компенсації до звернення стягнення на ту частку, право на яку передано іншим співвласникам відповідним судовим рішенням.

132. Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об’єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об’єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов’язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів статті 8 Конвенції.

133. Примусове стягнення компенсації у розмірі, що перевищує фінансові можливості відповідача (відповідачів) та неминуче призведе до втрати його (їх) єдиного житла, порушує принцип пропорційності та покладає на відповідача (відповідачів) індивідуальний і надмірний тягар.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду справи розглянутої у спрощеному провадженні без повідомлення сторін у разі відсутності підтверджень отримання стороною апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження

Справа № 178/1278/20

Черговий приклад протиправної наявності так званих малозначних справ та касаційних фільтрів які не враховують грубе порушення прав людини при розгляді справи в суді апеляційної інстанції та ігнорування таких порушень.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Вісім ключових висновків ВС за 2017–2025 роки

Велика палата визначила, які висновки мають суттєве значення в усіх видах юрисдикції, що були прийняти за весь час її існування.

Бюлетень практики ЄСПЛ проти України та інших країн за період з 01.04.2025 по 30.06.2025, а також про вплив “громадської думки” на обгрунтування судових рішень

В цьому Бюлетні ви знайдете інформацію про те, що:

✅ твердження про неотримання листів від суду недостатньо для висунення аргументованої скарги про порушення процесуальних прав;

✅ рівність сторін не порушується, якщо відсутня інформація, яка могла свідчити, що втручання прокурора поставило заявника у менш вигідне становище порівняно з його опонентами;

✅ скарга визнається неприйнятною у зв’язку не вичерпанням засобів захисту, якщо не оскаржити дії/ бездіяльність ДВС та не вимагати шкоду за затримку у виконанні судового рішення

✅ та традиційно багато, багато іншого з Огляду практики Європейського суду з прав людини у справах проти України та інших держав за період 01.04.2025 – 30.06.2025.

Крім того, у цьому випуску знайдеться й посилання на виступ пані Лорени Бахмаєр, професорки права Мадридського університету Комплутенсе, міжнародного консультанта Ради Європи на тему: “Вплив громадської думки, зокрема через медіа та соціальні мережі, на суддівську неупередженість та обґрунтування (мотивування) судових рішень”

Публікацію підготовлено в межах та за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади», який імплементується Відділом програм співробітництва Ради Європи.

Огляд судової практики ВС-КЦС за листопад 2025 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Огляд судової практики ВС-ККС за листопад 2025 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам. Оскільки безпосереднім об’єктом хуліганства (ст. 296 КК України) є громадський порядок, а завдана конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, застосування ст. 46 КК України до осіб, які вчинили хуліганство, є передчасним;

– для притягнення громадянина України до кримінальної відповідальності за впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України) визначальним є фактичне виконання особою функцій керівника школи, усвідомлення своїх дій та сприйняття її як керівника іншими особами.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, має право виступати в судових дебатах та звертатися до суду з останнім словом;

– у ст. 217 КПК України не встановлено обов’язку перед закриттям провадження щодо одного з епізодів урамках одного й того ж кримінального провадження попередньо здійснювати його виділення в окреме провадження. Також не заборонено змінювати відомості про правову кваліфікацію дій особи в ЄРДР без закриття провадження за вже існуючою кваліфікацією.

Постанова ШААС про визнання протиправним наказу Держсекретаря Мінстатегпрому про відсторонення у зв’язку з відмовою в участі в медичному експерименті, стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу

Справа № 640/38054/21

Це наша справа. Судова реформа та діяльність шнурків Жернакова та міньйонів іноземців призвела до катастрофічної ситуації з захистом прав людини в Україні. Простий трудовий спір розглядався більше 4 років і перша інстанція відмовила, а апеляційна задовільнила позов й захистила права людини. Суд зазначив:

Позивач працював на посаді головного спеціаліста відділу аудиту підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства Управління внутрішнього аудиту.

Формально ОСОБА1 належить до числа працівників, які підлягали обов’язковому профілактичному щепленню від COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас з обсягу встановлених обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не врахував, що застосування до позивач такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов’язків, зокрема об’єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми або неможливість встановлення йому іншої форми організації праці.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не встановлено фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи, і докази протилежного відповідач не надав.

Фактично ОСОБА1 відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що він працював у відділі аудиту підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства Управління внутрішнього аудиту, всі працівники якого підлягали обов’язковому щепленню проти COVID-19.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров’я населення та самого позивача.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що оскаржуваний наказ відповідача щодо відсторонення від виконання роботи позивача є протиправним.

Рішення КОАС про відмову Київському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення санкцій та пені за не забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю

Справа № 320/32950/24

Це наша справа. Суд встановив відсутність підстав для застосування санкцій у зв’язку з відсутністю відповідної перевірки і зазначив:

Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання підприємством нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на матеріали справи та вищезазначені висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, а саме: інформація за результатами перевірки відповідача органом Держпраці, якою встановлений факт невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Необхідно зазначити, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв’язку зі скоєнням правопорушення.

Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб’єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом №875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Водночас такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

З урахуванням викладеного, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Щодо прийнятих рішень як суд касаційної інстанції, то на 7 рік своєї роботи досі визначають юрисдикцію від якої найближчим часом зроблять відступ, але зараз так потрібно чи оплачено, а також продовжують триматись абсурдної позиції по публічним закупівлям з аргументацією що її тільки нещодавно прийняли й так часто міняти її не гарно.

Також до огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-КАС, а також постанова про виплату середнього заробітку судді за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-13-po-19-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-КАС, а також постанова про виплату середнього заробітку судді за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору щодо розірвання договору оренди земельних ділянок з фізичними особами здійсненої під час приватизації підприємства-орендаря

🔸 Постанова ВП ВС про можливість неодноразової зміни ціни товару придбаного за ЗУ Про публічні закупівлі, але без перевищення 10% від загальної вартості

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд практики ЄСПЛ за серпень – вересень 2025 року

🔸Огляд судової практики ВС-КАС за листопад 2025 року

💥 Постанова Третього ААС про скасування наказу звільнення судді, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору щодо розірвання договору оренди земельних ділянок з фізичними особами здійсненої під час приватизації підприємства-орендаря

Справа № 613/735/21

Випадкові люди вчергове натягнули сову на глобус, яку через певний час будуть стягувати назад і змінювати юрисдикцію. Мабуть, це абсурдне рішення комусь дуже потрібне. Суд зазначив:

78. Позовні вимоги, заявлені у цій справі, стосуються обставин вчинення директором державного підприємства, що вже перебувало у процедурі приватизації, правочинів, які, на переконання позивача, не лише суперечать правовому врегулюванню процедури приватизації, але й порушують законний інтерес переможця аукціону – покупця об’єкта малої приватизації.

79. Позивач обґрунтовував наявність у нього права оренди земельних ділянок, які є предметом оспорюваних договорів, саме правонаступництвом майнових прав та обов’язків, здійсненим внаслідок процедури приватизації, а також послався на норми права, які врегульовують згадану процедуру та й власне обмежували правомочності директора щодо вчинення правочинів від імені державного підприємства, що на час їх (правочинів) вчинення перебувало у процедурі приватизації.

80. Ба більше, земельні ділянки, які перебували в оренді державного підприємства, використовувалися останнім у його господарській діяльності, та й з обґрунтування позовних вимог видно, що позивач й розраховував на їх подальше використання з такою ж метою, будучи переконаним, що право користування цією землею є складовою частиною приватизованого єдиного майнового комплексу.

81. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

82. Аналіз зазначених компонентів дає підстави для висновку про господарський характер цієї справи. Хоча сторонами оспорюваних правочинів є фізичні особи, однак зміст спірних правовідносин унеможливлює дослідження цих правочинів на предмет їх дійсності безвідносно до процедури приватизації, розгляд спорів щодо проведення якої належить до компетенції господарських судів.

83. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права і помилково розглянули господарську справу в порядку цивільного судочинства.

Постанова ВП ВС про можливість неодноразової зміни ціни товару придбаного за ЗУ Про публічні закупівлі, але без перевищення 10% від загальної вартості

Справа № 920/19/24

Черговий абсурд сприйняття випадковими людьми норм Закону та реальності обставин. Не дивлячись на очевидну незграбність попереднього висновку, що фактично визнається, вирішили від нього не відходити, так як пройшов всього рік з моменту абсурдного висновку. Суд зазначив:

205. Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

206. Зміни та доповнення до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару – 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

207. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону № 922-VIII,повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд практики ЄСПЛ за серпень – вересень 2025 року

В цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі POROJAN v. the Republic of Moldova заявник скаржився на відмову судів вищих інстанцій розглянути апеляційну скаргу, подану його представником на рішення суду, ухвалене in absentia, через відсутність у представника відповідних повноважень. ЄСПЛ зазначив, що навіть за наявності в законодавця можливості запроваджувати заходи для запобігання безпідставним неявкам він не може передбачати покарання шляхом створення винятків із права на правову допомогу. ЄСПЛ не погодився з висновком Апеляційного суду про необхідність особистої присутності заявника для підтвердження повноважень адвоката. Щодо позиції Верховного Суду про обов’язковість засвідчення листа заявника ЄСПЛ наголосив, що такий підхід був надмірно формалістичним. Національні суди не надали заявнику додаткового часу для усунення недоліків і не обґрунтували сумнівів щодо автентичності підпису, фактично позбавивши його можливості оскаржити вирок і покарання у вигляді позбавлення волі. Суд зазначив, що надмірний формалізм порушував право на справедливий судовий розгляд і констатував порушення ст. 6 Конвенції.

Справа ILAREVA and Others v. Bulgaria стосувалася непроведення ефективного розслідування нападів на заявників у цифровому просторі у зв’язку з їхньою професійною діяльністю. Попри подані скарги щодо серйозності погроз провадження було зупинено через неможливість встановлення особи злочинця, а заявників не було визнано потерпілими. ЄСПЛ встановив, що погрози були спрямовані особисто на заявників, містили загрозу застосування насильства, заклики до смерті і досягли рівня серйозності, необхідного для застосування ст. 8, хоча й були здійснені у віртуальному просторі. Суд підкреслив відсутність реальних спроб розслідування та заперечення наявності статусу жертв. ЄСПЛ підтвердив, що зобов’язання Держав щодо захисту прав людини застосовуються в інтернеті так само, як і поза ним, і констатував порушення ст. 8 у поєднанні зі ст. 14 Конвенції.

Огляд судової практики ВС-КАС за листопад 2025 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

– розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

– обов’язок держави забезпечувати осіб, хворих на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та спеціальними харчовими продуктами;

– порядок реалізації права дитини загиблого військовослужбовця, народженої після його смерті, на одноразову грошову допомогу у випадку її попередньої виплати іншим членам сім’ї;

– умову для надання статусу учасника бойових дій членам добровольчих формувань територіальних громад;

– визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання при перерахунку пенсій військовослужбовцям;

– мобілізацію осіб, яким на момент призову не виповнилося 25 років;

– включення до складу витрат вартості послуг з передання та розподілу електроенергії, оплачених постачальником електроенергії операторам систем;

– звільнення від нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами.

Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:

– строк звернення до суду у спорах щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям після 19 липня 2022 року.

Постанова Третього ААС про скасування наказу звільнення судді, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Справа 160/5161/24

Це наша справа. Це вже не перше рішення судді Дніпропетровського ОАС Бухтіярової М.М., яке ми скасовуємо. Як на мене, її рішення у наших справах відрізняються винятковою безграмотністю та ігноруванням Закону й прав людини. Апеляційний суд зазначив:

Суд має повноваження захистити порушене право позивача на нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогул при поновленні на посаді.

У постанові від 08.02.2022 року №755/12623/19 Верховний Суд вказував, що за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Суд апеляційної інстанції застосовує правовий висновок Верховного Суду, й зокрема викладений у постанові від 17.01.2024 у справі №708/447/23. Верховний Суд прийшов до висновку, що виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов’язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість належним чином реалізовувати працівником своє право на працю. Заробітна плата, як і суддівська винагорода, в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стають стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та стаття 41 Конституції України.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Дивно, чому досі валютні кредити де не було валюти не визнанні недобросовісними, може просто не оплачено?

До огляду увійшла практика захисту права власності профспілок від ФДМУ, практика розгляду кримінального провадження судом присяжних, визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, два рішення КСУ, постанова про належного відповідача у справі про відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті на людях, рішення про оскарження постанови КМУ відносно аспіратів та докторантів, практика скасування штрафів ТЦК й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-06-po-12-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшла практика захисту права власності профспілок від ФДМУ, практика розгляду кримінального провадження судом присяжних, визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, два рішення КСУ, постанова про належного відповідача у справі про відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті на людях, рішення про оскарження постанови КМУ відносно аспіратів та докторантів, практика скасування штрафів ТЦК й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Явно протиправна ухвала ВП ВС про відмову у відкриття провадження для перегляду за виключними обставинами після ЄСПЛ

🔸 Постанова ВП ВС про можливість замінити боржника у виконавчому провадженні для звернення стягнення на його майно без рішення суду про звернення стягнення на його майно

🔸 Постанова ВП ВС щодо неможливості оскарження ухвали про виправлення описки у даті та часі судового засідання та порядку оскарження ухвал окремо від рішення суду

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності відібрання у профспілки майна, яким після розпаду СРСР повинно було належати державі в особі ФДМУ

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики Верховного Суду про розгляд кримінального провадження судом присяжних

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК України)

🔸 Рішення КСУ 7-р(І)/2025 щодо фіксації правопорушень в автоматичному режимі

🔸 Рішення КСУ 1-р/2025 щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат

💥 Рішення КОАС про визнання протиправної та нечинною постанови КМУ від 08.04.2025 № 426 «Про внесення змін до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» в частині змін

💥 Постанова ВС-КЦС про належного відповідача у справі про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті

💥 Рішення Дніпровського райсуду Києва про скасування постанови про притягнення особи до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і штрафу в розмірі 17 000,00 гривень

💥 Рішення Дніпровського райсуду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 17 000 грн

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Явно протиправна ухвала ВП ВС про відмову у відкриття провадження для перегляду за виключними обставинами після ЄСПЛ

Справа № 757/32192/25-к

Ця явно протиправна ухвала фактично свідчить про тиск на суддів, як на мене, розуміючи необхідність скасування ухвали слідчого судді про продовження строків досудового розслідування та її явну протиправність, замість розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами, ВП ВС відмовляє у відкритті провадження, що прямо протирічить Закону та викладено у окремій думці. Як на мене, відкрите позбавлення права на захист та відмова усунути порушення встановлені ЄСПЛ.

Постанова ВП ВС про можливість замінити боржника у виконавчому провадженні для звернення стягнення на його майно без рішення суду про звернення стягнення на його майно

Справа № 902/388/18

Випадкові люди використовуючи заклинання з Гаррі Поттера знову вирішили переступити Закон задля зручності чим відкрили скриню Пандори, навіть цього не розуміючи та надали можливість недобросовісним кредиторам отримати у власність майно особи до якої не було заявлене стягнення.

Суд зазначив:

10.30. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що для особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог та яка не повідомила суду про набуті під час судового розгляду права щодо предмета спору на час розгляду справи, настають наслідки, пов’язані з невчиненням нею відповідних процесуальних дій, у вигляді неможливості суду на стадії розгляду заяви про заміну боржника правонаступником розглянути доводи ПП «Іствін» про пріоритет іпотек, реєстрацію обтяжень та ін., що стосуються перегляду судових рішень по суті.

10.31. У зв’язку із цим посилання Скаржника (пункти 6.4, 6.5, 6.8) на можливість суду першої інстанції залучити до участі у справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити відповідача належним відповідачем, відсутність предмета спору між Компанією та ПП «Феріде Плаза» на час ухвалення рішення по суті, з огляду на відсутність майна, а також на те, що на час реєстрації спірного майна було чинним рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2020 у справі № 902/1414/13, на яке покладався ПП «Іствін», Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають розгляду судом касаційної інстанції на стадії вирішення заяви про заміну боржника правонаступником.

10.32. На стадії вирішення заяви про заміну боржника правонаступником ПП «Іствін» не може посилатись на обставини, про які воно недобросовісно змовчало під час розгляду справи по суті.

10.33. З огляду на викладене посилання Скаржника (пункт 6.2) на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 104, 106, 512, 514 ЦК України, статті 23 Закону України «Про іпотеку», статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також порушення статей 41, 45, 48, 52, 334 ГПК України не знайшли свого підтвердження. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для висновку про те, що за статтею 23 Закону України «Про іпотеку» разом з обтяженим іпотекою майном до ПП «Іствін» перейшли права і обов’язки іпотекодержателя, тобто відбулася заміна у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни боржника в процесуальних відносинах, у зв’язку із чим необґрунтованими слід визнати доводи Скаржника (пункт 6.3) про відсутність обставин, які б свідчили про процесуальне правонаступництво.

10.34. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на речову природу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умов залучення ПП «Іствін» як третьої особи, яка під час судового розгляду набула права на цей предмет, однак не заявила суду про те, що рішення про стягнення буде рішенням стосовно належного їй майна, то остаточне рішення по суті справи, тобто постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, залишена без змін постановою КГС ВС від 14.05.2024, є рішенням про права та обов’язки ПП «Іствін».

Оскаржуваною ухвалою суд лише привів статус ПП «Іствін» у виконавчому провадженні до того, який фактично склався у справі внаслідок прийняття судом рішення про права та обов’язки ПП «Іствін» в умовах, коли підприємство було залучене до участі у справі, однак недобросовісно не повідомило про набуття прав на предмет іпотеки; оскаржувало рішення про стягнення, однак не заявляло про те, що це рішення оскаржується як таке, що прийняте про його права та обов’язки як власника.

Постанова ВП ВС щодо неможливості оскарження ухвали про виправлення описки у даті та часі судового засідання та порядку оскарження ухвал окремо від рішення суду

Справа № 916/992/25

Вражає, що на такі справи взагалі Велика палата витрачає час роз’яснюючи прямі норми Закону. Суд зазначив:

8.27. Верховний Суд вже звертав увагу на те, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 та Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23).

8.28. У постанові від 09.06.2022 у провадженні № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством.

8.29. Отже, ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід’ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.

8.30. З урахуванням наведеного, вирішуючи питання стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали про виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні, суд має виходити з того, до якого саме процесуального документа відповідні виправлення вносяться, яким за своїм змістом є відповідне судове рішення внаслідок внесення до нього виправлення та, відповідно, чи передбачає процесуальний кодекс можливість оскарження цього документа (зокрема, якщо йдеться про ухвалу окремо від рішення суду).

8.31. Ухвала ж про виправлення описки у рішенні суду підлягає апеляційному оскарженню відповідно до пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України (пункту 19 частини першої статті 353 ЦПК України).

8.32. Виходячи із цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснує, що за змістом пункту 18 частини першої статті 255 ГПК України під «внесенням виправлень у рішення» розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, зокрема міститься в переліку частини першої статті 255 ГПК України (частині другій статті 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголошує, що зміна суті судового рішення (ухвали) під виглядом внесення виправлень ухвалою про виправлення описки не відповідає нормам господарського та цивільного процесуальних кодексів.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності відібрання у профспілки майна, яким після розпаду СРСР повинно було належати державі в особі ФДМУ

Справа № 5028/12/107/2011

Дуже цікавий вибірковий підхід до перегляду. В одних випадках випадкові люди множать на нуль право власності та встановлено непропорційне втручання в нього ЄСПЛ, в інших справах відновлюють порушене право. В цій відновили і фактично поставили під сумнів всю практику відібрання майна проданого профспілками.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики Верховного Суду про розгляд кримінального провадження судом присяжних

В огляді приділено увагу роз’ясненню права на суд присяжних на стадії досудового розслідування, в підготовчому судовому засіданні та в ході судового розгляду. Огляд містить також ключові правові позиції про вплив внесення змін до кримінального закону на існування і реалізацію права на розгляд справи судом присяжних.

Також в огляді відображено позиції про склад суду присяжних, зокрема відбір присяжних, зміну складу присяжних або даних про присяжних у ході судового розгляду. Проаналізовано обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Крім того, акцентовано на судовому розгляді в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, в умовах воєнного стану або у разі розгляду in absentia.

Огляд судової практики ВС-ККС щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК України)

В огляді висвітлено ключові рішення Великої Палати Верховного Суду та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК України.

Також систематизовано рішення ККС ВС, у яких приділено увагу:

– порядку визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню під час судового розгляду;

– можливості зміни раніше визначеного судом порядку дослідження доказів;

– наявності умов, за яких суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються;

– обов’язку суду встановити правильність розуміння обвинуваченим змісту обвинувачення та правових наслідків його розгляду в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, а також добровільності позицій учасників судового провадження щодо визнання недоцільним дослідження доказів.

Крім того, звернено увагу на правові позиції щодо оскарження судових рішень з питань заперечення обставин, які ніким

Рішення КСУ 7-р(І)/2025 щодо фіксації правопорушень в автоматичному режимі

Дослідивши питання, порушені у конституційних скаргах, Суд зауважив, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина перша статті 143, частина друга статті 1321 Кодексу.

Суд вважає, що в частині першій статті 143 Кодексу закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) вважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю, та узгоджується із потребою у забезпеченні безпеки дорожнього руху та безпеки на автомобільному транспорті, захисту інтересів суспільства та держави в цілому. Така презумпція може бути спростована відповідальною особою у спосіб, визначений законодавцем у межах адміністративних процедур або в судовому порядку.

Суд наголошує, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених чинним законодавством у сфері безпеки на автомобільному транспорті правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів. Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі.

Законодавчий механізм притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, установлений зокрема частиною другою статті 1321 Кодексу, на думку Суду, спрямований на забезпечення балансу між потребою у запобіганні правопорушенням у цій сфері та забезпеченням прав і свобод людини під час застосування відповідних адміністративних процедур, а отже є домірним засобом превентивного контролю, має легітимну мету та узгоджується з міжнародними стандартами відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху та безпеки на автомобільному транспорті.

Рішення КСУ 1-р/2025 щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат

Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.

У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Рішення КОАС про визнання протиправної та нечинною постанови КМУ від 08.04.2025 № 426 «Про внесення змін до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» в частині змін

Справа №320/27902/25

Це наша справа. Суд в чергове довів, що майбутнє України можна захистити. В рішенні зазначено:

Водночас, суд констатує, що в порушення вищенаведених норм, до проєкту оскаржуваної постанови, не було долучено рекомендацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

При цьому, суд бере до уваги той факт, що проєкт постанови неодноразово повертався розробнику на доопрацювання, у тому числі задля додаткового опрацювання саме з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій, проте остаточна редакція проєкту постанови на розгляд до вказаного комітету на подавалася, а попередні його зауваження враховані не були, до листа від 03.04.2025 № 1/6595-25 для подачі на розгляд Кабінету Міністрів України не долучалися, а пояснювальна записка від 03.04.2025 № 1/6595-25 до проєкту (а.с. Т .1 стор. 21) взагалі не містить викладу підстав та мотивів неврахування висновків вказаного комітету.

Суд констатує, що попри невідповідність поданих документів вимогам Регламенту, проєкт акта його розробнику на доопрацювання повернуто не було, водночас вирішено подати проєкт постанови для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України.

Так, 08.04.2025 на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», доручивши МОН доопрацювати її в одноденний строк із урахуванням пропозиції Міністра освіти і науки Лісового О.В., що підтверджується протоколом засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 № 39.

Поряд з цим, після доопрацювання прийнятого акта, редакція постанови зазнала суттєвих змін, оскільки дія прийнятої норми обмежена періодом дії воєнного стану.

При цьому, у пояснювальній записці, доданої до неї, необхідність таких змін саме під час дії воєнного стану, жодним чином не обґрунтована, як і не обґрунтовано, чому такі зміни щодо обов’язковості складання іспиту з українською та іноземної мов вводяться саме для аспіранта (ад’юнкта) третього року підготовки, а не наприклад, при вступі до аспірантури, починаючи з дня набрання чинності іншим пунктам постанови КМУ № 426.

Колегія суддів також погоджується із доводами позивача про те, що фактично запровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов як обов’язкової вимоги для здобувачів ступеня доктора філософії є втручанням у повноваження закладів вищої освіти.

Постанова ВС-КЦС про належного відповідача у справі про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті

Справа № 451/1745/21

Це наша справа. Хоча наказ про відсторонення і був визнаний незаконним, але відмовлено у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд зазначив:

Суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА1 перебувала у трудових відносинах із Гімназією с. Станин Радехівської міської ради Львівської області і саме на неї як роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов’язок виплачувати працівникові заробітну плату.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що належним відповідачем за позовною вимогою ОСОБА1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є відділ організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради Львівської області, а не Гімназія с. Станин Радехівської міської ради Львівської області.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пред’явлення позову до неналежного відповідача в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку, у зв’язку з чим не дослідив і не надав оцінки зібраним доказам та не переглянув рішення місцевого суду в цій частині, не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості ухвалити своє рішення у цій частині.

Під час нового розгляду апеляційному суду з урахуванням змісту цієї постанови необхідно встановити період вимушеного прогулу та розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу; розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального та процесуального права, дослідити і належним чином оцінити надані сторонами докази, надати правову оцінку доводам та запереченням сторін і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку.

Рішення Дніпровського райсуду Києва про скасування постанови про притягнення особи до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і штрафу в розмірі 17 000,00 гривень

Справа №:755/5581/25

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належне підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ2 на 20 жовтня 2024 року.

Крім того, суд враховує, що оскаржувана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Суд зазначає, що докази повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення 20 жовтня 2024 року в матеріалах справи відсутні, а про наявність оскаржуваної постанови від 20 січня 2025 року позивач дізнався, у зв’язку з отриманням зазначеної постанови засобом поштового зв’язку.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Рішення Дніпровського райсуду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 17 000 грн

Справа №:755/5587/25

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

В матеріалах справи міститься копія повістки від 10 жовтня 2024 року № 550988 та копія довідки оператора поштового зв’язку за Ф20 «про причини повернення» відправлення адресату.

Водночас до матеріалів справи не долучено матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Також до матеріалів справи не долучено докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ2».

Крім того, у матеріалах справи відсутня інформація про поштові відправлення на ім’я ОСОБА1 , прийняті до пересилання станом на жовтень 2024 року, їх вміст, статус та причини повернення.

Відтак, з урахуванням вимог частини другої статті 77 КАС України відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов’язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов’язку.

Так, з урахуванням вищевикладеного, оскільки постанова винесена без складення протоколу та без участі особи, разом з цим, доказів належного повідомлення про розгляд справи відповідачем не надано, відповідачем не дотримано вимог норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття справи.

Відтак, з наявних у матеріалах справи документів судом не встановлено порушення позивачем ОСОБА1 вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у свою чергу, відповідачем протилежного не доведено.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Важко, але за 7 років потрохи приходить розуміння, але знову не всім, хтось просто неспроможний цього досягти. Огляди потрохи перетворюються на перегляд рішень за виключними обставинами й чим далі ти такого більше. Ці наслідки реформ будуть ще довго переслідувати Україну.

В огляд увійшла практика захисту права власності та пропорційності втручання, належного повідомлення про засідання, рішення КСУ щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, практика скасування арешту та справа пов’язана з проходженням військової служби неналежною кваліфікацією злочину, якого не існувало взагалі та багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-29-lystopada-po-05-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

В огляд увійшла практика захисту права власності та пропорційності втручання, належного повідомлення про засідання, рішення КСУ щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, практика скасування арешту та справа пов’язана з проходженням військової служби неналежною кваліфікацією злочину, якого не існувало взагалі та багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо непропорційного втручання у права власності на земельну ділянку

🔸Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду справи у зв’язку з неналежним повідомленням судом апеляційної інстанції про час і місце розгляду

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2025 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді

💥 Постанова ВС-ККС щодо необхідності ретельного вивчення обставин справи КП за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407 ККУ врахування фактичного полону й заручників сім’ї військовополоненого та строків вчинення

💥Рішення Вишгородського районного суду Київської області про зняття арешту з майна, яке було отримано у спадщину

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо непропорційного втручання у права власності на земельну ділянку

Справа № 483/1336/13-ц

Чергові наслідки звернень прокуратури і не дослідження судами всіх обставин справи та суцільні припущення. Суд зазначив:

92. Майнове право особи можна припинити в разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства і таке втручання у мирне володіння майном є пропорційним до цілей, які це втручання переслідувало.

93. Перевіряючи встановлені ЄСПЛ порушення за матеріалами справи, Велика Палата Верховного Суду встановила, що предметом спору є визнання незаконним і скасування розпорядження Очаківської районної державної адміністрації про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність, зокрема, ОСОБА1 земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на спірну земельну ділянку.

94. Земельна ділянка, про яку йдеться в цій справі, є «майном» для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

96. У справі, що переглядається, суди вирішили спір, який стосувався втручання у право власності ОСОБА1 на спірну земельну ділянку. Проте суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій після передачі справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 листопада 2014 року на новий розгляд до суду першої інстанції не аналізували питання щодо наявності підстав для припинення права власності заявника, встановлених статтею 140 ЗК України, та щодо пропорційності втручання у право ОСОБА1 на мирне володіння майном, з огляду на те, що земельна ділянка заявника знаходилася на відстані 1 999,3 м від берегової лінії, тобто лише 70 см (0,7 м) земельної ділянки потенційно могли вважатися такими, що входили до «прибережної захисної смуги», співвідношення такого втручання із суспільними інтересами, що й призвело до встановлення ЄСПЛ порушень міжнародних зобов’язань під час вирішення цієї справи національними судами, а саме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду справи у зв’язку з неналежним повідомленням судом апеляційної інстанції про час і місце розгляду

Справа № 361/6116/14-ц

Велика палата зазначила:

89. У пункті 24 цього рішення Суд виходив з того, що, як убачається з доступних Суду процесуальних документів, а саме судових рішень та доводів сторін, адреса заявниці була вказана як «вулиця Красовського, 6, м. Бровари, Київська область». Хоча жодна зі сторін у цій справі не надала Суду копії листів і повісток, надісланих національними судами, він не має підстав сумніватися, що національні суди використовували цю адресу для листування із заявницею.

Суд, вказував на той факт, що, всупереч твердженням заявниці, зазначена адреса дійсно існувала на момент подій (хоча вулиця була перейменована); однак також правдою є те, що будівля за цією адресою – багатоквартирний будинок, і це означало, що був необхідним номер квартири для доставлення листа або повістки. У будь-якому випадку заявниця стверджувала, що її зареєстрована адреса була у м. Києві, і хоча вона не надала жодних документів у зв’язку із цим до Суду, ця адреса в м. Києві дійсно була зазначена в договорі купівлі-продажу з Д., на який посилався прокурор у провадженні. Уряд не надав інформації чи документів або пояснень щодо використання неправильної адреси, або будь-яких пояснень, чому суди, виявивши, що їхні листи та повістки не були доставлені, не спробували скористатися будь-якими іншими способами сповіщення для повідомлення заявниці про провадження, хоча такі можливості були не тільки доступними для них, але і їхнє вжиття вимагалося від них (див. пункт 16 та, наприклад, рішення у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, пункт 40, від 27 червня 2017 року).

90. У пункті 25 рішення Суд зазначив, що у зв’язку із цим він вражений фактом, що касаційний суд не надав чіткої відповіді на докладні та доречні аргументи заявниці щодо цього питання, або, справді, на її аргументи по суті справи, висунуті вперше під час цього провадження – стосовно, inter alia, твердження, що суди нижчих інстанцій неправильно застосували норми законодавства і залишили без уваги деякі докази, які стосувалися фактів справи (див. пункт 9).

Стосовно останнього Суд зауважив, що згідно зі статтею 338 ЦПК України у редакції, чинній на момент подій, у випадку порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій можуть бути скасовані, а справа направлена на новий розгляд (див. пункт 16).

91. Пунктом 26 рішення ЄСПЛ зауважив, що аргументу Уряду, що заявниця не вказала, як її відсутність вплинула на розгляд справи, Суд нагадує, що з точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні фактично нашкодила або вплинула на результат провадження, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «П., К. та С. проти Сполученого Королівства» (P., C. and S. v. The United Kingdom), заява № 56547/00, пункт 96, ЄСПЛ 2002-VI, та, наприклад, рішення у справі «Лопушанський проти України» (Комітет) (Lopushanskyy v. Ukraine) (Committee), заява № 27793/08, пункт 64, від 02 лютого 2017 року).

92. Загалом ЄСПЛ у рішенні від 16 січня 2025 року у справі «ОСОБА1 проти України» дійшов висновку, що національні суди не забезпечили повідомлення заявниці про провадження у цій справі, а тому вона була позбавлена можливості представити свої аргументи під час розгляду справи в судах нижчих інстанцій. Це упущення не можна вважати виправленим під час касаційного провадження.

Отже, Суд вважав, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції, а саме право на справедливий судовий розгляд.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2025 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону.

Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Установивши невідповідність Конституції України окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Суд відтермінував утрату ними чинності. Так, у Рішенні встановлено, що вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Суд також постановив, що дія Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Постанова ВС-ККС щодо необхідності ретельного вивчення обставин справи КП за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407 ККУ врахування фактичного полону й заручників сім’ї військовополоненого та строків вчинення

Справа № 757/16491/22-к

Це наша справа, яка демонструє реальність проблеми відсутності військової юстиції та фактичну неспроможність судів першої та апеляційної інстанції безсторонньо розглядати воєнні злочини й неврахування очевидних доказів на виправдання особи.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області про зняття арешту з майна, яке було отримано у спадщину

Справа № 363/3593/25

Це наша справа і такі випадки є доволі розповсюджені. Суд зазначив:

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.03.2023 року у справі за №363/2043/20 (провадження за №61-8835св22) – з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

Судом встановлено, що на сьогоднішній день, виконавче провадження закінчене, а наявність арешту майна за відсутності виконавчого провадження порушує право власності позивачки, при цьому, за викладених вище обставин позивачка позбавлена можливості в інший спосіб вирішити це питання, а отже існують правові підстави для зняття арешту з зазначеного в позову майна.

При таких обставинах, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому порушені права позивачки підлягають захисту, оскільки наявність обтяження, а саме арешт всього майна, а також нерухомого майна – квартири за АДРЕСА1 , перешкоджає реалізації прав позивачки, яка є власником 1/9 частки зазначеної квартири та не є стороною будь-якого виконавчого провадження.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду увійшла практика ВС-КАС, ВС-КГС, ВС-ККС, останнє рішення КСУ щодо презумпції невинуватості платника податків та низка рішень з оскарження штрафів ТЦК і обов’язку ТЦК внести дані про виключення осіб з військового обліку й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (скасовано судовий активіЗм Олени Кібенко)

🔸 Постанова ВП ВС про зупинення провадження у справі у разі, якщо сторона є військовослужбовцем

🔸 Постанова ВП ВС про порядок розрахунку затримки виплат при звільненні в залежності від часу звільнення та застосування тримісячного строку звернення з позовом (ст.ст. 117, 233 КЗпП)

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо розгляду справ про виселення та врахування не тільки норм ЖК, а й положень ЦК

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2025 щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за жовтень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за жовтень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за жовтень 2025 року

💥 Рішення Полтавського ОАС про зобов’язання ТЦК внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку до ЄДРПВР (система Оберіг) та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 25 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про протиправність та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 25 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Вінницького ОАС про зобов’язання ТЦК внести відомості до ЄДРПВР про визнання Особи непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Дніпровського райсуду Києва про визнання протиправною та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 17 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (скасовано судовий активіЗм Олени Кібенко)

Справа № 916/3006/17

Це та сама справа, яка демонструє всю хибність судової реформи та добору випадкових людей без досвіду та фахових знань. Тепер для виправлення їх недолугого рішення прийдеться повертати майно, яке безпідставно вибуло з власності володільця та витрачати ресурси й кошти. Суд зазначив:

80. Зі встановлених судами попередніх інстанцій у цій справі обставин вбачається, що право вимоги у Банку виникло у травні 2016 року і до моменту звернення Банку до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 09.11.2017 минуло більше одного року.

81. З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій у цій справі щодо пропуску Банком строку для звернення до нотаріуса ґрунтується на приписах закону, а тому відсутні підстави для скасування рішення цих судів про задоволення позову.

82. За результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами Велика Палата Верховного Суду вважає, що порушення, констатовані ЄСПЛ, через повторний розгляд справи має можливість виправити саме вона як суд касаційної інстанції в межах наданих їй повноважень, адже всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, раніше встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

83. З огляду на зазначене у цій постанові викладені у письмових поясненнях доводи відповідача не беруться до уваги, оскільки реалізація предмета іпотеки, про що зазначає Банк, після ухвалення рішення ЄСПЛ не нівелює необхідності виправлення порушених прав позивача.

Постанова ВП ВС про зупинення провадження у справі у разі, якщо сторона є військовослужбовцем

Справа № 754/947/22

Велика палата врешті перестала займатись судовим активіЗмом та застосувала пряму норму Закону і зазначила:

117. Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Постанова ВП ВС про порядок розрахунку затримки виплат при звільненні в залежності від часу звільнення та застосування тримісячного строку звернення з позовом (ст.ст. 117, 233 КЗпП)

Справа № 306/2708/23

Велика палата зазначила:

44. Проаналізувавши наведені норми трудового законодавства та рішення Конституційного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом № 2352-ІХ, проте не припинилися або припинилися після набрання ним чинності (триваючі правовідносини), з 19 липня 2022 року слід застосовувати положення статті 117 КЗпП України у новій редакції та обмежувати нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку шістьма місяцями.

45. Тобто, якщо працівника звільнено з роботи 02 серпня 2021 року, проте повного розрахунку станом на день набрання чинності Законом № 2352-ІХ із ним не проведено, то суми, передбачені статтею 117 КЗпП України, йому слід нараховувати в такому порядку: з 03 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року (6 місяців, відлік яких починається з дня набрання Законом № 2352-ІХ чинності) або до дня остаточного розрахунку, якщо він здійснений раніше спливу наведених шести місяців.

69. У постанові Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі № 263/6538/18 зазначено, що «у статті 234 КЗпП України не передбачений перелік поважних причин для поновлення строку, їх поважність визначається судом в кожному випадку залежно від конкретних обставин. Як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об’єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами».

70. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, не дослідив наявності поважних причин пропуску позивачем встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду та не навів у рішенні мотивів можливості або неможливості поновлення цього строку.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо розгляду справ про виселення та врахування не тільки норм ЖК, а й положень ЦК

Справа № 367/2027/16-ц

ЄСПЛ вже не перше виступає як суд четвертої інстанції та вирішує спір за законодавством України. ЄСПЛ зазначив:

10. Рішенням ЄСПЛ від 27 березня 2025 року у справі «Білявська проти України» (заява № 84568/17), яке набуло статусу остаточного, констатовано порушення статті 8 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

11. Європейський суд виходив із того, що попри те, що заявниця посилалася як на норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), так і на норми Житлового кодексу України (далі – ЖК України), національні суди застосували лише норми ЖК України без пояснення причин надання такої переваги, без роз’яснення, чи слід один з цих кодексів вважати lex specialis щодо іншого або таким, що не застосовується у цій справі з якихось причин.

12. Вирішивши застосувати положення ЖК України, а саме статтю 116, національні суди виходили з того, що для виселення необхідне одночасне виконання двох умов: систематичне порушення правил співжиття та застосування заходів запобігання чи інших заходів громадського впливу, які виявилися безрезультатними. У зв’язку з цим суди посилалися на скарги заявниці до поліції та неуспішні провадження у справах про адміністративні правопорушення, але дійшли висновку, що заявниця не довела, що обставини відповідали зазначеним умовам для виселення.

13. Європейський суд підсумував, що національний судовий розгляд справи заявниці не забезпечив ефективного та справедливого вирішення спору і зазначив, що ці висновки є однаково актуальними для скарг заявниці як за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, так і за статтею 8 Конвенції.

14. Європейський суд констатував, що під час провадження на національному рівні суди не врахували вразливість заявниці – літньої жінки, яка намагалася повернути доступ до свого житла.

55. За правилами статті 212 ЦПК України (у редакції, що була чинною на час ухвалення судами рішень) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

56. Згідно з частиною другою статті 303 ЦПК України (у редакції, що була чинною на час ухвалення судами рішень) апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

57. ОСОБА1 надала суду копії звернень до правоохоронних органів (т. 1 а.с. 15-17) та копії висновків дільничних інспекторів міліції Бучанського міського відділу міліції від 10 січня 2015 року та від 11 вересня 2015 року.

58. Суд першої інстанцій хоч і згадав про зазначені вище докази, проте жодної оцінки у тексті судового рішення на порушення статті 212 ЦПК України їм не надав. Апеляційний суд також залишив поза увагою ці докази, хоча відповідно до положень статті 303 ЦПК України теж мав оцінити їх нарівні та в сукупності з іншими.

59. Наведені недоліки судових рішень першої та апеляційної інстанцій Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ також не виправив.

60. Отже, суди на порушення вимог процесуального законодавства належним чином не перевірили та не встановили усіх обставин справи, а відтак висновки про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними та необґрунтованими.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2025 щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків

Суд дійшов висновку, що у цій справі немає підстав для виходу за межі предмета конституційного контролю, зокрема щодо приписів Кодексу, якими встановлено порядок притягнення платників податків до юридичної відповідальності. Суд також наголошує, що законодавче регулювання відповідних питань має відповідати Конституції України та юридичним позиціям Суду, викладеним у цьому Рішенні.

Отже, Суд виснував, що оспорювані приписи Кодексу є таким, що не суперечить частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42 Конституції України. Однак, у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних принципів індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, передбачених статтями 61, 62 Основного Закону України.

Огляд судової практики ВС-КАС за жовтень 2025 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

– відсутність у житлових комісій гарнізонів повноважень щодо визначення відсоткового розподілу житлових приміщень;

– недопустимість звуження підстав для виплати підвищеної додаткової винагороди актами нижчої юридичної сили;

– особливий порядок набрання чинності актами Кабінету Міністрів України з інформацією обмеженого доступу;

– послідовність здобуття освіти у разі продовження особою незавершеного навчання за бакалаврським рівнем вищої освіти в іншому вищому навчальному закладі з того ж самого курсу;

– застосування ставки земельного податку до лісових земель, які за цільовим призначенням належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

– нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на площу загорожі та асфальтованого майданчика, включених до складу комплексу нежитлових будівель, зареєстрованого за єдиним реєстраційним номером у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

– звільнення від обов’язку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від статусу території.

Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:

– строк звернення до суду у пенсійних спорах, пов’язаних із визнанням неконституційними норм закону;

– строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після процедури адміністративного оскарження.

Огляд судової практики ВС-КГС за жовтень 2025 року

В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️правової природи грошової винагороди арбітражного керуючого / ліквідатора;

▪️обов’язку юридичної особи, яку визнано банкрутом, зареєструвати електронний кабінет упідсистемі «Електронний суд» ЄСІКС;

▪️покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника на підставі ст. 34 КУзПБ.

У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язанихз антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:

▪️наслідків бездіяльності органу АМК у прийнятті рішення поза межами строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

▪️питання розмежування юрисдикції у спорі про захист прав на корисну модель.

У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав сформульовано висновки стосовно:

▪️належного позивача у спорах про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства;

▪️порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів;

▪️корпоративних прав у фермерському господарстві та правомочності його засновників.

У постановах у справах щодо земельних відносин сформовано висновки щодо:

▪️права нового власника майна вимагати в судовому порядку припинення податкової застави, накладеної через борги попередника;

▪️порядку передачі в оренду земельних ділянок, які були виключені із площ земель колективного сільськогосподарського підприємства, що підлягали поділу (паюванню).

Огляд судової практики ВС-ККС за жовтень 2025 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України. Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує права на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї;

– акт приймання виконаних будівельних робіт є офіційним документом і предметом службового підроблення (ст. 366 КК України).

У сфері кримінального процесуального права вказано, що:

– прокурор повинен протягом визначеного законодавцем строку з дня внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. Невчинення цього обов’язку протягом визначеного законодавцем строку не звільняє прокурора від необхідності його виконання. Суд оцінює докази на предмет їх допустимості у разі здійснення прокурором слідчих (розшукових) дій поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, враховуючи обсяг і характер вчинених прокурором дій, прийнятих ним рішень, тривалість такого порушення тощо. Порушення строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч. 7 ст. 214 КПК України, не тягне автоматичного визнання зібраних прокурором доказів недопустимими;

– оголошення розшуку підозрюваного має передумови, дотримання яких є обов’язковим для слідчого чи прокурора, які повинні не лише формально здійснити виклик підозрюваного, але й дотриматися правил, регламентованих ст. 135 КПК України, про належність такого виклику. Після надання оцінки усім відомостям щодо місцезнаходження підозрюваного слідчий чи прокурор вправі прийняти рішення про оголошення розшуку підозрюваного.

Рішення Полтавського ОАС про зобов’язання ТЦК внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку до ЄДРПВР (система Оберіг) та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 440/9141/25

Це наша справа, суд прямо зазначив про відсутність підстав особистого прибуття до ТЦК для внесення змін в реєстр, а також відсутності відомостей про скасування раніше виданого висновку ВЛК чи якоїсь підробки. Також суд зазначив і про відсутність підстав нового проходження ВЛК у зв’язку з втратою чинності старого наказу МО, яким встановлена непридатність до військової служби.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 25 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/12530/25

Це чергова наша справа про оскарження незаконного штрафу ТЦК. Окрім самих порушень, суд зазначив і про недотримання ТЦК порядку повідомлення про розгляд адміністративної справи, чим порушив право на захист. Щодо порушень суд вказав:

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 05.12.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ1 у строк та місце, зазначені в повістці. Отримання ОСОБА1 виклику до ІНФОРМАЦІЯ4 підтверджується документами: повісткою, описом, трек-листом Укрпошти.

Однак, відповідач не надав суду копію повістки, яка б доводила, що ОСОБА1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ1 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА1 зафіксовано відповідним актом.

Таким чином, у справі відсутні докази, що повістка про виклик позивача на 05.12.2024 вручалася останньому напередодні цієї дати або цією датою. Отже, відсутні підстави вважати, що позивач належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ1 .

В свою чергу, відсутність належного оповіщення позивача про необхідність з’явитись до ІНФОРМАЦІЯ1 , виключає виконання ним обов’язку явки 05.12.2024.

Отже, в даному випадку в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про протиправність та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 25 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/12745/25

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

Разом з тим, судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ1 на 14 год 00 хв. 16.01.2025 позивачем не отримано.

Однак, як вбачається з копії конверта з рекомендованим повідомленням №0610219999456 до якого долучено довідку про причини повернення/досилання, 16.01.2025 працівниками Укрпошти проставлено відмітки «Повертається», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, обставини справи не свідчать про те, що повістка про виклик позивача на 16.01.2025 вручалася останньому напередодні цієї дати. Отже, відсутні підстави вважати, що позивач належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ1 .

В свою чергу, відсутність належного оповіщення позивача про необхідність з’явитись до ІНФОРМАЦІЯ1 , виключає виконання ним обов’язку явки 16.01.2025 об 14 годині 00 хвилин.

Отже, в даному випадку в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Судом встановлено, що в матеріалах справи, окрім копії супровідного листа про виклик ОСОБА1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення №4/4464 від 02.02.2025, відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості підготуватися до розгляду справи та надати свої докази.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА1 щодо порушення вимог статті 22 Закону № 3543-XII не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення Вінницького ОАС про зобов’язання ТЦК внести відомості до ЄДРПВР про визнання Особи непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 120/11580/25

Це чергова наша справа про зобов’язання ТЦК внести дані про виключення особи з військового обліку у зв’язку з наявними даними про непридатність до військової служби. Суд зазначив:

Стаття 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

З наведеного слідує, що за заявою військовозобов’язаного вносяться відповідні відомості (виправлення) до Реєстру.

Позивач через свого представника звернувся до відповідача з заявою від 02.07.2025 щодо виправлення відомостей в Реєстрі, однак, такі не внесено, доказів протилежного суду не надано.

З урахуванням зазначеного, оскільки позивач військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та посвідчення № НОМЕР1 містить відмітку про виключення з військового обліку, то вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Водночас, під час розгляду справи до суду не надано жодних доказів внесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Так як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема, особисто військовозобов’язаними, тому після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов’язок внести вказані дані до цього Реєстру.

Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме, не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Рішення Дніпровського райсуду Києва про визнання протиправною та скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (штраф 17 000 грн) та стягненні витрат на правову допомогу

Справа №:755/15347/25

Це ще одна наша справа про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК. Суд зазначив:

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого а адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд вважає недоведеним.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА1 до ІНФОРМАЦІЯ1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував доводи позивача про те, що ОСОБА1 не викликався за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ2, не повідомлявся належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ2, що позбавило можливості позивача скористатись правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обгрунтовуючи підстави позову в цій частині позовних вимог позивач вказує, на те, що з оскаржуваної постанови неможливо встановити на підставі яких доказів було встановлено суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та зазначає, що з об’єктивних обставин не з’явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ2 оскільки повістку не отримував, а такий обов’язок позивача пов’язується з датою отримання повістки.

Оскільки у даній справі відповідач не надав необхідних документів, які підтверджують отримання надсилання позивачу належним чином повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ2, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині належним чином обгрунтовані, та такі що підлягають задоволенню.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включена практика ВП ВС, КЦС ВС, рішення щодо виключення з військового обліку, стягнення військовослужбовцем додаткової винагороди, визначення послідовності освіти й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-15-po-21-lystopada-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»