2022 &#8211; Третейський суд

Постанова ВП ВС про можливість оскарження та скасування постанов державного/приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 17 по 30 грудня 2022 року

Max — Mon, 02 Jan 2023 06:36:37 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 910/7310/20

Велика палата нарешті прочитала Закон та відійшла від раніше прийнятих позицій і зазначила:

10.1. Передбачений частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та статтею 339 Господарського процесуального кодексу України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.

10.2. Відповідно до висловлених раніше висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII (див. mutatis mutandis пункти 77, 79 постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови.

Постанова ВП ВС про можливість застосування понижуючого коефіцієнта після 04.10.2021 особами, що подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд»

Справа № 916/228/22

Під Новий рік трапляються чудеса. Велика палата зазначає про необхідність виконання вимог Закону та Конституції України, а не листів ВРП чи ДСА. Суд зазначив:

8.23. Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

8.24. При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Єдине, що на сайті судової влади автоматично не можна досі сформувати таку квитанцію тому її потрібно формувати у ручну. Ситуація, що демонструє неможливість створення суду зі штучним інтелектом в Україні, він просто буде неспроможен приймати рішення у законодавчому полі, яке не залежить від Закону. І раджу прочитати окрему думку суддів адміністративної юрисдикції, дуже цікаво.

Додаткова постанова ВП ВС щодо стягнень витрат на професійну правничу допомогу адвокату, що перебуває у трудових відносинах зі стороною та без підтвердження оплати за послуги

Справа № 906/513/18

Не згоден з цим рішенням. Вважаю, що адвокат не може за своєю природою перебувати у трудових підпорядкованих відносинах і бути залежним від роботодавця. Законом не передбачений такий вид адвокатської діяльності, саме відсутність такого розуміння незалежної професійної діяльності й вбиває адвокатуру.

Суд зазначив:

18. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ТОВ “Малинський спецкар`єр” про необхідність відмовити у задоволенні вимог АТ “Житомиробленерго” через те, що воно не надало докази сплати адвокату Приведьону В. М. відповідних сум, оскільки за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (див. пункти 138, 139 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

19. Також підлягають відхиленню доводи АТ “Житомиробленерго” про необхідність відмовити у стягненні витрат на правову допомогу через те, що АТ “Житомиробленерго” та адвокат Приведьон В. М. перебувають у трудових відносинах, оскільки за висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 та від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17, адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з нею договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону № 5076-VI. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України.

20. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи ТОВ “Малинський спецкар`єр” про суттєве погіршення його фінансового стану. Так, з доданих до його заперечень копій рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 09.06.2022 № 106, звітів та висновків про визначення ринкової вартості ремонтно-будівельних робіт № 5443/1/22 від 15.08.2022 на суму 106 703 грн, № 5443/2/22 від 15.08.2022 на суму 3 804 974 грн, № 5443/3/22 від 19.08.2022 на суму 550 015 грн, № 5443/4/22 від 19.08.2022 на суму 1 760 303 грн, № 5443/5/22 від 19.08.2022 на суму 604 770 грн, № 5443/6/22 від 19.08.2022 на суму 8 314 грн, № 5443/7/22 від 15.08.2022 на суму 413 826 грн і № 5443/8/22 від 19.08.2022 на суму 1 903 096 грн, виготовленими суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський експертно-правовий союз», а також зведеного розрахунку, здійсненого головним бухгалтером Степаненко С. М., слідує, що внаслідок збройної агресії російської федерації майно ТОВ “Малинський спецкар`єр” зазнало руйнувань та пошкоджень на загальну суму 9 152 001 грн.

Постанова ВП ВС щодо господарської юрисикції спору з оскарження НАЗК укладання трудового контракту у звʼязку з порушенням антикорупційного законодавства

Справа № 761/25659/21

Велика палата зазначила, що порушення встановленого пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1700-VII обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору. У разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, НАЗК звертається до суду, зокрема, для припинення трудового договору (контракту) (абзаци перший і третій частини другої статті 26 Закону № 1700-VII).

З огляду на вказане повноваження голови правління акціонерного товариства можуть бути припинені на підставі рішення суду за позовом НАЗК про припинення трудового договору (контракту) через порушення обмежень, визначених у частині першій статті 26 Закону № 1700-VII.

НАЗК, виконуючи повноваження, передбачене абзацом третім частини другої статті 26 Закону № 1700-VII, звернулося до суду з позовом до Компанії, її управителя (КМ України) та голови правління про припинення з останнім контракту. Отже, позовна вимога НАЗК спрямована на припинення повноважень голови правління Компанії, обраного та призначеного державою в особі управителя Компанії – КМ України.

Отже, цей спір пов`язаний з діяльністю Компанії й управлінням нею. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з головою правління Компанії, що не змінює корпоративного характеру такого спору.

Звернення до суду для припинення трудового договору (контракту) у випадках, якщо він укладений з порушенням обмежень, є складовою цілісного механізму запобігання корупційним правопорушенням, передбаченого статтею 26 Закону № 1700-VІІ, тому доцільним є зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень керівника та/або членів виконавчого органу господарського товариства для формування стабільної та послідовної судової практики щодо належності таких спорів до господарської юрисдикції.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 3-р/2022 справа щодо перерахунку пенсій державним службовцям

Конституційний Суд України у Рішенні вказав, що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.

У зв’язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначає, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723.

Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Також Конституційний Суд України зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Огляд актуальної практики ВС-КГС за вересень 2022 року

В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед них – позиції щодо:

✅ відповідальності за поширення суб’єктом господарювання на контретикетках, етикетках / кольєретках вин власного виробництва неправдивої інформації;

✅ заборони використання ліцензійного договору як правовстановлювального документа на використання знаків для товарів і послуг як неналежного способу захисту та доказів використання торговельної марки у справі стосовно припинення порушень прав інтелектуальної власності на торговельні марки;

✅ встановлення факту порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії в разі втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів;

✅ можливості вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення загальних зборів акціонерів та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскаржуваного рішення;

✅ стягнення коштів у порядку ст. 1212 ЦК України в разі набуття однією зі сторін зобов’язання цих коштів за рахунок іншої сторони поза підставами, передбаченими договором, зокрема як переплати понад визначену в договорі суму;

✅ надання суду доказів на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство;

✅ звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційних / касаційних скарг на судові рішення у справах за позовами про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади / органом місцевого самоврядування, в тому числі за подання апеляційних скарг на процесуальну ухвалу суду першої інстанції;

✅ дії в часі рішення Конституційного Суду України та дії принципу res judicata при перегляді судового рішення за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 320 ГПК України.

Огляд містить також декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС про:

✅ розірвання договору генерального підряду, строк дії якого закінчився, і порядок повернення замовником авансу за цим договором;

✅права суб’єкта управління об’єктами державної власності на подання позову про визнання недійсним договору, стороною якого він не є, однак який стосується зобов’язань державного підприємства, яке входить до сфери управління цього суб’єкта та перебуває в процедурі банкрутства;

✅ визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідного для обчислення ціни позову при вирішенні питання стосовно можливості відкриття касаційного провадження у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Крім того, в огляді відображено висновки судових палат КГС ВС, зокрема, щодо:

✅ застосування різних строків позовної давності для оскарження рішень загальних зборів окремих юридичних осіб та неможливості одночасного задоволення судом вимог про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів юридичної особи (висновок судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС);

✅ застосування п. 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» під час розгляду питання стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС).

Рішення КСУ 4-р/2022 справа щодо повної назви релігійних організацій

Законодавець, унормовуючи порядок здійснення реєстраційно-облікової діяльності стосовно релігійних організацій (об’єднань), які підлеглі релігійним центрам (управлінням) у державі-агресорі, мав право застосувати обмеження у вигляді обов’язку таких релігійних організацій (об’єднань) уточнити свою назву в цій частині та відобразити це в своїх установчих документах. У цьому контексті Суд урахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву“.

Тож Суд дійшов висновку, що обмеження свободи віросповідання (релігії) у поєднанні зі свободою об’єднання в частині обов’язку уточнення назви релігійних організацій є правомірними, а отже – допустимими.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про можливість ігнорування 10 річного присічного строку перегляду у справі про захист честі та ділової репутації

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 10 по 16 грудня 2022 року

Max — Mon, 19 Dec 2022 07:00:09 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 2318/1249/2012

Суддя трирічка в чергове проігнорував прямі норми Закону просто навівши обгрунтування про справедливість, хоча в інших аналогічних справах, як і в Законі немає норми про вину заявника. Тобто якщо щось хоче суддя трирічка, то завжди може переступити через Закон, який би він не був.

Сама справа цікава, звичайно без публічного поширення негативної інформації навряд чи можна вважати про порушення честі та ділової репутації. Але все це в чергове підтверджує незрілість тих, кого обрали без досвіду у вищу судову інстанцію, на мій погляд.

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи, підстави скасування, належного відповідача і способу уникнення пропуску строків позовної давності

Справа № 911/3135/20

Чергове рогачівське рішення. Такого натягування знущання з правової визначеності я давно не бачив. Дуже цікаво, що стоїть за цією справою, що потрібно будо так знущатись з правової визначеності та просто цинічного поновлення строків.

Думаю це рішення повинно увійти в підручники, як таке, що демонструє можливість перекрутити будь-що, починаючи від суті спору, способу захисту та доведення строків звернення з позовом. Фактичне зараз можна скасувати будь-яку відміну реєстрації припинення юрособи. Рейдери аплодують стоячи.

Рятує це тільки окрема думка.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за жовтень 2022 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі:

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин: законодавство не передбачає грошової компенсації або перенесення невикористаної додаткової відпустки, яка надається учасникам бойових дій, на наступний рік;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин: за відсутності доказів про погашення спадкоємцем боржника боргу та письмової відмови спадкоємця в здійсненні одноразового платежу на користь кредитора має місце мовчазна відмова спадкоємця в здійсненні одноразового платежу, що є підставою для задоволення вимог кредитора в межах вартості отриманого спадкоємцем у спадщину майна;

– у спорах щодо недоговірних зобов’язань: реалізація особою, яка в кримінальному провадженні мала статус свідка, свого процесуального права на оскарження рішень, дій і бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, завданої їй незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду;

– у спорах, що стосуються питань процесуального права: право подання апеляційної скарги в цивільній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня. Обласна прокуратура не є належним суб’єктом подання апеляційної скарги в цивільній справі.

Дайджест правових позицій ВС-КГС щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства за вересень – жовтень 2022 року

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС.

Дайджест містить актуальну судову практику КГС ВС щодо:

✅ розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви в межах справи про банкрутство, а також за подання заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб;

✅ призначення розпорядником майна арбітражного керуючого, кандидатуру якого запропоновано ініціюючим кредитором, який першим подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство;

✅ покладення на керівника боржника солідарної відповідальності;

✅ визнання недійсними правочинів боржника;

✅ застосування позовної давності при розгляді грошових вимог кредитора за зобов’язаннями боржника з виплати дивідендів за простими акціями;

✅ нарахування пені за прострочення виконання банкрутом рішення Антимонопольного комітету України;

✅ притягнення засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, до субсидіарної відповідальності;

✅ закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у зв’язку з відсутністю заяв кредиторів, наявністю заяв кредиторів лише з правом вирішального голосу;

✅ питань, що виникають у судових процедурах, які застосовуються до боржника – юридичної особи, фізичної особи.

Постанова Одеського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу

Справа № 503/1442/21

Це наша справа. Таким судом і такими суддями дійсно можна пишатись. Не чекаючи незрозумілі позиції, зважаючи на тривалість розгляду судді прийняли законне рішення.

Фактично в чергове зазначили і про порядок, і про норми Конституції України, яким вже надавав оцінку Конституційний суд України саме в аналогічній справі, що стосувалась суддів і про нерелевантні рішення ЄСПЛ застосовані судом першої інстанції, і про висновок Ради Європи з цього питання і про порушення законодавства України. От що значить незалежний суд, який саме захищає Закон і права людини, а не вигадує не існуючи норми, натягуючи сову на глобус.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Постанова ВП ВС про спосіб захисту при поділі неподільного майна подружжя та отримання компенсації за ринковими цінами

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 03 по 09 грудня 2022 року

Max — Mon, 12 Dec 2022 12:27:27 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 125/2157/19

Велика палата, хоча по суті й прийняла правильне та справедливе рішення, однак не спромоглася сформувати правовий висновок самостійно, мабуть, втомились переписуючи непотрібні факти та норми для солідності.

Суд зазначив:

56. Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

77. Велика Палата Верховного Суду вказує, що не є ефективним способом захисту позов про визнання договору недійсним у разі, якщо особа має на меті отримати лише еквівалент вартості своєї частки у спільному майні, оскільки такий спосіб захисту не захищає та не відновлює в результаті її порушене право в той спосіб, який вона обрала.

85. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

89. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим – неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Постанова ВП ВС про цивільну юрисдикцію спору про стягнення безпідставно набутої винагороди приватним виконавцем у разі повернення виконавчого документа за заявою стягувача без виконання

Справа № 229/1026/21

Завдяки суддям трирічкам, які з огляду на свої амбіції та намагання будь-якою ціною потрапити в історію, вже п’ятий рік судді не можуть прочитати прямі норми закону про виконавче провадження, а саме однієї статті, яка законодавцем спеціально поділена на дві частини. Перша для виконавчих документів виданих судом, друга для позасудових документів. І з цього вже четверта позиція яка фактично в чергове знищує правову визначеність.

Суд зазначив:

91. З огляду на все вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що, оскільки у цій справі спірні правовідносини пов`язані з безпідставним, на думку позивача, неповерненням відповідачем (фізичною особою) йому грошових коштів, то спір не є публічно-правовим, а випливає з відносин, які стосуються реалізації права позивача на захист майнових прав, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. При цьому, враховуючи відсутність між сторонами господарських правовідносин, як і спору про право, який виник з таких правовідносин, відсутність імперативних норм процесуального закону про віднесення такого виду спору до юрисдикції господарських судів, спір у цій справі має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Постанова ВП ВС про відповідальність ДВС щодо збереження майна банкрута

Справа № 910/6355/20

Велика палата зазначила:

11.1. Зі змісту статей 73, 74, 75, 77, 86 ГПК України вбачається, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов`язковим для вирішення іншої справи, в якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

11.2. Зазначене попереднє рішення може бути враховано під час розгляду такого спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 ГПК України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) про те, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною.

11.3. Основним завданням конкурсного процесу є рівномірний розподіл майна (конкурсної маси) боржника поміж його кредиторами. Обставини, встановлені при розгляді кредиторських вимог згідно з ухвалою суду у справі про банкрутство, беруться до уваги при подальшому розгляді інших спорів у справі про банкрутство.

11.4. Інститутом банкрутства утворено особливі процедури, які у значній мірі мають ознаки виконавчого провадження, але здійснюються у судовому процесі за участю ліквідатора, контроль за діяльністю якого здійснює суд, без залучення судового виконавця. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час уведення ліквідаційної процедури, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Отже, на стадії ліквідаційної процедури боржника із закінченням виконавчого провадження судовий виконавець позбавляється не тільки повноважень щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до збереження майна боржника. Усі ці повноваження переходять до ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство, які діють переважно щодо загальних норм виконавчого провадження.

11.5. Боржник в особі ліквідатора може в ході ліквідаційної процедури заявити вимоги до осіб, унаслідок дій / бездіяльності яких йому було завдано збитків. Стягнення боржником збитків з органу ДВС, завданих втратою майна у виконавчому провадженні, якщо подія мала місце під час триваючої процедури неплатоспроможності боржника, вимагає врахування специфіки законодавчого врегулювання процедури банкрутства для встановлення як розміру збитків, так і причинно-наслідкового зв`язку між діями / бездіяльністю органу ДВС і настанням майнових утрат для боржника.

11.6. При вирішенні спорів про стягнення на користь боржника збитків, завданих утратою (пошкодженням) його майна, яке підлягало включенню до ліквідаційної маси, судам належить дослідити: наслідки вибуття майна (предмета застави, іпотеки) із власності боржника перебували у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями / бездіяльністю органу ДВС чи вони стали результатом звернення стягнення на це майно як на предмет застави та знайшли схвалення суду у процедурі банкрутства відповідно до частини шостої статті 41 КУзПБ за результатом розгляду спору про грошові вимоги кредитора-заставодержателя у процедурі банкрутства.

Постанова ВП ВС про розмір витрат на правову допомогу та порядку їх доведення чи спростування

Справа № 922/1964/21

Велика палата відійшла від раніше прийнятих позицій і дала більше свободи для встановлення витрат на правову допомогу зазначив:

168.Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення – визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

169.У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

170.Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору про звернення стягнення фізособою на предмет іпотеки що належить іншій фізособі у разі забезпечення ним кредиту юрособи

Справа № 345/1537/21

Велика палата у чергове продемонструвала зневагу до остаточного судового рішення та профанацію судового захисту.

Суд зазначив, що сторонами основного зобов`язання – кредитного договору від 24 липня 2007 року №106/КВ-07 – є ТОВ «Укрпромбанк» та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , а договір – господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки, за яким зобов`язання ОСОБА_6 перейшло до його правонаступників – спадкоємців відповідно до вимог статей 1281, 1282 ЦК України та статті 23 Закону № 898-IV.

Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, який був розглянутий господарським судом.

Тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оскільки справа належить до розгляду господарського суду, Велика Палата Верховного Суду при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 діє як касаційна інстанція суду цивільної юрисдикції, а значить не має повноважень розглядати справу по суті.

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права і помилкового розглянули справу в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за жовтень 2022 року

Огляд містить низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

Так, у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено правові позиції, зокрема, про:

✅ визначення вартості транспортно-експедиційних послуг під час митного оформлення товару;

✅ підтвердження господарських операцій з природним газом;

✅ оскарження результатів проведення документальної позапланової перевірки в разі надходження від платника разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця / покупця;

✅ реалізацію права контролюючого органу на вжиття заходів з погашення податкового боргу.

У справах щодо захисту соціальних прав акцентовано на правових позиціях колегій суддів, серед іншого, стосовно:

✅ розміру ставок портових зборів для суден, які виконують рейси в каботажному плаванні під іноземним прапором;

✅ підстави призначення та виплати члену сім’ї медичного працівника, смерть якого настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, страхової виплати;

✅ наявності в дитини, народженої в результаті штучного запліднення, що відбулося після спливу 10 місяців після смерті батьків (одного з батьків), які є годувальниками, права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

✅ забезпечення права осіб з інвалідністю на нарахування і виплату компенсації на транспортне обслуговування в належному розмірі.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян звернено увагу на правові позиції колегій суддів, зокрема, про:

✅ порядок фінансування інвестиційної складової частини, що входить до складу державних регульованих цін на товари за Законом України «Про ціни і ціноутворення»;

✅ розрахунок строку дії тендерних пропозицій, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

✅ зарахування стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції;

✅ обчислення строків та порядку оскарження процедур закупівлі.

Постанова ВС-КЦС про відмову у позові про встановлення факту та зобов’язанні вчинити дії у зв’язку з неефективним способом захисту і стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 404/3167/18

Це наша справа. Коли звернувся клієнт за захистом своїх прав було зрозуміло, що просто партнери вирішили використати ситуацію та переоформити на себе майно, але визначили неправильний спосіб захисту. Крім того, клієнт звернувся досить пізно, а сам спір взагалі розглядався не за місцем знаходження майна.

Верховний суд в чергове підтвердив нашу правову позицію, щодо неналежного способу захисту.

Суд зазначив, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Крім того, були ще стягнуті й витрати на правову допомогу.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 листопада по 02 грудня 2022 року

Max — Tue, 06 Dec 2022 09:36:54 +0000

‼️🇺🇦Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 листопада по 02 грудня 2022 року

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

Постанова ВП ВС про розірвання договору оренди і не застосування до таких правовідносин позовної давності

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 листопада по 02 грудня 2022 року

Max — Mon, 05 Dec 2022 07:23:48 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 922/3166/20

Дуже хотілось, щоб через тиждень ця позиція за бажанням третьої сторони не змінилась. Суд зазначив, що використання відповідачем земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню – це протиправні дії, які тривають у часі, існують на момент звернення позивача до суду та ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

75. Отже, протягом строку дії договору оренди землі орендодавець не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути нецільове використання земельної ділянки, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі. Такий позов може бути пред`явлений протягом всього строку дії договору (та існування обумовленого таким договором обов`язку виконувати зобов`язання щодо цільового використання земельної ділянки).

76. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок про відмову відповідачу у задоволенні його заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, виходячи при цьому з мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова ВП ВС про розрахунок добового небалансу природного газу та правомірне корегування заднім число ціни оператором ГТС

Справа № 910/11273/20

126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, дає підстави для таких висновків.

127. Оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

128. Добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

129. Вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

130. Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.

Постанова ВП ВС про стягнення з облавтодору заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням втрати ступеня професійної працездатності в межах розгляду справи про банкрутство

Справа № 906/1318/19 (295/16026/18)

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування – тобто з 02.08.2013 (дати ДТП та отримання позивачем травми).

86. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц, щодо дати набуття потерпілою особою права на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності на підставі статей 1195, 1197 ЦК України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС в провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності за період із 2018 року по жовтень 2022 року

ККС ВС звернув увагу на кримінально-правові та кримінальні процесуальні проблеми розгляду проваджень про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, а саме на питання щодо кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених розд. VII Особливої частини КК України, призначення покарання і застосування інших заходів кримінально-правового характеру тощо.

Зокрема, в огляді наведено правові позиції ККС ВС про:

✅ застосування приписів ст. 203-2 КК України в редакції, яка діяла до 13 серпня 2020 року (набрання чинності Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»), стосовно заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності;

✅ подвійну форму вини як ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України;

✅ оцінку преюдиційного значення рішень судів інших юрисдикцій для суду, який розглядає провадження у справі про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності;

✅ можливість застосування спеціальної конфіскації в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України).

Огляд містить також інші актуальні правові позиції щодо розгляду проваджень про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.

Огляд рішень ЄСПЛ щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)

Для зручності в користуванні всі рішення систематизовано за окремим аспектом, що випливає зі сфери дії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Цей огляд не має на меті вичерпне узагальнення всіх рішень ЄСПЛ, які стосуються дотримання прав особи в межах здійснення щодо неї кримінального провадження in absentia. Однак наведені окремі рішення ЄСПЛ загалом уможливлюють розуміння всіма зацікавленими особами того, як саме має здійснюватися кримінальне провадження, аби відповідати вимогам статті 6 Конвенції в її кримінальному аспекті.

Комплексний підхід до регулювання порядку здійснення кримінального провадження in absentia потребує, окрім практики ЄСПЛ, ознайомлення з практикою національних судів щодо здійснення спеціальної процедури кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З метою формування єдиної правозастосовної практики Верховний Суд 10 листопада 2022 року оприлюднив відповідний огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі ВС. Цей огляд доступний за посиланням: https://bit.ly/3VBmJ5H.

Постанова ШААС яка залишила в силі рішення КОАС про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби статистики України про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

Справа № 320/15403/21

Це наша справа. Апеляція залишила в силі обгрунтоване і законне рішення суду першої інстанції. Суд ретельно розписав щодо незаконності відсторонення у зв’язку з порушенням законодавства та порядку відсторонення.

Колегія суддів зазначає, що відсторонення від роботи – це призупинення трудових відносин чи проходження публічної служби, яке не пов`язане із дисциплінарним проступком особи, а полягає у тимчасовому увільненні працівника від виконання трудових обов`язків з метою відвернення та/або попередження негативних наслідків. Зокрема, з метою запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань, небезпечних для населення, законодавство України про охорону здоров`я передбачає відсторонення від роботи у разі необґрунтованої відмови або ухилення працівника від обов`язкового щеплення.

Отже, працівники відсторонюються від виконання роботи у разі ухилення чи відмови від обов`язкового щеплення лише у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язкових профілактичних щеплень віднесені ті, які включені до календаря щеплень, а також ті, що запроваджені проти поширення інфекційних хвороб. Перелік працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, тобто Міністерством охорони здоров`я. Факт відмови чи ухилення від щеплення має бути належним чином задокументованим, відмова від обов`язкового профілактичного щеплення повинна бути засвідчена лікарем.

В даному випадку, відповідач відсторонивши позивачку від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, фактично поклав на нею обов`язок вчинити дії (виконати обов`язок – зробити щеплення), які не визначені державою як обов`язкові.

Крім цього, слід зазначити, що згідно з положеннями частини шостої статті 12 Закону № 1645-III, які визначають порядок фіксації відмови від обов`язкових профілактичних щеплень, єдиною підставою для встановлення юридичного факту відмови особи від обов`язкових профілактичних щеплень є відібране лікарем письмове підтвердження особи відмови від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про відмову скласти особою таке письмове підтвердження.

Однак, у матеріалах справи відсутнє відібране лікарем письмове підтвердження про відмову позивачки від вакцинації або акт, складений лікарем у присутності свідків, про її відмову скласти таке письмове підтвердження.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Відповідач також не довів, що обмежувальний захід, у виді відсторонення позивачки від роботи, який мав для останнього негативні наслідки, сприяв запобіганню зараженню вірусом інших працівників, що відповідачем застосовувалися інші альтернативні заходи обмеження контакту з працівниками, які б враховували, що позивачка не була хворою, а також неефективності інших протиепідемічних заходів, зокрема дотримання правил респіраторної гігієни, дотримання соціальної дистанції, дезінфекція тощо.

Таким чином, в даному випадку не дотримано справедливого балансу між суспільними інтересами та повагою до прав позивача, гарантованих Конституцією України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що наказ Голови Державної служби статистики України Вернера І.Є. №573-к від 08.11.2021 в частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З рішенням першої інстанції можна ознайомитись за посиланням.

Постанова КАС про відмову у знятті арешту у справі про скасування позасудової перереєстрації Кей-Коллект земельної ділянки

Справа №367/3426/19

Це наша справа, яка демонструє, що придбавати майно та земельні ділянки у колекторських компаній дуже ризиково. Практично 100% справ щодо незаконності позасудової перереєстрації права власності судами задовільняються і майно витребовується у навіть добросовісного володільця.

Суд арешт не зняв і знятий він не буде до закінчення розгляду справи щодо скасування позасудової перереєстрації права власності колекторською компанією на себе.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 19 по 25 листопада 2022 року

Max — Mon, 28 Nov 2022 23:19:35 +0000

‼️🇺🇦 Велика палата не радує нас вже не тільки своїми рішеннями, але навіть й огляди колоюридичних серіалів перестали робити. Хоча декілька дуже цікавих рішень прийняли, але щось повного тексту їх немає. Мабуть, відпочивають.

У цей огляд включено дайджест постанов ВП ВС відразу за останні два місяці, вірогідно, щоб хоч щось було в ньому, дуже важливі рішення щодо скасування Указу Президента та нелегітимності рішень КСУ з моменту штучного відсторонення суддів КСУ від здійснення правосуддя, рішення щодо некомпетентності членів ВККСУ та штучного спотворення результатів оцінювання суддів, рішення щодо незаконності перешкоджання виїзду за кордон студентів українських ВНЗ й багато іншого.

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

Дайджест правових позицій ВП-ВС за вересень – жовтень 2022 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 19 по 25 листопада 2022 року

Max — Mon, 28 Nov 2022 12:49:48 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

У черговому дайджесті висвітлено позиції ВП ВС щодо:

✅ допустимості як доказів даних висновку експерта за умови призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної в кримінальному провадженні групи;

✅ розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави;

✅ застосування мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця»;

✅ особливостей відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки третім особам, та визначення розміру не отриманого потерпілим доходу від підприємницької діяльності за час тимчасової непрацездатності;

✅ належного способу захисту прав та інтересів поручителя в разі зміни основного зобов’язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його ж відповідальності.

Рішення ВС-КАС про визнання протиправним та скасування Указу Президента України № 124/2021 від 27.03.2021 року в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року №513 «Про призначення О. Касмініна суддею Конституційного Суду України»

Справа №П/9901/97/21

Це наша справа. Колегія касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду дуже ретельно з посиланням на рішення Конституційного суду України та висновки Венеційської комісії вказала на протиправність Указу Президента України, який грунтувався на листі СБУ та незгоді з рішенням Конституційного суду України в прийнятті якого брав участь суддя.

Суд встановив, що за відсутності й штучному відстороненню судді в.о. голови КСУ та представника України у Венеційській комісії пана Головатого, рішення які за цей час прийняв Конституційний суд України не можна вважати легітимними.

Таким чином на сьогодні є всі підстави для підозр у вчинені низки злочинів особам, які активно сприяли відстороненню та здійснювали приховання злочину, на мій погляд, а саме:

в.о. Голови КСУ Сергію Головатому;

екс-представнику Президента у КСУ доценту Федору Веніславському;

заступнику керівника Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань Артему Яблонському;

детективам НАБУ Дуда Н.О., Павлущик В.В. Корнелюк М.В. Сав’юк М.І, Шмітько В.В, Прокопенко Б.О., Вороніжський Я.В., Плюшкін А.Ю., Олійник Ф.В. Хижняк М.М. Жукова В.І., Гудз В.М.

прокурорам САП Броневицький С.С., Козачина С.С., Макар О.І., Подгорець С.В., Дроботова Є.В., Касьян А.О.

Слідчому судді ВАКС Дубас В.М.

Суддям АП ВАКС Михайленко Д.Г., Боднар С.Б., Панаїд І.В.

Рішення ЛОАС про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку і є студентом українського ВНЗ

Справа №380/7174/22

Хоча рішення й на користь студента українського ВНЗ, але суди бояться навіть згадувати про те, що на сьогодні не існує жодного Закону, що б забороняв чоловікам у віці з 18 до 60 років перетинати кордон України, як це прямо встановлено ст. 33 Конституції України.

Суд зазначив, що ОСОБА_1 є студентом Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання та відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №1175/19, йому надано відстрочку від призову до 13.06.2023.

Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 , у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII станом на 26.03.2022 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рава-Руська-Хребене» 26.03.2022 мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Рішення ВС-КАС про визнання протиправним та скасувати рішення ВККСУ щодо первинного кваліфікаційного оцінювання судді КАГС

Справа №9901/363/19

Це наша справа, рішення вже набрало законної сили. Фактично рішенням встановлено повну некомпетентність членів ВККСУ, проведення виключно упередженого оцінювання, спотворення результатів, здійснення висновків без жодних аргументів та статистичних даних, відверта підробка та низка інших недоброчесних дій. Й при цьому, самі члени ВККСУ не проходили оцінювання.

Все це свідчить про ручне керування оцінюванням суддів. Вважаємо, що рано чи пізно всі причетні до знищення судової гілки влади будуть притягнуті до відповідальності, а всі ці оцінювання будуть визнані недійсними. А окрема думка до цього рішення демонструє той рівень страху та покірності деяких новообраних суддів Верховного суду (без України) та сам результат судової реформи й повну залежність, на мій погляд.

Рішення Господарського суду Києва про стягнення з компанії ФАГОР безпроцентної фінансової допомоги 3% річних та інфляційних втрат в межах справи про її банкрутство

Справа № 910/18839/19 (757/33635/19-ц)

Це наша справа. Суд встановив весь ланцюжок переведення боргу і з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат в межах справи про банкрутство задовільнив вимоги позичальника у повному обсязі.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 12 по 18 листопада 2022 року

Max — Mon, 21 Nov 2022 18:16:36 +0000

‼️🇺🇦 Велика палата на цьому тижні знову вирішила відпочити, жодного рішення, як суд касаційної інстанції не оприлюднено, навіть щотижневий огляд серіалів пропустили, це не дивлячись на низку не відписаних рішень та й декілька резонансних справ, розгляд яких став приводом для зупинення сотень справ, що розглядаються судами першої та апеляційної інстанції. Важко уявити, щоб стало з країною, якби всі так працювали.

До огляду увійшла судова практика ВС-КАС у спорах, пов’язаних зі здійсненням державного фінансового контролю, практики ВС-КГС щодо окремих питань застосування положень ГПК України, практика розгляду ВС справ за заявами про видачу судового наказу, Рішення КСУ, що нарешті припиняє діяльність антирейдерської комісії і чергове рішення суду щодо скасування наказу про незаконне відсторонення освітянина від роботи.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

Огляд судової практики ВС-КАС у спорах, пов’язаних зі здійсненням державного фінансового контролю

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 12 по 18 листопада 2022 року

Max — Mon, 21 Nov 2022 07:47:37 +0000

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду цієї категорії адміністративних справ.

У справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю через проведення фінансового аудиту та інспектування, наведено, зокрема, висновки про:

✅ відсутність у приписах вимоги органу фінансового контролю зобов’язального характеру щодо відшкодування визначеної в ній суми збитків;

✅ протиправність обмеження права контрольно-ревізійного органу на проведення зустрічних звірок під час здійснення ревізії основного об’єкта перевірки;

✅ вимогу контрольно-ревізійного органу;

✅ визначення вартості платних медичних послуг, які надаються стороннім особам бюджетною установою.

У справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю при здійсненні уповноваженим суб’єктом владних повноважень перевірки дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, звернено увагу, серед іншого, на:

✅ перелік кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі;

✅ розбіжності між договором про закупівлю і його проєктом;

✅ визначення поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»;

✅ відмінності змісту тендерної документації та укладеного згодом правочину, які в розумінні ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» не можна кваліфікувати як порушення;

✅ обов’язковість конкретизації Держаудитслужбою заходів, які має вжити замовник, щоб усунути виявлені під час моніторингу процедури закупівлі порушення, і визначення способу усунення цих порушень.

Огляд судової практики ВС-КГС щодо окремих питань застосування положень ГПК України за січень 2021 по січень 2022 року

Огляд спрямовано на забезпечення сталості та єдності судової практики, зокрема в питаннях щодо:

✅ умов прийнятності касаційних скарг у контексті підстав касаційного оскарження;

✅ застосування впровадженого в господарський процес стандарту доказування «вірогідності доказів» замість «достатності доказів»;

✅ правил засвідчення копій документів, які учасник справи подає до суду;

✅ виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок;

✅ умов та особливостей відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу;

✅ процесуальних дій суду в разі встановлення недоліків стосовно повноважень особи, яка підписала позовну заяву / заяву / скаргу;

✅ оцінки доказів при вирішенні питання про наявність повноважень в особи, яка звертається від імені іноземної юридичної особи в порядку самопредставництва;

✅ можливості повторного апеляційного перегляду судового рішення, законність якого вже була предметом апеляційного розгляду, здійсненого в порядку, визначеному ГПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Огляд практики розгляду ВС справ за заявами про видачу судового наказу за період з 01.2021 по 10.2022

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Огляд містить правові висновки ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики в питаннях щодо:

✅підстав та умов видачі дубліката судового наказу;

✅строків пред’явлення судового наказу до виконання;

✅окремих питань, що виникають під час судового розгляду справ за заявами про видачу судового наказу.

Рішення КСУ 9-р(ІІ)/2021 щодо скасування рішення державного реєстратора

Оцінюючи конституційність оспорюваного припису статті 37 Закону, Конституційний Суд України виходить з того, що право власності не є абсолютним і може зазнавати обмежень. Однак будь-яке втручання в право власності має ґрунтуватися на законі, мати правомірну мету та бути домірним.

Втручання держави у конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин та лише за допомогою засобів, які є домірними.

Конституційний Суд України вважає, що оспорюваний припис статті 37 Закону всупереч принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“ не встановлює домірних засобів втручання в право власності у випадках, коли підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є помилкові рішення та дії державного реєстратора.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний припис статті 37 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41 Конституції України, отже, є неконституційним. Конституційний Суд України також зазначив, що оспорюваний припис статті 37 Закону, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Рішення Дніпровського райсуду Києва про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу

Справа № 755/2284/22

Це наша справа. Вважаю, що це рішення може бути покладено в основу рішення Великої палати Верховного суду (без України) по так званій справі “911 судової гілки влади”. Суд ретельно дав оцінку застосуванню законодавства та навів релевантну практику ЄСПЛ з цього приводу. Думаю суддям трирічкам є чому повчитись у судді першої інстанції.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на: