Архив метки: іпотечний

Чи вдасться нормалізувати іпотечний тиск

Мінфін презентує законопроект про реструктуризацію валютної іпотеки, який, вважають правники, лише частково захищає чесних клієнтів

Наш часопис повертається до теми розв’язання проблеми валютних позичальників, які свого часу брали гроші у доларах чи євро на купівлю житла. Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів», після ухвалення якого у третьому читанні аплодували активісти «Кредитного майдану» та були шоковані керівники фінустанов, збирає пил під сукном. Що ж відбувається? Для позичальників цей документ робив багато благ. Так, перерахування позик у гривні за курсом на день підписання договору, часткове вигідне списання боргів тощо. Для банкірів це означало початок великих проблем, якщо не сказати більше — колапс фінансової системи. В Україні чинний так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло.

Чи діє мораторій?

Чимало досить небідних людей свого часу брали валютні іпотеки, купуючи 3—6 квартир чи будинків, і не хочуть розраховуватися з боргами. Звісно, що мораторій не для них, і нове законодавство не повинно їх захищати — нехай сплачують за все.

Закону не підписали ні Голова Верховної Ради, ні Президент України. Проте це не вирішує питання цих самих боргів за валютною іпотекою. Тому вакуум треба заповнити.

Таких законопроектів влітку та на початку осені цього року було п’ять.

Однак дедалі частіше з вуст економістів, незалежних експертів, правників можна почути таке: Мінфін спільно з Нацбанком розробив новий законопроект, який вже повністю задовольняє всі забаганки банкірів, а про людей, мовляв, не дбає. Експерти впевнені, що буде поставлено на голосування і успішно ухвалено саме цей документ, адже в парламенті існує потужне банківське лобі. «УК» спробував з’ясувати, так це чи ні.

Рецепти від банкірів

Начальник відділу з питань удосконалення правового забезпечення ринку банківських послуг Українського кредитно-банківського союзу Інна Пушкар зазначила, що цей законопроект спрямовано на захист соціально вразливих категорій населення, які через стрімке здорожчання іноземної валюти з початку 2014 року стали неспроможними обслуговувати свої зобов’язання за валютними кредитами і можуть втратити єдине житло. «Згідно із презентацією Мінфіну України, на підтримку зможуть розраховувати: родини, які мають єдине житло, що перебуває в іпотеці; інваліди 1-ї групи, ветерани війни, багатодітні сім’ї й ті, що виховують дитину-інваліда; учасники АТО або діти та спадкоємці героїв, які загинули, захищаючи Україну.

Для цих категорій пропонується списання від 25 до 100% кредиту на єдине житло, загальна сума заборгованості за яким на 01.01.2015 року не перевищувала 2,5 мільйона гривень. Залишок кредиту переводитимуть у гривневий еквівалент за курсом Нацбанку на день проведення реструктуризації. Відсоткова ставка на 3 роки фіксуватиметься на рівні, за якого брали позику», — зазначає вона.

Нагадаємо, що відсоткові валютні ставки за іпотекою протягом 2005—2009 років були на рівні 10—15% річних за доларом. Це невеликі відсотки з огляду на те, що люди сплачуватимуть саме 10—15%, проте у гривнях. Нині гривневі кредитні відсотки банків становлять 25—28%. Різниця вагома.

Голова правління KSG BANK Олег Блозовський підтримує колегу. «Наскільки мені відомо, законопроект погоджено з великими банками, які видавали ці кредити. І ці фінустанови згодні піти назустріч вузькій групі категорій клієнтів, про які йшлося. Думаю, ці банки розуміють, що краще реалізувати запропоновану державою схему і отримати хоч щось, ніж просто поповнити обсяги безнадійної кредитної заборгованості», — зазначає він.

На підтримку законопроекту від Мінфіну слід зазначити й таке: за інформацією Нацбанку, станом на 01. 10. 2015 року частка простроченої заборгованості за такими кредитами становила 19,9% їхньої загальної суми (або понад 181 мільярд гривень, приріст з початку року — на понад 45 мільярдів гривень). Тож іпотечні борги, переведені у гривні, збільшуються. І це велика проблема.

Інна Пушкар згодна з тим, що реструктуризація валютних боргів клієнтів банків повинна проходити не на умовах конвертації сум за курсами долара до гривні 5,5 або 8, бо таке призведе до колапсу банківської системи. «На мій погляд, курс повинен бути компромісом. Його слід визначати з огляду на можливості кожного конкретного банку і кожного конкретного позичальника, щоб зберегти їхню платоспроможність», — додає вона.

Проте Олег Блозовський пропонує у плані фіксації курсу гривні до долара інше. За його словами, потрібно реструктуризувати окремо: за виплату так званого тіла кредиту — на день його повернення, а за нарахованими відсотками зафіксувати курс.

Банкіри одностайно (і це цілком зрозуміло) зазначають, що не знають про випадки виселення валютних позичальників, для яких житло єдине, саме колекторськими компаніями або фінустановами.

Незалежне право проти

Правозахисники не погоджуються з банкірами. Якщо вчитуватись у законопроект від Мінфіну, то можна збагнути, що деякі моменти прописано далеко не на користь кредитоутримувачів.

«Приміром, написано, що пільгами користуватимуться лише ті учасники АТО, хто провоював не менш ніж півроку. А що тим, хто ризикував життям три місяці й став інвалідом 2-ї групи, пільги не потрібні? Ще — списання 25 чи 50% боргу. У цьому документі чітко не сказано, що це відбуватиметься у момент реструктуризації боргів, а просто обумовлене таке списання. А це слід розуміти, може відбутися нескоро», — впевнені вони.

Правники зазначають, що ухвалення такого законопроекту потрібно лише для того, щоб скасувати вищезгаданий мораторій. «І тоді у всіх чиновників та банкірів відкриються шляхи для того, щоб масово відбирати житло в людей, які просто будуть не в змозі надалі сплачувати за іпотекою».

З ним погоджується і адвокат Ростислав Кравець. «Нині патова ситуація: закон №1558-1 ухвалено, але його не підписав Голова Верховної Ради. Це пряме порушення Конституції», — каже він.

Чи є інші законопроекти, більш у дусі часу, які завдяки демократичності враховували б усі права і валютних клієнтів банків, і самих фінустанов, і держави? Ростислав Кравець вважає, що всі сили влітку цього року, коли народні обранці працювали над законопроектом №1558-1, були віддані саме йому. Про інші й ті п’ять, що є на сайті парламенту, ніхто не говорить.

Проте, як кажуть в народі, ще не вечір. Юристи доводять, що законопроект від Мінфіну та Нацбанку ще вивчають у комітетах Верховної Ради. Тож у ньому, цілком можливо, буде зроблені корективи та навіть значні правки.

Від редакції. Проблема реструктуризації та прощення частини боргів валютним іпотекоутримувачам вже давно висить у повітрі. Це питання треба вирішувати якомога швидше. «УК» погоджується, що клієнти банків, які брали іпотеку під купівлю 2—5 і більше квартир чи будинків, не повинні підпадати під будь-які пільги. Однак слід зробити все, щоб небагаті й чесні клієнти наших банків, які кров’ю й потом заробляють собі на життя і не можуть розрахуватися з іпотекою, мали всі преференції. І не на папері, а реальні. Тоді люди довірятимуть і банкам, і регуляторові.

Олег ГРОМОВ, УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры