Архив метки: із

Експерти: все частіше люди долучаються до боротьби із правопорушниками. ВІДЕО

Активісти кажуть – тепер захистити свої права стане простіше — вони вигадали нові важелі боротьби із порушниками. Знають як прискорити покарання корумпованих чи грубих чиновників, водіїв неправильно припаркованих автомобілів, як боротися із ямами на дорогах. Вони зробили мобільний додаток під назвою «Каратель».

 

Телеканал ЧП.INFO

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

НБУ звернувся до Верховного суду із проханням зобов’язати суди приймати рішення на їх користь

Голова Національного банку України написала лист Голові Верховного суду України, в якому скаржиться на те, що судові інстанції скасували рішення НБУ по ліквідації 11 банків, визнавши ці рішення незаконними.

Відповідний лист на своїй сторінці у Facebook опублікував суддя Окружного адмінсуду міста Києва Богдан Санін, передає УНН.

Зокрема, суди стали на сторону таких банків: “Союз”, “Преміум”, “Капітал”, Укрінбанк”, Київська Русь”, “Східно-промисловий банк”, “Грін банк”, “Банк Велес”, “Радикал банк”, “Фінансова ініціатива”, “Банк Софійський”.

У своєму листі НБУ вважає, що суди, визнаючи дії НБУ незаконними, втручаються у виключно дискреційні повноваження, а саме “право Національного банку України як особливого центрального органу державного управління застосовувати до банків заходу впливу”.

Ще одним аргументом, чому суди мають вирішувати спори на користь НБУ, на думку В.Гонтаревої, є той факт, що діючим законодавством не передбачено можливості відновлення діяльності банку, у тому числі за рішенням суду, відносно якого вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію.

Зважаючи на вищевикладене, НБУ хоче, щоб Верховний суд “вжив заходи” для однакового застосування судами норм банківського законодавства, під час розгляду справ з оскарження рішень Національного банку України про виведення банків.

Редакція УНН звернулась до ВСУ, аби вони прокоментували лист НБУ, та, по можливості, надали копію відповіді В.Гонтаревій.

У зв’язку з тим, що Голова Верховного суду нині перебуває у відрядженні, ситуацію прокоментував суддя Верховного суду України Олександр Волков.

За його словами, лист голови НБУ в такій формі не буде розглядатися Верховним судом.

«Ми не розглядаємо листи. Нам багато громадян теж, наприклад, пишуть. Але є процесуальний порядок і ми не можемо розглядати документи, які надходять в не процесуальній формі. Ми на такі звернення якщо і реагуємо, то пишемо роз’яснення, що згідно з Конституцією і законодавством, ми діємо лише в межах закону. І ми розглядаємо лише те, що знаходиться в межах наших повноважень, а все інше ми не можемо розглядати”, — пояснив він.

Щодо відповіді НБУ, суддя зазначив, що якщо така відповідь буде надаватися – це буде роз’яснення про те, що ВСУ не розглядає листи.

Тим часом, “прохання” голови НБУ до Верховного суду УНН прокоментували також експерти.

Народний депутат, член профільного Комітету ВР Юрій Македон так само як і суддя ВСУ зазначив, що НБУ може звертатися до Верховного суду лише з процесуальними документами, а не листами.

“Вони повинні, якщо і звертатися до Верховного суду, то із процесуальними документами, тому що якщо вони не звертаються із процесуальними документами, а просто пишуть лист, то логіка їх дій незрозуміла. Представники Нацбанку, як сторона у справі, мають право подати заяву про перегляд. Але якщо є така заява і немає процесуальних документів – то логіку НБУ я не розумію. Тобто у них є право сторони переглянути ці справи і вони повинні були писати саме так, а просто заява подивіться, хто і що робить не так — це просто непрофесійний підхід”, — сказав він.

Адвокат і правозахисник Ростислав Кравець повідомив, що сьогодні до прокуратури буде подано заяву про скоєння головою НБУ кримінального правопорушення за ст. 376 КК України, а саме по факту втручання у діяльність суду та намагання впливу з метою отримання рішення на свою користь. Якщо прокуратура відмовить у реєстрації кримінального правопорушення, за словами Р.Кравця, буде звернення до суду щодо бездіяльності прокуратури.

“Друга заява буде подана безпосередньо до голови ВСУ стосовно того, яка була реакція на цей лист, чи звертався він до правоохоронних органів стосовно тиску на суд, так як саме така реакція відповідно до норм закону “Про судоустрій і статус суддів” повинна бути у разі, якщо хтось намагається вплинути на рішення суду. Це все прямо передбачено у нормах закону “Про судоустрій і статус суддів”, як в старій редакції, так і тим більше в новій редакції”, — наголосив Р.Кравець.

Голова ГО «Українське юридичне товариство», адвокат Олег Березюк назвав лист НБУ безпідставним та неграмотним.

“Сьогодні Верховний суд згідно із чинним законодавством ніяк не може забезпечити однакове застосування, хоча за Конституцією він зобов’язаний це робити. Але в нього немає механізмів через те, що нинішній Верховний суд позбавлений реальної можливості, тому що постанови Пленумів не мають обов’язкової сили для судів нижчої інстанції.

Таке звернення є безграмотним із юридичної точки зору. Верховний суд він же ж не адміністративний орган, якому підпорядковуються інші суди. Суддя і будь-який суд, він керується законом і власною правосвідомістю. Якщо раніше дійсно законодавство не тільки дозволяло, але й зобов’язувало Верховний суд узагальнювати судову практику й забезпечувати однакове застосування юридичних норм по всій території України по певним категоріям справ – то сьогодні це зробити практично неможливо. І звернення до Верховного суду і знову ж таки звинувачення у корумпованості (вчорашня заява НБУ на сайті) ну точно так же можна сказати, що НБУ корумпований. Це абсолютно неграмотні звернення і безпідставні заяви”, — пояснив він.

Джерело: УНН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ціни летять униз разом із добрим ім’ям

Недобросовісних компаній-забудовників, які приховують негативну інформацію про себе й зводять неякісне житло, стає дедалі більше.

На ринку зведення нового житла — високий попит і вже значно знижені порівняно з 2014—2015 роками ціни (на 30—70% у доларах). Проте чимало покупців не здогадуються про вдвічі-втричі більші ризики придбання такої нерухомості. Одиниці з них перевіряють компанію-забудовника на чесніть: чи викупив землю (або взяв в оренду), чи є всі дозвільні документи, чи не перепродано кілька разів право на майно (тобто чи не укладено такі угоди не лише з ним, а й з іншими інвесторами-фізособами), чи не відкрито карну справу на керівників тощо. Цей перелік можна продовжувати.

Як колись зазначав «УК», за інформацією правників, такі ретельні перевірки зголошуються робити лише 5% потенційних інвесторів. І з них 70—80% — юристи.

Автор знає чимало цікавинок щодо таких підводних течій не від когось, а від родичів, які нещодавно майже «клюнули» на цікавий варіант у місті-супутнику столиці Вишгороді.

Квартира, яку їм пропонували, мала непоганий метраж (до 75 кв. м), просторі коридори, велику кухню. Та ще й ремонт у ній було проведено. За це все компанія просила до 35 тисяч доларів, що для цього варіанта й справді небагато.

Коли здається, що все гаразд…

Однак автор все-таки переконав близьких найняти юриста з нерухомості, щоб ще до підписання договору завдатку (до 10 тисяч гривень) вони могли ретельно перевірити все про цього забудовника і саму квартиру. Житло продавали на правах переуступлення прав на майно від ще однієї фізособи — первинного інвестора.

Юрист перевіряла довго: з документами на останнього все було гаразд. І начебто радості не було меж. Проте в останню мить правник знайшла ухвалу суду, який відкрив крімінальну справу на певних осіб, зокрема керівників компанії-забудовника. І вона було дуже свіжою — кінець 2015 року. Річ у тому, що забудовник зобов’язувався перед місцевою владою, що він, зводячи великий житловий комплекс, або відбудує соціальний об’єкт на користь міста, або надасть до 2 тисяч квадратних метрів житла городянам. Однак ні першої, ні другої умови він так і не виконав. Юрист категорично не рекомендувала купувати таке житло, доводячи, що потім можуть виникнути великі проблеми з його оформленням у власність.

Як зазначив «УК» старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець, тим, хто вже купив такі помешкання, знадобиться чимало часу на оформлення на них права власності.

«Упевений, що місто може через суди позбавити такого права і тих, хто вже оформив його. Можливо, навіть мешканців можуть виселяти з квартир. Звісно, компанія-забудовник повинна їм в цьому разі повернути гроші, проте може цього і не зробити. Відповідь буде така: коштів немає, все вкладено в будівництво», — зазначає він. Ось таким печальним може бути фінал цієї історії.

Тут подиву немає меж: чому вже після порушення кримінальної справи стосовно керівників компанії-забудовника вона і надалі продає житло?

Пайові порушення

І таких випадків чимало. Що ще порушують забудовники і як з’являються проблемні будинки, серії та цілі мікрорайони?

Компанії не виконують законодавства України у частині сплати внесків за так звану пайову участь забудобників. Річ у тому, що ситуація, описана «УК», стосувалася окремих угод між компаніями та місцевими органами влади, які вони підписували ще до ухвалення Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Тоді забудовники не виділяли коштів для місцевої влади, як це регулює цей документ, а обумовлювали з нею створення об’єктів соціальної інфраструктури або передачу певної кількості житла місту.

Після 2013 року вони вносять на ці потреби лише певну кількість грошей, а місто вже само перераховує їх на зведення тих чи інших об’єктів.

Як зазначили «УК» у Конфедерації будівельників України, згідно з ч. 7 закону, органам місцевого самоврядування заборонено вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. У конфедерації вважають, що «чорного списку» забудовників, які не повною мірою виконують свої зобов’язання перед органами місцевого самоврядування, не існує, але їх структура ще у 2015 році почала збирати інформацію щодо недобросовісних забудовників і найближчим часом планує оприлюднити її для громадськості. Щось довго формують такі переліки, чи не так?

Однак компаній-забудовників, які не виконують своїх зобов’язань щодо пайової участі, лише в Києві з десяток, і можна вважати їх усіх недобросовісними, які несуть певні ризики для інвесторів-фізосіб, що вклали гроші в зведення того чи іншого будинку.

«Зекономлена» якість

Ще одна велика проблема для всіх — вкрай низька якість будівельних матеріалів, з яких останнім часом зводять будинки. До речі, цього не заперечують самі будівельники та девелопери. Керівник відділу продажу ЖК Park Stone Дмитро Шостя вважає, що чергова девальвація національної валюти, яку спостерігаємо протягом останнього місяця, може стати приводом для того, що чимало компаній не надаватимуть повної інформації про матеріали, з яких зводитимуть будинок. «У періоди, коли зростає курс нацвалюти до долара, питання якості стін, енергоощадних технологій і навіть інсоляції приміщень можуть відходити на другий план. А це може коштувати майбутнім власникам житла здоров’я та нервів після заселення до помешкань», — констатує він.

Це зрозумів і кореспондент «УК», спілкуючись із мешканцями різних будинків — новозведених і тих, де живуть по 2—3 роки. Чимало з них скаржаться на брак шумоізоляції, псування будівельних матеріалів за короткий термін, виникнення тріщин стін, просідання грунту під будинками, заливання верхніх поверхів водою тощо. На форумах із будівництва можна знайти яскраві приклади всіх цих негараздів. Там закликають потенційних інвесторів-фізосіб не наступати на ті самі граблі, називають конкретні компанії, які зводять неякісне житло.

Конфедерація будівельників вважає, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України, на яку покладено контролювати дотримання виконання державних будівельних норм, пильно стежить за додержанням якості будматеріалв та будівництва.

Та як бачимо, такий контроль не завжди достатній.

Від редакції. Перед тим як обрати квартиру в того чи іншого забудовника, не поспішайте укладати попередні договори на майбутнє придбання житла. Краще заплатіть юристові з нерухомості від 1000 до 1600 гривень, щоб він ретельно перевірив законність будівництва, прибдання у власність або оренду земельної ділянки, а головне — чи не порушено кримінальної справи проти забудовника. Витрачені кошти на юридичний супровід вам видадуться краплею в морі порівняно з тими сотнями тисяч гривень, які вкладете у сумнівне підприємство і не побачите вже ніколи. Або у вас виникнуть нескінченні проблеми з оформленням житла у власність, які розв’язуватимете роками, витрачаючи гроші та псуючи нерви.

Олег ГРОМОВ, УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Кому із влади невигідні антиросійські санкції: Україна ввела обмеження лише проти 1% активів російських банків

Проти трьох найбільших банків, які разом володіють в Україні активами на 150 мільярдів гривень, санкції не ввели.

Україна не ввела санкції проти «Сбєрбанку Росії» Україна оприлюднила перелік антиросійських санкцій. Виглядає він приблизно так: мертві бойовики, російські чиновники, які чхати хотіли на Україну, та кілька іноземних журналістів, які чимось не догодили українській владі.

Про це йдеться в сюжеті програми «Гроші» на «1+1».

Під час анексії Криму росіяни вправно покрали й українське державне майно. Найбільш відомий кейс – із вишками для підводного буріння, так званими «вишками Бойка», за які бюджет сплатив майже півмільярда доларів. Здавалося, а що заважає українській владі відібрати щось і у держави Росія? Наприклад, три російські банки – «Промінвест», ВТБ та «Сбєрбанк», які разом володіють на території України активами в розмірі 150 млрд грн.

150 мільярдів грошей Кремля могли б опинитися в заручниках української влади. Але, як виявилося, голова Нацбанку Валерія Гонтарева дуже не хоче націоналізації цих активів. Передусім через те, що в неї з росіянами, як і в її «патрона», – бізнес.

Як не дивно, але чимала кількість російських банкірів досі заробляють в Україні. Санкційний список мав би виправити це недбальство. Чи то заради галочки, чи то просто не помітили, але у список потрапили всього-на-всього 30 маловідомих російських банків, в яких тимчасово заблокують активи. «Агроінвестиційний комерційний банк», «Банк Москви», «Байкал-Банк», «Комерційний банк «Бізнес для бізнеса», «Комерційний банк «Верхньоволзький». І решта назв, які українцям мало про що говорять.

«У цьому списку є «Банк Москви», який також представлений в Україні. Однак немає банку ВТБ, який фактично є власником цього «Банку Москви». Також немає «Сбєрбанку Росії», – говорить експерт банківської галузі Ростислав Кравець.

І це далеко не всі фінансові заклади, роботу яких антиросійські санкції, за логікою, мали б заборонити.

«Україна здійснила певні кроки в бік фінансових санкцій проти певних банків. Це, можна сказати, ну, один відсоток від того потенціалу, який вона могла», – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ.

Україна могла задіяти ще один фінансово-санкційний важіль – членство в організації FATF. Вона бореться з відмиванням грошей.

«Якщо говорити про Крим, наприклад, або про окуповані території Донеччини та Луганщини, то всі фінансові транзакції на цих територіях Україна могла б заблокувати саме через систему FATF», – зазначає фінансовий експерт Олексій Кущ.

І якщо бути об’єктивним, то до санкційного списку мали б потрапити й ті компанії, що ведуть подвійну гру: роблять бізнес в Україні, а разом із тим сплачують податки в країні-агресорі.

 

ТСН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры