Архив метки: Як

Як себе поводити до, під час, та після обшуку. Невеличкі поради.

Як себе поводити до, під час, та після обшуку. Невеличкі поради від Адвокатської компанії Кравець і партнери.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Булінг за партою. Як побороти цькування дітей у школі?

Образливі прізвиська, здирництво, словесні приниження та навіть фізична розправа. З так званим булінгом стикалися майже 70 відсотків українських школярів.

Чи змінить ситуацію проголосований у першому читанні законопроект щодо протидії булінгу і хто поплатиться за скалічені долі та психіку дітей – дізнавалася журналіст програми «ШУСТРОВА LIVE» Анна-Єва Мельник.  

Недитяча жорстокість

Навесні 2017-го всю Україну шокувало жорстоке побиття  та словесне приниження школярки, яке фільмували кілька десятків підлітків. Від пережитого п’ятнадцятирічна дівчина  не може оговтатися й досі.  І поки справу чернігівських дівчат-агресорів розглядають в суді, історія, вже влітку цього року, повторилася в Одесі.  Через підліткові ревнощі, дівчата 13-14 років довго гамселили свою ровесницю. Спочатку кулаками в живіт та по голові. Потім  по-звірячому взялися добивати ногами.

Втік світ за очі

Таких випадків  сотні. А починається все  зі звичайних дражнилок у навчальних закладах. Одного ранку десятирічний Роман через регулярний булінг, тобто  цькування старшокласниками, так і не дійшов до школи.

Коли терпіти знущання далі стало не сила, хлопчик  просто втік світ за очі, пройшовши 10 кілометрів по трасі. Від біди дитину врятував небайдужий водій, який передав Романа правоохоронцям.  Сергій Данилюк розповідає: звернув увагу на хлопця лише тому що школяр самостійно розгулював по дорозі.  До районного центру Теофіполь, що на Хмельниччині, родина Романа переїхала із сусіднього села. Про те, що над дитиною знущаються не лише старшокласника, а й  однолітки, мати неодноразово говорила вчителям. Однак, директор Теофіпольської ЗОШ №3 всі нарікання ігнорувала. І відсутність хлопця на уроках сприйняла як належне. «Дитина пішла з дому, а не з школи. Чому він був на трасі ми не знаємо. В класі у нас 20 хлопчиків і 5 дівчаток з жодним із хлопчиків цей Рома чомусь не подружився», — розповідає Лілія Лаган.

Байдужість вчителів

Після інциденту дитину знову перевели до нової, вже третьої школи. Роман сподівається, що цього разу знайде справжніх друзів. А мати вірить, що в разі повторення ситуації вчителі не залишаться байдужими і повідомлять про факти насилля. Водночас співголова громадської організації «Батьки SOS» закликає не замовчувати  булінг у навчальних закладах. Олена Парфьонова каже: часто адміністрація шкіл  не розголошує такі факти , таким чином знімаючи з себе відповідальність. І додає: що такі дії є непрофесійними, адже  шкільні конфлікти повинні вирішуватись за участі психолога та батьків.

Агресори та жертви

Найчастіше булерами, тобто кривдниками стають підлітки у віці від 11 до 17 років.  Нерідко цькування і навіть побиття однолітків для них є звичним явищем, адже вирішувати суперечки в інший спосіб вони просто не вміють. Причину такої  жорстокості, перш за все варто шукати в сім’ї. Діти без перебільшення копіюють поведінку своїх батьків, стверджують психологи.  Агресори на роль своєї жертви  часто обирають закритих чи талановитих  дітей. Останні зосереджуються на своїх справах і є менш активними у колективі.  За рахунок приниження слабшого булери самостверджуються.  Однак,  приниження в шкільні роки залишає слід на все життя.  «Жертви булінгу в  школі, вони в дорослому житті часто стають жертвами сексуального  насильства», — зазначає Олексій Шевцов.   

Небезпечна реальність

Образи та жорстокі побиття стають мейнстрімом в середовищі українських школярів. Тим часом, дослідження демонструють тривожні цифри. Так, за даними дитячого фонду ООН «UNICEF», тільки у 2017 році близько  70% дітей в Україні ставали учасниками  булінгу у навчальних закладах.  При цьому кожен п’ятий учень був його жертвою. І близько половини жертв ніколи не розповідали про приниження, навіть власним батькам. 

Після колективного психологічного переслідування зафіксовано понад сто тисяч звернень до психологів. Однак, через відсутність нормативно-правової бази, яка б регулювала шкільні конфлікти за ознакою булінгу, колективні утиски залишаються непокараними. Здебільшого правоохоронці мають справу вже з наслідками цькування – тяжкими тілесними ушкодженнями. Тож, виправити ситуацію взялися на законодавчому рівні.

Булінг в законі

Законопроект 8584 «Щодо протидії булінгу» є необхідним, адже  покликаний захистити не лише учнів, але й вчителів. Про це з трибуни Верховної Ради заявила співавтор документу Оксана Білозір.  Булінг це — чума 21-го століття в навчально-освітніх закладах , яка наразі не регулюється законодавством України,  констатує Білозір. Відповідно до проекту закону, в правовому полі вперше з’являється термін «булінг».

Поява відповідного закону – по-справжньому революційне рішення для України, — переконують в громадській організації «Батьки SOS». Ба більше — з офіційним визначенням факт цькування та приниження буде легше довести в суді.

Платитимуть всі

Законопроектом передбачено штрафи – і для винуватців,  й для їхніх батьків, якщо кривдники неповнолітні. Про те, що «сміття із хати не виносять» доведеться забути і вчителям. За замовчування булінгу серед школярів передбачено грошове покарання і для педагогів. За моральне приниження чи побиття доведеться заплатити  від 1700 до 3400 гривень.  Словесні образи та агресія обійдуться від 40 до 800 гривень. Шкільна адміністрація за факт приховування булінгу сплатить від 850 до 1700 гривень.

Ініціатори законопроекту сподіваються, що невдовзі він буде проголосований і в другому читання. Адже булінг інколи стає причиною самогубства. Так у Запоріжжі учениця 8 класу звела рахунки з життям, зістрибнувши з мосту у річку Дніпро. Серед причин самовбивства поліція розглядає і цькування у школі.

Сумнівна перспектива

Між тим, юристи мають сумніви у високій ефективності нового закону, якщо йдеться про його застосування до неповнолітніх. Адвокат Ростислав Кравець переконаний: діюче законодавство здатне боротися зі шкільним булінгом. Його потрібно просто виконувати, а не ухвалювати  у вигляді законів депутатські фантазії. «Кримінальна відповідальність для тих же дітей наступає виключно з 14-ти років. Який би там закон про булінг не був, щоб вони туди не вносили, її нема. Звичайно, всі інші види відповідальності, в тому числі й адміністративна відповідальність буде для батьків”,  — розповідає адвокат.

Боротьба з булінгом

Боротьбу з дитячою жорстокістю розпочала і виконавча влада. Зокрема,  Міністерство освіти та науки уже навчає вчителів виявляти ознаки булінгу. А Міністерство юстиції запустило інформаційну кампанію  ”Стоп булінг”, надаючи громадянам правову допомогу. Не залишилися осторонь і в Національній поліції. У рамках проекту  ”Шкільний офіцер поліції” правоохоронці проводять відкриті уроки для школярів.

В цілому ж зростання безжальності в підлітковому середовищі експерти пов’язують, зокрема, із розповсюдженим насильством в соціальних мережах, на телеекранах й комп’ютерних іграх. Особливим різновидом зухвалості нинішніх підлітків є популярна практика викладати відео з побиттям ровесників в інтернет. Таким чином вони буквально тиражують вірус жорстокості, заражаючи ним інших. То ж, поки законопроект про протидію булінгу готується до другого читання, дорослим слід вчасно реагувати на факти цькування дітей і за потреби звертатися до правоохоронців.

Еспресо

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Вимоги до запиту податкового органу. Як реагувати, якщо запит необґрунтований.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольної операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених Кодексом; 3) виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу на ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Кодексом.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу.

У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Аналогічне положення закріплено у п. 16 зазначеного вище Порядку №1245, що затверджений постановою КМ України від 27.12.2010 року.

Враховуючи викладене, контролюючий орган має право звернутись із запитом до платників податків із зазначенням вичерпного переліку підстав, а форма запиту повинна відповідати вимогам закону.

Окрім того, у разі, якщо запит про надання пояснень та їх документального підтвердження підписується уповноваженою особою, суб’єкту господарювання варто також звернути увагу на повноваження такої «уповноваженої особи». В такому разі, на нашу думку до запиту має бути доданий відповідний розпорядчий документ, яким уповноважено інспектора або іншу особу звернутися до платника податків із запитом.

Наголошуємо на тому, що не беручи до уваги інші підстави для звернення із запитом, які передбачені ст. 73 ПК України, визначальними критеріями є саме виявлення  податковим органом конкретних фактів про порушення або недостовірність даних, тобто саме встановлені конкретні порушення, які потребують пояснень з боку господарюючого суб’єкта.

Що ж робити, якщо запит податкового органу не містить визначених законодавством підстав?

Змоделюємо ситуацію, на адресу товариства надходить запит від податкового органу в якому зазначено, що на виконання функцій передбачених п.п. 191.1.2 п.191.1 статті 191 Податкового кодексу України проведено аналіз інформації, за результатами чого встановлено ризики ймовірної мінімізації податкових зобов’язань. У зв’язку із зазначеним, керуючись пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.1 абз.3 пп.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган просить надати протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження.

Звертаємось до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу та вбачаємо, що така підстава звернення із запитом як «встановлення ризиків ймовірної мінімізації…» законодавством не передбачена.

Отже, враховуючи вищеописане щодо законодавчо встановлених підстав та повноти запиту, рішення щодо необхідності надання відповіді на такий запит податкового органу приймає суб’єкт господарювання самостійно та звичайно виходячи із обставин, які могли передувати такому запиту.

Однак, на нашу думку, надіслання запитів із таким обґрунтуванням є перевищенням податковим органом своїх повноважень та є втручанням у господарську діяльність товариства, адже майже у 80%, не дивлячись на вичерпність наданої інформації, такий запит матиме наслідком наказ про проведення позапланової перевірки. 

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Знову ж таки, визначальним критерієм є саме порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства.

Корисним буде також звернути увагу суб’єкта господарювання на практику Європейського суду з прав людини, де визначено принцип «належного урядування», у відповідності до якого контролюючий орган, здійснюючи перевірку має діяти на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом, а відтак, навіть за наявності помилки, платник не повинен відповідати за дії органу державної влади, зокрема:

«…потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року)…»

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наголошуємо на тому, що надсилаючи необґрунтовані запити податковим органом порушується також і положення статті 6 Господарського кодексу України, у якій визначено, що одним з основних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Підсумовуючи вищезазначене, хотілося б зауважити, що не буде вважатися помилкою платника податків надання відповіді на запит у тому об’ємі, який є для нього зрозумілим, а в іншій частині попросити контролюючий орган уточнити запитувану інформацію та роз’яснити в чому саме полягає порушення платником податків  законодавства.

Ірина Волкодав

 Адвокат, керівник відділу по роботі з юридичними особами

Адвокатської компанії «Кравець і Партнери» для ЛігаЗакон

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Колекторську діяльність можна розцінювати як грабунок та розбій, — юрист

Ведення колекторської діяльності законами України не передбачено. Про це у коментарі газеті «Експрес» повідомив юрист Ростислав Кравець.

«Дозволена діяльність щодо примусового стягнення заборгованості, але цим можуть займатися лише або Державна виконавча служба, або приватні виконавці, залучаючи до виконання рішення суду тільки правоохоронні органи, — пояснює Ростислав Кравець. — Так звані колекторські фірми таких повноважень не мають. Якщо інші фізичні чи юридичні особи прийшли до вас з вимогою віддати гроші, виламують двері, погрожують, то їхню діяльність можна розцінювати як грабунок та розбій».

Нагадаємо, нещодавно суд визнав невинуватим 45-річного чоловіка, який стріляв з мисливської зброї у групу людей. На судовому засіданні цей громадянин пояснив, що сталося. 19 червня 2018 року він перебував у своєму будинку, йому зателефонував сусід і повідомив, що на подвір’я зайшла група людей.

Господар визирнув у вікно і побачив незнайомців, які ламають замок на дверях будинку. Разом з дружиною він тричі телефонував у поліцію, але та не прибула на місце події. Оскільки на прохання покинути територію невідомі не відреагували, чоловікові довелося стріляти.

З’ясувалося, що це була група колекторів банку ПУМБ, якому господар будинку заборгував гроші.

Як діяти, якщо до оселі вламуються стягувачі боргів чи інші сторонні особи? Та у яких випадках особа може застосувати зброю для самооборони? Про це читайте у новому номері газети «Експрес»

Ірина КОВАЛЕНКО, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Хрещатик під водою. Як нічна злива затопила вулиці Києва

У Києві зливоприймачі не справлялись з великою кількістю опадів, яка випала у проміжку з 3 до 4 години ранку. Через це утворювались великі за площею підтоплення на Хрещатику, Подолі та Дорогожичах. На центральній вулиці вода навіть затопила підземний перехід на Бессарабці. За словами свідків, звідти вона потрапила до торговельного центру Метроград, в якому підтопила чимало магазинів. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Знову підтопило тонель на Дорогожичах

Через пориви вітру на Хрещатику зірвало банер з гастроному, який горів минулого року. Конструкція потягнула за собою частину пошкодженого фасаду. Рятувальники разом із працівниками комунальних служб перекрили для проходу частину тротуару на розі вулиць Богдана Хмельницького та Хрещатика, прибрали відірвані елементи, повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації Роман Ткачук.

Зранку також перекрили рух транспорту на Хрещатику на проміжку від бульвару Шевченка до вулиці Богдана Хмельницького — комунальники розчищали проїзджу частину від багнюки та пульпи. За словами Ткачука, довелось припинити рух транспорту і в тонелі на Дорогожичах. Його знову, як і місяць тому, підтопило. Комунальники викачували звідти воду та мул, додав Ткачук.

Поломані дерева

Наразі екстремальних ситуацій через зливу у місту не виявили, повідомив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій. Найбільше клопоту комунальникам і транспорту завдають повалені дерева, які впали через негоду. За словами Панчія, інформація про випадки пошкодження автівок від повалених дерев поки не надходила.

“Попадало багато дерев у Шевченківському районі, Солом’янському, на Троєщині декілька”, — розповів Панчій.

У соцмережах вже почали з’являтись світлини не лише повалених дерев, але й ліхтарних стовпів, які попадали просто на автомобілі. Згодом стало відомо, що через негоду було повалено більш як 200 дерев та 5 опор електропередач.

Жодного стихійного лиха вночі у Києві не було, зазначила синоптик українського Гідрометцентру Людмила Савченко. За даними спостережень спеціальних станцій, кількість опадів свідчить лише про помірні дощі.

Загалом найближчим часом і до кінця цієї доби у західних, північних регіонах, Вінницькій та Черкаській областях очікуються грози, місцями сильні зливи, град та шквали 15-20 м за секунду, а подекуди 24 м за секунду, додала синоптик.

Що робити жертвам повалених дерев

Для отримання компенсації за збитки, наприклад, пошкоджену деревом машину або знищений водою товар в магазині, потрібно насамперед викликати на місце події поліцію, зазначив адвокат Ростислав Кравець. Поліцейські повинні скласти протокол.

Далі потрібно з’ясувати, на балансі якого коммунального підприємства знаходиться та чи інша ділянка дороги. Адвокат спочатку радить вирішити цю суперечку у позасудовому порядку. Якщо міська влада не погодиться, то постраждалим варто йти до суду.

Піщано-соляна суміш, якою посипають дороги взимку, забиває дощову каналізацію. Також нормально стікати воді заважає сміття від численних МАФів, розповів колишній перший заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Мазурчак.

Незважаючи на інтенсивну розбудову міста, ливневі колектори не розширяються, кількість їх не збільшується. Це впливає на пропускну здатність колекторів — дощова каналізація просто не встигає прийняти усю воду під час сильних злив.

Нічна злива у Києві змінила рух деяких маршрутів наземного пасажирського транспорту, попередили у Київпастрансі. Так на вулиці Глибочицькій в напрямку Старовокзальної заблоковано рух трамваїв маршруту №18 через занесення колії піском.  

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Адвокат Ростислав Кравець: події у Харківській міськраді можна кваліфікувати як хуліганство

Сутички у Харківській міськраді. Чи могли правоохоронці запобігти беззаконню? Де межа між діяльністю і бездіяльністю поліції? Події у Харківській міськраді прокоментував у програмі Українського радіо «Під прицілом» адвокат Ростислав Кравець:

«З точи зору закону — це хуліганство. Найсуворіша стаття, яка передбачається за погром у міськраді Харкова — захоплення адміністративної будівлі. Але склалося враження, що активісти діяли під наглядом правоохоронців. Нині взагалі очевидна бездіяльність правоохоронців. Вся ця пробема виникає виключно через поведінку перших осіб — тих оргіанів, які ними керують».

Українське радіо

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Як перестрахуватись від ненадійних страхувальників?

Проблема отримання страхових виплат для України не є новою, але автомобілісти все одно продовжують із нею зіштовхуватись, особливо тепер, коли країну заполонили автівки з так званими «євробляхами».

До нас завітали люди, котрі, як каже Антон Довлатов, «не одну сотню років водіїв консультують». Це автоексперт Євген Муджирі й адвокат Ростислав Кравец.

Наші шановні гості радять запам’ятати такі організації: МТСБУ. Офіційна сторінка. та Нацкомфінпослуг, а також обов’язково повідомляти страховиків про ДТП.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Українцям заборгували мільйони: як вибити зароблені гроші

Роботодавці заборгували українцям 2,3 млрд гривень зарплат. У виконавчій службі Міністерства юстиції лежать документи і рішення судів щодо стягнення 500 млн грн. Уряд вирішив вибивати з підприємств борги за допомогою мобільних груп. Фактично в них входять представники виконавчої служби і регіональних відділень Мін’юсту. Однак результат поки дуже скромний — за квітень групам вдалося повернути тільки 39 млн грн.

Самі юристи говорять, що процес вибивання не такий і швидкий. Та й малоефективний, оскільки мобільним групам доводиться виконувати звичайну роботу, яка і так передбачена законом — описувати майно, розшукувати його, продавати на торгах. Детальніше — в матеріалі «Обозревателя».

Найбільші боржники

У Рівненській області в квітні мобільна група зі стягування боргів із зарплати описала майно боржника — Рівненського Авторемонтного заводу. Підприємство заборгувало своїм працівникам 5,7 млн ​​грн. За даними Мін’юсту, цей завод входить до числа найбільших боржників по Україні.

У списку на продаж тепер — трансформаторна підстанція, очисні споруди, пожежна станція і ацетиленова станція. Також козловий кран і шість транспортних засобів. Потім все це добро повинні оцінити і продати з молотка через електронну систему СЕТАМ.

Заступник начальника Головного управління юстиції Рівненської області Сергій Дмитрієнко розповів «Обозревателю», як вони вибивають борги. «На броньовиках ми нікуди не приїжджаємо. У нас в області ситуація з боргами по зарплаті відносно спокійна. Що стосується Рівненського «Авторемемзавода», то там ситуація ускладнюється тим, що підприємство належить «Укроборонпрому». І через те, що є ряд заборон з продажу майна, неможливо швидко погасити борги. На підприємстві є профспілка, який з нами співпрацює і ми шукаємо шляхи як виплатити людям гроші», — говорить Сергій Дмитрієнко.

До речі, в Рівненській області більше мільйона гривень заборгував своїм працівникам і Міжнародний аеропорт Рівне. Там виправдовуються, мовляв в кінці квітня з аеропорту почнуть літати літаки, тоді і з’являться гроші, обіцяють, що будуть виплачувати частинами.

У Головному управлінні юстиції Волинської області «Обозревателю» розповіли, що у них працюють виконавчі групи.

«Від конфліктів і рукопашних боїв бог милував, але все може бути. Звичайно, з розпростертими обіймами нас на підприємствах не чекають, і не дуже нам раді. Але якщо підприємство працює, то там легше вирішити питання. Не відразу звичайно кинуться виплачувати зарплати, але хоча б частинами. А ось п’ять-шість підприємств — проблемні. Вони не ведуть господарську діяльність, рахунки можуть бути закриті, майно не зрозуміло де, його потрібно шукати. Наприклад, нам допомагає поліція: ми подаємо в розшук транспортні засоби боржників і поліцейські теж їх шукають», — говорять у Волинській області.

До речі, за даними Мін’юсту, найгірша ситуація з вибиванням боргів в Івано-Франківській, Херсонській та Хмельницькій областях.

Чого на роботу ходимо?

У чорному списку великих боржників із зарплати, який склав Мін’юст, є і Укртелефільм. Там офіційний борг 4 млн грн. «Це борг за три роки. Нам давно грошей не платять. Чого на роботу ходимо? Звикли і сподіваємося, що станеться диво і нам віддадуть борги. Багато пенсіонерів, які виживають за рахунок пенсії. А молодь підробляє в інших місцях. Нас не так і багато тут залишилося», — розповіла одна зі співробітниць Укртелефільму.

Заступник директора Віктор Онищенко називає причини такої ситуації. «У нас конфлікт з Держкомітетом з питань телебачення і радіомовлення. Ми розуміємо, що студію вже не відстоїмо, але чекаємо, щоб з людьми розплатилися за три роки роботи. А поки ніхто цього робити не хоче. Якщо гроші і надходять, то вони йдуть повз рахунків підприємства і люди зарплати так і не можуть отримати «, — говорить Онищенко.

Битви в судах

Поки мобільні групи борються за зарплати, самі українці відстоюють свої права в судах. Часто суди стають на бік людей. У чорному списку Мін’юсту великим боржником значиться підприємство «Восток-Руда» з Дніпропетровщини, там співробітникам повинні 11,6 млн грн. У реєстрі судових рішень ми відшукали кілька справ, де співробітники відстоюють свої зарплати. Одному з колишніх співробітників це підприємство повинно виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі понад 85 тис грн (майже за 21 місяць) і ще 16,5 тис грн самої зарплати.

Заборгував і Дніпропетровський трубний завод своєму співробітникові майже 19 тис грн. А іншому робітникові — майже 80 тис грн.

Але не тільки великі підприємства не платять своїм співробітникам. Наприклад, домагається правди лікар з Тернопільської області. Їй Залозецький центр первинної медичної допомоги не доплатив зарплати в 4777 грн. Суд також встав на її сторону.

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що робота мобільних груп з вибивання боргів підприємств малоефективна.

«Це скоріше створення видимості роботи. Адже в більшості випадків невиплата зарплати пов’язана не з тим, що керівництво не хоче віддавати гроші. А з тим, що не може, тому що немає грошей, тому що економіка зараз в такому стані. І опис і продаж майна підприємства тільки погіршить ситуацію, не дозволить підприємству працювати далі. Потрібно звернути увагу на розвиток середнього і малого бізнесу, і тоді питання невиплати зарплати піде саме собою», — вважає адвокат Ростислав Кравець.

Обозреватель

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Стягнення боргів. Як себе захистити від колекторів?

Кто такие коллекторы и какие права у них есть разбирались сегодня в утреннем эфире «Школы права» на Телеканал «Київ».

Спасибо Ростислав Кравец (Rostyslav Kravets) за интересную беседу и ответы на вопросы телезрителей!

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Корпоративні взаємовідносини в новому законодавчому полі, як запобіжник корпоративних конфліктів

Новели у законодавстві, пов’язані з регулюванням діяльності учасників господарських товариств в частині запровадження механізму укладання корпоративних договорів.

Із набранням 18 лютого 2018 року  чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» суттєво збільшилась можливість застосування  корпоративних договорів в Україні та стала реальною перспектива покращення стану корпоративного управління та інвестиційного клімату у країні в цілому.

Цим законом, доповнений Закон України «Про господарські товариства», зокрема ст. 51-1 «Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю».

Насамперед, це пов’язано із можливістю застосовування у корпоративному договорі моделей та конструкцій, притаманних іноземному праву, які в міжнародній практиці відомі під назвою «shareholder agreements».

Зі вступом в силу змін, корпоративні договори зможуть укладати між собою учасники (засновники) товариств. Таке право надано їм законом, і не залежить від положень статуту, а саме, від того чи є в ньому посилання на  таке право чи ні.

На умовах, що визначені корпоративними договорами, його сторони зможуть взяти на себе зобов’язання реалізовувати свої корпоративні права в спосіб, передбачений договором та законом, та/або утриматися від реалізації таких прав.

Укладання корпоративного договору забезпечує учасникам товариств з обмеженою відповідальністю значний простір для врегулювання своїх відносин за допомогою договорів, зазначивши, що він стосується здійснення повноважень учасників. Конфлікт між правом учасника вільно використовувати свій голос та необхідністю забезпечити виконання зобов‘язань за договором пропонується вирішити, встановивши можливість забезпечувати виконання зобов’язань за такими договорами неустойкою. Вимога безвідплатності договору має зменшити ризики захоплення контролю над товариством та змови окремих груп учасників проти інших. Учасники,  сторони такого договору, вільні самостійно визначати строк його дії.

Крім того, корпоративний договір встановлює чітке розмежування предмету корпоративного договору від предмету закону і статуту: у корпоративному договорі передбачаються зобов’язання  сторін про реалізацію їх повноважень певним чином, а безпосередньо повноваження сторін можуть бути встановлені в законі і статуті.

Водночас, 12 березня 2018 року Президент України підписав довгоочікуваний Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон про ТОВ). Закон встановлює кардинальні зміни у регулюванні діяльності та управління ТОВ та ТДВ, які набудуть чинності через 3 місяці від дати його офіційного опублікування, тобто 17 червня 2018 року, крім частини другої статті 23 Закону щодо переходу частки ТОВ до спадкоємця, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.

Звичайно, корпоративний договір є дієвим механізмом захисту прав учасників товариства і вдалим інструментом, що дозволяє регулювати особливості корпоративного управління в певному товаристві.

Проте, в Україні корпоративний договір є нововведенням, а з урахуванням того, що в ст.7 Закону прописані умови укладення цього різновиду договорів «взагалі», встановлено конфіденційність умов корпоративного договору, передбачено можливість укладати його у простій письмовій формі та відповідно вирішення майже всіх істотних питань віддане на диспозитивний розсуд сторін, це може створити передумови для зловживань в цій сфері в майбутньому.

Частиною 1 ст. 51-1 чинного Закону передбачено наступне:

«Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю. За договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, що надаються учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи».

Варто відзначити, що у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону про ТОВ, передбачено, що Закон України «Про господарські товариства» втратить чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Отже, з набранням чинності Законом про ТОВ втратить чинність нововведена ст. 51-1. При цьому Закон про ТОВ містить ст. 7 «Корпоративний договір». Тому варто звернути увагу на основні відмінності між новими й старими положеннями.

Поміж тим, у частині 1 статті 7 Закону про ТОВ зазначено: «Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі – корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється у письмовій формі».

Зі змісту ст.7 вбачається чітке відмежування предмету корпоративного договору від предмету закону і статуту. У законі і статуті можуть бути встановлені певні повноваження учасників, а у корпоративному договорі – зобов’язання  сторін про їх реалізацію певним чином.

Звертає на себе увагу, що текст чинного Закону, що стосується предмету договору, є значно більшим за обсягом, ніж відповідний текст Закону про ТОВ. І здається, ніби чинний Закон містить розширені механізми корпоративного управління. Однак не можна погодитися з такими висновками.

По-перше, у Законі про ТОВ, на відміну від чинного Закону, йдеться не лише про права, але й про повноваження учасників. Це пов’язано з тим, що не будь-яка можливість учасників діяти певним чином належить до прав учасників. Часто така можливість є не правом, а повноваженням учасників.

Наприклад, не правом, а повноваженням є можливість учасників брати участь у зборах, брати участь в обговоренні питань на зборах, голосувати на зборах, вимагати скликання зборів, скликати збори у певних випадках, ініціювати проведення опитування тощо. Реалізуючи такі можливості, учасники беруть участь у формуванні волі товариства, тому такі можливості не є правами учасників. Цей висновок підтверджується тим, що зазначені повноваження не можуть бути захищені  шляхом звернення до суду за захистом свої порушених прав. Єдине, що може зробити учасник у зв’язку з перешкоджанням йому реалізувати свої повноваження – це звернутися з позовною заявою про недійсність прийнятого товариством рішення. Таким чином, Закон про ТОВ визначає предмет корпоративного договору більш широко, а отже, надає більше можливостей учасникам товариств, ніж чинний Закон, який звужує права учасників.

По-друге, можна порадити учасникам товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю не квапитися з укладенням корпоративних договорів за чинним Законом, а дочекатися, якщо є можливість, набрання чинності Законом про ТОВ, яким буде встановлене більш досконале регулювання.

Окрім того, у частині 10 ст. 51-1 чинного Закону встановлено, що:

«У разі порушення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, яким передбачено обов’язок сторони цього договору придбати або продати частку в статутному капіталі цього товариства за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, заінтересована сторона договору може подати до суду позов про примусове виконання цього обов’язку шляхом зобов’язання сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю придбати (продати) частку на умовах, визначених цим договором».

Сталою була практика виникнення проблем зі зверненням до суду із позовними заявами, зокрема, про спонукання укласти договір. Оскільки навіть у разі задоволення таких позовних вимог, таке судове рішення виконати було неможливо.

А тому, зрозуміло, що проблема для позивачів, під час звернення за такими позовними вимогами до суду, у відповідності до ч. 10 ст. 51-1 чинного Закону, залишається не вирішеною. Визначення у цій частині нечіткого предмета позову заважатиме позивачам застосовувати належний спосіб захисту. До того ж ця частина може сприйматися як зазначення у законі єдиного способу захисту для цих правовідносин, через що позивачам може виявитися складно навіть вимагати відшкодування збитків.

З набранням чинності Законом про ТОВ ця помилка чинного Закону буде виправлена, а штучно створена чинним Законом проблема буде вичерпана, що ще раз доводить необхідність не квапитися з укладенням корпоративних договорів на даному етапі, а дочекатися набрання чинності Закону про ТОВ.

Очікується, що новий Закон про ТОВ значно покращить атмосферу у господарських товариствах, сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій, створить передумови для створення нових та розвитку існуючих підприємств, збільшить надійність захисту прав власності та забезпечить учасників ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних конфліктів.

Підводячи висновок, варто відзначити, що дійсно в українське законодавство вводяться певні дієві механізми врегулювання корпоративних взаємовідносин, як на стадії створення підприємства, так і у вже працюючому підприємстві. Однак для врегулювання цієї ситуації потрібен буде значний час та фахова допомога з метою складання та супроводження корпоративних договорів.

Юрист Адвокатської компанії Кравець і партнери

Катерина Дробязко

Керівник відділу по роботі з юридичними особами Адвокатської компанії Кравець і партнери

Світлана Савченко

для ЮрЛиги

Адвокатская компания Кравец и Партнеры