Архив метки: Коломойського

«Приватний» танець Коломойського. Олігарха виводять з-під арешту

Шанси на те, що «приватівські» гроші колись повернуться до України, поступово тануть.

Високий суд Лондона виніс рішення щодо тяжби між Приватбанком та його колишніми акціонерами – Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбов. Обидві сторони трактують його по-різному. Так юристи екс-власників з компанії Fieldfisher розповсюдили рішення суду і заявили, що всесвітній арешт їхніх активів за позовом Приватбанку був визнаний Високим судом Лондона виданим помилково і повинен бути знятий. Приватбанк навмисно сфабрикував позов таким чином, щоб у банку з’явилася можливість залучити пана Коломойського і пана Боголюбова до розгляду, – зазначається в релізі. – Суддя Фанкурт встановив також, що дії Приватбанку були неприпустимими і представляли собою зловживання правами пана Коломойського і пана Боголюбова, згідно статті 6 Конвенції Лугано, про розгляд позовів за місцем реєстрації». Також юристи відзначають, що суд зобов’язав Приватбанк (а фактично державу) в повній мірі відшкодувати судові витрати відповідачів в розмірі 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів, включаючи проміжний платіж в розмірі 4 мільйонів на протязі 28 днів.

Цікаво, що в той же день, ще до оприлюднення рішення суду, Приват, який є найприбутковішим банком України цього року, випустив свій прес-реліз, в якому відрапортував, що сума позову в Лондонському суді до його колишніх акціонерів зросла до близько 3 мільярдів доларів. А арешт активів цієї парочки, яка, за версією держави, своїми шахрайськими діями «спустошила» Приватбанк та ледь не довела до банкрутства, на суму $ 2,6 млрд лишається в силі.

На Пікассо та яхти

Позов до Коломойського та Боголюбова був поданий в грудні 2017 року на підставі аудиту агентства Kroll, яке виявило, що банку шахрайськими діями був нанесений збиток в близько $ 5,5 млрд. Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що за виведені кошти скуповувалися яхти, картини Пікассо, заводи та нерухомість.

До англійського суду Приватбанк звернувся після того, як безуспішно намагався покарати колишніх власників банку в українських судах. Держава хоче стягнути з олігархів хоча б частину коштів, витрачених з бюджету на докапіталізацію та спасіння фінансової установи. Загальні збитки, нанесені державі, оцінюються майже в $ 2 млрд. Суд своїм вчорашнім рішенням знизив цю суму у чотири рази – до $ 515 млн.

Приводом для звернення до англійського суду стала наявність серед компаній, які використовувались для ймовірного виведення грошей, трьох юридичних осіб з британською юрисдикцією. Суд тоді взяв справу до розгляду, при цьому заморозивши активи екс-власників банку, і до цього часу пройшло кілька попередніх слухань. Під час них представники Привату намагались довести суду, що банк до його націоналізації укладав купу фіктивних договорів по поставках товарів та щедро роздавав кредити організаціям з усіма ознаками «пустишек». У Коломойського та Боголюбова – інша точка зору: вони заперечували виведення коштів та доводили, що банк перед націоналізацією перебував в чудовому стані і його у них забрали з політичних мотивів. В тому числі, через тиск таких інституцій як МВФ та ЄБРР. Проте в рішенні суду йдеться про те, що колишні власники таки визнали, що завдали банку збитків, проте на набагато меншу суму, ніж їм інкримінується, – лише на $ 248 млн.

Наприкінці листопада з’явилась інформація, що Високий суд Лондона, який вже взявся розглядати справу, раптово вирішив, що вона йому не підсудна. Але у банку наголошували, що навіть за такого розвитку подій заморожування активів лишається в силі, доки не буде розглянута апеляція щодо рішення про питання юрисдикції. І от у вівторок такий арешт, за версією однієї зі сторін, був скасований – окрім можливості розпоряджатись активами, з Коломойського та Боголюбова зняте обмеження в 20 тисяч фунтів на тиждень, які вони могли витрачати.

«В піддавки»?

Втім у Приватбанку – своє трактування судового рішення. Там стверджують, що суд визнав факти шахрайства з боку колишніх акціонерів банку і наголошують на визнанні ними нанесених збитків у сумі $ 248 млн. Також юристи банку не визнають зняття арешту активів до розгляду апеляції, на подачу якої є 21 день.

«Зрозуміло, що суддя не сумнівався в тому, що колишні акціонери є відповідальними за багатомільярдні шахрайські дії в банку, – заявив голова правління Приватбанку Петр Крумханзл. – Ми будемо продовжувати повернення цих коштів за допомогою судового процесу в Лондоні та віримо, що англійський суд, зрештою, здійснить правосуддя між сторонами».

Економічний аналітик з фонду Dragon Capital Сергій Фурса висловив певне розчарування з приводу отриманого рішення і оцінив шанси в апеляції як «50 на 50». Щоправда, досить популярною є версія, що насправді сторони в Лондоні грають «в піддавки».

«Думаю, провина за таке рішення повністю лежить на юристах Приватбанку, які, скоріше за все, не надали необхідних документів, – каже старший партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. – Це все нагадує спектакль, що розіграний для громадян України, – юристи та правоохоронні органи абсолютно пасивно намагаються стягнути збиток, нанесений Коломойським. Всі дії свідчать про те, що той домовився з владою. За два роки жодному члену правління Приватбанку щодо виведених мільярдів навіть підозри не пред’явлені».

Цікаво, що раніше Генпрокуратура стверджувала, що в розкраданні коштів Приватбанку замішана та сама компанія Kroll, яка проводила там аудит. І робила вона це не сама, а в змові з представниками Нацбанку. Проте тодішній голова Нацбанку Валерія Гонтарева зараз спокійно підбирає житло у Лондоні, а її «права рука» Катерина Рожкова досі працює в НБУ. Тож шанси на те, що «приватівські» гроші колись повернуться до України, поступово тануть.

Павло Вуєць, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Коломойського врятують за рахунок українців — експерт

Олігарх Ігор Коломойський у суді відстояв захист персональних даних від Міністерства фінансів, Національного банку, а також низки консалтингових фірм. 15 грудня Солом’янський суд Києва ухвалив рішення, що його персональні дані не підлягають збору, передачі чи поширенню. У позові Коломойського йдеться про існування реальної загрози незаконного використання його даних НБУ та Мінфіном.

«Найімовірніше, мова про консалтингові фірми, які раніше надавали певні консультації пану Коломойському і Приватбанку. Вони мали можливість як незалежні консультанти отримувати інформацію, — говорить адвокат Ростислав Кравець. — У подальшому Національним банком була надана інформація для проведення аудиту. Так пан Коломойський намагається заблокувати діяльність щодо аудиту та розголошення цих даних».

Не виключено, що всі ці рішення скоординовані з керівництвом країни, вважає експерт.

«Це свідчить про те, що ніхто не намагається притягнути Коломойського до відповідальності за доведення банку до неплатежеспроможності. А також намагаються Коломойському за допомогою платників податків компенсувати збитки, які він вважає, що поніс. Хоча насправді всі громадяни України, всі платники податків, вже тричі постраждали від дій так званої націоналізації. Спочатку — були виведені кошти за кордон. У подальшому — внесли мільярди гривень, щоб стримати збанкрутіння банку. Зрештою, з платників податків стягнуть кошти для компенсації у зв’язку процедурою націоналізації. Тому всі ці дії свідчать виключно про змову між державою, чиновниками та Коломойським», — вважає він.

У базі даних Приватибанку є всі, хто коли-небудь користувався послугами установи.

«На мою думку, ідеться фактично про дані всіх громадян України, тому що у всякому разі кожен стикався, чи перераховував гроші через Приватбанк. Інформація і на фізичних, і на юридичних осіб, на всіх, хто користувалися послугами Приватбанку. Це паспортні дані, ідентифікаційні коди, кредитні історії, місця проживання, послуги, якими користувалися, розрахунки тих осіб. І зараз ця база знаходиться у невстановленої групи осіб. Є небезпека шахрайських і інших дій, вчинених за допомогою інформації, яка є в цій базі», — зазначив адвокат.

На думку адвоката, існують певні домовленості між паном Коломойським і вищими чиновниками, які прагнуть знайти компроміс з олігархом, а не притягати його до відповідальності.

«Я думаю, що ця справа (розслідування розкрадання коштів з Приватбанку. — Gazeta.ua) закінчиться тим, що платники податків ще заплатять Коломойському за те, що пані Гонтарєва з паном Гройсманом вирішили так фактично врятувати Коломойського.

Щоб коментувати зустріч Коломойського і Луценка (Юрій Луценко зустрівся з олігархом Ігорем Коломойським в Амстердамі наприкінці листопада. — Країна), треба пригадати, на яких саме автомобілях пересувався пан Луценко, коли був міністром внутрішніх справ. У той час було повідомлення, що ці автомобілі належали Приватбанку. Це може виключно свідчити про бажання держави досягти компромісу за рахунок платників податків», — сказав Ростислав Кравець.

19 грудня 2016 року через виведення коштів за кордон, Кабмін ухвалив рішення про націоналізацію Приватбанку. На момент націоналізації клієнтами Приватбанку були 18 млн українців. Коломойський не згодний з рішенням про націоналізацію банку та зазначив, що його примусово позбавили права приватної власності на акції Приватбанку.

Таїсія Алексєєва, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Чи вдасться відібрати «Укрнафту» в Коломойського

Думки юристів розійшлися з приводу того, чи підпадає «Укрнафта» під «закон про кворум» з 2015 року.

Верховна Рада 13 січня прийняла в цілому зміни до Закону «Про акціонерні товариства», якими дозволила проводити збори акціонерів при кворумі власників від 50% +1 акція.

Сьогодні кворум на проведення зборів акціонерів встановлено на рівні 60%. Під час голосування з голосу було внесено правку в закон, яка передбачає, що з 2016 року кворум для проведення зборів акціонерів для всіх компаній знижується до 50%+1 акція.

Прийнятий на першому засіданні в новому році закон має на меті відібрати контроль над найбільшою нафтовидобувною компанією «Укрнафта», яку сьогодні контролює губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський.

Контрольний пакет компанії належить державі та перебуває в управлінні НАК «Нафтогаз України». Групі «Приват» Коломойського належить 42% акцій «Укрнафти» та контроль над менеджментом. Це дає Коломойському можливість блокувати збори акціонерів, на яких держава могла би впливати на низку рішень, у тому числі — і про розподіл дивідендів.

У жовтні 2014 року, під тиском влади і перед парламентськими виборами, на зборах акціонерів «Укрнафти» було прийнято рішення про виплату дивідендів за три роки – 3,8 млрд грн. Акціонери вирішили, що виплати будуть проводити до середини квітня 2015 року. Державі мало відійти 1,8 млрд грн. Наразі цих грошей бюджет не отримав. Як заявив прем’єр Арсеній Яценюк перед голосуванням за держбюджет-2015, у кошторис на цей рік закладено виплату 1,8 млрд грн дивідендів від «Укрнафти».

«Укрнафта» видобуває близько 90% всієї нафти у країні, яку потім перепродає на Кременчуцький НПЗ, що також належить «Укртатнафті».

До жовтневих зборів акціонерів компанія три роки не сплачувала дивіденди в державний бюджет. Останню виплату провели 2011 року. Держава тоді отримала 793 млн грн.

Окрім цього, «Укрнафта» намагається не віддавати державі видобутий газ, який, за законом про держбюджет, має використовуватися для забезпечення побутових потреб населення. Блакитне паливо компанія направляла на виробництво азотних добрив на «Дніпроазоті» Коломойського.

Як відомо, на початку 2011 року «Укрнафта» взяла в оренду майновий комплекс «Дніпроазоту». У такий спосіб Коломойський отримав доступ до дешевого газу, який хіміки використовують як сировину.

Щоб переламати хід подій і збільшити дохід держави від володіння контрольним пакетом «Укрнафти», 13 січня депутати проголосували за зменшення кворуму.

Для зниження норми про кворум до 50% у Раді було зареєстровано три законопроекти: Радикальної партії Олега Ляшка, БПП та партії «Воля». Депутати вирішили голосувати за законопроект «радикалів».

Депутат від БПП Сергій Лещенко повідомив, що права рука Яценюка – Андрій Іванчук, керівник комітету з економічної політики та бізнес-партнер Коломойського з виробництва добавок до моторного пального, блокував ці законопроекти.

«Домогтися розгляду закону про зниження кворуму вдалося тільки після шантажу Ляшка на погоджувальній раді в січні 2015 року: мовляв, в іншому разі він вийде з коаліції», — написав депутат БПП Сергій Лещенко у своєму блозі.

Законопроект Ляшка передбачає такі зміни чинного закону: «Загальні збори акціонерного товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій товариства, мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками більш ніж 50 відсотків голосуючих акцій».

Цікаво, що за «закон проти Коломойського» від «Народного фронту» Яценюка проголосували лише 13 депутатів із 82, що свідчить про союз цієї політичної сили з олігархом.

Відразу після голосування Ляшко надіслав Коломойському СМС з нецензурною лексикою. СМС-повідомлення було аналогічне тому, яке Ляшко отримав від Коломойського після оголошення результатів виборів до Ради.

У відповідь «радикал» отримав смс-повідомлення з іще більшим вмістом нецензурних слів, де Коломойський радив йому уважно вчитатися в те, що вони проголосували.

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн вважає, що нововведення щодо зменшення кворуму до 50%+1 почнуть діяти для «Укрнафти» не в 2015 році, як цього хотіли депутати, а в 2016-му, коли закон стосуватиметься всіх ПАТ.

«Із 2016 року, згідно з прийнятим законом, ця норма поширюється на всі акціонерні товариства. Питання не в тому, що «Укрнафта» – держкомпанія, а в тому, що пакет акцій не належить державі безпосередньо, а через НАК «Нафтогаз», — вважає Куюн.

На думку голови «Української палати арбітражних керуючих» Анатолія Родзинського, для того, щоб цей закон запрацював щодо «Укрнафти», потрібно було додати, що зниження кворуму стосується компаній, 50% плюс 1 акція яких належить підприємству, 100% корпоративних прав якого належить державі.

«Чому депутати ухвалюють закони, які не працюють? Бо їм не вистачає кваліфікованих фахівців, наприклад, у випадку з законом щодо «Укрнафти» Коломойського — юристів. Таким чином вистражданий і прийнятий із боями закон не відбере контроль у Коломойського над «Укрнафтою». Що потрібно зробити, щоб держава реалізувала своє право розпоряджатися «Укрнафтою»? Наприклад, передати пакет акцій компанії від «Нафтогазу» до Міненерговугілля», — каже він.

З тим, що закон не запрацює для «Укрнафти» в 2015 році не згоден старший партнер ЮФ «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. За його словами, хоч акції і перебувають в управлінні «Нафтогазу», вони належать державі. «Навіть якщо Коломойський піде в суд, то, думаю, держава виграє справу», — каже Кравець.

Річ у тім, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 1998 року №747 «Про утворення «Нафтогазу України», акції «Укрнафти» залишаються державними і передаються в управління НАКу.

Цим якось уже скористалася держава в суперечці з «Укрнафтою». В липні 2014 року у Верховному суді розглядали справу «Укрнафти» проти Контрольно-ревізійного управління.

Справа стосується перевірки КРУ діяльності «Укрнафти» в 2008-2010 роках. У підсумку управління склало низку порушень. «Укрнафта» з цим не погодилася і звернулася до суду, обґрунтовуючи свій позов тим, що компанія не належить до державного сектора економіки, і за час, який підлягав перевірці, не використовувала у своїй господарській діяльності державне майно.

«Укрнафті» вдалося виграти суди трьох інстанцій. При цьому Вищий адміністративний суд дійшов висновку, що «пакет акцій ВАТ «Укрнафта» у розмірі 50% +1 акція, що належить державі, було передано до статутного фонду «Нафтогазу», тому власником зазначеного пакета акцій та акціонером є НАК, а не держава».

Справа дійшла до Верховного суду, який не погодився з таким твердженням і дав роз’яснення, що «Укрнафта» є суб’єктом господарювання державного сектора, а її акції (50%+1 акція) залишені в державній власності і передані до статутного капіталу «Нафтогазу». На підставі цього висновку ВСУ скасував попередні рішення судів і повернув справу на нове коло.

Юрій Віннічук, кореспондент відділу «Економіка», INSIDER

Адвокатская компания Кравец и Партнеры