Архив метки: державному

Верховний Суд дозволив державному банку не повертати вкладникові депозит

Нещодавно ВСУ задовольнив позов Львівського обласного управління «Ощадбанку» про визнання банківського договору нікчемним (справа№ 6-109цс17). Основний аргумент — депозитний договір та квитанція про внесення коштів оформлені з помилкою, пише Експрес.

— 5 червня 2013 року між особою та «Ощадбанком» було укладено договір банківського вкладу, — розповідає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії. — Згідно з ним, людина зобов’язалася внести на депозитний рахунок 22 500 євро на 13 місяців. Cво’ю чергою банк зобов’язався повернути депозит 5 липня 2014 року з виплатою 6,5% річних. Але у зазначений строк вкладник не зміг отримати свій депозитний вклад і подав до суду. Своєю чергою державний банк подав зустрічний позов про визнання банківського договору нікчемним.

— Чому? Які аргументи наводив банк?

— «Ощадбанк» посилався на те, що депозитний договір та квитанція не відповідають затвердженим нормативам як «Ощадбанку», так і НБУ. Тобто банк переконував, що зазначений вклад він не приймав і той не обліковувався.

— Чому банк відхрестився від вкладу? Які претензії висували до документів?

— На жаль, про подробиці цієї справи, зокрема, чому саме договір та квитанція не відповідали затвердженим банком вимогам, у рішенні ВСУ не йдеться. Лише сказано — не типовий. Найімовірніше, працівники відділення цього державного банку займалися шахрайством. І, щоб не повертати гроші, — а це досить солідна сума, — державний банк дав задню. Мовляв, якщо квитанція та договір не відповідають нормативам, значить, і грошей не було. Фактично особа втратила свої кошти.

— Може, депозиту справді не було?

— У постанові ВСУ чітко написано, що «під час розгляду справи суди встановили, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір банківського вкладу», а «5 червня 2013 року ОСОБА_1 внесла кошти в сумі 22 500 євро на рахунок, відкритий у цьому ж банку». Більше того, 8 липня, 6 серпня, 4 вересня, 9 жовтня, 12 листопада та 9 грудня 2013 вона отримувала відсотки за депозитним вкладом.

— Чи будуть тепер банки оперувати цим рішенням ВСУ і за найменшої описки відмовлятимуться повертати людям вкладені кошти?

— Висновок ВСУ неприємний для всіх вкладників банку. Якщо банк зазначить, що форма депозитного договору, за якою звертається вкладник до суду, не відповідає тій формі, що затверджена банком, то він має право не повертати жодної копійки такому вкладникові. Як показує досвід, більшість квитанцій, які видаються банківськими установами, не відповідають типовим формам. Тобто до всіх квитанцій можна мати претензії. Це небачене поле для шахрайства. Бо жодних зобов’язань щодо розміщення типових форм депозитних договорів, типових форм квитанцій у відділеннях банків, ознайомлення з ними вкладників, в інструкціях Нацбанку не міститься.

— Який договір та квитанція, на думку банку та суду, вважа.ться правильно оформленими?

— Форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на депозитний рахунок підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку.

— Що порадите вкладникам?

— Перш, ніж покласти свій депозит у банк, вимагати ознайомлення із типовим договором та типовою квитанцією. Бо, навіть якщо ви й отримаєте виписку з банку, що ваш депозит там, у подальшому банк може відхреститися від неї, якщо договір чи квитанція не типові.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Суд зобов’язав олiгарха повернути державному банку частину кредиту

В Ахметова — знову проблеми. Господарський суд Києва частково задовольнив позов Ощадбанку та вирiшив стягнути з ТОВ ‘ЕСУ’ 955 млн грн заборгованостi за облiгацiями. Щоправда, на виконання цього рiшення Фемiда надала олiгарховi вiдстрочку на рiк.

Ця iсторiя тягнеться з 2013 року, коли ‘Ощадбанк’ придбав 2 млн облiгацiй ТОВ ‘ЕСУ’ (кiнцевим бенефiцiаром якого є Ринат Ахметов) на 2 млрд гривень. Одна облiгацiя коштувала тодi тисячу гривень. У березнi цього року ‘ЕСУ’ мав погасити облiгацiї на 839 тисяч гривень, однак не зробив цього, мотивуючи фiнансовою скрутою.

‘Ощадбанк’ подав на Ахметова до суду. I ось з’явилося перше рiшення в цiй справi. Через рiк ‘ЕСУ’ повинна виплатити ‘Ощадбанку’ майже мiльярд гривень заборгованостi за облiгацiями, а якщо точнiше — 955 мiльйонiв гривень. Зокрема, 802,4 млн грн — основного боргу, 29,7 млн грн — 3% рiчних та 122,7 млн грн — iнфляцiйних втрат.

Юристи ‘ЕСУ’ подавали клопотання щодо вiдстрочення виконання рiшення на п’ять рокiв, — до липня 2022-го. Суд пiшов назустрiч олiгарховi, але вiдстрочив виплату платежу лише на рiк. До речi, у червнi ‘Укрексмiбанк’ звернувся до того ж Господарського суду Києва з позовом до ТОВ ‘ЕСУ’ щодо стягнення 2,83 млрд грн.

— Чотири роки тому пiд облiгацiї ‘ЕСУ’ пан Ахметов отримав в ‘Ощадбанку’ та ‘Укрексiмбанку’ позику на 4,24 млрд гривень, — розповiдає юрист Ростислав Кравець. — Облiгацiй на 2 млрд гривень купив ‘Ощадбанк’, ‘Укрексiмбанк’ — на 2,24 млрд грн. Власне, за цi грошi олiгарх i придбав ‘Укртелеком’ за дуже заниженою цiною. Як на мене, ситуацiя абсурдна, бо стратегiчне пiдприємство було приватизоване суто за державнi кошти. Тобто пан Ахметов випустив облiгацiї, за них отримав кредит i за цей же кредит викупив у держави державне пiдприємство.

Судячи з матерiалiв справи, ‘ЕСУ’ не дотримався строкiв погашення облiгацiй, тобто пропустив сплату майже 1 млрд гривень. Тому суд ухвалив рiшення стягнути на користь ‘Ощадбанку’ з компанiї Ахметова ‘ЕСУ’ цi грошi.

— Чому Фемiда надала вiдстрочку олiгарховi? I чи можна сподiватися, що ‘Ощадбанк’ таки виб’є цей борг з Ахметова?

— Теоретично Ахметов мiг би погасити свої борги як перед ‘Ощадбанком’, так i перед ‘Укрексiмбанком’. Адже ‘Укртелеком’ — доволi потужна компанiя, має чимало нерухомостi. Перед приватизацiєю ‘Укртелеком’ придбав лiцензiю 3G-зв’язку, яка тодi коштувала 1 млрд гривень. Тобто вартiсть усiх активiв ‘Укртелекому’ набагато вища, нiж сума позики. Але, мабуть, вони теж перебувають у заставi.

Та Ахметов грає за своїми правилами. Як i Коломойський, вiн не любить вiддавати борги. Думаю, так буде й тепер. Ахметов не погасить нi цей мiльярд, нi три iншi. Усi олiгархи успiшно кредитувалися й кредитуються за рахунок державних грошей та звикли перекладати все на плечi платникiв податкiв.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры