Архив метки: депозитами

Украинцам не смогут запретить меняться кредитами и депозитами

Верховный суд выдал решающее заключение в пользу взаимозачетов.

Фонду гарантирования вкладов физлиц и банкам станет сложнее отказывать во взаимозачетах клиентам финучреждений. Большая палата Верховного суда, рассматривая дело №904/9713/17, их официально разрешила. Это произошло после череды отказов и запретов ФГВФЛ, потому особенно важно.

Теперь официально разрешено менять кредит в проблемном банке на депозит в нем же.

«Обмен кредитных долгов на депозиты долгое время был под тотальным запретом Фонда гарантирования, и у людей возникала масса проблем. Часто совсем нелепых: ФГВФЛ требовал оплату по кредиту, но если происходил взаимозачет, то отказывался платить по депозиту. То есть работал однобоко, и только в своих интересах. Но теперь БП-ВС положил этому конец. Он сказал, что менять кредиты на депозиты — можно и нужно, если речь идет о случаях, когда депозит является залогом по кредиту. Нельзя и требовать кредит, и не отдавать депозит одновременно. Нельзя злоупотреблять правами», — отметил UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

В своих выводах Верховный суд отталкивался от Гражданского кодекса.

«В соответствии с предписаниями статьи 572 ГК Украины в силу залога кредитор (залогодержатель) имеет право в случае неисполнения должником (залогодателем) обязательства, обеспеченного залогом, получить удовлетворение за счет заложенного имущества преимущественно перед другими кредиторами этого должника, если иное не установлено законом (право залога)», — говорится в заключении БП-ВС.

Юристы говорят, что кредиты с залогами в виде депозитов — достаточно распространенная история.

«Было много историй, когда свои депозиты в залог по кредитам оставляли родственники и друзья. А было — когда вклады на счетах закладывали предприятия за полученные кредиты. Причем, сумма залога была даже больше суммы кредита. В итоге же ФГВФЛ отказывался от взаимозачета, депозит не возвращал. Требовал от заемщиков все выплатить даже при наличии залога в виде депозита. Теперь людям будет проще доказать свою правоту», — объяснил Кравец.

Елена Лысенко, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Плакали ваші долари: чи потрібно скасовувати гарантії за валютними депозитами

Держава повинна гарантувати і підтримувати, в першу чергу, національну валюту, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. Тому потрібно відмінити відшкодування за валютними вкладами. Але для цього необхідно внести зміни до законодавства.

Gazeta.ua запитала в експертів про наслідки позбавлення гарантій валютних вкладів та яких змін потребує робота самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Олександр Сєдих, 32 роки, фінансовий директор «Простобанк консалтинг»:

Восени курс почне знову зростати. Тому треба зменшувати попит на долар, зокрема зі сторони населення. Крім цього, значення має низький рівень резервів Фонду гарантування вкладів у порівнянні до зобов’язань банків України. Відмова від відшкодування по валюті покращить фінансову ситуацію у Фонді. Однак, на мою думку, цей сценарій може призвести до негативних тенденцій. Адже населення навряд чи перестане купувати валюту. Просто менше зберігатимуть її у банках, а більше -«під матрацом». Таким чином, валюта випадатиме з банківської системи України і менше працюватиме на економіку.

Сьогодні сума гарантування вкладів складає 200 тисяч гривень. Її треба збільшити в 1,5-2 рази. Щоправда не впевнений, що у Фонду достатньо резервів для такого зростання.

Якщо гарантії по валютних вкладах відмінять, люди почнуть забирати вклади з банків

Олексій Лупоносов, 38 років, фінансовий експерт:

Якщо гарантії по валютних вкладах відмінять, люди почнуть забирати вклади з банків. Водночас зараз і так не багато депозитів. Адже виходячи з курсу національної валюти, сума у 200 тисяч гривень, яку гарантує Фонд, замала. У Європі гарантують від $ 200 до $ 500 тисяч. Зараз всі говорять про захист інвесторів. Справжні ж інвестори — це вкладники. А не банки, які у борг дають не власні кошти, а гроші людей, що залучили раніше. Тому збільшення гарантій, збільшить кількість грошей, які прийдуть в економіку у вигляді депозитів.

Крім того, Фонд гарантування вкладів формувався як страхова компанія, яка може витримати банкрутство максимум 5 банків. Зараз бачимо, що можуть банкрутувати 80-90 банків. Принцип такої страхової поруки не відповідає дійсності. Фонд потрібно закривати і змінювати розуміння того, як його наповнювати. Це можна зробити за рахунок податку на депозити. Щоб була якась страхова сума, яку кожен відраховував би у новий фонд гарантування.

Ростислав Кравець, 44 роки, адвокат:

Якщо поглянути на портфель українських банків, то там переважають валютні вклади. Лише у голови Нацбанку практично 90 відсотків заощаджень знаходиться у валюті. Водночас на Фонд гарантування вкладів покладені обов’язки підвищення довіри громадян до банківської системи. У діях же пана Ворушиліна я вбачаю не лише непрофесіоналізм, а й навмисні дії, які підривають стабільність та економічну безпеку України. Без гарантій, люди відмовляться від депозитів. Крім того, за словами заступниці голови Фонду, вартість активів, які були передані Фонду, складає 500 мільярдів гривень. Фактично їх продали з дисконтом 87 відсотків. Заборгованість Фонду гарантування перед міністерством фінансів і Нацбанком — 72 мільярди гривень. Крім того, до 2031 року Фонд має сплатити 85 мільярдів гривень відсотків за кредитами, які отримав від мінфіну та НБУ. Очевидно, що Фонд гарантування вкладів — банкрут. Щоб зняти із себе відповідальність і призвести до ще більшої кризи в банківській системі, його керівництво виголошує подібні заяви.

Якщо у Білорусі банк отримує рефінансування від Національного банку, то його акціонерам забороняють виїжджати за кордон. Щоб ті не могли втекти з країни і уникнути відповідальності

В Україні потрібно ввести 100 відсоткове гарантування як гривневих, так і валютних вкладів. Це дозволить залучити більше коштів від населення. Крім того, необхідно припинити постійні позики у Міжнародного валютного фонду. Ввести більш жорстку відповідальність для акціонерів банку, чиновників Нацбанку, Фонду гарантування. Адже 90 відсотків банків, яких віднесли до категорії неплатоспроможних за останні 4 роки, фактично такими були з 2009 року. Тобто Нацбанк безпосередньо їм давав кошти, які в подальшому виводили за кордон. Це призвело до різкої девальвації і підриву економічної ситуації в Україні. Якщо у Білорусі банк отримує рефінансування від Національного банку, то його акціонерам забороняють виїжджати за кордон. Щоб ті не могли втекти з країни і уникнути відповідальності.

Олексій Кущ, 43 роки, фінансовий експерт:

Якщо розглядати ситуацію за стабільної фінансової системи, то ідея позбавити валютних вкладників гарантій заслуговує на увагу. Умовно кажучи у 2005-2006-му чи 2010-2012 роках це можна було робити. Сьогодні подібні ідеї свідчать, що держава немає належних ресурсів, щоб гарантувати валютні вклади у випадку паніки на фінансовому ринку. Зараз у банках знаходиться близько $ 8 мільярдів депозитів. Половина — у державних банках. Якщо почнеться криза, держава не зможе надрукувати стільки грошей, щоб виплатити людям еквівалент у гривнях.

Держава немає належних ресурсів, щоб гарантувати валютні вклади у випадку паніки на фінансовому ринку

Сьогодні Фонд гарантування обіцяє абсолютно мізерну суму відшкодування — 200 тисяч гривень. Враховуючи інфляцію та девальвацію гривні, її необхідно підвищити до 500-600 тисяч гривень. Це можна зробити, якщо матимемо ринкову деконцентровану банківську систему. Вона працювала під час кризи 2014-2016 років, коли збанкрутіли близько 100 банків. Тоді за кожним рахувалися виплати, а Фонд гарантування встановлював певні графіки. Зараз маємо іншу ситуацію. Близько 60 відсотків депозитів сконцентровано у трьох державних банках. Так, криза 2008 року була амортизована банками з іноземним капіталом. Криза 2014-2016 років — банками з українським капіталом. Наступна торкнеться державних банків. Декілька років тому пропонував, щоб Нацбанк половину свого прибутку направляв у Фонд гарантування вкладів. Зараз цей прибуток надходить у дохідну частину держбюджету. Далі не можемо прослідкувати ефективність його використання. Кожного року ця сума дорівнює близько 20 мільярдів гривень. За три-чотири роки мали б 60-80 мільярдів гривень. За рахунок цих грошей підняти гарантовану суму вкладів навіть до 1 мільйона гривень.

Олександр Охріменко, 54 роки, президент Українського аналітичного центру:

Якщо в Україні відмінять гарантії за валютними вкладами, то однозначно отримаємо відтік валютних депозитів. З точки зору теорії, це зробити можна. Але тоді в банків може виникнути проблема з валютою. Це небезпечно. Крім того, бажано, щоб Фонд гарантував 500 тисяч гривень. Однак він не витягне цю суму. Тому гарантії потрібно піднімати поступово. Спочатку хоча б до 300 тисяч гривень.

Гарантії потрібно піднімати поступово. Спочатку хоча б до 300 тисяч гривень

Борис Кушнірук, 52 роки, економічний експерт:

При рівних правилах до страхування депозитів у гривні та доларах ми фактично стимулюємо суспільство тримати власні кошти в іноземній валюті. Держава має бути зацікавлена, щоб громадяни і бізнес не мали звички зберігати гроші у валюті. Більш того, якщо згадати кризу 2008 року, то одна із ключових причин — гривневі депозити були значно дорожчі. Люди брали валютні кредити. Обвал курсу автоматично підрізав можливість повернення кредитів. Взагалі я прихильник політики низьких відсоткових ставок. Населення не повинно сприймати депозити, як джерело доходів. Банки — лише місце зберігання грошей. Ставки мають бути не більше 4-5 відсотків річних. При цьому валютні депозити не в один день, але з перехідним періодом, потрібно позбавляти гарантій. Щоб взагалі зменшити їх кількість.

Майже 90 тис. українців у банках на депозитах сумарно зберігають 161,833 млрд грн. Депозити на суму понад 500 тис. грн мають 89,8 тис. українців. Загальна сума їх заощаджень складає 161,8 млрд грн. У середньому це 1,8 млн грн на особу. Найбільше, 23,4 млн вкладників з депозитами 10-100 тис. грн. Це 58% від усіх вкладників. Щоправда на депозитах вони тримають менше, ніж заможні українці — 100 млрд грн проти 161,8 млрд грн.

Автор: Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Украинцы побежали за своими депозитами

Временную администрацию на днях ввели в два крупных банка, большинство остальных отдают деньги с задержками или вовсе отказывают

Банковскую систему накрывает новая волна недоверия — украинцы побежали забирать свои вклады. Первый мощный удар нанесло заявление председателя НБУ Валерии Гонтаревой о планах запретить людям досрочное снятие вкладов, а второй — то, что назвали неплатежеспособными VAB Банк и CityCommerceBank. Фонд гарантирования вкладов уже ввел временные администрации в оба финучреждения. В VAB Банк вкладов населения на 1 октября 2014 г. было на 10,4 млрд грн, а в CityCommerceBank — на 2,2 млрд грн.

«Минувшая неделя была очень непростой, растревоженные вкладчики обрывали телефоны call-центров — переживали, что им не выдадут по первому требованию их деньги. Приходилось убеждать людей, что они получат свои деньги. Ситуация очень непростая, люди очень встревожены», — рассказал «Вестям» председатель правления банка «Хрещатик» Дмитрий Гриджук.

Финансисты уже открыто говорят о том, что своевременно вклады людям выдают далеко не все банки. Многие это делают с задержками, а многие — и вовсе не рассчитываются с вкладчиками. Банкиры, не стесняясь, говорят, что у них просто нет средств и что выплатят задолженности, если акционер или Нацбанк «подкинет денег». Потому новости о введении временных администраций не просто будоражат общество, а сеют настоящую панику среди населения.

«Такие новости провоцируют новую волну недоверия к банковской системе в целом, и от них страдают не только клиенты проблемных финучреждений, но банки в целом. Они сегодня находятся в зоне риска — это факт. У многих проблемы с ликвидностью, и, по разным прогнозам, в ближайший год нас ждет банкротство еще где-то 50 банков. В такой ситуации нам будет очень непросто работать с населением: люди не понимают, кто попадет в число проблемных, а кто — нет. Потому и боятся нести деньги в финучреждения. У банков остается два реальных источника ликвидности — это вливания акционеров в капитал и рефинансирование Нацбанка», — отметил в разговоре с «Вестями» первый зампредправления Проминвестбанка Вячеслав Юткин.

Непроблемные банки успокаивают вкладчиков привычными методами. Во-первых, перечисляя депозитный вклад на текущий счет (сохраняя высокую ставку) и показывая таким образом, что человек сможет воспользоваться деньгами в любой момент и снять их в банкомате. Во-вторых, даже досрочно выдают деньги со счета без штрафных санкций (со всеми процентами) и в случае возращения средств в банк в течение 10–14 дней обещают насчитать доход даже за эти две недели — как будто деньги и не снимали.

Но так себя ведут только нормально работающие банки, доказывающие, что у них все в порядке. Проблемные, конечно, ничего не платят. Хотя акционеры и уверяют, что спасти их еще можно. Например, владелец VAB Банка (а также банка «Финансовая инициатива») Олег Бахматюк заверил «Вести», что продолжает переговоры с Фондом гарантирования и Нацбанком, надеясь спасти финансовое учреждение.

«Насколько мне известно, Минфин поддерживал вариант с национализацией VAB Банка, где еще можно исправить положение, в отличие от Нацбанка, на который, по-видимому, давит МВФ. Решение еще может быть изменено в пользу полной национализации», — сказал он нам.

Пока ведутся переговоры с владельцем проблемного банка, власти спешно наполняют Фонд гарантирования вкладов, который ждут масштабные выплаты в самое ближайшее время.

«Как только в банк вводится временная администрация, Фонд должен начинать выплаты вкладчикам, срок депозитов которых уже настал (все остальные ждут, пока им назначат дату, с которой стартуют выплаты). Об этом говорится в действующем законе о системе гарантирования вкладов, хотя Фонд сплошь и рядом его нарушает — не платит пострадавшим. Можно, конечно, судиться, ведь налицо нарушение закона, однако люди редко на это идут, потому что суды длятся дольше тех трех месяцев, которые в банке работает временная администрация», — объяснил «Вестям» старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

В пятницу Минфин пообещал вскорости перечислить в Фонд гарантирования вкладов 7,5 млрд. грн. из 10,1 млрд. грн, обещанных ему еще летом. И в теории из этих денег могут начаться первые выплаты (по вкладам, сроки которых истекли) VAB Банка и CityCommerceBank. Но если сопоставить цифры, то ситуация выглядит удручающе: после новых минфиновских вливаний активы Фонда должны достигнуть 18,4 млрд. грн. Из этой суммы нужно будет выдать 12,6 млрд. грн. только клиентам VAB Банка и CityCommerceBank. А еще продолжать выплаты по 26 других проблемным банкам, в которые временные администрации были введены с начала 2014 г. И надеется, что в группу неплатежеспособных до конца этого года больше никто не попадет. Рынок рассчитывает, что Нацбанк будет без администраций решать проблемы, которые сейчас возникают в регионах, где наклевываются новые банкротства (тревожные сигналы — в виде очередей негодующих вкладчиков — сейчас поступают из Одессы).

«Если Нацбанк будет активно наращивать активы Фонда гарантирования за счет эмиссии гривни, то это может подстегивать рост инфляции», — сказал «Вестям» главный финансовый аналитик РА «Эксперт-рейтинг» Виталий Шапран.

БАНКОМАТЫ БУДУТ ПУСТЫМИ

Вкладчикам сейчас будет особенно непросто. Особенно в этот понедельник. Из-за того, что в минувшую пятницу начались выплаты авансов, многие банкоматы 24 ноября могут оказаться без наличности. «Но людям не стоит сразу сходить с ума и паниковать. Перед выходными банки наполнили банкоматы, но из-за того, что с зарплатных карт происходят крупные снятия наличности, наличность быстро изымалась из аппаратов. С утра финучреждения снова начнут наполнять банкоматы гривной, и к обеду деньги можно будет нормально снимать», — объяснил «Вестям» ситуацию председатель правления Украинского процессингового центра (обслуживает банкоматные сети более 40 банков) Антон Романчук.

КАК ВЕРНУТЬ ДЕНЬГИ ИЗ БАНКА

Если в банк еще не введена временная администрация, разбейте крупный депозит (свыше 200 тыс. грн, выплачиваемых Фондом гарантирования вкладов): подпишите договор о переуступке части вклада родственнику или другому доверенному лицу, чтобы каждое вложение не превышало пресловутые 200 тыс. грн.

Попытайтесь перечислить свой вклад в другой банк по безналу (только, если туда не ввели временную администрацию). «Это не всегда помогает, но попробовать стоит», — сказал «Вестям» Ростислав Кравец. Правда, нужно быть готовым, что за это потребуют комиссию. «Некоторые банки взимают до 20% от суммы», — рассказал нам Дмитрий Гриджук.

Если в вашем банке уже работает временная администрация, то попытайтесь найти заемщиков вашего банка. После чего обменять ваш депозит на кредит. «Но такие сделки нужно согласовывать с временным администратором и совершать при юридической поддержке, иначе можно оказаться жертвой обмана», — сказал советник предправления Евробанка Василий Невмержицкий.

Елена Лысенко, Денис Вергу, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры