Архив метки: действий

Украинским бойцам объяснили, как получить статус участника боевых действий и льготы

Верховный суд постановил, что не нужно сразу бежать в районные суды.

Украинским военным не нужно бегать по судам, чтобы получить статус участников боевых действий. Изначально люди должны обращаться в свои военные части либо специальные комиссии при Минобороны либо Генштабе. Только если им там не помогут и дадут официальный отказ в предоставлении статуса, только тогда можно обращаться в суд и отстаивать свои права.

Такую правовую позицию выдала Большая палата Верховного суда в ходе рассмотрения дела №233/2929/17. Оно касалось добровольца, который с 24 августа по 1 ноября 2014 года участвовал в АТО в составе 34 батальона «Кировоград» на блокпосте №3, размещенном в г. Торецке (Дзержинском) Донецкой области возле шахты «Южная» на первый линии обороны.

«Это очень распространенное явление — добровольцы сразу идут в районные суды, приносят доказательства своей службы, приводят свидетелей/сослуживцев, чтобы получить статус участника боевых действий в судах. Районные суды принимают решения в их пользу. Однако в данной ситуации была кассация Минобороны, и решение было оспорено. Потому и появилось постановление БП-ВС с четким разъяснением. Сначала спецкомиссия при Минобороны, и только если она откажет — суд», — объяснил UBR.ua ситуацию старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Статус участника боевых действий нужен для получения соответствующей пенсии и льгот.

«У добровольцев часто возникают проблемы с получением нужного статуса, ведь их не призывали официально. Так что приходится много мотаться по инстанциям, что, конечно же, унизительно для людей, которые защищали родину и проливали кровь. В тоже время хватает и беспринципных личностей, которые не нюхали пороху, и за взятки получают статус участника боевых действий, чтобы льготы получать. Ситуация сложная», — резюмировал Кравец.

Елена Лысенко, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Банк «Михайловский» пострадал от незаконных действий Нацбанка и ФГВФЛ — юрист

Судебное решение о незаконной ликвидации банка «Михайловский» свидетельствует о том, что Нацбанк и Фонд гарантирования вкладов физлиц незаконно присвоил себе активы и деньги банка. Об этом в комментарии УНН сообщил юрист Ростислав Кравец.

«Учитывая то, что на сегодняшний день фактически доказана незаконность временной администрации, средства, которые были присвоены Фондом гарантирования вкладов и Нацбанком, должны быть возвращены в банк «Михайловский». Я считаю, что все должно быть возмещено за счет тех лиц, принимали решение о введении временной администрации в банк,» — пояснил он.

Кроме возвращения активов, должен быть возмещен материальный и моральный ущерб экс-руководителям банка, убежден Р.Кравець.

«В связи с тем, что действия НБУ признаны незаконными, то в таком ракурсе можно рассматривать вопрос о незаконности обвинений в отношении господина Дорошенко (экс-руководитель банка — ред). Из этого следует, что формально все действия в банке происходили в рамках действующего законодательства и никаких нарушений не было. Как и не было тех нарушений, которые привели к неплатежеспособности банка, и которые забрасываются господину Дорошенко,» — пояснил он. Более того, по словам юриста, действующее законодательство Украины предусматривает уголовную ответственность за незаконное задержание лиц.

«В Украине ответственность за незаконное задержание предусмотрена Уголовным кодексом. И господин Дорошенко в дальнейшем может подать соответствующий иск о возмещении ему морального и материального ущерба», — рассказал Р.Кравець. Вместе с тем он отметил, что незаконно ликвидированным банкам крайне трудно восстановиться после незаконных действий Нацбанка.

«Тем банкам, которые признавались незаконно ликвидированными, будет крайне сложно восстановить свою деятельность. Ведь практически все средства были изъяты Фондом и НБУ. Поэтому, шансов на возобновление работы банка фактически нет», — добавил он. Напомним, сегодня известно о 13 финансовых учреждений, которые доказали в суде незаконность ликвидации. Это банк «Союз», «Премиум», «Капитал», «Укринбанк», «Киевская Русь», «Восточно-промышленный банк», «КГС-банк», «ТК Кредит», «Велес», «Радикал банк», «Финансовая инициатива», «Крещатик» и «Михайловский».

В судебном решении о незаконной ликвидации банка «Михайловский» говорится о том, что он был ликвидирован Нацбанком необоснованно и незаконно. По мнению адвокатов, решение суда о незаконной ликвидации банка «Михайловский» кардинально меняет вектор уголовного расследования по факту доведения банка до банкротства, снимая обвинения с бывшего руководителя Игоря Дорошенко и предвидя привлечения к ответственности сотрудников Фонда гарантирования вкладов физлиц и Нацбанка.

Как сообщал УНН, в июне Генеральная прокуратура Украины задержала на взятке 5 млн дол. сотрудницу Фонда гарантирования вкладов физлиц — ликвидатора «АктаБанк».

Эти деньги она требовала от бывшего руководства банка за несоздание искусственных проблем, в частности, «непринятие мер по признанию в судебном порядке ничтожными сделок, заключенных в 2014 году указанным банком с заемщиками и вкладчиками, а также невмешательства ликвидаторов и других лиц Фонда в беспрепятственное погашение банковским учреждением обязательств перед кредиторами и не осуществление реализации высоколиквидных активов указанной банковского учреждения на аукционах по заниженным ценам».

Если взятка не будет оплачен, сотрудница Фонда гарантирования вкладов обещала создать искусственные проблемы для клиентов банка, которые в свою очередь повредят деловой репутации бывшего председателя правления «АктаБанк». Также напомним, ликвидаторы банка «Михайловский» Александр Волков задекларировали 1 млн дол. наличности, а Ю.Ирклиенко 2 млн грн дохода и новую квартиру в Одессе.

Источник: УНН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

После проверки: о шансах признания неправомерными действий налоговой

Юрист рассказывает о возможности признания неправомерными действий налоговой инспекции на примере ситуации с нефтетрейдерами

Останнім часом за захистом порушеного права до юристів все частіше звертаються господарюючи суб’єкти під час проведення перевірок з боку контролюючих органів, зокрема, оскарження незаконних та необґрунтованих дій податкових органів під час проведення позапланових перевірок платників податків. При проведенні позапланових невиїзних перевірок податковим органом ігноруються положення ст.ст.73,78,79 Податкового кодексу України, без наданих законом повноважень виносяться безпідставні, необґрунтовані рішення, які в свою чергу, спричиняють негативні наслідки — порушення прав та законних інтересів платників податків та їх контрагентів, що є причиною звернення останніх до суду з адміністративними позовами.

Все частіше, зловживаючи своїм положенням, податкові органи складають акти про виявлення порушень податкового законодавства у вигляді завищення податкового кредиту, проведення транзитних фінансових потоків, відсутність реального факту здійснення господарської діяльності, «штучного» формування податкового кредиту. Такі акти дедалі частіше ґрунтуються на припущеннях, складаються формально, без перевірки та співставлення даних, аналізу первинної документації, що надається підприємством, ігноруючи вимоги законодавства та за межами правового поля.

Більше того, всупереч вимог законодавства, такі незаконні висновки акту перевірки податкові органи використовують для внесення змін до податкової звітності підприємств в діючих електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту (Податковий блок Аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань) в розрізі контрагентів, без винесення податкових повідомлень-рішень.

Як приклад можна навести протиправні рішення контролюючих органів по здійсненню операцій щодо придбання та подальшої реалізації нафтопродуктів в Україні компаніями, що мають відношення до групи ВЕТЕК.

За ланцюгом постачальників нафтопродуктів податковими інспекціями на підставі внутрішніх службових записок з підприємств знімається податковий кредит та зменшуються суми витрат, що збільшує їх податкове навантаження. По суті, такі підприємства змушені платити податки двічі.

«Ви відправляєте залізницею пусті цистерни» — така відповідь для постачальників від податківців не новина. Будь-які докази, повний пакет первинної документації до уваги не приймається, доходить до «смішних» ситуацій: автозаправні станції (АЗС) як кінцеві отримувачі пального і, відповідно, його реалізатори не взмозі довести податковому органу, що вони розливають до авто бензин, а не повітря. Розрахункові чеки підприємства, резервуари з наявним бензином для податківців не є достатнім і належним доказом.

У висновку податковий орган зазначає, що підприємством не доведено реальності здійснення ним правочинів по придбанню пального, і діяльність платника податку начебто спрямована на набуття податкової вигоди для третіх осіб та прикриття їх незаконної діяльності. При цьому, в одному із випадків сама податкова інспекція району є покупцем пального у підприємства.

Наведені ситуації були б кумедними, як би не було так сумно від їх наслідків.

Від протиправних дій податкових органів страждає підприємство і його партнери, оскільки все більше значення для забезпечення стійких конкурентних переваг на ринку товарів та послуг мають позитивна ділова репутація, інтелектуальний капітал фірми. Позитивна ділова репутація є необхідною складовою у відносинах з партнерами, інвесторами, дозволяє збільшувати дохід, підсилює позиції компаній при виході на нові ринки.

Тому дії податкового органу щодо безпідставного віднесення підприємства до «ризикового» або коригування показників податкової звітності шляхом внесення недостовірних даних наносять йому шкоду.

Крім цього, підприємства змушені витрачати зусилля та час на доведення в судовому порядку правомірності здійснення ними господарської діяльності, та змушувати податкову інспекцію через суд вилучати з баз даних недостовірну інформацію.

Останнім часом адміністративні суди все частіше приймають сторону підприємства при розгляді спорів про неправомірність дій та перевищення повноважень службовими особами податкового органу під час проведення позапланових документальних перевірок та коригувань у податковій звітності.

В справах, де приймали участь юристи нашої компанії, судами у своїх рішеннях було зокрема зазначено, що «…оскільки висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності позивача, відповідач зобов’язаний вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту перевірки». (Постанова КААС від 05.11.2014 по справі № 826/9807/14).

Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що підприємства, звертаючись за захистом порушених прав до суду, мають шанс отримати позитивний досвід у справах про оскарження незаконних дій контролюючих органів.

Світлана Савченко,
керівник податкового напрямку Адвокатської компанії «Кравець і партнери» для Юрлиги

Адвокатская компания Кравец и Партнеры