Архив метки: від

Відсторонення від правосуддя як спосіб боротьби з неугодними

Антуан де Сент-Екзюпері колись писав, що руйнуючи щоразу фундамент, новий храм ніколи не збудувати, хоч це було сказано більше півсотні років тому, однак є вкрай актуальним нині і не в сфері будівництва храму, а у сфері будівництва судоустрою.

Судовою реформою 2016 року було змінено систему судоустрою, ліквідовані «старі» суди та утворено «нові».

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII,   п. 7 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачають, що з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України  вже майже три роки перебувають в процедурі ліквідації, яка найбільш пагубно впливає на суддів, адже питання їх подальшого працевлаштування та забезпечення   умов для здійснення правосуддя не були вирішені ні законом, ні будь-яким органом державної влади, який має відношення до судоустрою.

Частина суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суд уУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України так і не були переведені з цих ліквідованих судів, а інша частина  була переведена в інші суди, які теж ліквідовані. Тобто з одного ліквідованого суду переведені в інший ліквідований суд. Судді з багаторічним досвідом та професійніми навиками  відсторонені від здійснення правосуддя без  провини, оскільки працевлаштовані в судах, які припинили здійснювати правосуддя.

Відповідно до п. 31 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя розпуск суду не повинен впливати на суддів, які працюють у ньому. У такому випадку судді обов’язково повинні бути переведені до інших судів того ж самого рівня.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Серед визначених законодавством засобів забезпечення гарантій незалежності судді є здійснення суддею правосуддя відповідно до ст. 126 Конституції України.

Випадки, коли суддя не здійснює правосуддя, визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Такі випадки поділяються на дві категорії та пов’язані з дією самого судді – поведінкою або кримінальною відповідальністю (Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018). В той же час, жоден з визначених законом випадків відсторонення від здійснення правосуддя не стосується суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які тим не менше по факту відсторонені від здійснення правосуддя вже майже три роки.

Дана ситуація небезпечна як для  суддів так і для  суспільства в цілому. На наш погляд, маємо ситуацію «викривленого дзеркала» :з одного боку –   дефіцит суддів у судах, а з іншого – сотні суддів, які мають повноваження, досвід, професійні знання,     усунені від здійснення правосуддя. Адже аналогічна ситуації  зі суддями ВСУ, ВГСУ, ВАСУ  існує і в інших судах, які були ліквідовані Указами Президента України в 2017 році. Такий стан справ може свідчити про ймовірне умисне створення «проблем» діяльності судів у країні з метою загострення соціального невдоволення на тлі поширення негативного ставлення до суддів.

Наслідки від ігнорування цієї проблеми: (1) той же дефіцит суддів, що здійснюють правосуддя, що в свою чергу спричиняє порушення розумних строків; (2) штучне відсторонення від здійснення правосуддя суддів, які наділені відповідними повноваженнями, що є втручанням як в суддівські гарантії, так і в право людини на розвиток професійної сфери життя; (3) наражає на ризик отримання рішень міжнародних інстанцій про відшкодування державою шкоди, завданої штучним втручанням в права людини; (4) навантаження на бюджет країни щодо необхідності утримання суддів, які штучно відсторонені від роботи; (5) загострення соціального конфлікту як у суддів, так і в громадян, які не отримують належного розгляду в розумні строки.

Спосіб вирішення в той же час теж не може залишатися ручним, для цього на законодавчому рівні мають бути визначені правила здійснення переведення суддів до інших судів, з урахуванням того, що пониження інстанції – це вид дисциплінарної відповідальності, зміна територіального розташування суду – породить додаткові витрати на соціальне утримання та може вплинути на зменшення винагороди (мається на увазі переведення з міста мільйонника). Варто не забувати про те, що з порушення права не виникає і нехтування правами суддів лише примножує беззаконня.

Анна Мартиненко,  адвокат АО «Кравець і Партнери»,

Ростислав Кравець, голова та адвокат АО «Кравець і Партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Що робити, якщо на вулиці забирають до військкомату: лікнеп від адвоката

В Україні завершується весняно-літній призов (1 квітня – 30 червня) і військові комісаріати намагаються залучити максимальну кількість юнаків до служби в армії.

Українці зазначають, що часто молодих людей зупиняють на вулиці, перевіряють документи під приводом з’ясувати, чи ухиляються вони від служби. Далі юнака можуть відвезти до військкомату, а там – медкомісія і зовсім неочікуваний від’їзд на службу.

Представники командування Сухопутних військ Збройних Сил України кажуть, що співробітники військового комісаріату та Національна поліція України мають право зупиняти чоловіків на вулиці (у транспорті, громадських місцях тощо) та перевіряти їхні документи на предмет ухилення від служби в армії.

З цього приводу маємо роз’яснення від правозахисника. Адвокат Ростислав Кравець у відео-зверненні в YouTube підкреслює, що зупиняти людей на вулиці, перевіряти їхні документи на предмет ухилення від служби та змушувати  проїхати до військкомату не мають права ані Нацполіція, ані військкомати. Інакше їхні дії можна тлумачити як перевищення службових повноважень.

Що робити українцеві, якщо на вулиці його зупинили представники військкомату

Юнак має право не слідувати проханням, вимогам та вказівкам представників військкомату. Тож, йому варто просто піти геть, не створюючи конфлікту.

Якщо зупинили військові та поліціянти

Юнакові необхідно одразу прямо запитати про причину такої зупинки. Якщо люди у формі казатимуть, мовляв, розшукуємо підозрюваного у вчиненні злочинів, варто запитати – яких саме злочинів та кого конкретно розшукуєте (ім’я, прізвище, вік, прикмети тощо).

Пам’ятайте, що поліція може спеціально спровокувати ситуацію, коли необхідно перевірити ваші документи. Якщо поліціянти стверджують, що ви за орієнтуванням скидаєтеся на розшукуваного крадія, що поцупив телефон, гроші або сумку, називають його прикмети (та / або ім’я), вам варто пред’явити документи. Після того, як ваша особа підтверджена документом, вас повинні відпустити (за умови, якщо ви – не крадій, якого розшукують).

До того ж, якщо поліція точно знає ім’я та прізвище розшукуваного, і ви аж ніяк не є цією особою, то забирати вас до відділку та “з’ясовувати особу” правоохоронці не мають права.

Якщо у вас немає документів, що посвідчують особу, вас мають право затримати на довше, ніж на 72 години до встановлення особи. Дзвоніть родичам – як тільки вони привезуть ваші документи (паспорт, права, студентський квиток), вас зобов’язані відпустити.

Найважливіше! Той, хто ухиляється від служби, – це людина, яка пройшла медкомісію та визнана придатною для служби, але не прийшла за повісткою військкомату на призовний пункт. Тож, якщо ви не отримували повістки, вас не можна просто так зупинити на вулиці та забрати до військкомату (навіть на “перевірку”).

Якщо все ж везуть до відділку

Не конфліктуючи, намагайтесь з’ясувати, чому вас затримали та попросіть надати вам адвоката. Правозахисник надається відповідно до законодавства, безкоштовно, з самого початку затримання. Якщо адвоката вам не надають, телефонуйте родичам / знайомим, котрі допоможуть з правозахисником. У відділку не надавайте жодної інформації, доки не поговорите з адвокатом.

Якщо вдасться, телефонуйте “102” та залишайте повідомлення про незаконне затримання. До того ж, поліція зобов’язана одразу повідомити ваших близьких про ваше затримання.

Якщо везуть до військкомату

Якщо поліціянти не відступають і змушують їхати  до військкомату, аби перевірити, чи не ухиляєтеся ви від служби, варто відповідати щось на кшталт: “Покажіть підтвердження того, що я ухиляюся від служби або назвіть прізвище людини, яку ви розшукуєте з цього приводу”. Якщо вам не називають прізвища розшукуваного, сміливо йдіть у справах.

Ростислав Кравець також зазначає, що поліціянти зобов’язані розшукувати лише осіб з конкретними прикметами та іменами. Правоохоронці не можуть шукати у загальному сенсі усіх, хто ухиляється від служби в армії. Проте, якщо ви все ж опинилися у військкоматі, у жодному разі не роздягайтеся (аби пройти медкомісію), не віддавайте своїх документів та не підписуйте жодних паперів. Вимагайте безкоштовного державного адвоката.

LegalHub.Online

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Що чекати від Володимира Зеленського?

Що чекати від Володимира Зеленського? Перша Шпальта від 26 квітня 2019 року.

✔️ Тарифи, банки, зарплати

Команда Володимира Зеленського розповідає, що чекає кожного з нас: Олександр Данилюк, екс-міністр фінансів; Андрій Герус, глава Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг, радник з енергетики; Вікторія Страхова, радник з фінансів.

✔️ Пусте місце

Глава Приватбанку Пітер Крумханзл пояснює, що буде з вашими грошима якщо олігарх Ігор Коломойський переможе в судах

✔️ Без штанів

Новий Закон про банкрутство не залишає шансів для позичальників. Розказують Валерій Шульга, підприємець; Руслан Чорний, шеф-редактор порталу «Фінансовий клуб»; Ростислав Кравець, старший партнер Адвокатської  компанії «Кравець і партнери».

✔️ Бар у “Сухому залишку”

Найабсурдніші ділові новини тижня.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Виконавча служба вимагає від Наливайченка спростувати брехливу інформацію

Шевченківська виконавча служба 12 лютого відкрила виконавче провадження відносно кандидата в Президенти Валентина Наливайченка, Студії «1+1», ТСН та «112.ua» щодо надання йому можливості спростувати свої неправдиві висловлювання.

Про це на своїй сторінці повідомив адвокат Ростислав Кравець на своїй сторінці у Facebook.

Мова йде про виконання рішення Шевченківського районного суду, який зобов’язав Студію «1+1» та ТСН, а також «112 Україна» за рахунок Валентина Наливайченка протягом місяця спростувати недостовірну інформацію, що стосується Даниленка А.В., поширену ним 15.06.2015 р. у публічному виступі, який транслювався в новинах ТСН на «1+1» та «112 Україна».

Кандидат в Президенти та названі телеканали повинні спростувати наступну інформацію, озвучену Наливайченком: «Заступник Генерального прокурора, який у жовтні «кришував» і фактично сприяв злочинній діяльності, є фігурантом цього кримінального провадження. Я називаю це прізвище, цей громадянин України, 1963 року, його прізвище Даниленко А.В.».

Також суд визнав неправдивою наступну заяву Наливайченка: «Есть материалы о коррумпированной схеме, которая только в течение 2014-2015 годов нанесла ущерб государственному бюджету на более чем миллиард гривен. В этой схеме задействованы бывший министр Ставицкий и в то время заместитель генерального прокурора Даниленко, который останавливал в октябре 2014 года правоохранительные органы, в частности МВД».

Оскільки Наливайченко не спростував сказану ним неправдиву інформацію, виконавча служба відкрила відповідне провадження.

Адвокат Кравець в той же час додав, що тепер скаржник зіткнувся з черговим новим-старим ноу-хау виконавців. «Незважаючи на те, що особа яка має спростувати неправдиву інформацію (Наливайченко – ред.) знаходиться в Києві, обидва телеканали (1+1 та 112 – ред.) також знаходяться в Києві, стягувач (Даниленко – ред.) знаходиться в Києві, але у одного з телеканалів юрадрес в Чернівцях, справа хочуть передати до Чернівців», – додав він.

Адвокат зазначає, що виглядає ця ситуація так, що виконавці роблять все можливе, щоб затягнути і не виконувати дане провадження.

«Кандидат в Президенти Валентин Наливайченко, ухиляється від виконання рішення суду і не хоче дотримуватися українського законодавства. В принципі, готовий Слуга народу. Нічим не відрізняється. Я так розумію і офіцер з нього такий же. Сумно», – підсумував Кравець.

Валентин Наливайченко очолює громадсько-політичний рух “Справедливість” та зареєстрований кандидатом у Президенти України.

1NEWS

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Захист від домашнього насильства чи головна біль поліції?

Вирішив ознайомиться з тим, що викликало стільки жартів у зв’язку з внесенням змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

І якось навіть складно повірити що таке можливо.

Звернемось до першоджерела, що набере чинності с 11.01.2019.

Що найбільше привернуло увагу, по черзі:

Стаття 91-1. Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

Стаття 126-1. Домашнє насильство

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Стаття 151-2. Примушування до шлюбу

1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає.

Стаття 152. Зґвалтування

1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Стаття 153. Сексуальне насильство

1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство).

Таким чином:

1. Будь-яку особу можна позбавити користування майном що їй належить.

2. За не надання коштів, наприклад на новий телефон, чи відмови у купівлі нового автомобіля, що призводить до психічних страждань, можливо опинитись за ґратами на 2 роки.

3. При вступі в інтимні стосунки, як зі знайомою особою, так і з незнайомою особою потрібно отримати письмову згоду до кожного такого вступу в інтимні стосунки.

4. Не зовсім зрозуміло що мається на увазі під діями сексуального характеру. Наприклад, брехня по телебаченню керівника уряду, це сексуальне насилля чи ні. На мій погляд сексуальне. Таким чином будь-якого чиновника можливо також притягнути до відповідальності за те що, м`яко кажучи, робить вагітним мозок. Та і депутатів також.

Резонанс

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Як перестрахуватись від ненадійних страхувальників?

Проблема отримання страхових виплат для України не є новою, але автомобілісти все одно продовжують із нею зіштовхуватись, особливо тепер, коли країну заполонили автівки з так званими «євробляхами».

До нас завітали люди, котрі, як каже Антон Довлатов, «не одну сотню років водіїв консультують». Це автоексперт Євген Муджирі й адвокат Ростислав Кравец.

Наші шановні гості радять запам’ятати такі організації: МТСБУ. Офіційна сторінка. та Нацкомфінпослуг, а також обов’язково повідомляти страховиків про ДТП.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Стягнення боргів. Як себе захистити від колекторів?

Кто такие коллекторы и какие права у них есть разбирались сегодня в утреннем эфире «Школы права» на Телеканал «Київ».

Спасибо Ростислав Кравец (Rostyslav Kravets) за интересную беседу и ответы на вопросы телезрителей!

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Валютний законопроект від президента

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради, як невідкладний, законопроект «Про валюту». Мета майбутнього Закону — свобода для валютних операцій, поліпшення інвестиційного клімату та реалізація забов’язання перед Євросоюзом. Так це чи ні, ми спробуємо дізнатись у юриста Ростислав Кравец.

ПравдаТут media group

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

​Законопроект № 7363: шулерство від президента, або Порошенко як гарант вседозволеності

Останнього часу Україна та міжнародна спільнота може спостерігати за «реформаторством» від Петра Порошенка, котре вже неприкрито демонструє насадження узурпації влади, вседозволеності та лобіювання інтересів як самого президента, так і його оточення. «Реформи» насаджують через прийняття законів, що голосуються з порушенням регламенту та під крики Парубія: «Давайте проголосуємо ще один раз, бачу: біжать, біжать».

Таким чином протягнули зміни до кодексів. Коли ж адвокат Ростислав Кравець через запит поцікавився авторами тих, хто ці кодекси писав, виявилось, що відповіді – не існує. Звісно, колективна безвідповідальність за вакханалію та захист інтересів президента та людей, до нього наближених, одна зі «СВОБОД» влади, яку її представники влади доцільним для свого власного застосування. І прикладом такої черговою вседозволеності можна вважати законопроект № 7363.

Щоб зрозуміти, що воно за новела, треба лише прочитати висновок Головного науково-експертного управління ВР 20.12.2017 на проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин» (реєстр. № 7363 від 06.12.2017 р.).

Мусимо наголосити, що цього разу навіть юристи ВР не витримали того свавілля, яке пропонують узаконити цим шедевром. Висновок на 27 аркушах, який рясніє такими виразами, як:

«суперечить усталеним правилам законодавчої техніки», «не відповідає змісту Конституції України», «містить ряд суперечливих за змістом норм», «у проекті відбувається підміна понять», «в майбутньому може породжувати колізії», «може призвести до певних негативних наслідків». «некоректне вживання у проекті понять», «пропозиція виглядає вразливою з точки зору відповідності конституційним приписам», «потребує більш докладного обґрунтування», «ініційовані новели не корелюються із приписом ч. 3 ст. 22 Конституції України», «необґрунтованим, з точки зору його відповідності Конституції України», «некоректного формулювання», «недоцільним з практичної точки зору».

Правовий нігілізм

Прочитавши усі 27 сторінок висновку, розумієш: від президента України через ВР бажають протягнути такі зміни, частину яких хотіли запровадити з відміною мораторію на землю. Але так як мораторій зняти не вдалося, було і вирішено подати законопроект, який влаштовуватиме тих, хто впевнений, що знає, як потрібно «правильно» розпоряджатись землею. А так як автори цього шедевру заховались за спиною президента, то стає зрозумілим, що Порошенко дав добро на повне свавілля, яке можна записати, назвавши законом.

Новела вражає запропонованими змінами. Як вказано у висновку: «пропонується внести відповідні зміни до 39 законодавчих актів, серед яких: Податковий (далі – ПК України), Земельний (далі – ЗК України), Водний (далі – ВК України), Лісовий (далі – ЛК України), Господарський (далі – ГК України), Цивільний (далі – ЦК України), Бюджетний (далі – БК України) кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про фермерське господарство», «Про регулювання містобудівної діяльності» та ін.» Тобто, як видко з самого початку, хлопчики, що ховаються за спиною президента, вирішили підійти до справи з розмахом, за правилом: гуляти так гуляти.

Проте у висновку таким нахабним законотворцям дається недвозначний натяк про їхній правовий нігілізм, а то й необізнаність у законодавчій галузі: «зміни до ПК (податкового кодексу) України не можуть поєднуватися із змінами до інших законодавчих актів в одному законодавчому акті. Аналогічне зауваження стосується і запропонованих у проекті змін до ст. 64 БК України, які на підставі ч. 5 ст. 4 названого Кодексу мають бути виділені в окремий законопроект». А далі: «розгляд різних за своєю правовою природою відносин в одному законопроекті суперечить усталеним правилам законодавчої техніки… в багатьох випадках пропонуються зміни, не викликані потребами системного вдосконалення законодавства». Але найголовніше, що фахівці Головного науково-експертного управління ВР вказали:

«частина змін, які пропонується внести до інших (ніж ПК України) законодавчих актів, не мають безпосереднього зв’язку з предметом проекту, який згідно з його назвою визначається як стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрація повноважень у сфері земельних відносин. Зокрема, йдеться про зміни до Закону України «Про нотаріат», які, на наш погляд, мають недостатньо виважений характер, а доцільність їх прийняття є спірною».

Тож треба погодитись, з фахівцями, зробившими висновок, що є сумнівним те, що запропоновані зміни до закону «Про нотаріат», а також змін до ЦК та ГК України та деяких інших законодавчих актів сприятимуть вдосконаленню правового регулювання, скоріше за все, їх прийняття суттєво зашкодить громадянами та юридичними особи України у реалізації їх прав.

Подвійні повноваження. Для чого?

Юристи Головного науково-експертного управління ВР доволі детально підійшли до вивчення новели від президента і достатньо виважено виписали усі нюанси щодо порядку розпорядження землями і хто за що повинен відповідати при вирішенні цього питання. Так, у висновку вказується, що запропонований президентом законопроект у питанні повноважень у сфері розпорядження земельними ресурсами хоче запровадити підміну понять. «Фактично пропонується визнання «об’єднаних територіальних громад» елементом системи адміністративно-територіального устрою та наділення їх повноваженнями в сфері розпорядження земельними ресурсами замість районів. Однак, такий підхід, на нашу думку, не відповідає змісту ч. 1 ст. 133 Конституції України, яка не передбачає такого елементу системи адміністративно-територіального устрою України, як «об’єднані територіальні громади». «Постановка питання про надання органам місцевого самоврядування статусу суб’єктів управління землями державної власності (якщо саме це мається на увазі у приписах проекту), на наш погляд, є вкрай сумнівною з точки зору відповідності конституційним нормам. Причому у проекті навіть не йдеться про те, що зазначені повноваження закріплюються за органам місцевого самоврядування як делеговані». «Діяльність органів державної влади інституційно та функціонально відокремлена від діяльності органів місцевого самоврядування, тобто від діяльності територіальної громади, яка реалізує своє право «як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи» (ч. 3 ст. 140 Конституції України). По-друге, зазначені органи не можуть здійснювати «державний» контроль, оскільки назва такого контролю формується від органу, який його здійснює — державного органу, а не місцевого самоврядування. Останній має здійснювати самоврядний чи інший загальний контроль, тобто у проекті відбувається підміна понять».

А ще фахівці Головного науково-експертного управління ВР роз’яснюють неукам (або свідомим шкідникам), що посадові і службові особи органів державної влади не можуть призначатися органами місцевого самоврядування.

Розв’язати руки забудовникам

Найоригінальнішім та найнахабнішим та відвертим глузуванням з суспільства є пропонована норма в законопроекті від президента про покладення на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повноважень щодо «формування державної політики у сфері земельних відносин; координації діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, землеустрою та кадастру». Яке відношення ця структура може мати до земельного питання? І чи не протягують законопроект під пана Зубка, який нині обіймає посаду Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Гройсмана?

Юристи Головного науково-експертного управління ВР доволі толерантно прокоментували те, що в народі назвали б прямим текстом: лобіювання інтересів забудовників. У Головному науково-експертному управлінні ВР вказали ж: «до основних завдань Мінрегіону належить, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної регіональної політики, політики у сфері будівництва, містобудування… некоректним є надання центральному органу виконавчої влади, що здійснює управління у сфері містобудування шляхом планування територій на державному рівні, повноваження щодо формування державної політики у сфері земельних відносин, оскільки такі зміни можуть призвести до порушення балансу інтересів у сфері планування й забудови територій та охорони земель. Найбільш вразливими у цьому відношенні стануть землі населених пунктів, приміські, зелені зони, у використанні яких ще більше, порівняно з теперішнім станом, переважатимуть потреби забудовників, а не питання забезпечення екологічної безпеки. Вважаємо, що повноваження з формування державної політики у сфері земельних відносин, у тому числі щодо використання й охорони земель, повинні належати до відання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки».

То чиї інтереси через цей законопроект лобіює Петро Порошенко? Кияни вже сьогодні потерпають від любих друзів президента, яких він окрилив своєю прихильністю, а тому ці друзі знищують пам’ятки архітектури і забудовують усі ділянки, до яких дотягнуться їхні загребущі лапи.

А ще фахівці Головного науково-експертного управління ВР вказали: «вважаємо, що скасування інституту державної експертизи землевпорядної документації може призвести до певних негативних наслідків. Адже така експертиза забезпечує перевірку, аналіз та оцінку об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам». А от хто зацікавлений у запропонованих президентом змінах, так це ті, хто поклав оком на землі задля їх неналежного використання у корисних цілях і не в інтересах громад та українців загалом.

Цікава норма: багаті ні за що не платять

Кияни пам’ятають скандал, пов’язаний з нинішнім президентом України, коли з’ясувалось, що одна з найбагатших осіб країни не платить за оренду землі підприємств, які вважає своєю власністю. А існує рішення Київської міської ради VI скликання від 2 квітня 2009 року N 141/1197 Про питання користування землею ВАТ «Завод «Ленінська кузня», згідно якого було надано пільги щодо плати за землю на період з 01.04.2009 до 01.04.2013 відкритому акціонерному товариству «Завод «Ленінська кузня» в частині коштів, що зараховуються до бюджету м. Києва, зменшивши суму земельного податку на 99 відсотків (документ). І питання щодо подібних пільг для підприємств олігархії ледь було урегульовано. Проте, Петро Олексійович, видко, звик, що усі винні йому, а він – ні за що не повинен платити, причому ані податків в країні, де став президентом, ані за оренду землі. Тож не дивно, що і пропонований законопроект № 7363 має цікаві норми, по яких також з критикою пройшлось Головне науково-експертне управління ВР.

Зокрема, у висновку вказано: «у змінах до пп. 12.3.7 п.12.3 ст. 12, п. 281.1 ст. 281 ПК України пропонується надати право органам місцевого самоврядування встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Зокрема, це стосується пільг із податку на землю у випадках, передбачених цим Кодексом. Пропозиція щодо встановлення саме ІНДИВІДУАЛЬНИХ пільг, тобто пільг конкретним платникам податку, а не однорідним групам платників податків, що характеризуються конкретною ознакою, не узгоджується як із диспозицією даної норми, якою заборонено встановлення індивідуальних пільг, так і в цілому не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації».

Отже, як видко, президентським законопроектом передбачається скасування звільнення від сплати земельного податку для певного кола фізичних осіб. Тож фахівці Головного науково-експертного управління ВР у висновку констатували: «внесена законодавча пропозиція виглядає вразливою з точки зору відповідності конституційним приписам, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3 ст. 22 Конституції України)».

Зіпсувати життя фермерам

Пропонований законопроект № 7363, який начебто і подавався задля стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств, насправді може призвести до того, що фермери перестануть працювати, або будуть змушені працювати в умовах, що більш схожі на кріпосницькі. Та хіба в сучасній Україні вперше викладають погіршення умов за покращення? У цієї влади, влади циніків та відвертих нахаб, погіршення життя громадян видається за покращення, підвищення цін на газ та електрику в угоду монополісту, як подарунок українцям, а інфляція, що призводить до зубожіння населення, як щастя для народу.

Так само і законопроект № 7363 покликаний покращити життя фермерів, як припарка для оживлення мерця. Проте і тут фахівці Головного науково-експертного управління ВР гарно пройшлись по запропонованій новелі.

Так, наприклад, у висновку вказано: «виходячи з аналізу пропонованих положень до ПК України, вважаємо, що така підтримка має скоріш декларативний характер. Зокрема, відповідно до положень нової редакції пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України пропонується надати право фізичним особам – підприємцям, які здійснюють діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», бути платниками єдиного податку четвертої групи, виділивши їх в окрему підгрупу. Однак, наразі фермерське господарство може бути платником податку цієї групи, зареєструвавшись відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» як юридична особа. Виділення ж вказаних суб’єктів в окрему групу призведе лише до встановлення суттєвих додаткових вимог до реєстрації фермерів як платників податку четвертої групи (зокрема, здійснення господарської діяльності за місцем податкової адреси; заборона використання праці найманих осіб; обмеження площі сільськогосподарських угідь тощо), обґрунтування яких у документах, супровідних до законопроекту, відсутнє». А далі: «тобто, за змістом запропонованих положень фактично йдеться про скасування відповідних пільг з земельного податку для сільськогосподарських виробників – платників єдиного податку четвертої групи та запровадження єдиної ставки земельного податку для відповідної категорії земель у відповідній адміністративно-територіальній одиниці і відповідно диференційованих ставок єдиного податку, а не однакової ставки єдиного податку на всій території України, як це передбачено чинної нормою».

Загалом, усі, хто зацікавиться запропонованим президентом погіршенням для фермерів, можуть більш детально ознайомитись з критикою цих нововведень від Головного науково-експертного управління ВР, почитавши висновок з 10 по 14 сторінки, безпосередньо подивившись його на сайті ВР.

Своїм все, народу – погіршення

Торкнулося Головне науково-експертне управління ВР і багатьох інших питань, котрі за пропозиціями президента повинні бути змінені. Так, фахівці цього управління у висновку вказують: «вважаємо, що ст. 87 ВК України слід залишити у чинній редакції, згідно з якою контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій, здійснюється Держекоінспекцією України, і яку пропонується виключити, поклавши ці функції лише на «виконавчі комітетами сільських, селищних, міських рад».

Також Головне науково-експертне управління ВР стало на захист простих громадян, зазначивши у своєму висновку до запропонованого законопроекту, що «обласні ради як органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за економічний і соціальний розвиток відповідних територій, управління не підтримує виключення з їх повноважень «координацію діяльності місцевих органів земельних ресурсів»; «здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства» (зміни до ст. 9 ЗК України). Це зауваження стосується також і позбавлення відповідних повноважень місцевих рад у ст. 12 цього Кодексу.

Звертаємо увагу на те, що обмеження розміру земельної ділянки, «що надається громадянину в оренду для городництва» («не може перевищувати 0,6 гектара») у змінах до ч. 2 ст. 36 ЗК України виглядають неправомірними, оскільки ні ЗК України, ні Закон України «Про оренду землі» не передбачають обмежень щодо оренди землі у цілому. Окрім того, незрозуміло, яким чином буде діяти таке обмеження до тих громадян, які вже орендують земельні ділянки для городництва площею, більшою, ніж 0,6 га».

Виписано у висновку і зауваження щодо зміни до Земельного Кодексу України щодо зменшення розмірів земельних ділянок, які безоплатно передаються громадянам із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, з «не більше 2,0 гектара» до «не більше 1,0 гектара». Під такими пропозиціями від президента фахівці Головного науково-експертного управління ВР вказали, що ініційовані новели не корелюються із приписом ч. 3 ст. 22 Конституції України, за яким «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Розкритиковано у висновку і нову редакцію ст. 117 ЗК України. Представники управління у висновку вказують: «вважаємо недоречним виключення із земель державної власності, які не можуть передаватись в комунальну власність, земельних ділянок, «що використовуються Чорноморським флотом російської федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України» (чинна редакція ч. 2 цієї статті). Крім того, у новій редакції ч. 2 цієї статті слід вказати, що землі під водними об’єктами загальнодержавного значення мають бути віднесені до «земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність».

Також висунуто претензії і до нової редакції новій ст. 119 «Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)» Земельного кодексу України: «управління не підтримує виключення умов, за яких відбувається таке набуття (добросовісне, відкрите і безперервне користування земельною ділянкою та відсутність документів, які свідчили б про наявність у них прав на цю земельну ділянку). Адже нова редакція, відповідно до якої таке набуття здійснюється лише «в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (які ними користуються понад 15 років) згідно із статтею 118 цього Кодексу у межах норм, визначених ст. 121 цього Кодексу», не дає уявлення про умови, за яких відбувається набуття права на земельну ділянку за давністю користування» — зазначено у висновку.

Не києм, то палицею

Не можливо в одному матеріалі викласти всі зауваження від Головного науково-експертного управління ВР. Усі вони кричущі та вказують на те, що законопроект від президента містить багато суперечливих за змістом норм, та норм, які в майбутньому можуть породжувати колізії.

Але зрозуміло одне: якщо законопроект подано від президента, то він в курсі, що саме викладено у цьому законопроекті, а це означає, що президент не проти порушення норм Конституції України, аби лише отримати те, що потрібно олігархату, представникам влади та тим, хто бажає накласти лапою не лише на права українців, а й на українську землю, зокрема в інтересах забудовників.

Проте є ще декілька зауважень від Головного науково-експертного управління ВР, на які варто звернути увагу.

Так, у висновку вказано: «у ч. 1 ст. 33 Закону пропонується передбачити, що державні кадастрові реєстратори матимуть доступ в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження. Фактично йдеться про повний доступ державних кадастрових реєстраторів до даних про будь-яке нерухоме майно, які містяться у Державному реєстрі прав, що, на нашу думку, збільшить ризики правопорушень, зокрема, рейдерства, у цій сфері. Це ж саме зауваження стосується змін до ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Також управління звертає увагу на те, що «нова редакція частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в якій встановлюються виключні випадки, на які не поширюється заборона щодо передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб (визначена чинною нормою «у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону»), суперечить чинному законодавству та призведе до його порушення. Так, випадок «розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи» (п. 1 ч. 3 ст. 24), сприятиме легалізації самочинного будівництва та самовільному зайняттю земельної ділянки».

Підсумок

Здавалося б, навіщо від президента подавати законопроект, котрий розв’язує руки забудовникам, має суперечливі та невиважені норми, а також у якому запроваджують підміну понять? Навіщо особі, що на весь світ говорить про демократію та законність, так цинічно демонструвати через такий законопроект неповагу до суспільства, верховенства права та Конституції України? А саме на цьому законопроекті наголошують ставленики президента, отже гарантом чого є президент України? Де його функції, як гаранта Конституції, у чому вони полягають? Чи все ж він гарант деспотизму та свавілля, а також виступає гарантом схем, за якими можна і надалі займатись беззаконням?

Конфлікти і закони

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Банк повинен компенсувати 3% в день від суми неповернутого вкладу

Банки зобов’язані компенсувати українцям інфляційний відсоток депозиту, якщо перекидають гроші на картковий рахунок і відмовляються видавати гроші в касі. У програмі «Аргумент День» адвокат Ростислав Кравець пояснює що це означає.

Коментар: «Така ситуація існує, є відповідний закон «Про права споживачів», який передбачає значну компенсацію — 3% в день від суми неповернутого вкладу. Останнім часом дуже багато збанкрутілих банків і таких, які зловживають своїми правами. Тому що НБУ не приділяє уваги цьому питанню. Банки використовують наступну схему: закінчується депозит, а у договорі є відповідний пункт — бонуси повертаються на картку, яку відкрили для користування. Бонуси перерахували, а у подальшому ставиться ліміт на зняття з карткового рахунку цієї суми у банкоматах, мережах і касах. Ліміт може складати 100 гривень, тому суму можна намагатися зняти не один місяць».

Сергій Сулим, Ера Медіа

Адвокатская компания Кравец и Партнеры