Архив метки: вкладiв

Верховний Суд визнав, що Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб нахабно обiкрав вкладникiв «Надра Банку»

Це рiшення ВСУ — безпрецедентне. Суд пiдтвердив, що на момент лiквiдацiї «Надра Банку» Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб перерахував вкладниковi валютний депозит за значно нижчим курсом, тому змушений буде доплатити позивачевi, пише газета «Експрес».

У сотень iнших вкладникiв, якi свого часу довiрили банку власнi заощадження в доларах, також з’явилася надiя на справедливий перерахунок.

Про деталi цiєї гучної справи розповiдають генеральний директор компанiї «Гранд Iншур» Андрiй Степаненко та адвокат Ростислав Кравець.

— Нагадайте, будь ласка, предмет позову.

Р. Кравець: — У липнi 2014 року особа поклала на депозит у «Надра Банк» 2 тисячi доларiв на три мiсяцi пiд 12,5% рiчних. Пiсля закiнчення строку дiї договору вкладник звернувся до банку з вимогою про виплату депозиту.

20 жовтня сума вкладу (2 тисячi доларiв iз процентами в розмiрi $ 54,32) була перерахована на поточний банкiвський рахунок позивача. Однак у подальшому кошти виплачували частинами — з 20 жовтня 2014 року до 6 сiчня 2015-го. Банк обгрунтовував це тим, що немає належної до видачi суми готiвки. За вказаний перiод людинi виплатили лише 578 доларiв.

Iз 6 лютого в «Надра Банку» запровадили тимчасову адмiнiстрацiю. А 24 квiтня 2015-го позивачевi виплатили вiдшкодування в розмiрi 26 тисяч 573 гривень, що в еквiвалентi за курсом НБУ становило 1 148,87 долара США. Вкладник вирiшив, що ФГВФО йому недоплатив.

— Чому?

Р. Кравець: — По-перше, ФГВФО не нарахував та не виплатив вкладниковi процентiв за користування вкладом та 3% рiчних за несвоєчасне повернення депозиту за перiод вiд 20 жовтня 2014-го до 5 лютого 2015 року. Хоч ця норма передбачена в статтi 625 Цивiльного кодексу України.

По-друге, того дня, коли в «Надра Банку» була запроваджена тимчасова адмiнiстрацiя, тобто 6 лютого, до 14-ї години дiяв офiцiйний курс — 17,99 гривнi за долар, опiсля — 23,13 гривнi за долар. Фонд гарантування вкладiв перерахував вкладниковi депозит за курсом, що дiяв до обiду, тобто по 17,99.

ВСУ дiйшов висновку, що вкладниковi справдi неправильно нарахували депозитнi кошти. Адже курс 17,99 гривнi до долара був встановлений напередоднi, 5 лютого, про що свiдчать данi Системи пiдтвердження угод на мiжбанкiвському валютному ринку. А поточного робочого дня, коли в банку була запроваджена тимчасова адмiнiстрацiя, НБУ встановив саме курс 23,13 гривнi за долар.

Нагадаю, що ФГВФО виплачує компенсацiю вкладiв лише в нацiональнiй валютi та на суму не бiльше 200 тисяч гривень. Валютнi депозити — долари i євро — перераховують у гривнi за курсом на день запровадження в банку тимчасової адмiнiстрацiї.

— Скiльки вкладниковi недоплатили через такi курсовi хитрощi?

Р. Кравець: — 341,44 долара США, з яких: 327,45 долара — це сума вкладу та проценти за договором (7573 гривнi) та 13,99 долара — 3% рiчних за прострочення повернення вкладу (323 гривнi).

А. Степаненко: — ФГВФО давно домовився з НБУ щодо встановлення грабiжницьких, тобто занижених курсiв iноземної валюти, коли йому треба виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Зрозумiло для чого — щоб зменшувати виплати. У цiй справi вiн недоплачував людям по 5 гривень за долар.

— Чи багато валютних вкладникiв «Надра Банку» постраждали через такi курсовi манiпуляцiї ФГВФО та НБУ?

Р. Кравець: — Тисячi. Йдеться про мiльйони гривень, якi Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб цинiчно недоплатив людям. Пiсля цього рiшення суду ФГВФО мав би автоматично зробити перерахунок усiм доларовим вкладникам «Надра Банку». Але вiн уже повiдомив, що вiдреагує тiльки на це конкретне рiшення ВСУ i що автоматичного перерахунку не буде. ФГВФО намагатиметься вiдправляти всiх вкладникiв до суду.

— Чи можуть тепер iншi вкладники звертатися до суду з такими заявами?

Р. Кравець: — Для того щоби повернути недоплаченi грошi, вкладникам «Надра Банку» варто об’єднуватися i подавати груповi позови до уповноваженої особи — лiквiдатора банку. I обов’язково писати заяви у правоохороннi органи на шахрайськi дiї ФГВФО.

— Якi в них шанси на успiх?

А. Степаненко: — Україна не є правовою державою, ВСУ постiйно змiнює свої правовi позицiї, як флюгер. До того ж суди нижчих iнстанцiй не завжди прислуховуються до правових позицiй ВСУ. Але, як то кажуть, великий шлях починається з першого кроку…

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

В Україні почали діяти новi правила для вкладiв

На початку року набув чинностi новий порядок компенсацiй вiд Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб.

Тепер фонд буде виплачувати грошi не тiльки громадянам, а й фiзичним особам-пiдприємцям, пише газета «Експрес».

— Iз 1 сiчня гарантiї Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб поширюються й на фiзичних осiб-пiдприємцiв, коментує Ростислав Кравець, керуючий партнер АК «Кравець та партнери». Вiдповiдна норма була включена в закон ще пiвтора року тому, але набула чинностi лише нещодавно.

Якщо у фiзичної особи-пiдприємця вiдкрито рахунок у банку, який передано на лiквiдацiю, вiн також має право на компенсацiю за вкладами на суму до 200 тисяч гривень.

До того часу будь-якi кошти фiзичних осiб-пiдприємцiв на рахунках фiнансових установ не пiдпадали пiд гарантiї. Вони потрапляли в сьому чергу, тобто вiдшкодування могло бути лише пiсля продажу майна банку. На практицi це означає, що пiдприємцi своїх грошей бiльше не бачили.

— Йдеться лише про компенсацiю грошей iз депозитних рахункiв?

— I з поточних, i з депозитних, як у гривнях, так i у валютi. Тобто про всi кошти, що перебувають на рахунках фiзичних осiб-пiдприємцiв, крiм вкладiв у банкiвських металах, якi фонд не вiдшкодовує.

Але зауважу, що ця практика поширюватиметься тiльки на вклади в банках, що збанкрутують пiсля 1 сiчня 2017 року. Вона не стосується депозитiв у банках, що «луснули» до нового року.

— Чому ухвалили цi змiни до закону?

— За останнi два роки збанкрутувало понад 80 банкiв. Величезний обсяг коштiв, якi перебували там, малi пiдприємцi втратили. Тобто фактично їх ошукали недобросовiснi банкiри. Було багато обурення, судових процесiв. Щоби якось заспокоїти їх, вдалися до цього кроку. Але навряд чи це поверне довiру до банкiвської системи.

За рiзними даними, загальний обсяг коштiв, якi фiзособи-пiдприємцi довiрили банкiвськiй системi, становить майже 13 мiльярдiв гривень, додає фiнансовий аналiтик Микола Карпенко. Є прогнози, що цього року з ринку можуть пiти ще кiльканадцять невеликих банкiв через нестачу капiталу. До липня на ринку не повинно залишитися установ, чий статутний капiтал менш як 200 мiльйонiв гривень. Нинi такого капiталу немає майже у п’ятдесяти банкiв.

— Що можна порадити пiдприємцям, якi, попри все, вирiшили вiдкрити рахунок у банку?

— На депозит в однiй фiнустановi варто класти не бiльш як 200 тисяч гривень, якi в разi чогось держава обiцяє компенсувати. Але радив би взагалi не довiряти нашим банкам доти, доки в банкiвському секторi не наведуть ладу. Бо є багато прецедентiв, коли Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб визнавав договори нiкчемними, щоб не повертати фiзособам кошти. На жаль, це стало радше практикою, анiж винятком.

Леся ЯСИНЧУК, газета Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры