Архив метки: Верховного

«Мина» под Зеленского: Порошенко назначил судей Верховного суда

«Мы у власти, если во власти все наши» — так описывают эксперты логику Петра Порошенко, который перед уходом с поста назначил судей в высший судебный орган страны. Теперь, имея там «своих» людей, Порошенко усложнит жизнь Владимиру Зеленскому, рассуждают они.

ВС — суд первой инстанции в делах против Президента

Действующий президент Петр Порошенко назначил 75 судей в Верховный суд и выразил надежду, что его преемник Владимир Зеленский и его команда не будут вмешиваться в работу судебных инстанций. По его словам, суд ежедневно выносит решения, в том числе те, что касаются Президента, правительства.

Политолог Андрей Золотарев считает, что уходя с должности, Порошенко, заложил «мину» для избранного Президента Владимира Зеленского, назначив своих людей. Дескать, он планирует вернуться во власть, и рассчитывает на их взаимность.

«Петр Порошенко, как шкодливый кот, которого выгоняют из дома, стремится пометить территорию. Среди 75 судей, которых назначили в Верховный суд, хватает тех, кто обязан Петру Порошенко. На их взаимность в будущем рассчитывает Порошенко, который хочет вернуться», — рассказал политолог.

Пожелания Порошенко к Зеленскому вызвали у политолога иронию: «Слова о том, что Президент не должен вмешиваться в судебную систему из уст Порошенко, который это делал, звучат, как откровенная издевка. Уходя, Порошенко решил усложнить работу своему преемнику», — сказал Золотарев.

Отметим, что, среди прочего, в полномочия Верховного суда входит рассмотрение вопроса о наличии в действиях Президента Украины признаков преступления (часть процедуры импичмента). Кроме того, Верховный суд является судом первой инстанции для споров, в которых ответчиком является Президент Украины.

Высший совет правосудия подготовил представление Порошенко о назначении судей Верховного суда в конце марта. Теперь Президент назначил судей Верховного суда. Из них в Кассационный административный суд — 25 судей, Кассационный хозяйственный — 15 судей, Кассационный уголовный — 13 судей, Кассационный гражданский — 22 судьи.

Такая структура Верховного суда образована в результате судебной реформы 2016 года. В ее ходе были ликвидированы Высший хозяйственный суд, Высший административный суд, Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел. Их Функции перешли к Верховному суду.

Новый Верховный Суд приступил к работе 15 декабря 2017 года. Но весь состав судей тогда назначен не был — отобрали только 120 судей. Остальных отбирали во время второго конкурса. Его объявили 2 августа 2018 года.

Назначением судей верховного суда реформа не закончилась. На очереди завершение конкурсов в Высший суд по вопросам интеллектуальной собственности и завершение квалификационной оценки судей первой инстанции, отбор к первой и второй инстанций. По прогнозам Петра Порошенко, эти процедуры должны завершиться через год.

Укрепил вертикаль и…проиграл выборы

В 2016 году Порошенко объявил в Украине судебную реформу, которая продолжается до сих пор. Основная заявленная цель – очищение и обновление судебной системы посредством создания нового Верховного Суда и квалификационной оценки всех судей.

Реформа должна была очистить судебные органы от нечестных судей. Но этого не произошло. По данным СМИ, в новосозданный Верховный Суд после многочисленных конкурсов и отборов все равно пропустили десятки кандидатов с состоянием, явно превышающим их доходы, с нечестными декларациями, судей Майдана и нарушителей прав человека.

Впрочем, еще в 2016 году эксперты называли необъявленную официально цель реформы — укрепление личной власти Петра Порошенко. Они отмечали, что государственный строй Украины – парламентско-президентская республика — предусматривает разделение трех ветвей власти. При этом в законодательном органе – Верховной Раде — крупнейшей фракцией является Блок Петра Порошенко. Исполнительную власть осуществляют — глава государства Петр Порошенко и Кабинет Министров во главе с президентским ставленником Владимиром Гройсманом.

В результате перестановок судей под влияние Петра Порошенко попадала судебная ветвь власти. Поэтому, дескать, судебная реформа проводилась в максимально в сжатые сроки. Так, 30 мая 2016 года закон о судопроизводстве был внесен в ВР, 31 мая его включили в повестку дня, 1 июня рассмотрели на заседании комитетов, а 2 июня2016 года закон приняли.

В соответствии с этим законом был отменен 5-летний испытательный срок для судей. Они сразу назначаются бессрочно. Изменилась процедура назначения на должность — судья назначается Президентом по представлению Высшего совета правосудия.

Назначение на должность судьи осуществляется по конкурсу. Иммунитет судьи урезан к функциональному. Изменился перечень оснований для увольнения — в частности, исключено такое основание как нарушение присяги. Зато судьи должны ежегодно, кроме декларации о доходах, подавать декларации о семейных связях и добропорядочности для того, чтобы можно было оценить соответствие законным доходам их образа жизни. Был повышен и размер зарплат судей.

Эксперты были уверены — создавалась послушная судебная система. Так, директор института политического анализа и международных исследований Сергей Толстов считал, что власть стремится добиться от судей послушания, чтобы получить возможность расправляться с оппонентами и конфисковать их активы.

А директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник отмечал, что от судебной власти зачастую зависят результаты выборов. Тем не менее, Петр Порошенко выборы проиграл.

Но назначенные им судьи будут работать при президенте Владимире Зеленском. Юрист Ростислав Кравец отмечает: «Под лозунгами прозрачности и упрощения доступа к правосудию украинцы получили прямо противоположный результат».

По его словам, такое понятие как независимость судебной ветви власти было полностью уничтожено. «Особенно это видно на спорах с государственными органами, где судьи начали кардинально изменять свою предыдущую позицию. А также на примере ходатайств правоохранительных органов, удовлетворяемых без надлежащего обоснования», — отмечает юрист.

Сумеет ли воспользоваться влиянием на судебную систему новый Президент? Политолог Андрей Золотарев сомневается — ведь Верховный суд назначил Петр Порошенко. «Логика Порошенко проста: мы у власти, если во власти все наши», — говорит он.

Тарас Корпан, ГОЛОС.УА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

На расследование убийства Бузины повлияет ситуация с новым составом Верховного Суда — юрист

На ход судебного процесса (судебного расследования) в связи с убийством журналиста Олеся Бузины может повлиять ситуация с формированием нового состава Верховного Суда Украины.

Об этом в комментарии ГолосUA сообщил адвокат Ростислав Кравец.

«Что касается дальнейшего рассмотрения этого дела и в принципе рассмотрения судебных дел в Украине. 7 мая обещают украинцам назначить состав нового Верховного Суда. В 09:30 будет презентация новых судей. Фактически если дело попадет к ним на стадии кассации, то если дело по убийству Бузины попадет к ним, и все, что они будут рассматривать, априори может быть недействительным, как и решение судей Антикоррупционного суда», — говорит адвокат.

Р.Кравец пояснил, что подал иски о признании состава Высшей квалификационной комиссии суда нелегитимной.

«Так будет, если, в частности, по моим искам будет доказано, что состав Высшей квалификационной комиссии судей – нелегитимен. А это может произойти. Поэтому, в принципе, эти судьи, которые будут пересматривать дело О.Бузины в дальнейшем, может получиться такое, что все, что они будут принимать – на стадии кассации – в дальнейшем Европейский Суд по правам человека может признать незаконным и недействительным, поскольку решения будет принимать суд, неустановленный законом», — считает адвокат.

Также он выразил мнение относительно того, реально ли можно на основании собранных доказательств в этой тяжбе вынести приговор.

«Я не думаю, что дело об убийстве хотят замять, когда уже люди находятся под стражей. Конечно, тяжело оценивать, не видя качество этих процессуальных документов, которые были подготовлены, и качество проведенного расследования. Но я думаю, что в любом случае приговор будет», — добавил эксперт.

Как сообщалось, коллегия Шевченковского райсуда Киева удовлетворила самоотвод председательствующего по делу об убийстве журналиста и публициста Олеся Бузины — Евгения Сидорова. Соответствующие решение зачитал в понедельник, 6 мая, сам служитель Фемиды, передает «Страна».

С учётом этого, дело об убийстве Бузины направляется в аппарат суда для формирования нового состава суда. По версии адвоката Бузины Артема Захарова, таким образом, «обнулению» подлежат все стадии слушания этого производства на стадии слушаний по сути.

Отметим, 28 ноября 2017 года прокуратура города Киева направила в Шевченковский суд обвинительный акт в отношении подозреваемых в убийстве публициста Олеся Бузины.

Обвинительный акт составлен в отношении подозреваемых Андрея Медведько и Дениса Полищука. Кроме того, потерпевшими в уголовном производстве заявлено гражданские иски к подозреваемым на общую сумму 1,5 миллиона гривен.

В июне 2017 года столичная прокуратура завершила расследование этого резонансного преступления, после чего материалы уголовного производства были предоставлены сторонам для ознакомления.

Действия подозреваемых квалифицированы п. 12 ч. 2 ст. 115 (умышленное убийство, совершенное по предварительному сговору группой лиц) и ч. 1 ст. 263 (незаконное хранение оружия) УК Украины. За совершенное им грозит от 10 до 15 лет лишения свободы или пожизненное заключение.

Также, напомним, что известный украинский журналист Олесь Бузина был застрелен 16 апреля 2015 года у своего дома в Киеве. В журналиста выпустили четыре пули, одну из них — в голову.

Ирина Волконская, ГолосUA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Состав Верховного Суда Украины изменили с большими нарушениями – адвокат

Состав Верховного Суда Украины изменили с большими нарушениями. В этом можно убедиться изучив процедуру смены состава ВС. Но по политическими причинам дело было закрыто.

Об этом в комментарии ГолосUA сообщил адвокат Ростислав Кравец.

«В связи с тем, что сама реорганизация ВСУ, затеянная действующей властью относительно перерегистрации, переименования Верховного Суда Украины в Верховный Суд, а это наивысший орган конституционной властью, проводилась с грубейшими нарушениями законодательства, то было подано заявление в правоохранительные органы о нарушении всей процедуры реорганизации и переименования, о незаконном вмешательстве в работу действующей судебной власти. Подобное заявление было зарегистрировано в Нацполиции и даже через суд, насколько я знаю, было наложено обязательство о внесении в ЕРДР информации о событии и начале досудебного расследования», — говорит он.

Р.Кравец добавил, что, по его мнению, данное расследование было закрыто частично из-за низкой компетентности Нацполиции, но преимущественно по политическим причинам.

«В связи с тем, что, на мой взгляд, наша полиция крайне низкокомпетентна, а также потому, что этот вопрос очень сильно политически заангажирован, в полиции нет соответствующих специалистов, которые были бы в силах расследовать преступления, связанные с государственным преступлением, с незаконным вмешательством в работу Верховного Суда Украины. Политический привкус в этой истории есть. Потому перед выборами решили это дело закрыть. Это еще раз говорит о том, что на самом деле никакой оппозиционности гражданина, министра внутренних дел Украины А.Авакова к действующему Президенту нет. Все это спектакль, который разыгрывается для граждан Украины», — добавил адвокат.

Ранее сообщалось, что Нацполиция в марте 2019 года закрыла производство о незаконной смене состава Верховного Суда Украины.

Ирина Волконская, ГолосUA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Целібат Верховного суду

В одному із судових рішень якось було вказано, що відбір до Верховного Суду – це відбір найкращих серед найкращих, мабуть, додатковим критерієм відбору було ще й почуття гумору.

У суворих буднях адвоката, отримавши чергове рішення по клієнту свої висновки суд підкріпив правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №800/186/17.

Дана справа була досить важливою для суспільства і держави, адже стосувалася застосування люстраційних заходів до членів ВРЮ 2010-2014 років, тому суд намагався дати повне обґрунтування.

Так, серед мотивів постанови було вказано наступне: «…Велика Палата Верховного Суду також вважає, що суд першої інстанції правильно не врахував доводи адміністративного позову щодо необхідності застосування до спірних правовідносин практики Європейського суду з прав людини у справах «Турек проти Словаччини» від 14 лютого 2006 року, «Матиєк проти Польщі» від 24 квітня 2007 року, «Бобек проти Польщі» від 17 липня 2007 року та «Любох проти Польщі» від 15 січня 2008 року.

У цих справах йшла мова про застосування люстрації як одного із заходів з ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем, а обмеження прав заявників здійснювалося як наслідок їх зв’язку з органами державної безпеки колишніх комуністичних республік. Відтак, обставини цих справ, що розглядалися Європейським судом з прав людини, та справи № 800/186/17, в якій позивач не подав заяву відповідно до Закону № 1682-VII та не працював в органах державної безпеки, є суттєво відмінними…»

Нагадаємо, що в справах Матиєк проти Польщі, Турек проти Словаччини, Адамсонс проти Латвії ЄСПЛ було зроблено висновки, що якщо держава застосовує люстраційні заходи, вони повинні бути сумісним з Конвенцією.

По-перше, закон про люстрацію повинен буди чітким та таким, щоб особа могла передбачити наслідки та співставити своє становище «відповідно до закону» в розумінні Конвенції.

По-друге, люстрація не повинна використовуватися виключно для відплати або помсти, а покарання винних має бути обмежене сферою кримінального права.

По-третє, якщо внутрішнє законодавство дозволяє обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то воно повинно бути точним, щоб визначити індивідуальну відповідальність кожної людини за допущені порушення, але в той час повинно містити і достатні процесуальні гарантії для такої особи. Національні органи влади повинні мати на увазі, що люстраційні заходи за своєю природою є тимчасовими і що об’єктивна необхідність обмеження прав особистості в результаті застосування люстрації зменшується з часом.

Звертаємо увагу, що Велика Палата, не зважаючи на те, що висновки ЄСПЛ стосувалися правил здійснення люстрації, вказала, що дані висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані, бо справи є суттєво відмінними, а саме – справи ЄСПЛ стосувалися комуністичних тоталітарних систем.

У той же час, Велика Палата вказала, що мають бути застосовані інші висновки ЄСПЛ, зокрема: «…Право на доступ до публічної служби не є абсолютним. Про це неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. У разі, коли є конфлікт декількох прав, кожне з яких гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі — Конвенція), варто зважити всі інтереси, що поставлені на карту. У разі якщо держава зобов’язана однаково забезпечувати права, гарантовані Конвенцією і між якими існує конфлікт, та якщо захист одного права призведе до втручання в інше право, саме держава покликана обрати адекватний засіб для того, щоби відповідне втручання у право було пропорційним і таким, що переслідує легітимну мету. Втручання може вважатись необхідним у демократичному суспільстві для досягнення легітимної мети, якщо воно відповідає невідкладній соціальній потребі і здійснені національними органами засоби є відповідними та достатніми (див. mutatis mutandis п. 123, 124 рішення у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року)…».

На сайті судових рішень ЄСПЛ справу Фернандес Мартінес проти Іспанії можна знайти навіть в українському перекладі OSCE Ukraine.

Ще раз наголошуємо на тому, що Велика Палата відмовила в застосуванні висновків ЄСПЛ у справах Матиєк проти Польщі, Турек проти Словаччини, Адамсонс проти Латвії, бо обставини справи були іншими.

Так, справа «Фернандес Мартінес проти Іспанії», яку Велика Палата вважала більш схожою з обставинами справи, стосувалася священика, який подав до Ватикану клопотання про звільнення від обов’язку целібату.

Священик не отримав жодної відповіді. Наступного року він уклав цивільний шлюб. У них з дружиною, із якою він досі перебуває у шлюбі, народилось п’ятеро дітей. Сторони не надали жодної інформації стосовно його статусу священика, який не отримав диспензу. «Рескриптом» від 20 серпня 1997 року Папа задовольнив клопотання про диспензу від целібату, яке заявник подав тринадцятьма роками раніше, зазначаючи, що заявник звільняється від целібату і втрачає духовний «сан». Він втрачав права, пов’язані з цим «саном», а також священицькі відзнаки і функції (латиною dignitates et officia ecclesiastica). Він більше не мав зобов’язань, пов’язаних з духовним «саном». У рескрипті також зазначалось, що заявнику забороняється викладати католицьку релігію у державних установах, якщо тільки місцевий єпископ не вирішить інакше щодо шкіл нижчого ступеню (in institutis autem studiorum gradus inferioris), «відповідно до його власного зваженого рішення [prudenti iudicio] і за умови, що не буде скандалу [remoto scandalo]». Заявнику було повідомлено про рескрипт 15 вересня 1997 року. 29 вересня 1997 року діоцезія Картагени надіслала до міністерства освіти письмовий меморандум щодо припинення священиком роботи вчителем у школі, де він працював. 9 жовтня 1997 року міністерство повідомило священику про припинення з ним трудового договору починаючи вересня 1997 року.

У даній ситуації риторичним залишається питання — чим справа про відсторонення священика від посади викладача з підстав позбавлення його сану через зняття целібату є більш схожою до обставин справи, ніж справи про застосування люстраційних заходів до осіб комуністичного тоталітарного режиму.

Звертаємо увагу, що Велика Палата, посилаючи на справу «Фернандес Мартінес проти Іспанії» вказала, що вона застосовується mutatis mutandis.

Мutatis mutandis – латинський вислів, який в перекладі означає із заміною того, що підлягає заміні; з урахуванням відповідних розбіжностей, що виникають за певних обставин, з відповідними змінами.

Більш широко mutatis mutandis застосовується в міжнародному праві приблизно як звичаєве право.

Даний принцип mutatis mutandis використовується і ЄСПЛ для того, щоб звернути увагу на розбіжності у ситуаціях, що є предметом справи і що є предметом справи у рішенні, на яке посилається суд, при цьому висновки суду в обох ситуаціях можна вважати аналогійними.

У даному ж випадку Велика Палата застосовуючи mutatis mutandis справу «Фернандес Мартінес проти Іспанії», не вказує на те, з яких підстав мають місце різні ситуації, однак висновки в них є аналогічними.

Так, Велика Палата, у своєму скороченому та дещо власне інтерпретованому варіанті вказує на п. п. 123, 124 рішення у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії».

 

 

Як видно висновки Великої Палати, та ЄСПЛ, м’яко кажучи, дещо відрізняються, адже, по-перше, у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» взагалі не йде мова про «публічну службу», по-друге, Велика Палата не вказує на конкуренцію двох конвенційних прав, які належать особі, а не державі, по-третє, виправдана мета втручання в право, лише та, яка визначена п. 2 ст. 8 Конвенції (якщо говорити про професійну діяльність), а не та, яка на примху законодавця, визначена в національному праві.Так от, почуття гумору – це добре, але не в тих випадках, коли це стосується долі людей і не в тих випадках, коли мова йде про судові рішення.

Постійне цитування практики ЄСПЛ вже стало своєрідною модою. Однак, на нашу думку, такий підхід є невиправданим, та досить сумнівним. Суд повинен, в першу чергу, використовувати національне законодавство, а не намагатись прикрити “політичні” рішення за допомогою практики ЄСПЛ, переносячі в свої судові рішення заперечення державних органів, що відверто порушують конвенційні та конституційні права.

Анна Мартиненко, адвокат, Адвокатської компанії “Кравець і партнери”

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер Адвокатської компанії “Кравець і партнери”

   

Для Резонанс

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Очільниця Верховного Суду вчилася на трійки й останні 15 років практично не займалася судовою діяльністю, вказують експерти

Новий Верховний Суд на першому засіданні пленуму обрав Валентину Данішевську своєю головою строком на чотири роки. За неї таємно проголосували 67 із 111 суддів.

На цю посаду було ще два кандидати. За колишнього суддю Львівського окружного адмінсуду Володимира Кравчука віддали голоси 27 суддів, а за колишнього виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка — лише 12.

Нагадаємо, в Україні поетапно запроваджують судову реформу, відповідно до якої судова система складатиметься з трьох рівнів судів: місцевих, апеляційних та Верховного. Створення їх почали з найвищого — Верховний Суд оголосив, що стартує з 15 грудня.

— Що відомо про людину, яка фактично має контролювати всю судову систему в Україні? — запитуємо в експертів.

— Валентина Данішевська походить із Запоріжжя, — каже головний експерт із судової реформи «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков. — Освіту юриста здобувала заочно в Одеському державному університеті імені Мечникова. Майже шість років працювала суддею в Арбітражному суді Запорізької області. У 1998 році підвищувала кваліфікацію в Німеччині, а в 2002 році — у США.

У 2001 році стала директором «Центру комерційного права» в проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні. На цій посаді перебувала до минулого року, коли її обрали суддею Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду.

Із 2009 року також була суддею постійного третейського суду при Асоціації українських банків. У 2015 році її обрали до складу громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Громадська рада доброчесності не знайшла фактів недоброчесності в її професійній біографії.

— Наскільки пані Данішевська відповідає новій посаді?

— На моє переконання, ця людина не має бути головою Верховного Суду, — каже голова ГО «Правова держава» Ростислав Кравець. — Якщо глянути її додаток до диплому, то навчалася вона здебiльшого на трійки.

Крім того, останні 15 років (з 2001-го) вона практично не займалася суддівською діяльністю. Це означає, що в пані Данішевської лише теоретичне уявлення про те, як сьогодні працюють українські суди. А в 2004 році були змінені кодекси…

Вона спеціалізувалася на корпоративному праві. На мою думку, представники саме господарських судів не зовсім розуміють усю проблему суддівської системи, адже справи більшості громадян розглядають у загальних та адміністративних судах. Крім того, це може призвести до певного перекосу пріоритетів.

А той факт, що була суддею Третейського суду, який вирішує спори між позичальниками та банками здебільшого на користь останніх, теж навряд чи добра характеристика для голови ВСУ.

М. Жернаков: — На мою ж думку, вона справляє непогане професійне враження, має авторитет серед колег. У мене більше питань стосовно того, наскільки вона є самостійною фігурою.

— Що маєте на увазі?

— Почнімо з того, що напередодні пленуму її прізвища не було серед кандидатів, на відміну від двох інших. Її кандидатуру внесли раптово, так само як раптово підтримали аж 67 суддів із 111 осіб. Але чудес не буває! Без узгодження з Адміністрацією Президента такого рішення не було б.

Припускаю, її призначили для того, щоб усе виглядало добре. Адже це досить компромісна фігура, не викликає алергії в Банкової і водночас сподобається іноземним партнерам. А насправді справами завідуватиме її заступник — одіозний Богдан Львов, керований з Адміністрації Президента. Він має погану репутацію, є фігурантом низки резонансних справ, відтак отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності.

Ірина ЛОПУХ, газета Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

НБУ звернувся до Верховного суду із проханням зобов’язати суди приймати рішення на їх користь

Голова Національного банку України написала лист Голові Верховного суду України, в якому скаржиться на те, що судові інстанції скасували рішення НБУ по ліквідації 11 банків, визнавши ці рішення незаконними.

Відповідний лист на своїй сторінці у Facebook опублікував суддя Окружного адмінсуду міста Києва Богдан Санін, передає УНН.

Зокрема, суди стали на сторону таких банків: “Союз”, “Преміум”, “Капітал”, Укрінбанк”, Київська Русь”, “Східно-промисловий банк”, “Грін банк”, “Банк Велес”, “Радикал банк”, “Фінансова ініціатива”, “Банк Софійський”.

У своєму листі НБУ вважає, що суди, визнаючи дії НБУ незаконними, втручаються у виключно дискреційні повноваження, а саме “право Національного банку України як особливого центрального органу державного управління застосовувати до банків заходу впливу”.

Ще одним аргументом, чому суди мають вирішувати спори на користь НБУ, на думку В.Гонтаревої, є той факт, що діючим законодавством не передбачено можливості відновлення діяльності банку, у тому числі за рішенням суду, відносно якого вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію.

Зважаючи на вищевикладене, НБУ хоче, щоб Верховний суд “вжив заходи” для однакового застосування судами норм банківського законодавства, під час розгляду справ з оскарження рішень Національного банку України про виведення банків.

Редакція УНН звернулась до ВСУ, аби вони прокоментували лист НБУ, та, по можливості, надали копію відповіді В.Гонтаревій.

У зв’язку з тим, що Голова Верховного суду нині перебуває у відрядженні, ситуацію прокоментував суддя Верховного суду України Олександр Волков.

За його словами, лист голови НБУ в такій формі не буде розглядатися Верховним судом.

«Ми не розглядаємо листи. Нам багато громадян теж, наприклад, пишуть. Але є процесуальний порядок і ми не можемо розглядати документи, які надходять в не процесуальній формі. Ми на такі звернення якщо і реагуємо, то пишемо роз’яснення, що згідно з Конституцією і законодавством, ми діємо лише в межах закону. І ми розглядаємо лише те, що знаходиться в межах наших повноважень, а все інше ми не можемо розглядати”, — пояснив він.

Щодо відповіді НБУ, суддя зазначив, що якщо така відповідь буде надаватися – це буде роз’яснення про те, що ВСУ не розглядає листи.

Тим часом, “прохання” голови НБУ до Верховного суду УНН прокоментували також експерти.

Народний депутат, член профільного Комітету ВР Юрій Македон так само як і суддя ВСУ зазначив, що НБУ може звертатися до Верховного суду лише з процесуальними документами, а не листами.

“Вони повинні, якщо і звертатися до Верховного суду, то із процесуальними документами, тому що якщо вони не звертаються із процесуальними документами, а просто пишуть лист, то логіка їх дій незрозуміла. Представники Нацбанку, як сторона у справі, мають право подати заяву про перегляд. Але якщо є така заява і немає процесуальних документів – то логіку НБУ я не розумію. Тобто у них є право сторони переглянути ці справи і вони повинні були писати саме так, а просто заява подивіться, хто і що робить не так — це просто непрофесійний підхід”, — сказав він.

Адвокат і правозахисник Ростислав Кравець повідомив, що сьогодні до прокуратури буде подано заяву про скоєння головою НБУ кримінального правопорушення за ст. 376 КК України, а саме по факту втручання у діяльність суду та намагання впливу з метою отримання рішення на свою користь. Якщо прокуратура відмовить у реєстрації кримінального правопорушення, за словами Р.Кравця, буде звернення до суду щодо бездіяльності прокуратури.

“Друга заява буде подана безпосередньо до голови ВСУ стосовно того, яка була реакція на цей лист, чи звертався він до правоохоронних органів стосовно тиску на суд, так як саме така реакція відповідно до норм закону “Про судоустрій і статус суддів” повинна бути у разі, якщо хтось намагається вплинути на рішення суду. Це все прямо передбачено у нормах закону “Про судоустрій і статус суддів”, як в старій редакції, так і тим більше в новій редакції”, — наголосив Р.Кравець.

Голова ГО «Українське юридичне товариство», адвокат Олег Березюк назвав лист НБУ безпідставним та неграмотним.

“Сьогодні Верховний суд згідно із чинним законодавством ніяк не може забезпечити однакове застосування, хоча за Конституцією він зобов’язаний це робити. Але в нього немає механізмів через те, що нинішній Верховний суд позбавлений реальної можливості, тому що постанови Пленумів не мають обов’язкової сили для судів нижчої інстанції.

Таке звернення є безграмотним із юридичної точки зору. Верховний суд він же ж не адміністративний орган, якому підпорядковуються інші суди. Суддя і будь-який суд, він керується законом і власною правосвідомістю. Якщо раніше дійсно законодавство не тільки дозволяло, але й зобов’язувало Верховний суд узагальнювати судову практику й забезпечувати однакове застосування юридичних норм по всій території України по певним категоріям справ – то сьогодні це зробити практично неможливо. І звернення до Верховного суду і знову ж таки звинувачення у корумпованості (вчорашня заява НБУ на сайті) ну точно так же можна сказати, що НБУ корумпований. Це абсолютно неграмотні звернення і безпідставні заяви”, — пояснив він.

Джерело: УНН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры