Архив метки: вдасться

Чи вдасться нормалізувати іпотечний тиск

Мінфін презентує законопроект про реструктуризацію валютної іпотеки, який, вважають правники, лише частково захищає чесних клієнтів

Наш часопис повертається до теми розв’язання проблеми валютних позичальників, які свого часу брали гроші у доларах чи євро на купівлю житла. Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів», після ухвалення якого у третьому читанні аплодували активісти «Кредитного майдану» та були шоковані керівники фінустанов, збирає пил під сукном. Що ж відбувається? Для позичальників цей документ робив багато благ. Так, перерахування позик у гривні за курсом на день підписання договору, часткове вигідне списання боргів тощо. Для банкірів це означало початок великих проблем, якщо не сказати більше — колапс фінансової системи. В Україні чинний так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло.

Чи діє мораторій?

Чимало досить небідних людей свого часу брали валютні іпотеки, купуючи 3—6 квартир чи будинків, і не хочуть розраховуватися з боргами. Звісно, що мораторій не для них, і нове законодавство не повинно їх захищати — нехай сплачують за все.

Закону не підписали ні Голова Верховної Ради, ні Президент України. Проте це не вирішує питання цих самих боргів за валютною іпотекою. Тому вакуум треба заповнити.

Таких законопроектів влітку та на початку осені цього року було п’ять.

Однак дедалі частіше з вуст економістів, незалежних експертів, правників можна почути таке: Мінфін спільно з Нацбанком розробив новий законопроект, який вже повністю задовольняє всі забаганки банкірів, а про людей, мовляв, не дбає. Експерти впевнені, що буде поставлено на голосування і успішно ухвалено саме цей документ, адже в парламенті існує потужне банківське лобі. «УК» спробував з’ясувати, так це чи ні.

Рецепти від банкірів

Начальник відділу з питань удосконалення правового забезпечення ринку банківських послуг Українського кредитно-банківського союзу Інна Пушкар зазначила, що цей законопроект спрямовано на захист соціально вразливих категорій населення, які через стрімке здорожчання іноземної валюти з початку 2014 року стали неспроможними обслуговувати свої зобов’язання за валютними кредитами і можуть втратити єдине житло. «Згідно із презентацією Мінфіну України, на підтримку зможуть розраховувати: родини, які мають єдине житло, що перебуває в іпотеці; інваліди 1-ї групи, ветерани війни, багатодітні сім’ї й ті, що виховують дитину-інваліда; учасники АТО або діти та спадкоємці героїв, які загинули, захищаючи Україну.

Для цих категорій пропонується списання від 25 до 100% кредиту на єдине житло, загальна сума заборгованості за яким на 01.01.2015 року не перевищувала 2,5 мільйона гривень. Залишок кредиту переводитимуть у гривневий еквівалент за курсом Нацбанку на день проведення реструктуризації. Відсоткова ставка на 3 роки фіксуватиметься на рівні, за якого брали позику», — зазначає вона.

Нагадаємо, що відсоткові валютні ставки за іпотекою протягом 2005—2009 років були на рівні 10—15% річних за доларом. Це невеликі відсотки з огляду на те, що люди сплачуватимуть саме 10—15%, проте у гривнях. Нині гривневі кредитні відсотки банків становлять 25—28%. Різниця вагома.

Голова правління KSG BANK Олег Блозовський підтримує колегу. «Наскільки мені відомо, законопроект погоджено з великими банками, які видавали ці кредити. І ці фінустанови згодні піти назустріч вузькій групі категорій клієнтів, про які йшлося. Думаю, ці банки розуміють, що краще реалізувати запропоновану державою схему і отримати хоч щось, ніж просто поповнити обсяги безнадійної кредитної заборгованості», — зазначає він.

На підтримку законопроекту від Мінфіну слід зазначити й таке: за інформацією Нацбанку, станом на 01. 10. 2015 року частка простроченої заборгованості за такими кредитами становила 19,9% їхньої загальної суми (або понад 181 мільярд гривень, приріст з початку року — на понад 45 мільярдів гривень). Тож іпотечні борги, переведені у гривні, збільшуються. І це велика проблема.

Інна Пушкар згодна з тим, що реструктуризація валютних боргів клієнтів банків повинна проходити не на умовах конвертації сум за курсами долара до гривні 5,5 або 8, бо таке призведе до колапсу банківської системи. «На мій погляд, курс повинен бути компромісом. Його слід визначати з огляду на можливості кожного конкретного банку і кожного конкретного позичальника, щоб зберегти їхню платоспроможність», — додає вона.

Проте Олег Блозовський пропонує у плані фіксації курсу гривні до долара інше. За його словами, потрібно реструктуризувати окремо: за виплату так званого тіла кредиту — на день його повернення, а за нарахованими відсотками зафіксувати курс.

Банкіри одностайно (і це цілком зрозуміло) зазначають, що не знають про випадки виселення валютних позичальників, для яких житло єдине, саме колекторськими компаніями або фінустановами.

Незалежне право проти

Правозахисники не погоджуються з банкірами. Якщо вчитуватись у законопроект від Мінфіну, то можна збагнути, що деякі моменти прописано далеко не на користь кредитоутримувачів.

«Приміром, написано, що пільгами користуватимуться лише ті учасники АТО, хто провоював не менш ніж півроку. А що тим, хто ризикував життям три місяці й став інвалідом 2-ї групи, пільги не потрібні? Ще — списання 25 чи 50% боргу. У цьому документі чітко не сказано, що це відбуватиметься у момент реструктуризації боргів, а просто обумовлене таке списання. А це слід розуміти, може відбутися нескоро», — впевнені вони.

Правники зазначають, що ухвалення такого законопроекту потрібно лише для того, щоб скасувати вищезгаданий мораторій. «І тоді у всіх чиновників та банкірів відкриються шляхи для того, щоб масово відбирати житло в людей, які просто будуть не в змозі надалі сплачувати за іпотекою».

З ним погоджується і адвокат Ростислав Кравець. «Нині патова ситуація: закон №1558-1 ухвалено, але його не підписав Голова Верховної Ради. Це пряме порушення Конституції», — каже він.

Чи є інші законопроекти, більш у дусі часу, які завдяки демократичності враховували б усі права і валютних клієнтів банків, і самих фінустанов, і держави? Ростислав Кравець вважає, що всі сили влітку цього року, коли народні обранці працювали над законопроектом №1558-1, були віддані саме йому. Про інші й ті п’ять, що є на сайті парламенту, ніхто не говорить.

Проте, як кажуть в народі, ще не вечір. Юристи доводять, що законопроект від Мінфіну та Нацбанку ще вивчають у комітетах Верховної Ради. Тож у ньому, цілком можливо, буде зроблені корективи та навіть значні правки.

Від редакції. Проблема реструктуризації та прощення частини боргів валютним іпотекоутримувачам вже давно висить у повітрі. Це питання треба вирішувати якомога швидше. «УК» погоджується, що клієнти банків, які брали іпотеку під купівлю 2—5 і більше квартир чи будинків, не повинні підпадати під будь-які пільги. Однак слід зробити все, щоб небагаті й чесні клієнти наших банків, які кров’ю й потом заробляють собі на життя і не можуть розрахуватися з іпотекою, мали всі преференції. І не на папері, а реальні. Тоді люди довірятимуть і банкам, і регуляторові.

Олег ГРОМОВ, УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Чи вдасться відібрати «Укрнафту» в Коломойського

Думки юристів розійшлися з приводу того, чи підпадає «Укрнафта» під «закон про кворум» з 2015 року.

Верховна Рада 13 січня прийняла в цілому зміни до Закону «Про акціонерні товариства», якими дозволила проводити збори акціонерів при кворумі власників від 50% +1 акція.

Сьогодні кворум на проведення зборів акціонерів встановлено на рівні 60%. Під час голосування з голосу було внесено правку в закон, яка передбачає, що з 2016 року кворум для проведення зборів акціонерів для всіх компаній знижується до 50%+1 акція.

Прийнятий на першому засіданні в новому році закон має на меті відібрати контроль над найбільшою нафтовидобувною компанією «Укрнафта», яку сьогодні контролює губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський.

Контрольний пакет компанії належить державі та перебуває в управлінні НАК «Нафтогаз України». Групі «Приват» Коломойського належить 42% акцій «Укрнафти» та контроль над менеджментом. Це дає Коломойському можливість блокувати збори акціонерів, на яких держава могла би впливати на низку рішень, у тому числі — і про розподіл дивідендів.

У жовтні 2014 року, під тиском влади і перед парламентськими виборами, на зборах акціонерів «Укрнафти» було прийнято рішення про виплату дивідендів за три роки – 3,8 млрд грн. Акціонери вирішили, що виплати будуть проводити до середини квітня 2015 року. Державі мало відійти 1,8 млрд грн. Наразі цих грошей бюджет не отримав. Як заявив прем’єр Арсеній Яценюк перед голосуванням за держбюджет-2015, у кошторис на цей рік закладено виплату 1,8 млрд грн дивідендів від «Укрнафти».

«Укрнафта» видобуває близько 90% всієї нафти у країні, яку потім перепродає на Кременчуцький НПЗ, що також належить «Укртатнафті».

До жовтневих зборів акціонерів компанія три роки не сплачувала дивіденди в державний бюджет. Останню виплату провели 2011 року. Держава тоді отримала 793 млн грн.

Окрім цього, «Укрнафта» намагається не віддавати державі видобутий газ, який, за законом про держбюджет, має використовуватися для забезпечення побутових потреб населення. Блакитне паливо компанія направляла на виробництво азотних добрив на «Дніпроазоті» Коломойського.

Як відомо, на початку 2011 року «Укрнафта» взяла в оренду майновий комплекс «Дніпроазоту». У такий спосіб Коломойський отримав доступ до дешевого газу, який хіміки використовують як сировину.

Щоб переламати хід подій і збільшити дохід держави від володіння контрольним пакетом «Укрнафти», 13 січня депутати проголосували за зменшення кворуму.

Для зниження норми про кворум до 50% у Раді було зареєстровано три законопроекти: Радикальної партії Олега Ляшка, БПП та партії «Воля». Депутати вирішили голосувати за законопроект «радикалів».

Депутат від БПП Сергій Лещенко повідомив, що права рука Яценюка – Андрій Іванчук, керівник комітету з економічної політики та бізнес-партнер Коломойського з виробництва добавок до моторного пального, блокував ці законопроекти.

«Домогтися розгляду закону про зниження кворуму вдалося тільки після шантажу Ляшка на погоджувальній раді в січні 2015 року: мовляв, в іншому разі він вийде з коаліції», — написав депутат БПП Сергій Лещенко у своєму блозі.

Законопроект Ляшка передбачає такі зміни чинного закону: «Загальні збори акціонерного товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави і в якому держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій товариства, мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками більш ніж 50 відсотків голосуючих акцій».

Цікаво, що за «закон проти Коломойського» від «Народного фронту» Яценюка проголосували лише 13 депутатів із 82, що свідчить про союз цієї політичної сили з олігархом.

Відразу після голосування Ляшко надіслав Коломойському СМС з нецензурною лексикою. СМС-повідомлення було аналогічне тому, яке Ляшко отримав від Коломойського після оголошення результатів виборів до Ради.

У відповідь «радикал» отримав смс-повідомлення з іще більшим вмістом нецензурних слів, де Коломойський радив йому уважно вчитатися в те, що вони проголосували.

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн вважає, що нововведення щодо зменшення кворуму до 50%+1 почнуть діяти для «Укрнафти» не в 2015 році, як цього хотіли депутати, а в 2016-му, коли закон стосуватиметься всіх ПАТ.

«Із 2016 року, згідно з прийнятим законом, ця норма поширюється на всі акціонерні товариства. Питання не в тому, що «Укрнафта» – держкомпанія, а в тому, що пакет акцій не належить державі безпосередньо, а через НАК «Нафтогаз», — вважає Куюн.

На думку голови «Української палати арбітражних керуючих» Анатолія Родзинського, для того, щоб цей закон запрацював щодо «Укрнафти», потрібно було додати, що зниження кворуму стосується компаній, 50% плюс 1 акція яких належить підприємству, 100% корпоративних прав якого належить державі.

«Чому депутати ухвалюють закони, які не працюють? Бо їм не вистачає кваліфікованих фахівців, наприклад, у випадку з законом щодо «Укрнафти» Коломойського — юристів. Таким чином вистражданий і прийнятий із боями закон не відбере контроль у Коломойського над «Укрнафтою». Що потрібно зробити, щоб держава реалізувала своє право розпоряджатися «Укрнафтою»? Наприклад, передати пакет акцій компанії від «Нафтогазу» до Міненерговугілля», — каже він.

З тим, що закон не запрацює для «Укрнафти» в 2015 році не згоден старший партнер ЮФ «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. За його словами, хоч акції і перебувають в управлінні «Нафтогазу», вони належать державі. «Навіть якщо Коломойський піде в суд, то, думаю, держава виграє справу», — каже Кравець.

Річ у тім, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 1998 року №747 «Про утворення «Нафтогазу України», акції «Укрнафти» залишаються державними і передаються в управління НАКу.

Цим якось уже скористалася держава в суперечці з «Укрнафтою». В липні 2014 року у Верховному суді розглядали справу «Укрнафти» проти Контрольно-ревізійного управління.

Справа стосується перевірки КРУ діяльності «Укрнафти» в 2008-2010 роках. У підсумку управління склало низку порушень. «Укрнафта» з цим не погодилася і звернулася до суду, обґрунтовуючи свій позов тим, що компанія не належить до державного сектора економіки, і за час, який підлягав перевірці, не використовувала у своїй господарській діяльності державне майно.

«Укрнафті» вдалося виграти суди трьох інстанцій. При цьому Вищий адміністративний суд дійшов висновку, що «пакет акцій ВАТ «Укрнафта» у розмірі 50% +1 акція, що належить державі, було передано до статутного фонду «Нафтогазу», тому власником зазначеного пакета акцій та акціонером є НАК, а не держава».

Справа дійшла до Верховного суду, який не погодився з таким твердженням і дав роз’яснення, що «Укрнафта» є суб’єктом господарювання державного сектора, а її акції (50%+1 акція) залишені в державній власності і передані до статутного капіталу «Нафтогазу». На підставі цього висновку ВСУ скасував попередні рішення судів і повернув справу на нове коло.

Юрій Віннічук, кореспондент відділу «Економіка», INSIDER

Адвокатская компания Кравец и Партнеры