Архив метки: буде

Арешт акцій, банкрутство або «тихий» відхід: що буде з російськими банками в Україні

Верховний суд дозволив арештовувати акції та конфісковувати майно російських державних банків. У такий спосіб 18 українських компаній, переважно з групи «Приват» Ігоря Коломойського, мають отримати компенсацію за втрачене в анексованому Криму майно. Громадське з’ясовувало, як це судове рішення вплине на роботу тих небагатьох російських держбанків, що залишились в Україні.

Хто має сплатити компенсацію

Рішення Верховного суду стало продовженням і, фактично, легалізувало на території України рішення Третейського суду в Гаазі. Наразі йдеться про компенсацію українським компаніям 159 мільйонів доларів.

Наприкінці 2018 року в Україні залишилося всього три російських державних банки — «ВТБ», «Промінвестбанк» та «Сбербанк». За даними НБУ, станом на листопад 2018 року всі ресурси, що мав «Сбербанк», від коштів у касах та на рахунках клієнтів до наданих кредитів та майна, складали 68,6 мільярда гривень, «Промінвестбанк» — майже 54 мільярди, а «ВТБ» — майже 30 мільярдів гривень. Тобто разом близько 150 мільярдів.

Проте це не означає, що в одну мить компанії-позивачі отримають всю цю суму в якості компенсації.

Що може завадити стягненню

Стягнути з «ВТБ» вже фізично нічого не можливо. Адже з 27 листопада минулого року банк визнали неплатоспроможним, і зараз він перебуває у стані ліквідації. А значить, відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з банку знімають будь-які судові обтяження.

За інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), якому наразі належать всі активи «ВТБ», станом на 19 грудня балансова вартість активів банку становила 6,8 мільярда гривень, їх оцінювання триває.

«Наразі статус банку змінився, тепер він вже не є російським. Це вже не власність РФ, а власність території, де банк працював. І тепер, відповідно до закону, ми повинні реалізувати майно банку», — пояснює Громадському заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новіков.

В «Сбербанку» від коментарів відмовилися, мовляв, поки що рано оцінювати, як постанова вплине на роботу банку. В «Промінвестбанку» (ПІБ) на запити Громадського не відповіли, а телефонна лінія прес-служби банку весь час зайнята.

Цікаво, що про конфіскацію майна ПІБу в Україні говорять уже не вперше. Так, восени були спроби накласти арешт на активи «Промінвестбанку», але тоді після апеляції та довгої судової тяганини банк справу виграв.

В Національному банку зазначили, що не є учасниками цього судового процесу і не готові коментувати деталі справи. «Національний банк буде діяти відповідно до вимог банківського законодавства», — відповіли Громадському в НБУ. 

Що буде далі

Юристи ж відмічають, що поки чітко визначити термін вирішення цієї справи важко. «Можливий арешт акцій вказаних банків, звичайно, значно вплине на їхню діяльність, оскільки, доки арешт буде діяти, банки не зможуть здійснювати юридично значимих дій з власними українськими активами», — зазначив Громадському партнер юридичної компанії «НАКАЗ» Арсеній Салалайко.

«Це звернення, у зв’язку із сумою боргу, може бути навіть підставою для введення тимчасової адміністрації та ліквідації банків. Поки залишається лише чекати, яким чином в подальшому буде виконуватися рішення», — говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Джерела Громадського також повідомили, що поки Фонд гарантування не збирається вводити тимчасову адміністрацію в банки. І наразі зрозуміло лише одне — найближчим часом російські банки будуть намагатися максимально спокійно покинути український ринок.

Для цього в них є не так вже й багато часу, адже після публікації постанови буде звернення до виконавчої служби. Далі компанії, які виграли справу, зможуть звертатися за стягненням майна, в першу чергу, зі «Сбербанку» та «Промінвестбанку».

Крім того, якщо врахувати, що більшість майна, яке є в російських банків в Україні — це орендовані приміщення, не виключено, що фінансові установи просто «тихо» здадуть ліцензії та покинуть Україну, лишивши тут решту власності.

Якщо ж піти не вдасться, і банки не зможуть відповісти за своїми зобов’язаннями перед вкладниками, НБУ визнає фінансові установи неплатоспроможними.

Громадське Телебачення

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Подолання корупції — чи буде ефективною боротьба у 2019 році

Корупція в Україні: чи будуть ефективні антикорупційні органи у 2019 році?

Гості:

Анастасія Красносільська — експерт ЦПК,

Ростислав Кравець — адвокат,

Микола Голомша — перший заступник Генпрокурора у 2014 році

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Адвокат розповів, що буде з банком «Хрещатик»

Банк «Хрещатик», який мали ліквідувати за рішенням Нацбанку, не відновить роботу. Хоча Верховний суд визнав незаконними дії НБУ.

Про це Gazeta.ua розповів Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери».

«Суд визнав, що Нацбанк проводив неналежний контроль діяльності банку «Хрещатик». Для власників банку рішення суттєвих значення не має. Вони будуть нести відповідальність за дії, які призвели до неплатоспроможності банку. Кредитори банку зможуть отримати компенсацію за завдані збитки. Крім того, НАБУ має притягнути керівництво Нацбанку до кримінальної відповідальності за покривання проблем банку «Хрещатик» та бездіяльність», — каже Кравець.

Адвокат вважає, що вкладники зможуть повернути свої кошти.

«Тепер з юридичного боку продаж активів банку був незаконним. Їх можна повернути, якщо оскаржити рішення в судах. Навіть позичальникам, майно яких слугувало заставами в інших кредитах. Відновити роботу банк «Хрещатик» не зможе. В подібній ситуації були й інші установи, зокрема банк «Укрпромгаз», «Фінанси та кредит». Тоді також Нацбанк був винен у доведенні до неплатоспроможності, а вкладники втратили гроші. Люди зараз подають позови проти НБУ, щоб стягнути свої кошти. Ці справи в процесі, але шанси на виграш досить значні», — додав Ростислав Кравець.

5 квітня 2016 року НБУ визнав банк «Хрещатик» неплатоспроможним, а Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію. Також у Фонді гарантування вкладів повідомили, що комплексний аналіз неплатоспроможного банку «Хрещатик» свідчить про причетність керівництва фінустанови і його власників до збитків на суму понад 2,5 млрд грн.

24,9 % акцій банку належали Київській міській державній адміністрації. Опосередкованими власниками банку були Андрій Іванов з часткою 37,44% і Микола Солдатенко з часткою 24,2% акцій.

Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Районні суди ідуть у минуле. Яким буде правосуддя у 2018-му

Реорганізація судів. Європейський тренд чи узурпація влади?

Судова реформа триває. У прийдешньому році українців очікує консолідація судів. Відповідні укази під кінець року підписав президент. Що це означає? Районні суди підуть у минуле, а замість них з’являться більші окружні.

Тиждень тому Вища рада правосуддя схвалила проекти президента про ліквідацію районних судів та створення замість них окружних. Такі зміни передбачені законом «Про судоустрій і статус суддів», який визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районах і містах. При цьому районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду. Останній тепер буде діяти на тій території, де раніше діяли вищезазначені суди. Судді старих судів можуть бути переведені до нових. У рамках реорганізації судів зазнають змін й апеляційні інстанції – апеляційні суди з малою кількістю суддів будуть приєднуватись до сусідніх апеляційних округів.

«Це другий етап судової реформи, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», – наголосив Порошенко. Президент зауважив, що нові суди будуть формуватись на прозорих конкурсах і закликав юристів-науковців та адвокатів брати в них участь. Не забув Петро Олексійович нагадати і про «безпрецедентно прозорий» конкурс до нового Верховного суду, до якого було чимало претензій громадськості.

Урізати вдвічі

Реалізовуючи зміни Конституції щодо децентралізації, президент мав утворити, реорганізувати та ліквідувати суди не пізніше 31 грудня 2017 року. Відповідно до цих планів, ліквідуються 142 місцевих суди, замість яких створюються 74 окружних, тобто їхня кількість скорочується удвічі. Наприклад, буде ліквідований одіозний Печерський райсуд, в якому через розташування державних органів розглядаються ключові справи. Замість Печерського та Голосіївського райсудів буде створений Центральний окружний суд Києва.Всього в столиці замість десяти районних судів з’явиться шість окружних. І таке укрупнення пройде по всій країні. Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк заявив, що завдяки цьому судова система буде чіткіше структурована.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, який відповідає на Банковій за питання юстиції, на останній зустрічі з журналістами роз’яснював деталі реформи. «Не буде більше судів, в яких є лише три судді, один з яких – на лікарняному, інший – у декретній відпустці, а у третього закінчилися повноваження і в результаті в районі відсутнє правосуддя», – ілюстрував поточну ситуацію чиновник.

Новостворені окружні суди будуть об’єднувати два-три райони, а стандартна кількість суддів в таких судах становитиме 9–12 осіб. За словами Філатова, це не означатиме, що громадянам доведеться їздити до сусіднього району. Вони так само зможуть звертатись до приміщення суду в своєму райцентрі, але юридично це буде єдиний окружний суд, об’єднаний із судами сусідніх районів. Якщо ж в районі не буде судді, то доведеться звертатися до суду в сусідньому районі, що спричинить явні незручності для громадян. Міські окружні суди планується укомплектувати 30–40 суддями.

На Банковій запевняють, що такі зміни суттєво не вплинуть на роботу судової системи, бо діючі суди будуть функціонувати до тих пір, поки в окрузі не створиться та запрацює новий суд.

Шлях до колапсу?

«Завдання цього укрупнення – забезпечити ефективну роботу судів та судочинства, – каже перший заступник парламентського комітету правової політики та правосуддя Леонід Ємець. – Завдання президента – визначити межі, в яких будуть працювати ті чи інші суди і прийняти рішення про утворення таких судів і ліквідацію старих. До формування корпусу суддів, які будуть там працювати, президент ніякого відношення мати не буде. Цим займатимуться Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація».

Прихильники укрупнення судів переконані, що це – загальноєвропейський тренд. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Але не всі так оптимістичні щодо чергового етапу судової реформи.

«На мій погляд, всі ці зміни ведуть до одного результату – узурпації влади президентом, – вважає адвокат Ростислав Кравець. – Суддів позбавляють незалежності і самостійності. Повністю підконтрольна президенту Вища рада правосуддя та фактично повністю ним сформована Вища кваліфікаційна комісія суддів за останні три роки роботи продемонстрували, що повністю виконують виключно ті побажання, що надходять з Адміністрації президента»

Кравець пояснює, що в результаті укрупнення судів судді, які працюють в нинішніх судах, опиняються в підвішеному стані: «Вища рада правосуддя прийматиме рішення про їхнє переведення до інших судів, а президент, як показала практика, може необмежену кількість часу просто не призначати неугодних суддів, обираючи тільки потрібних йому».

Джерела «Главкома» у судових колах стверджують, що поки ніхто не розуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судів новим, оскільки цей період не прописаний ані в кодексах, ані в законах. «Фактично всі справи, які зараз знаходяться на розгляді в судах, включаючи кримінальні, будуть розглядатись заново, – вважають співрозмовники «Главкому». – Необхідно буде зробити новий перерозподіл справ, що може призвести просто до колапсу системи».

Втім Порошенко підкреслив, що разом з підписаними указами буде ініціювати законопроекти щодо забезпечення безперервності судового розгляду справ. «Щоб суддя, який успішно склав іспити, пройшов процедуру перевірки доброчесності, або пройшов по конкурсу, або переведений до нового суду, який працює на тій самій території, мав можливість розглядати ті справи, які він розглядав у старому суді», – запевнив президент. Але це вже справа наступного року, а глобальні перестановки в храмі Феміди президент підмахнув вже сьогодні.

Павло Вуєць, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Шокін ще три місяці буде генпрокурором — експерт

Відставку генпрокурора Віктора Шокіна відтермінують щонайменше на три місяці. Про це в коментарі Gazeta.ua заявив Ростислав Кравець, адвокат.

«Відставку генпрокурора Віктора Шокіна відтермінують щонайменше на три місяці. В інформаційне поле викинуть якусь новину, щоб відволікти увагу суспільства. Це дасть змогу «заморозити» ситуацію», — сказав він.

Експерт вважає, що президент боїться відпускати Шокіна. Бо досі не знайшов йому заміни.

«На цю посаду може потрапити кандидатура, яка заважатиме Порошенкові спокійно розвивати свій бізнес. Чи не буде покривати злочинні схеми Кононенка, бізнес-партнера президента. Порошенко цього боїться», — розповів екперт.

Він додав, що на Заході відчувають — в Україні не прагнуть змінювати систему.

«Президент має вмовити Шокіна піти у відставку, щоб не напружувати політичні стосунки зі Сполученими Штатами. Просто поміняють одного на іншого. Від Революції гідності було вже три прокурори, а нічого не змінюється», — сказав Кравець.

Кравець наголосив — новим генпрокурором має стати юрист із досвідом роботи.

«Новий генпрокурор не повинен залежати від жодної політичної партії чи олігархічного клану. Тоді можна розраховувати на реальну реформу прокуратури. Інакше це буде заміна «шила на мило». Поки таку людину не знайшли. Навіть Віталій Касько, до якого Захід змінив своє ставлення, вже не кандидат. Він не довів до логічного завершення жодної справи. Став більше політиком, аніж прокурором», — зауважив адвокат.

Нагадаємо, раніше джерела в Генпрокуратурі повідомяли, що Віктор Шокін написав заяву про відставку. Перед тим президент звернувся до Віктора Шокіна та Арсенія Яценюка. Обох попросив піти з посад. Пояснив, що це дозволить вийти із політичної кризи та уникнути перевиборів Верховної Ради. Згодом у ГПУ спростували інформацію про відставку. Пояснили, що Шокін юридично не міг її написати, оскільки перебуває у відпустці.

Оксана Худояр, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры