Архив метки: борги

Квартиру забирають за борги: як не втратити нерухомість

В українців можуть забрати квартиру через комунальні борги. Йдеться про випадки, коли сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат — понад 80 тис. грн, розповів Gazeta.ua адвокат Ростислав Кравець.

«Якщо це єдине житло, перш за все забиратимуть інше майно боржника. Тільки у виняткових ситуаціях забиратимуть квартиру», — пояснює він.

Заяву до суду про стягнення квартири за рахунок боргу подає постачальник комунальних послуг.

«Боржник має право оскаржити рішення суду. Перш за все потрібно перевірити, чи були дотримані всі вимоги, проведено належну оцінку квартири. Під час публічних торгів вартість нерухомості можуть занижувати в половину. Однак боржнику зобов’язані повернути залишок коштів після погашення боргу», — пояснює адвокат.

Він додає, що перешкодою для продажу житла можуть стати прописані там неповнолітні діти.

«Українці не платять за комуналку не тому, що не хочуть. Вони просто не мають грошей. Борги зростають через необґрунтоване підвищення житлово-комунальних тарифів і введення штрафів за прострочення платежів», — підсумовує Ростислав Кравець.

Торік заборгованість населення за житлово-комунальні послуги зросла до 55,6 млрд грн. У 2017-му становила 32,3 млрд грн, свідчать дані Держстату. За газ українці заборгували 26,4 млрд грн. За опалення і гарячу воду — 16,7 млрд грн.

Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

За борги 32 заправки WOG повторно виставили на торги

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж права вимоги за кредитами юросіб, виданими «Банком Форум». Серед них і 32 заправки WOG, які були частиною заставного майна.

Так, у березні 2013 року «Банк Форум» видав позику на суму 31 млн. доларів ТОВ «Золотий екватор» (бренд WOG) та пов’язаній з ним компанії «ВК Імпекс». На той час мережа АЗС WOG була підконтрольна мультимільйонерам Петрові Димінському, Сергію Лагуру й Степану Івахіву. Позику було видано на придбання й будівництво нових автозаправок. Заставою під кредит стали нежитлові приміщення в Києві загальною площею понад 10 тисяч квадратних метрів та 32 АЗС, більшість яких зосереджена в Західній Україні, пише газета Експрес.

У 2014 році компанія перестала обслуговувати виданий кредит. А в червні того ж року НБУ вирішив ліквідувати «Банк Форум». Позичальники припинили сплачувати кредит. На початок цього року, за даними ФГВФО, заборгованість за кредитами становила 42 млн. доларів (понад 1 млрд. у гривневому еквіваленті).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ще минулого року намагався виставити на продаж права вимоги за кредитами, мотивуючи свої дії тим, що позичальники ведуть активну господарську діяльність і в стані ліквідації не перебувають.

Як зазначає видання, але чи то покупців не знайшлося, чи ніхто не хотів зв’язуватися з активами, довкола яких триває судова тяганина, реалізувати свої плани ФГВФО так і не вдалося. Минуло декілька місяців й Фонд знову просить ринок надати свою пропозицію ціни цих активів. Йдеться про нежитлові приміщення в Києві загальною площею понад 10 тисяч кв. м та 32 автозаправні комплекси. Заставна вартість усіх АЗС — понад півмільярда гривень.

Чи реально, що на цей раз Фондові вдасться продати права вимоги за кредитами?

«Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заставне майно не продає, — пояснює Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії. — Він намагається збути права вимоги за кредитами. Для того, щоб отримати реальну ринкову ціну за них, Фонд збирає пропозиції. Але, як показує досвід, зазвичай такі активи мають багато обтяжень, існують рішення інших судів у цій справі. Для того, щоб отримати доступ до АЗС, доведеться пройти не один судовий процес, відстоюючи права покупця».

На запитання для чого ж тоді Фонд виставляє на продаж проблемні кредити і чи не створюється враження, що ФГВФО продає повітря, Кравець зауважив, що таким чином імітується діяльність ФГВФО.

«На мою думку, подібні оголошення розміщуються винятково для імітування діяльності ФГВФО, а не для реального продажу й отримання коштів. Допускаю, що існує певна корупційна складова. Можливо, Фонд намагається занизити ціну на кредити, щоб самі ж боржники їх потім викупили за безцінь», — розповів Кравець.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Колекторам стало важче вибивати у фiзичних осiб старi борги

Розглядаючи конкретну адмiнiстративну справу, ВАСУ став на бiк боржникiв. Про її суть газета «Експрес» розпитала Ростислава Кравця, старшого партнера адвокатської компанiї «Кравець та Партнери».

«Колекторська компанiя подала до суду, намагаючись визнати незаконним розпорядження №231 вiд 3 квiтня 2009 року тодi ще Державної комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України в частинi, що заборонено продавати за договорами факторингу заборгованостi фiзичних осiб, — розповiдає Ростислав Юрiйович. — Бо в цiй постановi було чiтко зазначено, що продавати за такими договорами можна суто борги юридичних осiб.

Суд першої iнстанцiї задовольнив цю вимогу, апеляцiйний суд її скасував. Банки намагались в касаційному порядку оскаржити рішення апеляційного суду. Фiзичнi особи у свою чрегу подали до Вищого адмiнiстративного суду свої заперечення на касацiйну скаргу, яка там була близько двох рокiв. I от не так давно ВАСУ залишив в силі рішення апеляційної інстанції, зазначивши, що постанова Нацкомпослуг законна.

Тому я вважаю, що продаж боргiв фiзичних осiб банками колекторським i факторинговим компанiям, якi були до березня 2014 року, незаконнi. Чому до того часу? Бо опiсля були внесенi змiни в законодавство, якi власне дозволяють передавати банкам борги фiзичних осiб колекторським i факторинговим компанiям. Але 95% оцих боргiв було продано банками до 2014 року».

Як зазначив Ростислав Кравець, загальна сума таких переданих колекторським або факторинговим компанiям проблемних (чи не дуже) кредитiв (не тiльки iпотечних, а й iнших) за курсом гривнi до долара, який склався на початок 2014 року, становить 10 млрд. грн.

«Це i валютнi, i гривневi заборгованостi, кредити, якi видавали без застави. Якщо вони були переданi до 2014 року, тобто була друга, третя перепоступка, то такi дiї незаконнi. Банки продавали часом i не такий уже безнадiйний кредит колекторськiй компанiї, i та, звертаючись до «чорних» нотарiусiв або у виконавчу службу без додаткових рiшень суду, силовим способом забирала заставне житло в клiєнта фiнустанови. За моїми пiдрахунками, з 2009 року по цей момент таких проданих кредитiв було до 2 мiльйонiв. А кiлькiсть потерпiлих у ходi вибивання iпотечного житла, виходячи з даних рiзних реєстрiв, я оцiнюю в близько декiлька тисяч клiєнтiв банкiв», — зазначив він.

Зі слів правника, рiшення ВАСУ для боржникiв означає, що у споживачiв фiнансових послуг з’явилася можливiсть оскаржити всi цi перепоступки й домогтися м’яшких умов погашення своїх кредитiв.

Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры