Архив метки: банкіра

Справа на 280 мільйонів: хто і чому зацікавлений в арешті банкіра Сергія Горбачевського?

7 червня в Печерському районному суді Києва відбулося чергове засідання у справі Сергія Горбачевського – голови правління та акціонера ДІВІ Банку. Розглядалося клопотання слідчого Національної поліції Івана Дацьо щодо продовження терміну перебування банкіра під вартою.

Але суд не задовольнив цього клопотання, а ухвалив повернути Горбачевського під домашній арешт. Щойно Горбачевського було звільнено з-під варти, Mind отримав у банкіра ексклюзивний коментар і спробував зібрати та проаналізувати звинувачення та позиції сторін.

Хто такий Сергій Горбачевський? До 17 січня 2015 року він працював заступником начальника казначейства Інтеграл-банку, який восени того ж року було відправлено на ліквідацію. У травні 2015-го Сергій Горбачевський став в.о. голови правління ДІВІ Банку, а в грудні був затверджений на цій посаді. У лютому 2016 року Горбачевський разом із членами своєї родини сконцентрував 82% акцій очолюваного ним ДІВІ Банку.

З чого почалося «полювання»? 20 лютого 2017 року слідчі Національної поліції повідомили про підозру Горбачевському у привласненні 129 млн грн Інтеграл-банку. Нацполіція звинуватила Горбачевського в проведенні незаконних Forex-операцій на міжбанківському валютному ринку. «Він заздалегідь знав, що такі дії призведуть до мільйонних збитків і банкрутства Інтеграл-банку. З метою привласнення незаконно виведених активів став власником і головою правління банку-контрагента (ДІВІ Банку. – Mind). Ця банківська установа була другим учасником незаконних операцій», – йдеться в заяві поліції.

Представники Горбачевського в розмові з Mind вказують на абсурдність прив’язки розтрат у цей період до особи банкіра. Адже він став керівником ДІВІ Банку лише в травні 2015 року, а слідство вивчало факт розтрати у період з січня по травень 2015 року.

Наприкінці лютого 2017 року Печерський районний суд Києва заарештував майно Сергія Горбачевського (земельну ділянку, два будинки, частину квартири, три автомобілі та два причепи). Рішення суду було прийнято на підставі позову ліквідатора Інтеграл-банку про стягнення з посадових осіб цієї фінустанови 280 млн грн. Справу в травні 2017 року було відкрито також проти екс-голови Інтеграл-банку Станіслава Михайлішина.

У березні суд відправив Сергія Горбачевського під домашній арешт. Йому заборонили в період з 22:00 до 6:00 залишати місце проживання, зобов’язали прибувати на кожну вимогу до слідчого, прокурора і в суд, і заборонили залишати Київ і Обухівський район Київської області без дозволу слідчого. Крім того, Горбачевський здав закордонний паспорт і вимушений був носити електронний браслет. Причому браслет виявився технічно непридатним, про що адвокати неодноразово інформували слідство. «Весь час він подавай хибний сигнал, через що мало не щоночі, а іноді й кількаразово за ніч, до мене додому відправляли наряд поліції, перевіряючи виконання режиму домашнього арешту», – розповів Mind Горбачевський.

У квітні Печерський суд Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури України, обравши Сергію Горбачевському на період досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. При цьому одним з аргументів ГПУ був нібито тиск, який Горбачевський чинив на свідків через свою персональну сторінку в соціальній мережі Facebook.

Фактично, причиною арешту став допис такого змісту: «А ось і головний свідок у моїй справі, власною персоною (зліва). Той самий, який повідомив Нацполіціі, що, користуючись ніком SERG в ReutersDealing, я, будучи співробітником ДІВІ Банку, нібито вивів з Інтегралу 280 млн грн». Банкіри в свою чергу висловлювали своє обурення таким рішенням. «У нас настільки відкрито інформаційний простір, що, мені здається, усі, включаючи можновладців, вільно висловлюють свою позицію. Як може Facebook впливати на рішення свідків?», – прокоментував рішення відправити Горбачевського в СІЗО для обмеження спілкування у соцмережах екс-голова Укргазбанку та екс-виконавчий директор НАБУ Сергій Мамедов.

Також суддя визнав аргументацію прокурора, який вважав, що Горбачевський може сховатися від слідства за межами України з анульованим закордонним паспортом.

У чому звинувачують Горбачевського? Згідно з заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), кошти з Інтеграл-банку виводилися через один із іноземних банків, збиткові Forex-операції, а також за допомогою кредитування пов’язаних осіб.

За даними ФГВФО, в Інтеграл-банку було відкрито кореспондентський рахунок у Meinl Bank AG (Австрія). Окремий договір між сторонами передбачав, що кошти, розміщені на коррахунку, передаються в забезпечення виконання кредитних зобов’язань офшорної компанії перед цим австрійським банком. У травні 2015 року через невиконання офшорною компанією кредитних зобов’язань Meinl Bank AG списав із кореспондентського рахунку на свою користь кошти Інтеграл-банку на загальну суму $ 1,42 млн.

«Уповноважена особа Фонду гарантування з’ясувала, що керівники офшорної компанії та українського банку були пов’язаними особами. Голова правління Інтеграл-банку не мав повноважень на підписання зазначеного договору про надання коштів на коррахунку в заставу. Ця операція відноситься до категорії великих угод, і прийняття рішення про здійснення такої угоди належить до компетенції зборів акціонерів і наглядової ради банку», – йдеться в заяві Фонду.

Залишається невідомим, як ця констатація Фонду слугує підставою для обвинувачення Горбачевського, адже до коррахунків він не мав стосунку за посадовими дорученнями, а в самій заяві Фонду йдеться про колишнього голову правління Інтеграл-банку Станіслава Михайлішина. Останнього наприкінці травня 2017 року ГПУ оголосила у розшук.

«Під час обшуку в будинку Горбачевського 11 квітня 2017 року слідчі, окрім інших доказів, намагались також знайти й Михайлішина, хоча його загальновідомий односторонній перетин кордону України стався двома роками раніше», – розповідають адвокати Горбачевського.

Крім того, у Фонді гарантування запевняють, що з січня по травень 2015-го шляхом проведення збиткових Forex-операцій з Інтеграл-банку було виведено близько 26 млн грн, $ 2,35 млн і 230 000 євро. «Лише 23 січня 2015 року (Горбачевський на той час в Інтеграл-банку вже не працював. – Mind) було проведено декілька десятків операцій з обміну однієї іноземної валюти на іншу на загальну суму майже 80 млн євро. У результаті такої діяльності за цей день Інтеграл-банк зазнав збитків на суму $ 1 млн», – вважають в ФГВФО. Знову ж таки, яким чином до цього може бути причетний Горбачевський, який звільнився з Інтегралу 17 січня, у Фонді, де вважають його першопричиною вимивання коштів, не аргументують.

«Ліквідатор порахував, що в тому ж січні Інтеграл програв DV Банку 80 млн грн, що начебто і підірвало платоспроможність банку. Але якщо подивитись на баланс банку, клієнтські залишки зросли на 18 млн, загальні активи – на 68 млн грн, з яких 42,6 млн – це високоліквідні активи (каса та коррахунки). Це фактично прибуток банку за січень 2015 року, в якому доходи казначейства склали 38 млн», – стверджує Горбачевський.

Також представники Фонду заявляють, що кредитний комітет Інтеграл-банку приймав рішення про надання кредитів позичальникам (юридичним і фізичним особам), які мали свідомо низьку платоспроможність. А майже всі кредити, видані юридичним особам, були пов’язані з керівництвом та засновникам банку.

За даними Фонду, один із співвласників банку за попередньою змовою з керівниками страхових і фінансових компаній уклав 19 кредитних угод, в забезпечення яких були надані «сміттєві» цінні папери. Станом на 1 лютого 2017 року загальна сума такого кредитного портфеля становила близько 140 млн грн.

Як пояснює ці епізоди сам банкір? Сергій Горбачевський запевняє, що він не міг бути причетним до згаданих операцій з кількох причин. «За всю свою роботу в Інтеграл-банку до січня 2015 року я в кредитних комітетах не перебував і рішень з цих питань не приймав. До того ж я звільнився з банку в січні 2015 року. Відповідно, все, що пов’язано з діяльністю Фонду, який направив туди свого представника майже через дев’ять місяців після мого звільнення, мені відомо тільки з офіційних релізів», – говорить банкір.

Що стосується звинувачень, пов’язаних із Forex, Горбачевський каже: вони базуються на заяві, поданій до Нацполіції екс-співробітницею Інтеграл-банку Ольгою Асєєвою. «Але вона за родом своєї діяльності ніколи не мала відношення до роботи казначейства і прийшла у банк разом з ліквідатором через дев’ять місяців після того, як я звідти звільнився. Усі її слова абсурдні з точки зору людини, яка розуміється на принципах роботи міжбанківського дилінгу. Логіка приблизно така: хтось, звільнившись, зберіг пароль від корпоративної мережі Wi-Fi і, сидячи на лавочці навпроти, таємно користувався інтернетом, завантажуючи торренти. Але система Reuters Dealing так не працює. Це підтвердить будь-який трейдер, навіть практикант. Однак для Нацполіціі і ГПУ це якимось чином стало аргументом», – пояснює банкір.

Взагалі, обвинувачений стверджує, що згадана цифра в 280 млн грн спочатку фігурувала тільки в заявах ліквідатора банку Олега Андронова, які нічим не були підтверджені. Жодних матеріалів комісії Фонду ніхто досі не бачив. Згодом цю суму відмовилось підтвердити науково-дослідне бюро «СОВА». Воно проводило експертизу за запитом майора поліції слідчого Артема Тарасенка, який вів справу Горбачевського (результати експертизи є в розпорядженні Mind) і оцінило збитки у 129 млн грн.

Але є один важливий нюанс. За словами Дениса Статнікова, адвоката банкіра, у Нацполіції у 2016–2017 роках не було бюджетів на оплату послуг приватних судових експертиз.

Тобто існувала третя сторона, яка оплатила експертизу «СОВИ». Сама експертиза отримала критичну рецензію з боку одночасно трьох судово-економічних експертних інститутів. Два із них – Київський науково-дослідний інститут судових експертиз та Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень – працюють у структурі Міністерства юстиції. Усі три рецензії є в розпорядженні Mind.

«Слідчий тільки через три місяці погодився з тим, що експертиза, надана «СОВОЮ», є непереконливою, і задовольнив частково наше клопотання, призначивши повторну експертизу», – повідомив Денис Статніков.

Цікаво, що слідчий Тарасенко, який призначив неякісну експертизу і був відведеним через суд від проведення оперативно-розшукових робіт за порушення Кримінального кодексу, згодом отримав підвищення з Нацполіції до Генеральної прокуратури.

Що говорять на ринку про події навколо Інтеграл-банку? Представники банківського ринку відмовляються публічно коментувати дану ситуацію. Водночас опитані банкіри вважають, що в арешті Горбачевського та в прагненні перекласти на нього відповідальність за банкрутство Інтеграл-банку може бути зацікавлене широке коло осіб. «Починаючи з акціонерів Інтегралу і закінчуючи членами правління і наглядової ради. Той, хто реально відповідальний за вимивання коштів напередодні введення тимчасової адміністрації, хто мав право голосу в кредитних комітетах», – заявив на правах анонімності Mind один з керівників великих банків.

Навіть колишній колега Горбачевського, екс-співробітник департаменту коррахунків Інтеграл-банку Антон Мехед, який підписав разом із ліквідатором заяву до Нацполіції на Горбачевського, сьогодні вже менш категоричний у своїх оцінках: «Не можу сказати, що конкретно Горбачевський винен у цьому. Обставини так склалися. Ми надали за запитом суду весь пакет документів. Нехай він і приймає рішення».

Якою є позиція правозахисників? Юристи вважають справу проти Горбачевського абсурдною та «замовною», аргументуючи це відсутністю конкретних порушень у звинуваченні, до яких міг мати стосунок банкір, а також численними процесуальними порушеннями під час розгляду. «Неначе хтось дуже поспішає домогтися обвинувального вироку суду. Закривати в СІЗО за пост у Facebook – це абсолютно ненормальна практика. Тим більше, якщо підозрюваний не розкрив ніяких матеріалів досудового слідства і в замітці в соціальній мережі виклав виключно свою думку без жодних погроз», – вважає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери».

До речі, в юридичних колах припускають, що цькування Горбачевського прямо чи опосередковано є наслідком скандалу дворічної давнини, пов’язаного з «Розрахунковим центром». У 2015 році ця структура, що належить НБУ і має право кредитувати банки, опинилася в центрі скандалу з розкраданням 800 млн грн через коррахунки Українського професійного банку (УПБ). Саме його, попри введення куратора, нацбанківський «Розрахунковий центр» кредитував протягом майже року. Із банкрутством УПБ 11 банків зазнали збитків, деякі з них Нацбанку довелося вивести з ринку.

Цей прецедент став приводом для порушення кримінальної справи Головним слідчим управлінням МВС Києва (№12015100000000490 від 27 травня 2015 року).

Сергій Горбачевський був єдиним банкіром, який зважився домагатися реакції правоохоронних органів на ситуацію навколо «Розрахункового центру». Поінформовані банківські юристи вважають прагнення утримати Горбачевського в ізоляції прямим відлунням тієї історії.

ВІКТОР ГАЦЕНКО, ПАВЛО ХАРЛАМОВ, Mind

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Шосте чуття банкіра Лагуна (розслідування)

Кредитні портфелі деяких банків були перепродані за заниженою в сотні разів ціною перед введенням тимчасової адміністрації.

lagun_shema1 

За останні два роки в Україні ліквідували 64 банки. З їхніми боргами тепер розраховується Фонд гарантування вкладів. Та чи всі борги, які сформували банки перед своїм банкрутством, є справжніми? Ми почали аналізувати і стало очевидно, що деякі власники банків могли навмисно виводити гроші зі своїх же фінустанов перед їх ліквідацією. Адже щойно визнаний неплатоспроможним – банк переходить у руки Фонду гарантування вкладів, який і буде розбиратися з накопиченими боргами та оплачувати рахунки. Ошукані вкладники, що залишаються ні з чим, розбалансована банківська система та падіння гривні – це все в тому числі наслідки цих злочинних схем самих банкірів. Програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та «UA:Першого», починає серію розслідувань про умисне банкрутство українських банків.

«Банкір із шостим відчуттям» та «покупець банків номер один» – так називали Миколу Лагуна ще два-три роки тому. За часів президентства Януковича Лагун активно скуповував фінансові установи та, окрім «Дельта Банку», став також власником банків «Омега», «Астра» та «Кредитпром».

Але під час банківської кризи фінансова імперія Лагуна луснула наче мильна бульбашка. Один за одним банки було визнано проблемними, згодом туди зайшли тимчасові адміністратори, і тепер три з чотирьох фінансових установ у стані ліквідації.

Це не лише мало вплив на стабільність фінансової системи країни, але й стало додатковим тягарем для державного бюджету.

Та банкрутству деяких банків передувала низка цікавих подій, що мають гучне відлуння зараз.

Ось що трапилось 31 грудня 2014 року – за місяць до визнання проблемним «Омега Банку» Миколи Лагуна.

У день, коли вся країна накривала новорічний стіл та наряджала ялинку, «Омега Банк» уклав дуже дивний договір, який стосувався понад 70 кредитних угод.

Свого часу цей банк видав кредити низці клієнтів, і станом на грудень 2014-го вони мали повернути «Омега Банку» близько 1,3 мільярда гривень позичених коштів. Аби зменшити ризик того, що позичальники не повернуть ці гроші, банк убезпечив себе шляхом застави цінного майна, наприклад, будівель або земельних ділянок.

 

lagun_shema2

Загалом балансова вартість заставного майна за виданими «Омегою» кредитами становила близько 3,6 мільярда гривень. Тож якби позичальники не повертали вчасно гроші, заставлене майно могло б перейти у власність банку. Але «Омега Банк» продав права вимоги за цими кредитами фірмі «Іпотека кредит». Тобто виявилося, що позичальники повинні повертати кошти вже не банку, а компанії, яка такі права придбала. І саме ця компанія могла б отримати заставне майно боржників, якби виплати по кредиту не відбувались.

lagun_shema3

За право отримати більше мільярда гривень від позичальників «Іпотека кредит» заплатила банку незрівнянно малу суму – лише 5 мільйонів гривень. Тобто замість виданих кредитів на більш ніж мільярд гривень «Омега Банк» отримав всього-на-всього 5 мільйонів. При цьому ще й залишився без великої частини своїх активів – заставного майна.

 

lagun_shema4

Тепер з тим, що залишилося в банку, розбирається Артем Караченцев – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію «Омега Банку».

«Усі ці кредити були з дуже гарними заставами, в основному з іпотекою – тобто це будівлі, споруди, квартири. І загальна вартість цих застав за оцінкою, яку банк проводив, коли оцінював ці кредити або коли брав це в заставу, становила більше 3 мільярдів гривень, яку за 5 мільйонів гривень продали», – каже ліквідатор банку.

5 мільйонів гривень, які отримав «Омега Банк» – це у 724 рази менше, ніж так звана балансова вартість об’єктів, під які клієнти банку отримували кредити. Вигідна угода стала можливою за допомогою іще одного учасника схеми – компанії «Правий берег». Ця фірма оцінила майнові права за кредитами позичальників всього в 4,9 мільйона гривень.

Для прикладу, серед інших, банк продав право вимоги за кредитами фірми «Патріа-Баланс», яка лишила банку в заставу будівлю «Дитячого світу» в Житомирі. Через фінансові труднощі фірм кредити стали проблемними та зрештою були перепродані за безцінь компанії «Іпотека кредит».

«Загальна наша сума грошових вимог – приблизно 48 мільйонів гривень (залежно від курсу) – була відступлена всього за 100 тисяч гривень. Тобто фактично це складає менше чверті відсотка від, власне, номінальної вартості вказаних прав вимоги за кредитними договорами», – пояснює представник боржника «Патріа-Баланс» Сергій Панасюк.

Хто ж і чому так неспівмірно оцінив активи банку? «Схеми» спробували знайти директора та власника фірми-оцінника «Правий берег» Єгора Устюгова. Однак його телефон виявився відключеним, а за місцем реєстрації фірми його також не виявилося.

Тим часом висновок фірми-оцінника «Правий берег» перевірили в Українському товаристві оцінювачів, яке об’єднує фахівців у цій галузі. Експерти визнали: звіт компанії не відповідає нормативно-правовим актам та є неякісним.

Хто ж зміг отримати такий кредитний портфель «Омега Банку» за приємними новорічними цінами?

Власником фінансової компанії «Іпотека кредит» нині значиться кіпрська Trumerg Holdings Limited, оформлена на двох громадян Кіпру. Однак ще на початку 2014 року в «Іпотеки кредит» були зовсім інші засновники – сам власник банку Микола Лагун та його сестра Антоніна. Окрім того, фірма зареєстрована у будівлі, де розташоване відділення «Дельта Банку» – тобто в ядрі бізнес-імперії банкіра Лагуна.

lagun_shema5

Станіслав Масло, який з кінця 2012 року очолює «Іпотеку кредит», також не чужий бізнесу Миколи Лагуна. Він визнає, що раніше працював в «Дельта Банку», однак не хоче говорити про вигідне придбання прав вимоги за кредитами, посилаючись на конфіденційність інформації.

«Якщо я вам десь не дав або дав в якомусь грубому вигляді інформацію, прошу мене також зрозуміти, бо на сьогоднішній момент є відповідальність керівника. Я краще перебільшу обережність, ніж буде у когось якась підозра, що з боку керівника чи управлінського персоналу був витік інформації», – зазначив він у телефонній розмові з журналістом «Схем».

lagun_shema6

Відступлений кредитний портфель «Омега Банку» лишався у «Іпотеки кредиту» недовго. Уже в липні 2015 року право вимоги за низкою договорів було знов перепродане – компанії з управління активами «Скай кепітал менеджмент». Тут теж простежуються зв’язки з Лагунами. Компанія зареєстрована у приміщенні «Дельта Банку», і до осені 2014-го називалась не «Скай кепітал менеджмент», а «Дельта Капітал». Співзасновницею до листопада 2014 року була вже згадана Антоніна Лагун, а потім фірма була переписана на кіпрську компанію Sperlog Investments. Проте за місцем реєстрації такої фірми немає, а на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.

lagun_shema7

Згідно з даними реєстру прав на нерухоме майно, в заставі за кредитами у «Скай кепітал менеджмент» – офіси та торговельні центри, приміщення спортклубу, виробничі комплекси та земельні ділянки.

Попри те, що борги за кредитами формально перепродавали кілька разів, схоже, що представники «Іпотеки кредиту» та «Скай кепітал менеджменту» можуть бути пов’язані між собою. У фірмі «Патріа-Баланс», чиї кредити також були продані, кажуть: на суди від обох фірм приходили одні й ті самі представники.

Причому сьогодні приходили з довіреністю від ТОВ «Іпотека Кредит», то буквально через день в іншому засіданні та сама людина представляла інтереси «Скай кепітал менеджмент» і так далі. Тобто, дійсно, у них є штат людей, які займаються супроводом цієї проблеми, він є сталим і не змінювався принаймні років два, коли це все відбувалось», – розповів «Схемам» представник «Патріа-Баланс» Сергій Панасюк.

За словами представника «Патріа-Баланс», нові кредитори були зацікавлені у швидкому отриманні коштів і навіть пропонували списати частину боргу.

«Розмовляли про рівень дисконту, він починався від 30% і до, скажемо, до нескінченності – залежно від конкретного кредиту, від умов судових, тобто щодо яких ідуть справи. Тобто це зводилось до того, що давайте, якщо у вас є можливість, якомога швидше, – розповів представник «Патріа-Баланс». – У нас один кредит, який номінально в банку обліковувався на двох мільйонах гривень, вони викупили, здається, за 3,5 тисячі гривень. Тобто це маржа, яка дозволяє їм в принципі запропонувати будь-який дисконт».

Те, що відступлений кредитний портфель був значною мірою проблемним, не повинно збивати з пантелику, наголошує партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець.

lagun_shema8

Партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець

«Переуступка» заборгованості відбувається за ціною з дисконтом в 90-95, а в більшості випадків навіть 99 відсотків. Тому говорити про те, що якийсь кредит не обслуговується чи там погана застава – у будь-якому випадку компанії, які викуповують такі значні суми, вони надприбуткові», – зазначає юрист.

Ліквідатор «Омега Банку» Артем Караченцев наголошує: «Ми бачимо, що через такі речі, переуступки таких кредитів, як і в інших банках, які збанкрутували, ми бачимо завжди шахрайські дії когось із адміністрації або власників банку. І вже внаслідок цих дій банк стає неплатоспроможним».

На основі активів, які все ж залишились в «Омега Банку», було створено перехідний «РВС Банк», який влітку 2015-го було продано новому інвестору. Це врятувало кошти клієнтів, які мали рахунки в банку. Однак виплата коштів кредиторам, серед яких є, наприклад, податкова, лишилась на ліквідаторах «Омега Банку» – тобто і на державі також.

Однак ліквідатори «Омега Банку» зіткнулися з незвичайною ситуацією. За словами уповноваженого фонду, одним з найбільших кредиторів «Омеги» є сам Лагун. І якщо сумнівний перепродаж за безцінь мільярдного кредитного портфелю буде скасовано, отримані кошти будуть повернуті, зокрема, й самому скандальному банкіру.

«З тієї самої кишені повернеться в ту саму кишеню. Але законним шляхом», – пояснює Артем Караченцев.

lagun_shema9

Артем Караченцев, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію «Омега Банку», каже, що у разі скасування сумнівного перепродажу за безцінь мільярдного кредитного портфелю, отримані кошти будуть повернуті, зокрема, й самому банкіру Лагуну

Як з’ясували «Схеми», компаніям «Іпотека кредит» та «Скай кепітал менеджмент» було продано кредитні портфелі не лише з «Омега Банку», а й із «Дельта Банку» – основного фінансового активу Лагуна.

У Фонді гарантування вкладів «Схемам» повідомили, що у «2014-2015 роках до введення тимчасової адміністрації керівництвом АТ «Дельта Банк» були укладені договори відступлення прав вимоги з вказаними компаніями на загальну суму понад 400 мільйонів гривень».

Серед постраждалих від цієї ситуації – велике державне підприємство «Укрспирт», яке у 2013 році взяло кредит у «Дельта Банку». Право вимоги за кредитом восени 2014 року було перевідступлено на користь «Скай кепітал менеджмент», а згодом – на дві фірми з бенефіціарами з Львівщини. Борг «Укрспирту» в понад 90 мільйонів гривень було списано з рахунків держпідприємства в примусовому порядку.

Ми спробували поговорити з колишнім власником «Омега Банку» Миколою Лагуном про ситуацію, що склалася, проте у відповідь на запитання почули лише: «Без коментарів».

Одна з адрес прописки Миколи Лагуна – розкішний маєток в елітному селищі Козин під Києвом.

lagun_shema10

Маєток в елітному селищі Козин під Києвом, де прописаний банкір Микола Лагун

Землю біля будинку він орендував у місцевої сільради на 25 років. Сам же будинок нині записаний на офшори.

lagun_shema11

«Схеми» спробували знайти Миколу Лагуна за місцем його прописки, проте охоронець сказав, що його немає

Цікаво, що реєстрацією прав на землю та будинок у Козині займався той самий нотаріус Артем Літвінов, який перед новим роком зареєстрував продаж кредитного портфелю «Омега Банку».

Схоже на те, що у Миколи Лагуна навіть після краху банків все склалось досить непогано. Чого не скажеш про частину клієнтів банків з його колись могутньої імперії.

lagun_shema12
Катерина Каплюк

Журналіст-розслідувач. Вивчала журналістику в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Під час навчання отримувала стипендію імені В. Чорновола для кращих студентів факультетів журналістики України.

У 2010-2015 працювала в різних виданнях, таких як «Українська правда», «Forbes Україна», Kyiv Post, агентство журналістських розслідувань «Слідство.Інфо», Deutsche Welle. Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Володіє англійською та німецькою мовами.

Радио свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры