Архив метки: банківські

Банківські інвестиційні продукти в Україні: справа ризикована

Українські банки часто пропонують вкладникам інвестиційні продукти, які не підлягають поверененню у випадку банкрутства кредитно-фінансової установи. Експерти радять уважніше читати умови, прописані в договорі.

Українські вкладники зіткнулися з новими ризиками неповернення грошей з банків, що жодним чином не регулюються законодавством. Минулого тижня Національний банк України (НБУ) визнав неплатоспроможним банк «Михайлівський». Після цього з’ясувалось, що банк залучав гроші в громадян, але юридично оформляв їх на власну фінансову компанію, пропонуючі підвищені відсотки.

Згідно із законом «Про систему гарантування вкладів фізосіб», держава надає гарантії на поверення вкладів, які були розміщені виключно в банках — на інші установи компенсації не поширюються. «Михайлівський» не інформував своїх клієнтів про це і в результаті депозити на загальну суму один мільярд гривень опинилися під загрозою втрати.

«До фонду гарантування надійшла велика кількість звернень клієнтів компанії «Інвестиційно-розрахунковий центр» щодо повернення коштів. Звертаємо увагу, що вона не є банківською установою та учасником Фонду і, відповідно, кошти, залучені цією компанією, не гарантуються», — повідомили в Фонді гарантування вкладів фізосіб.

Інвестиційні ризики

Це не єдиний випадок, коли гроші начебто розміщуються в банку, але не підпадають під гарантії держави. Нещодавно найбільший в Україні ПриватБанк запустив програму кредитування бізнесу грошима громадян. Кожен бажаючий може на власний розсуд обрати проект і вкласти в нього гроші. Банк виступає як посередник і страхує такі інвестиції у власній страховій компанії — усю суму та обіцяний дохід. Але держава їх також не гарантує. Досі в цю програму залучено вже більше 15 мільйонів гривень.

У НБУ заявили про стурбованість через можливі проблеми таких інвестиційних механізмів. За словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової, без належного регулювання зазначена діяльність несе суттєві ризики, і головне — на відміну від банківських вкладів, немає державної гарантії повернення коштів.

Великі втрати

Згідно із законодавством, у випадку банкрутства Фонд гарантування вкладів фізосіб гарантує громадянам поверення депозитів з усіх банків на суму до 200 тисяч гривень. При цьому не має значення, в які саме інструменти банки вкладають ці кошти. Виключенням є державний Ощадбанк — його депозити гарантуються безпосередньо державою і без обмеження по сумі. «Наша надійність на сто відсотків гарантується державою», — наголошує голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Але в жодному законі не прописано, яким саме чином має відбуватися компенсація коштів у цьому випадку.

З початку 2014 року в Україні збанкрутувало вже понад 75 банків. За даними ФГВФО, держава виплатила їхнім владникам вже більше 70 мільярдів гривень. Але ще 32,4 мільярда гривень було втрачено через те, що не підпадали під гарантію.

Для того, щоб не опинитися в неприємній ситуації експерти радять громадянам уважно читати депозитні договори і розміщувати гроші в банках лише на тих умовах, що підпадають під гарантії держави.

«Навіть укладаючи договір у приміщенні банку, необхідно звернути увагу на сторону договору, а також на наявність в пункті договору про гарантування даного вкладу фондом гарантування і прямої вказівки, що умови договору не є індивідуальними», — пояснив у розмові з DW старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець, що займається захистом прав вкладників. — Крім того, у квитанціях повинен бути зазначений депозитний рахунок саме в банку, а не в фінансовій або іншій компанії».

Олена Губар, DW

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

У Кабміні Яценюка вирішили взятися за банківські рахунки українців

Влада готує для українців черговий «сюрприз» — у Кабінеті міністрів України мають намір повністю скасувати банківську таємницю в країні і люб’язно надати податківцям повний доступ до рахунків громадян та будь-яких операцій, які проводяться ними за цими рахунками.

Це випливає із законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо впровадження обслуговування заможних фізичних осіб), який розроблений Міністерством фінансів України і наразі розміщено на офіційному сайті регулятора.

Зокрема, документом пропонується внести зміни до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими банки зобов’язані надати органам Державної фіскальної служби за їхнім запитом інформацію про всі операції за рахунками не тільки компаній і приватних підприємців, а й пересічних громадян.

При цьому, у разі ухвалення законопроекту, фіскалам навіть не потрібно буде отримувати рішення суду для формування такого запиту (як це відбувається зараз). Досить «особистої ініціативи» податківців.

Це ж підтверджують і юристи.

«Дійсно, цей законопроект приховує у собі ризик втрати поняття «банківської таємниці» як такої. Адже якщо сьогодні запити прокуратури або МВС проводяться в межах їхніх повноважень, встановлених спеціальними законами (як мінімум підозра у вчиненні злочину), то з ухваленням проекту запити фіскальної служби можуть носити масовий характер без зазначення конкретних причин. Думаю, що в такому разі не треба буде дивуватися запитам фіскалів щодо пояснень підстав надходження на картковий рахунок грошових коштів або походження грошей, які фізособа поклала на свій банківський рахунок. Не здивуюся, якщо таким чином виявлення гроші фіскальна служба вирішить обкладати прибутковим податком», — зазначив «Обозревателю» керуючий партнер юридичної компанії «Правозахист Україна» Герман Таслицький.

Характерно, що норма щодо відкриття банківської таємниці в законопроекті досить завуальована.

По-перше, його назва говорить лише про внесення змін до Податкового кодексу з метою встановлення особливого податкового контролю за багатими громадянами . «Безсумнівно, в такій назві цей проект схвалить більшість українців», — упевнений Таслицький.

По-друге, згідно з аналізом регуляторного впливу законопроекту, його благою метою є «підвищення податкової дисципліни серед платників податків — фізичних осіб зі значними доходами», але в документі ні слова не говориться про те, що для досягнення цієї мети податківці отримують безмежний доступ до банківських рахунків всіх українців (незалежно від його фінансового стану).

«Під виглядом діяльності щодо посилення контролю за багатими платниками податків, зараз робиться спроба відкрити банківську таємницю про всі вклади фізичних осіб в українських банках без рішень судів, без нічого. Це повна маячня! У нас і тендерну палату створювали для благих цілей, тільки вийшло навпаки», — прокоментував «Обозревателю» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Разом із тим, експерт не виключає, що таким чином влада намагається знайти можливість проводити фізичні розправи над неугодними опонентами.

«Тому що за фіктивну або неправильну подачу податкової декларації можна ж і кримінальну справу завести з повною конфіскацією майна. Але в цілому цей підхід контролю за багатими, який передбачений законопроектом, він у своїй психології» ущербний». Це пережитки «азаровщини» і радянського часу — ми намагаємося забрати у багатих і віддати бідним. Мета цього документа, насправді, щоб стало менше багатих в країні. Тому те, що в Мінфін прийшли якісь європейські обличчя, може, й добре. Але ось в головах у них, на жаль, пережитки», — зазначив Ростислав Кравець.

З іншого боку, експерти не виключають, що з ухваленням законопроекту можливий подальший занепад банківської системи України.

«Можливо, не одразу, але з часом люди поступово почнуть відводити свої заощадження з України за кордон або просто будуть зберігати гроші готівкою, а не на банківських рахунках. Відповідно, банківська система може постраждати від того, що засобами розпоряджатимуться фізичні особи, а не фінустанови», — підсумував Кравець.

Як повідомляв «Обозреватель», податкова реформа в Україні, яка передбачає створення нової фіскальної системи та її запуск із 1 січня 2016 року, буде побудована на польській моделі децентралізації. Про це заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус на форумі Ради євро-атлантичного партнерства у Вроцлаві (Польща).

Обозреватель

Адвокатская компания Кравец и Партнеры