Архив метки: арешту

«Приватний» танець Коломойського. Олігарха виводять з-під арешту

Шанси на те, що «приватівські» гроші колись повернуться до України, поступово тануть.

Високий суд Лондона виніс рішення щодо тяжби між Приватбанком та його колишніми акціонерами – Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбов. Обидві сторони трактують його по-різному. Так юристи екс-власників з компанії Fieldfisher розповсюдили рішення суду і заявили, що всесвітній арешт їхніх активів за позовом Приватбанку був визнаний Високим судом Лондона виданим помилково і повинен бути знятий. Приватбанк навмисно сфабрикував позов таким чином, щоб у банку з’явилася можливість залучити пана Коломойського і пана Боголюбова до розгляду, – зазначається в релізі. – Суддя Фанкурт встановив також, що дії Приватбанку були неприпустимими і представляли собою зловживання правами пана Коломойського і пана Боголюбова, згідно статті 6 Конвенції Лугано, про розгляд позовів за місцем реєстрації». Також юристи відзначають, що суд зобов’язав Приватбанк (а фактично державу) в повній мірі відшкодувати судові витрати відповідачів в розмірі 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів, включаючи проміжний платіж в розмірі 4 мільйонів на протязі 28 днів.

Цікаво, що в той же день, ще до оприлюднення рішення суду, Приват, який є найприбутковішим банком України цього року, випустив свій прес-реліз, в якому відрапортував, що сума позову в Лондонському суді до його колишніх акціонерів зросла до близько 3 мільярдів доларів. А арешт активів цієї парочки, яка, за версією держави, своїми шахрайськими діями «спустошила» Приватбанк та ледь не довела до банкрутства, на суму $ 2,6 млрд лишається в силі.

На Пікассо та яхти

Позов до Коломойського та Боголюбова був поданий в грудні 2017 року на підставі аудиту агентства Kroll, яке виявило, що банку шахрайськими діями був нанесений збиток в близько $ 5,5 млрд. Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що за виведені кошти скуповувалися яхти, картини Пікассо, заводи та нерухомість.

До англійського суду Приватбанк звернувся після того, як безуспішно намагався покарати колишніх власників банку в українських судах. Держава хоче стягнути з олігархів хоча б частину коштів, витрачених з бюджету на докапіталізацію та спасіння фінансової установи. Загальні збитки, нанесені державі, оцінюються майже в $ 2 млрд. Суд своїм вчорашнім рішенням знизив цю суму у чотири рази – до $ 515 млн.

Приводом для звернення до англійського суду стала наявність серед компаній, які використовувались для ймовірного виведення грошей, трьох юридичних осіб з британською юрисдикцією. Суд тоді взяв справу до розгляду, при цьому заморозивши активи екс-власників банку, і до цього часу пройшло кілька попередніх слухань. Під час них представники Привату намагались довести суду, що банк до його націоналізації укладав купу фіктивних договорів по поставках товарів та щедро роздавав кредити організаціям з усіма ознаками «пустишек». У Коломойського та Боголюбова – інша точка зору: вони заперечували виведення коштів та доводили, що банк перед націоналізацією перебував в чудовому стані і його у них забрали з політичних мотивів. В тому числі, через тиск таких інституцій як МВФ та ЄБРР. Проте в рішенні суду йдеться про те, що колишні власники таки визнали, що завдали банку збитків, проте на набагато меншу суму, ніж їм інкримінується, – лише на $ 248 млн.

Наприкінці листопада з’явилась інформація, що Високий суд Лондона, який вже взявся розглядати справу, раптово вирішив, що вона йому не підсудна. Але у банку наголошували, що навіть за такого розвитку подій заморожування активів лишається в силі, доки не буде розглянута апеляція щодо рішення про питання юрисдикції. І от у вівторок такий арешт, за версією однієї зі сторін, був скасований – окрім можливості розпоряджатись активами, з Коломойського та Боголюбова зняте обмеження в 20 тисяч фунтів на тиждень, які вони могли витрачати.

«В піддавки»?

Втім у Приватбанку – своє трактування судового рішення. Там стверджують, що суд визнав факти шахрайства з боку колишніх акціонерів банку і наголошують на визнанні ними нанесених збитків у сумі $ 248 млн. Також юристи банку не визнають зняття арешту активів до розгляду апеляції, на подачу якої є 21 день.

«Зрозуміло, що суддя не сумнівався в тому, що колишні акціонери є відповідальними за багатомільярдні шахрайські дії в банку, – заявив голова правління Приватбанку Петр Крумханзл. – Ми будемо продовжувати повернення цих коштів за допомогою судового процесу в Лондоні та віримо, що англійський суд, зрештою, здійснить правосуддя між сторонами».

Економічний аналітик з фонду Dragon Capital Сергій Фурса висловив певне розчарування з приводу отриманого рішення і оцінив шанси в апеляції як «50 на 50». Щоправда, досить популярною є версія, що насправді сторони в Лондоні грають «в піддавки».

«Думаю, провина за таке рішення повністю лежить на юристах Приватбанку, які, скоріше за все, не надали необхідних документів, – каже старший партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. – Це все нагадує спектакль, що розіграний для громадян України, – юристи та правоохоронні органи абсолютно пасивно намагаються стягнути збиток, нанесений Коломойським. Всі дії свідчать про те, що той домовився з владою. За два роки жодному члену правління Приватбанку щодо виведених мільярдів навіть підозри не пред’явлені».

Цікаво, що раніше Генпрокуратура стверджувала, що в розкраданні коштів Приватбанку замішана та сама компанія Kroll, яка проводила там аудит. І робила вона це не сама, а в змові з представниками Нацбанку. Проте тодішній голова Нацбанку Валерія Гонтарева зараз спокійно підбирає житло у Лондоні, а її «права рука» Катерина Рожкова досі працює в НБУ. Тож шанси на те, що «приватівські» гроші колись повернуться до України, поступово тануть.

Павло Вуєць, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

В Україні ухвалили зміни для швидшого арешту представників Феміди

Вища рада правосуддя внесла до свого регламенту зміни, що стосуються надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом. Та чи варто очікувати швидких арештів?

Про це пише газета «Експрес».

Відтепер подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Вища рада правосуддя розглядатиме не пізніше як через п’ять днів від дня його отримання. А подання стосовно судді, затриманого під час або відразу ж після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину, розглядатимуть одразу після надходження документа в межах строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

«Подання Генеральної прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання згоди на обрання запобіжного заходу, пов’язаного з обмеженням волі, Рада розглядатиме негайно», — зауважив Ігор Бенедисюк, голова Вищої ради правосуддя.

— Чи справді тепер українці побачать швидкі арешти горе-суддів?

— Я вважаю, що ці зміни прийнято тільки для того, щоб зняти соціальну напругу в суспільстві, — переконаний Ростислав Кравець, старший партнер однієї з адвокатських компаній. — Подання щодо притягнення суддів до відповідальності (тобто позбавлення їх недоторканності) будуть розглядати нібито негайно, однак насправді терміни, застережені в документі, досить розмиті. Тому це ні до чого не приведе. Затримання та арешт можуть бути проведені і через день-два, і через місяць чи навіть рік. І реально ніхто не змусить Вищу раду правосуддя зробити це швидше.

Такі «зміни» зроблено для тих, хто приходив під стіни Вищої ради юстиції, вимагаючи змін. Дотепер — до проведення судової реформи — таку згоду на зняття із суддів недоторканності давала Верховна Рада. Однак насправді ніхто не розглядав таких питань, це була внутрішня прерогатива Вищої ради юстиції з дискреційними повноваженнями парламенту.

— Яким чином можна уникати виконання написаного?

— Візьмімо, для прикладу, досудове розслідування щодо члена тієї ж Вищої ради правосуддя Павла Гречківського. Його підозрюють у скоєнні злочину, однак Рада вважає, що, доки немає рішення суду, особа не винна. Тобто щодо своїх суддів вони й далі можуть не приймати ніяких рішень. Не будуть розглядати питання, відкладатимуть. Якщо у громадських діячів буде час зайти й поскандувати, то питання можуть розглянути, якщо ні — то цим ніхто не займатиметься.

— Чи щось змінить та обставина, що тепер подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом Вища рада правосуддя буде розглядати не пізніше, ніж через п’ять днів від дня його отримання?

— Дотепер після прийняття рішення Вищої ради правосуддя її представники повинні були наступного дня надати повний текст рішення. Однак цього не було. Тому всі ці строки, які вони встановили, суто декларативні. Якщо на засіданні не буде потрібного складу Вищої ради правосуддя, то ніхто за цим рішенням не зможе притягти суддю до відповідальності. Тобто як були можливі маніпуляції, так залишилися. Зміни до регламенту зроблено для окозамилювання громадськості.

Світлана ОЛІЙНИК, газета ЕКСПРЕС

Адвокатская компания Кравец и Партнеры