Архив метки: адвокатів

Світло чи тінь: про новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів

З 01.07.2019 р. почали діяти нові правила підвищення кваліфікації адвокатів. Адвокатам та їхнім помічникам потрібно звітувати про підвищення кваліфікації перед своїми регіональними радами адвокатів за формою, передбаченою за раніше чинним Порядком. Про це повідомляє Вища школа адвокатури НААУ.

Коментарі

Кравець 2

Ростислав Кравець, адвокат, керуючий партнер «Кравець та партнери»

«Тепер адвокати зобов’язані щороку платити НААУ за 7 годин порожніх і в більшості випадків непотрібних семінарів.

При цьому НААУ ще збиратиме кошти з тих, хто хоче читати семінари.

Все це не підвищення рівня знань, а банальне вимагання коштів на утримання непотрібного і вічно стурбованого Міністерства адвокатури».

savva

Савва Кузьменко, директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України

«Всі критикують новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. З особливою завзятістю його критикують лобісти інтересів сторонніх організаторів підвищення кваліфікації, оскільки він позбавив їх можливості наживатися на адвокатах, а віддав перевагу на проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів саме органам адвокатського самоврядування. Друга група тих, хто критикує, — це юристи, які тільки увійшли у професію та одразу почали критикувати необхідність підвищення кваліфікації, в тому числі проходження тестування за результатом кожного заходу. Варто зазначити, що наявність критики — це чудова можливість проінформувати адвоката, що нововведення у підвищенні кваліфікації адвокатів не такі «страшні, як їх малюють».

Переваги Нового порядку саме для адвоката: відсутність необхідності збирати сертифікати та подавати щорічну звітність у свою регіональну раду; єдиний сайт, на якому розміщуються абсолютно всі заходи по всій Україні, а якщо заходу немає на сайті, то це означає, що він неакредитований, а отже, бали за нього не зараховуються; вчасне інформування адвоката про кількість балів, які потрібно набрати до кінця року; підвищені вимоги до проведення та організації кожного заходу з підвищення кваліфікації; ведеться автоматичний облік залікових балів; реєстрація на захід після аутентифікації відбувається в один клік; кожен захід з підвищення кваліфікації акредитується Експертною радою НААУ; тестування відбувається онлайн у зручний для адвоката час; адвокат вільний у виборі видів підвищення кваліфікації; вільний вибір заходів як на платній, так і на безоплатній основі.

Ми отримали запрошення від Британської адвокатури для презентації нової системи підвищення кваліфікації восени, оскільки це унікальна система для усього світу, а поки до осені ми працюватимемо з нашими адвокатами, щоб почути кожен голос».

оксана адвокат

Оксана Бондаренко, практикуючий адвокат

«Як зазначає Національна асоціація адвокатів України, з 01.07.2019 р. набула чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України. Кожному адвокату НААУ направила повідомлення на адресу електронної пошти, яка міститься в Єдиному державному реєстрі адвокатів України, в якому зазначено про зміни в порядку реєстрації на заходи щодо підвищення кваліфікації адвокатами, а також що анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуватимуться на єдиному веб-ресурсі Центру акредитації Вищої школи адвокатури.

У повідомленні вказано про нововведення, а саме кожному адвокату, який відвідав захід з підвищення кваліфікації, після його проведення обов’язково повинен пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, після успішного проходження якого на електронну адресу надійде повідомлення про отримання балів.

Також на сайті НААУ був опублікований План-графік проведення семінарів, тренінгів та практикумів з підвищення кваліфікації адвокатів на 2019 р., більшість з яких є платними, а вартість є об’єктивно зависокою. Якщо враховувати, що кожен адвокат щорічно сплачує внески до НААУ та РАУ (в якій адвокат перебуває на обліку) у відповідному співвідношенні 30% і 70%, то вартість платних заходів має бути нижчою.

Яким чином і на підставі якого нормативно-правового акту має відбуватися тестування та його оцінювання — для адвокатів залишається під питанням. Кому і що дає це тестування, окрім витрачання на нього часу адвокатами? Адже щоб стати адвокатом, тобто отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особа складає кваліфікаційний іспит, відповідно до вимог профільного Закону.

Кожен практикуючий адвокат намагається підвищувати свій професійний рівень і кваліфікацію, відвідуючи різні навчальні заходи (семінари, тренінги, професійні дискусійні заходи), при цьому обираючи для себе особисто, які теми для нього є актуальними й цікавими, важливими в напрямку його діяльності. Про професійний рівень мають говорити виграні справи, якісно надані послуги, а не тестування, яке по факту нікому нічого не дасть.

На мою думку, заходи з підвищення кваліфікації необхідно проводити та їх потрібно відвідувати, обираючи самостійно актуальність у професійній діяльності за обраним напрямком теми заходу, але дещо знизити ціни на платні заходи та скасувати тестування, не забираючи дорогоцінний час в адвокатів».

IMG-4271

Ілона Милостива, юрист EQUITY

«З 01.07.2019 р. набирає чинності новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, що викликав багато запитань та суперечок серед адвокатської спільноти. Порядок передбачає обов’язок адвокатів та їхніх помічників системно підвищувати свою кваліфікацію шляхом відвідування акредитованих навчальних заходів та науково-публіцистичної діяльності. При цьому до адвокатів, які не підвищують свій професійний рівень, будуть застосовуватися дисциплінарні заходи.

Адвокатська спільнота розгортає пекельні дискусії навколо нового порядку. Незважаючи на логічний супротив адвокатів до покладення на них нових вимог та обов’язків, система покликана покращити умови для професійного росту, потребує розуміння та уваги.

Новий порядок більш вимогливий до молодих спеціалістів. Юристи, які набули статусу адвоката, в перший рік зобов’язані пройти модульну програму «Молодий адвокат». Також адвокати, які отримали свідоцтво в перші три роки, зобов’язані підвищувати свою кваліфікацію на рівні 16 балів на рік. Досвідченим спеціалістам достатньо буде отримати 10 балів на рік. Слід зазначити, що 1 бал прирівнюється до 1 години навчання.

При цьому 50% річного обсягу балів можна отримати шляхом участі в акредитованих заходах в Україні, а інші 50% балів — шляхом написання наукових публікацій як в Україні, так і за кордоном. Окрім того, обов’язкові дві години на рік адвокати мають вивчати адвокатську етику та стандарти професійної діяльності. Достатньо зручною є можливість самостійно обирати форму та місце підвищення кваліфікації, що може проходити дистанційно у формі вебінарів.

Також адвокату зараховуються залікові бали, отримані на міжнародних заходах, визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів». Таким чином, адвокати мають можливість отримати не лише бали, але і якісні професійні знання та досвід від колег з міжнародної спільноти.

Варто зазначити, що новий порядок звільняє адвокатів від обов’язку постійно звітувати про підвищення кваліфікації, а нараховані за участь у заходах бали будуть зберігатися в електронному вигляді та вноситися автоматично до Єдиного реєстру адвокатів України.

Якщо адвокат не отримає необхідної кількості балів, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати Раду адвокатів регіону та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення ним порядку та внести відповідні дані про адвоката до Реєстру. В майбутньому під час розгляду дисциплінарних справ щодо такого адвоката дані з Реєстру будуть враховуватися не на його користь.

Таким чином, новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів сприяє покращенню професійного рівня адвокатів, розвитку конкуренції та інтеграції до міжнародних стандартів якості адвокатури. Подальше впровадження цієї системи потребує часу та терпіння, але остаточний результат вартий зусиль.

Важко в навчанні, легко в бою!».

Ян белоголовый

Ян Білоголовий, адвокат

«Як зазначено на сайті НААУ, з 01.07.2019 р. набуває чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів. Оскільки Порядок відсутній у вільному доступі, а деякі повідомлення в мережі Facebook та на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ викликають подив, хотілося б звернути увагу на наступне.

Відтепер анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуються на одному веб-ресурсі — у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури. Зазначається, що після заходу обов’язково потрібно буде пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, яке надійде на електронну пошту.

Після успішного проходження тестів надійде повідомлення про отримання балів.

Частина заходів, як зазначається, буде безкоштовною, а інша — платною. Зрозуміло, що особа, яка сплатила за такий захід чималі кошти, не зможе отримати свої бали без проходження тестування. До того ж для проходження тестування потрібно буде ще витратити додатковий час, якого у працюючих адвокатів не так багато.

Цікавим моментом є види підвищення кваліфікації. Незрозуміло, чому не враховується самостійне навчання, участь у судових справах, в яких створюється нова судова практика; відвідування міжнародних заходів; видання книжок, написання монографій; публікація статей у фахових виданнях; отримання вченого звання тощо.

Для порівняння, Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів передбачає, що самостійне навчання (самоосвіта) як вид підвищення кваліфікації може здійснюватися, зокрема, шляхом публікацій науково-практичних статей з питань нотаріату у фахових друкованих виданнях та електронних фахових виданнях в Україні; участі в семінарах, організованих шляхом проведення дистанційного навчання, вебінарів тощо; участі в роботі постійно діючих комісій та робочих груп Нотаріальної палати України; участі в міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань нотаріату; навчання з метою здобуття наукових ступенів за професійно спрямованими напрямками підготовки у сфері нотаріату. При підвищенні кваліфікації за цим видом можуть надаватися підтверджувальні документи (зокрема, копії опублікованих науково-практичних статей, дипломів, сертифікатів, довідок тощо).

Також не зовсім зрозуміло, що дає адвокатом (які гарантії) акредитація того чи іншого оператора підвищення кваліфікаціїв НААУ, а також чому не можна підвищувати кваліфікацію в інших навчальних закладах чи організаціях, які проводять такі заходи. Як зазначалося раніше, з метою підвищення кваліфікації адвокати повинні отримувати щорічно 10 балів, а ті, що отримали свідоцтво нещодавно, — 16 балів на рік впродовж перших 3-х років.

Проте особливістю підвищення кваліфікації є те, що слухачі вже володіють певними знаннями та практичними навичками виконання своєї роботи, можуть критично ставитися до навчального матеріалу. Деяким категоріям фахівців, які є загальновизнаними «гуру» в адвокатських колах, взагалі недоцільно проходити підвищення кваліфікації на рівні з іншими, враховуючи особливості їхньої діяльності (участь у судових процесах ЄСПЛ, робота в комітетах, комісіях з розробки нормативно-правових актів, заняття науковою діяльністю та ін.). Вважаю, що такі особи повинні бути виключенні з переліку тих, хто має проходити підвищення кваліфікації за професійними програмами або за програмами тематичних короткострокових семінарів.

Кожен адвокат розуміє, що клієнт не прийде за допомогою до будь-кого, а лише до того, хто матиме відповідний фах, досвід та кваліфікацію. Отже, перед тим, як приймати новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, НААУ доцільно було б обговорити його проект публічно в адвокатських колах».

Юридична Газета

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Іде полювання: в Україні вбивають адвокатів

Адвокат на сьогоднішній день — дуже затребувана професія, що, як правило, асоціюється з висококваліфікованою юридичною допомогою і є досить престижною та високооплачуваною. Але, за підсумками минулого року, сміливо можна сказати що професія адвокат в Україні стала ще і найнебезпечнішою.

Справа Грабовського

«5 січня 2017 року зателефонували зі Служби розшуку людей (Володимирська, 15), запросили на впізнання трупа, схожого на Сергія Федосенка. Змушена була відкласти всі сімейні плани і виїхати в Нацполіцію. Знайдений труп в Одесі по базі проходить як непізнаний, мати Федосенка відмовилася їхати на впізнання з незрозумілих для мене і слідства причин. Труп має велику схожість, відсотків 90, з моїм помічником, свідком у справі вбивства Грабовського Юри», — написала на своїй сторінці в соціальні мережі адвокат Оксана Соколовська.

Читайте також: Стало відомо, в яких країнах найвищі податки

Її помічник Сергій Федосенко пропав у жовтні 2016 року, вже на початку цього року правоохоронці знайшли труп, дуже схожий на Федосенка.

Сергій був не тільки помічником адвоката, а й ключовим свідком у справі про вбивство ще одного адвоката — Юрія Грабовського.

Юрій Грабовський представляв інтереси затриманого в Україні росіянина Олександра Александрова, інтереси іншого затриманого росіянина — Євгенія Єрофеєва — представляла Оксана Соколовська.

Пізніше адвокат заявила, що знайдене тіло не належить її помічникові, оскільки знайдений непізнаний чоловік за висновками експертизи був убитий в той час, коли Сергій Федосенко був ще живий.

Але факту зникнення людини ніхто не скасовує. Зникнення Федосенка щільно зв’язали з резонансним вбивством Юрія Грабовського.

На початку березня 2016 року з’явилася інформація про зникнення адвоката Грабовського, який захищав військовослужбовця ГРУ Генштабу РФ Олександра Александрова в Київському суді. 9 березня в його Facebook з’явився запис, в якому говорилося, що він покинув територію України.

Адвокат Соколовська стверджувала, що запис залишив не Грабовський. Вона заявила про те, що в останній раз спілкувалася з Юрієм Грабовським 4 березня, після чого їй жодного разу не вдалося вийти з ним на зв’язок. Соколовська додала, що, можливо, Грабовського вже немає в живих.

Інформація про загибель Грабовського з’явилася 25 березня. В цей же день заступник Генерального прокурора України — головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що Грабовський був убитий.

«Мотивами вбивства адвоката Грабовського стала не його професійна діяльність, а зовсім інші мотиви. Підозрювані підтвердили, дали свідчення шляхом надання можливості перегляду тих відеофайлів тортур і допиту адвоката Грабовського, які ми не можемо, згідно із законом, надати для поширення», — розповів Анатолій Матіос.

В кінці липня Матіос повідомив, що вбивство адвоката розкрито. 6 січня суд взявся в закритому режимі розглядати справу 19-річного Максима Чмілева і 26-річного Артема Яковенка, які підозрюються у вбивстві.

Вбивають особливо жорстоко

В кінці грудня 2016 року під Харковом була жорстоко вбита адвокат із п’ятирічним стажем і кандидат в депутати від партії «Наш край» Тетяна Попова. Трагедія сталася на виході з адвокатського офісу в селі Циркуни.

«Близько 8 вечора до чергової частини харківського відділу поліції надійшло повідомлення від медиків Циркунівської лікарні про те, що до них доставили 35-річну жительку селища Руські Тишки. У постраждалої були виявлені перелом шиї і підреберне ножове поранення. Жінку без свідомості знайшов на вулиці місцевий житель. Він відразу відвіз її до лікарні. На жаль, врятувати потерпілу не змогли», — розповіла інспектор відділу зв’язків поліції Харківської області Олександра Алексеєва.

На даний момент за фактом події слідчими відкрито кримінальне провадження щодо умисного вбивства з корисливих мотивів. Зараз проводяться всі оперативні розшукові заходи, щоб встановити особи зловмисників.

Друзі та знайомі Попової стверджують — адвоката вбили через професійну діяльність. А саме — адвокат через суд заважала місцевим рейдерам.

«Вбивство може бути пов’язано з її адвокатською діяльністю. За останній час Тетяна виграла кілька великих справ. Однак серед відкритих даних є тільки відомості про судовий позов між її компанією і фермером з Циркунів, якого суд зобов’язав відшкодувати 33 тис. грн за знищений урожай», — розповідає голова Ради адвокатів Харківської області Вікторія Гайворонська.

У загиблої залишився 14-річний син і літня мати, яка живе у Вінницькій обл.

У березні минулого року в Харківській обл. був убитий адвокат Віктор Лойко.

14 березня ввечері мешканці будинку по пров. Отакара Яроша повідомили в поліцію, що у їхнього сусіда відкриті двері. За викликом прибув екіпаж патрульних. Вони зайшли в квартиру і побачили тіло чоловіка, 51-річного господаря квартири. Видимих ​​слідів насильницької смерті на тілі не було. Була проведена експертиза, після якої в прокуратурі уточнили кваліфікацію. Кримінальне провадження відкрито за п. 6 ч. 2 ст. 115 — «умисне вбивство з корисливих мотивів». З квартири зникли ювелірні вироби та гроші.

«Віктор був неконфліктною, спокійною людиною, вів дуже замкнутий спосіб життя і нікого чужого до себе б не пустив. У нього навіть камера спостереження стояла. Незадовго до вбивства він погано себе почував і, можливо, через це був сам не свій. В останній період Лойко не вів резонансних справ, але все-таки гучні процеси в його практиці були. У 2010-2011 роках він захищав у судах високопоставлених співробітників міліції. Серед них був Анатолій Ткаченко, екс-керівник ВБНОН, якого підозрювали в організації наркоторгівлі в Харкові. Ткаченко разом з тодішнім начальником кримінального розшуку і начальником Комінтернівського райвідділу міліції поставив справу на широку ногу. Прокуратура ставила Ткаченку та його спільникам 45 епізодів збуту, зберігання і транспортування наркотиків. В результаті засудили шістьох осіб, і тільки один з них був співробітником МВС, Ткаченку вдалося уникнути покарання», — розповідає начальник слідчого управління ГУ НП в Харківській обл. Олександр Бударний.

У квітні правоохоронці повідомили про розкриття цього злочину: одного з підозрюваних затримали в Києві, а тіло другого, без ознак насильницької смерті виявили в Одесі.

Приблизно тоді ж під Києвом був вкрадений і жорстоко вбитий адвокат Юрій Ігнатенко.

Напередодні свого викрадення, 18 березня, Ігнатенко подзвонив дружині і повідомив, що виграв справу, яку вів багато років, — суперечку за квартиру жителя Бориспільського району, який загинув у ДТП. Цивільна дружина загиблого чоловіка встигла продати квартиру третім особам, а Юрій захищав інтереси законної спадкоємиці — матері загиблого, і виграв справу.

«Йому зателефонували невідомі і призначили зустріч у супермаркеті в центрі Борисполя. Відеокамера, встановлена ​​на супермаркеті, записала, як Юрій сів у ВMW, і як намагався вирватися потім з машини, але у нього це не вийшло. Через кілька хвилин машина поїхала, а за нею послідували «Жигулі». Ці два автомобілі пізніше бачили на виїзді з міста. Юрій був професіоналом, він займався адвокатською діяльністю більше 15 років. У нього залишилися син і дружина», — розповів заступник голови ради адвокатів Київської обл. Леонід Сиваков.

23 березня тіло Юрія виявили на полі біля села Рожни під Броварами. Тіло було з численними забоями, а смерть наступила в результаті перелому шийних хребців. За фактом було відкрито кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство», а поліція затримала чотирьох підозрюваних і навіть вийшла на замовника злочину — відомого лікаря-психіатра.

«Неправильні люди» та їх адвокати

У січні минулого року про замах на своє життя заявив харківський правозахисник Олександр Шадрін. Невідомі підірвали його автомобіль, а сам адвокат дивом вижив. Шадрін прославився тим, що захищав одіозного харківського автомайданівця Гната Кромського на прізвисько Топаз, а зараз захищає комуністку Аллу Александровську, якій пред’являють звинувачення в сепаратизмі.

Уже в травні, як повідомила Нацполіція, невідомі розстріляли автомобіль Lexus в Одесі, але пасажири авто вижили. Мішенню став одеський правозахисник Олександр Погорєлов, який в різний час представляв інтереси народного депутата Сергія Ківалова. Погорєлов вижив.

У серпні про підпал власного будинку заявив ще один впливовий український адвокат Сергій Козаченко. Він став відомим завдяки захисту Володимира Шапакіна — «діамантового прокурора», як охрестили його в ЗМІ.

Як бачимо, сьогодні адвокату в Україні, крім знання законів і кодексів, потрібно вміти володіти зброєю для власної безпеки і навіть обзавестися власною охороною. Тим більше якщо адвокат бере участь у гучній справі, пов’язаній з політикою. Захист в суді вимагає власного самозахисту. Адвокатам, звичайно, так само потрібен захист. Закони все ще не працюють. І відстояти правду в суді іноді справа не честі, а всього життя.

Відомий правозахисник Андрій Федур підкреслює, що сьогодні адвокати стали заважати.

«Правозахисники виконують свою функцію та захищають інтереси і права людей, і це багатьом не подобається», — зазначає Федур.

Керівник підприємства «Кравець і партнери» Ростислав Кравець теж помітив негативну тенденцію в адвокатському середовищі.

«У Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за нанесення збитку адвокату в зв’язку із здійсненням професійної діяльності. Тенденція, безумовно є, все більше моїх колег заявляють про тиск, погрози, я читаю про вбивства колег. Але ось чи пов’язано це з їх професійною діяльністю, я маю на увазі факти вбивства — це вже прерогатива суду. З приводу погроз і тиску — тут потрібні висновки слідчих органів про те, що це пов’язано саме з їх професійною діяльністю», — пояснює Кравець.

Сам Ростислав Кравець неодноразово також стикався з погрозами на свою адресу — загрожують адвокатам і протилежні сторони, незадоволені роботою адвокатів, і доносять загрози через третіх осіб.

«В даному випадку, щоб захистити українських адвокатів, потрібно посилити правоохоронні органи. Тому що безкарність стимулює подальше насильство на адресу адвоката. Побивши адвоката або зателефонувавши з погрозами, дуже багато хто відчуває свою безкарність. Якби цих особистостей знаходили і притягували до відповідальності, ситуація відразу змінилася б. Поки правоохоронці не працюють, закони адвокатів захистити не можуть», — розповів Ростислав Кравець.

«За час моєї діяльності, яку я веду з 2004 року, тільки один раз надходили погрози від відповідача у цивільній справі. Але з огляду на особистість, яка мені загрожувала, то я не сприймав її всерйоз. Так сталося, що молодий чоловік, якому було 20 років, через деякий час після погроз був убитий в якомусь селі, як мені розповіли в судовому засіданні.

У тому випадку, якщо на адресу адвоката лунають погрози, краще відразу звертатися в правоохоронні органи. Але, на жаль, з огляду на проблеми з функціонуванням правоохоронної системи, я не думаю, що таке звернення буде дієвим.

Правозахисникам я б порекомендував встановлювати на свої смартфони програми із запису телефонних дзвінків. Не було б зайвим внести зміни в законодавство України про право використання травматичної зброї адвокатами, і в частині притягнення до відповідальності за погрози, насильства по відношенню до адвокатів до рівня працівників правоохоронних органів», — розповів глава юридичної фірми «Турій та партнери» Андрій Турій.

Глава Комітету із захисту прав і гарантій адвокатської діяльності Анна Колесник заявила, що адвокати нерідко просять про захист, але правоохоронці не задовольняють їх заяв.

«Справа в тому, що в 2013 році вступили в силу норми законодавства, які дали адвокатам більше можливостей в кримінальному процесі. Адвокати можуть тепер збирати докази, подавати їх, що не подобається іншим сторонам. Правоохоронці зобов’язані забезпечувати охорону адвоката під час гучної справи, але на практиці закон не працює», — розповіла Анна Колесник.

«Такі сфери діяльності, як правозахисник, юрист, адвокат завжди були сферами діяльності підвищеного ризику. На жаль, так склалося, що і силовий апарат держави, і процесуальні опоненти юриста завжди розглядають його як ворога. Крім того, в суспільній свідомості захисник завжди асоціюється з клієнтом і його, як правило, недоведеним злочином. Скільки разів я чула: «адвокат сепаратистів», «адвокат злодюги», «неправильний у вас клієнт», — і завжди це звучало так осудливо, що створювалося враження, що адвокат не захищає людину і його права, а є співучасником якогось злочинного діяння. До речі, останнім часом силовики намагаються вже процесуально довести співучасть захисників у злочині шляхом «консультування» клієнтів. В останні три роки ситуація з агресією, погрозами і спробами розправи над правозахисниками, які «не влаштовують», набула масового характеру. Це закономірно. Поліцейська держава не терпить інакодумства. Ти або раб — або ворог. А ворогу місце в тюрмі або на цвинтарі. Ці нападки режиму — свідчення високої професійної оцінки роботи правозахисників. Саме юристи зараз представляють найбільш активну, публічну, сильну, інтелектуальну і безстрашну силу, яка чинить опір перетворенню України в Середньовіччя. За що їм честь і хвала. Але слабких б’ють по слабкому, а сильних б’ють по сильному. Ось і дістається сильним захисникам, на жаль, по сильному. Впевнена, що так буде не завжди, і тим, хто сьогодні намагається знищити захисників, самим знадобляться адвокати… І настане час дивовижних історій», — зазначає екс-міністр юстиції Олена Лукаш.

Олена Вовченко, ЗНАЙ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Пост-реліз круглого столу «Презентація кандидатів до складу в ВРЮ від з’їзду адвокатів України»

Відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» 27 лютого 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про Вищу раду юстиції», якими визначено, зокрема, і нову процедуру добору кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції , а саме:

компетентний орган адвокатів України має призначити дату з’їзду, повідомити про назначену дату ВРЮ або секретаріат ВРЮ;

кандидати, які відповідають критеріям встановленим статтею 6 ЗУ «Про Вищу раду юстиції» надають документи за відповідним переліком;

відомості про кандидатів публікуються секретаріатом ВРЮ.

Згідно із документом, призначення складу Вищої ради юстиції відбуватиметься на основі принципів верховенства права, гласності, публічності та політичної нейтральності.

Термін перебування на посаді члена ВРЮ скорочено з шести до чотирьох років (без права переобрання), а строк перебування на посаді Голови та заступника Голови ВРЮ обмежений двома роками. Вперше всі члени ВРЮ працюватимуть на постійній основі.

Відповідно до закону протягом 60 днів в Україні має відбутися з’їзд адвокатів України. Голосування буде проводитися виключно за кандидатів на призначення членами Вищої ради юстиції, які подали документи у порядку, встановленому законом.

Обраним вважається кандидат який набрав більше 50% голосів делегатів, які обрані на з’їзд адвокатів України.

Станом на 24-25 березня 2015 року , на останню дату подання документів , на сайті ВРЮ оприлюднена інформація щодо тринадцяти кандидатів. Четверо з них є суддями, або суддями у відставці. З’їзд адвокатів обирає трьох своїх членів, в тому числі, одного суддю, або суддю у відставці, та інші двох кандидатів які є адвокатами.

Під час онлайн-конференції, яка проводилася в прес-центрі інформаційного агентства «Укрінформ» було представлено шість кандидатів в ВРЮ:

Катерина Коваль, адвокат, заступник голови Національної асоціації адвокатів України.

Олег Бондарчук, адвокат.

Ростислав Кравець, адвокат, член Ради адвокатів міста Києва, голова громадської організації «Правова держава».

Павло Луцюк, адвокат, голова Ради адвокатів Рівненської області.

Сергій Острович, суддя

Ігор Фомін, адвокат.

Кожен з презентованих кандидатів мав нагоду висловити свою позицію щодо вступу до ВРЮ.

На думку адвоката Катерини Коваль, найголовнішою метою кандидата в ВРЮ має стати відновлення довіри до суддівської системи.

«Ми повинні надати надію суспільству на те, що ми зробимо правильний вибір. Судді повинні мати довіру до цього органу», — каже Катерина.

Катерина Коваль запевнила всіх присутніх на тому, що вибір кандидата до складу ВРЮ має бути публічним, відкритим та незалежним.

«Я сподіваюсь, що саме у демократичний, послідовний, незалежний, політично — нейтральний спосіб будуть вибрані претенденти до ВРЮ. Стосовно адвокатури, ми повинні показати приклад і зробити все, щоб цей вибір відбувався щодо принципів гласності публічності», — наголосила заступник голови НААУ.

Відповідаючи на питання колег та ЗМІ Катерина Коваль зазначила, що її особисте ставлення до порушень процедури проведення з’їзду не змінилось, проте відповідальність перед суспільством адвокатури, як найбільш демократичного інституту полягає у швидкому та якісному формуванні ВРЮ.

Адвокат Олег Бондарчук закликав усіх колег за круглим столом обирати людей за їх вчинками, а не проханнями(політичними), мотиваціями тощо. Пан Бондарчук розповів всім присутнім, що за весь час роботи, як адвокат та, як політичний діяч, стикався з не професійною роботою судової системи.

За час роботи, як політик, Олег Бондарчук став співавтором законопроекту , який став законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

«Цим законом ми створили тимчасову спеціальну комісію по суддям, яка мала прийняти рішення по звільненню тих судів, які виносили незаконні правосудні рішення, які порушували свою присягу. Але це все було заблоковано, бо єдиний конституційний орган, який міг б це зробити[ВРЮ – ред.] не працював»,- розповів адвокат.

Однак, такий крок на зустріч суддям не вирішив проблему відсутності справедливого правосуддя. Тому, на думку Олега Бондарчука, до складу ВРЮ має увійти та люди, яка точно буде знати, що і коли потрібно вирішувати в системі правосуддя.

Ростислав Кравець вважає, що вся проблема сконцентрована на тому, що виконавча гілка влади прямолінійно впливає на судову систему. Найважливішим вирішенням цього питання стане формування професійного складу суду, якому б довіряла держава.

Також, він звернув увагу законотворців на неповноті законодавчих норм, пов’язаних з оцінкою відповідності можливих кандидатур кваліфікаційним вимогам для призначення до ВРЮ.

Він також зазначив, що наразі в законі відсутні повноваження державного органу або особи, які, наприклад, має право оцінити наявність або відсутність необхідного практичного статусу, питання репутаційних характеристик кандидатів.

Тому, свою позицію адвокат висловив саме такими словами, — «Я зроблю все можливе для того, щоб суд став дійсно незалежним , в першу чергу від виконавчої гілки влади».

Єдиний присутній за круглим столом суддя Сергій Острович, був, безумовно, згоден з кожним присутнім на конференції. Всі думки, вищесказаних кандидатів, Сергій підтримав безперечно . І як суддя додав, що суддів треба захищати. Бо саме на суддів йде тиск з боку виконавчої влади, та навіть з боку посадових осіб.

Основною позицією Сергія Островича, як кандидата на членство до ВРЮ, є захист суддів від тиск та від свавілля посадових осіб.

Адвокат Ігор Фомін вважає, що новий суд повинен сформуватися із людей чесних, професійних і людей, які мають бажання встановлювати істину в кримінальній справі.

95% українців не довіряють роботі судової влади. На даний час ми маємо маніпуляції над суддівською системою. Саме з цієї причини Ігор Фомін хоче змінити таке відношення не тільки в судовій гілки влади,а й в адвокатурі та в суспільстві в цілому.

Голова Ради адвокатів Рівненської області, адвокат Павло Луцюк розповів, що особисто для нього було багато причин, які послужили для того, щоб висунути свою кандидатуру до ВРЮ.

«Я бачу ВРЮ не як каральний орган, а свого роду як сито, яке повинно втримати добрих порядних суддів, прокурорів при своїх посадах, не дати можливості жодним способом поза процесуально вплинути на суддю чи прокурора, адже я вважаю, що ми адвокати як ніхто повинні бути зацікавленні в тому, щоб суд був справедливий», — наголосив адвокат.

Він має надію на те що його досвід, як адвоката, як людини, яка багато років працює в органах адвокатського самоврядування, буде сприяти тому, щоб судова влада очистилась від тих, хто не заслуговує працювати суддею.

Голова Ради адвокатів міста Києва Інна Рафальська, звернула увагу на те, що даний захід надасть можливість кожному адвокату підтримати ту чи іншу кандидатуру до складу ВРЮ.

Інна Рафальська висловила подяку присутнім за круглим столом за відкритість поглядів та повагу до адвокатської спільноти.

Голова РАмК вважає, що новий склад ВРЮ повинен сформуватися у законний та демократичний спосіб.

«Особисто мені здається, що ВРЮ повинна бути сформована якнайшвидше , вона може сформована, не зважаючи на дефекти призначення з’їзду адвокатів у демократичний спосіб, який може поновити право кожного делегата щодо участі у з’їзді. І я вважаю, що певні остороги особистостей у Раді адвокатів України жодним чином не повинні впливати на формування конституційного органу, і відповідальності адвокатури перед суспільством, щодо представництва достойних кандидатів у її складі», — зазначила Інна Рафальська.

Юлія Бондар, Рада адвокатів м. Києва

Адвокатская компания Кравец и Партнеры