Архив метки: адвокатуру

Петиція щодо прийняття Законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

На сайті Президента України, адвокатом, розміщена електронна петиція, основною метою якої є відновлення незалежності адвокатури та відбудова демократичної країни.

Текст петиції та посилання на неї: 

Прошу звернути Вашу увагу на ті події, що наразі відбуваються в українській адвокатурі. У зв‘язку з недосконалістю Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» українська адвокатура фактично втратила незалежність, а органи адвокатського самоврядування стали фактично маріонетками в руках керівництва Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України (далі — НААУ).

Після внесення суттєвих змін до процесуальних кодексів, проведення судової реформи, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже не відповідає діючому законодавству, що несе суттєві загрози, як захисту прав та свобод в Україні, так і безпосередньо незалежності конституційного інституту адвокатури.

На жаль, запропонований Вами Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Законопроект) при активному спротиві керівництва НААУ до тепер не прийнятий. Суспільство та депутатів вводять в оману, не розкриваючи суті запропонованої Вами прогресивної реформи адвокатури та фактичного встановлення світових стандартів адвокатської діяльності в Україні.

Сталась дивна ситуація, коли суспільство намагаються впевнити в тому, що розширення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності зашкодить громадянам та адвокатурі. При цьому не наводиться жодного суттєвого аргументу проти прийняття запропонованого Законопроекту.

На сьогодні склалась ситуація, що будь-яка незгода з діями керівництва НААУ призводить до фактичного захоплення органів адвокатського самоврядування. Так відбулось в Києві чотири роки тому, так відбулось в Дніпрі в цьому році, коли за допомогою невідомих осіб при мовчазному не втручанні правоохоронців проводились конференції та навіть з’їзди без допуску адвокатів.

Звертаю Вашу увагу, що саме від з’їзду адвокатів обираються члени Вищої ради правосуддя, що надалі формують суддівський корпус. Наразі це знову, як і чотири роки тому, намагаються здійснити виключно в ручному режимі, що не відповідає демократичним принципам і ставить під сумнів судову реформу в цілому.

Теперішній стан речей в адвокатурі призвів вже до відкритих та масових розправ над адвокатами. Так, очільницею НААУ було направлено скарги та відкрито призначеними нею особисто членами КДКА МКИЄВА дисциплінарні справи на більше ніж 40 київських адвокатів, що не згодні з захопленням самоврядування у Києві.

Розуміючи свою безкарність, керівництво НААУ пішло на безпрецедентний крок. Кошти від адвокатських внесків адвокатів Києва будуть в 100% розмірі повністю перераховуватись на рахунки НААУ, а не як в інших регіонах 70% залишати самоврядуванню. Все це робиться, аби зламати опір київських адвокатів та примусити їх здатись і мовчати.

Такі дії керівництва НААУ яскраво демонструють необхідність негайних змін в українській адвокатурі.

Прошу Вас від свого імені та від імені всіх, хто підпише петицію особисто втрутитись в ситуацію, що сталась та прискорити демократичні зміни для відновлення незалежності адвокатури та як наслідок якісного надання професійної правничої допомоги в Україні.

Адвокат, голова ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів та Всесвітнього юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»
Ростислав Кравець

Посилання на текст петиції для підпису

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Чому потрібно приймати Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

З великою повагою до українських парламентарів Адвокати вирішили спростувати міфи у малюнках, які розповсюджені чиновниками адвокатури.

Надаємо порівняння законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Законопроект 9055, або Проект 9055) та міжнародних актах, які регулюють діяльність адвокатури з посиланням на конкретні норми міжнародного права. Якщо Україна дійсно обрала Європейський курс, законодавство про адвокатуру має відповідати цим високим стандартам.

Допуск до професії

 

Франція

Німеччина

Італія

Великобританія

Освітній рівень

Магістр права

8 семестрів з права у ВУЗі та скласти кваліфікаційний іспит на суддю

Магістр/вчений ступінь з юриспруденції

Диплом за юридичною спеціальністю

Додаткова спеціальна освіта для набуття статусу

3 (три) вступні іспити у Центр професійної підготовки, навчання 1 рік,4 (чотири) випускних іспити

-3 (три) роки обов’язкового стажування послідовно (обов’язково) у суді, нотаріаті, адвокатурі. Заробітна плата стажисту виплачується державою — другий кваліфікаційний іспит за результатами трирічної практики з обранням спеціалізації — дозвіл управління юстиції на практику у конкретному суді

Спеціальне навчання у Адвокатському ордені (18 місяців) з поєднанням роботи практикантом у адвоката 18 місяців

12 навчальних сесій протягом 12(24) місяців у спеціалізованому об’єднанні адвокатів Кваліфікаційний іспит

Стажування

2 роки у адвоката після закінчення навчання у Центрі професійної підготовки

3(три) роки між першим і другим державними кваліфікаційними іспитами

Робота практикантом адвоката 18 місяців

12 календарних місяців практики у адвокатській палаті, іспит

Кваліфікаційний іспит

Після стажування

Після стажування

Після стажування

Після стажування

Підстава

Декрет 1972 г (з наступними змінами), Закон №130 от 11.02.2004, в редакції 211 (статті 12-13-2)

Федеральний закон про адвокатуру

Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність в Італії від 31 грудня 2012

Courts and Legal Services Act 990 Legal Services Act 2007

Україна

Діючий закон

Проект НД Писаренка

Проект 9055

Кваліфікація — магістр

Кваліфікація — магістр

Кваліфікація — магістр

Стаж — 2 роки на будь-якій роботі

Стаж — 2 роки на будь-якій роботі

Стаж — помічником-стажистом адвоката, суддею, прокурором

Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання)

Кваліфікаційний іспит – усний письмовий до стажування (тільки теоретичні базові знання)

Анонімне тестування (з питань теорії права та практики)

Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна

Суб’єктивна складова при оцінці результатів наявна

Суб’єктивна складова при оцінці результатів відсутня

Стажування до 6 міс заочно/очно після іспиту. Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться

Стажування до 6 міс очно/заочно після іспиту Тобто кандидат спочатку здає іспит, а потім вчиться

Стажування( навчання професії) завершене до складання іспиту

Уніфікація професії 9 розділ – не вирішена

Уніфікація професії – не вирішена

Уніфікація професії вирішена

Не наближений до європейських стандартів

Не наближений до європейських стандартів

Наближений до європейських стандартів

Не наближений до концепції реформування юридичної освіти

Не наближений до концепції реформування юридичної освіти

Наближений до концепції реформування юридичної освіти

Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування.

Стажування (навчання) після складання кваліфікаційного іспиту без права відмовити у видачі свідоцтва на практику не залежно від результатів стажування.

Перехідний період 4 роки з моменту набуття чинності. За цей час усі юристи, які бажають мають право скласти анонімне тестування без проходження стажування. Правила входження у професію запрацює тільки для сьогоднішніх першокурсників юридичних факультетів.

Довідково. За 2014-2018 рік усі люстровані прокурори /слідчі набули статус адвокатів (дані ЄРАУ). Причини: діючий закон не має жодного запобіжника проти цього.

Висновок. Законопроект встановлює найбільш м’які правила доступу до професії у Європі.

Присяга адвоката України

Опоненти законопроекту 9055 закидають, що текст присяги не відображає принцип конфіденційності і вимагає від адвокатів поваги до суду. Проект 9055 приводить текст присяги до міжнародних стандартів.

Діючий

Проект 9055

Міжнародні акти

Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі

Чесно і сумлінно забезпечувати право на захист й надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, бути відданим принципу верховенства права, сприяти здійсненню незалежного і безстороннього правосуддя, підтримувати повагу до суду, дотримуватися правил і засад адвокатської діяльності та адвокатської етики».

-Рекомендації (2000) Комітету міністрів Ради Європи» Про свободу здійснення професії адвоката» ( 25 жовтня 2000 року) розділ 3

-Генеральні принципи етики адвокатів , схвалені Міжнародною асоціацією юристів (1995)

Загальний кодекс правил адвокатів Європейського співтовариства, схвалений 28.10.1988

Принцип конфіденційної не розкривається у визначені (розуміється, що це адвокатська таємниця), але введення двох понять, які відображають один принцип приводить до юридичної невизначеності

Стаття 4 проекту розширила засади адвокатської діяльності . п.п.8 ч.1 ст.4 ( введено поняття адвокатська таємниця)

Принцип конфіденційності полягає у збереженні адвокатської таємниці

 

Усунений термінологічний дефект діючого закону

 

Висновок. Текст присяги , приведений до міжнародних стандартів

Адвокатський запит

Діючий закон

Проект НД Писаренка

Проект 9055

Адвокату може бути відмовлено у наданні інформації на адвокатський запит, якщо ця інформація є інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом є будь-яка інформація, крім тієї, яка визнається публічною по Закону про публічну інформацію. Якщо інформація є публічною адвокат не має права її запитувати по адвокатському запиту

Без змін у порівнянні з діючим законом

Адвокат має право отримати будь-яку інформацію , крім такої, що становить державну таємницю.

Адвокат повинен використати отриману інформацію тільки для захисту клієнта. Адвокат не має права використати отриману інформацію на свою користь.

Законом не передбачено притягнення адвоката до відповідальності, проте зараз дисциплінарні органи адвокатури це роблять.

Фактично адвокатський запит зараз не працює.

 

Оскільки, розширений обсяг інформації , яку має право отримати адвокат, встановлена відповідальність за використання отриманої інформації не для цілей захисту клієнта ( наприклад за продаж іншим зацікавленим особам, або публікацію у пресі) Більше прав — більше відповідальності.

Розширення права на інформацію покладає додаткову відповідальність від зловживань

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

У проекті народного депутата В. Писаренко імплементація прав та гарантій адвокатської діяльності у норми процесуального закону відсутні.

За проектом 9055 усі пропозиції щодо посилення гарантій адвокатської діяльності кореспондуються зі змінами у КПК.

Стаття 53 КПК

Діюча

Проект 9055

Зараз суд на власний розсуд має право призначити підзахисному адвоката, не зважаючи на наявність захисника по угоді.

Суди так і роблять, навіть , якщо захисник запізнився у судове засідання на 10 хвилин, суд фіксує неявку і призначає безоплатного захисника. Жодних обмежень не встановлено. Підзахисний не має права відмовитись від такого захисника.

Встановлено спеціальна процедура з дотриманням якої суд має право призначити безоплатного захисника:

  1. Такий захисник може бути призначений тільки якщо процесуальна дія є невідкладною , тобто час ї виконання не може перевищувати 72 години.
  2. Захисник по угоді повинен бути належним чином повідомлений (саме так як визначено КПК).
  3. Суд зобов’язаний пересвідчитись, що захисник не може з’явитись на невідкладну дію протягом 24 годин.
  4. Суд повинен отримати згоду підзахисного.

Процедура і підстави не врегульовані. Не визнається порушенням права на захист

Врегулювання процедури призначення. Будь-яке порушення з перелічених буде вважатись порушенням права на захист.

Стаття 22-1

Зловживання процесуальними правами

Стаття 22-1 Кримінальний процесуальний кодекс (проект)

Неприпустимість зловживання процесуальним правами

Стаття 45 Кодексу адміністративного судочинства ( діє з 15.12.17) Неприпустимість зловживання процесуальним правами

Стаття 44 Цивільного процесуального кодексу ( діє з 15.12.17) Неприпустимість зловживання процесуальним правами

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу( діє з 15.12.17) Неприпустимість зловживання процесуальним правами

1. Учасники кримінального провадження повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. В залежності від обставин справи слідчий суддя, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, є нечинним або дія якого закінчилася, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів;

2) повторне подання скарги чи клопотання до вирішення судом скарги чи клопотання того самого змісту;

3) заявлення завідомо безпідставного відводу або відводу з підстав, вже розглянутих судом, за відсутності нових обставин чи доказів;

4) неявка захисника у судове засідання без поважних причин, якщо обвинувачений заперечує проти проведення судового розгляду за відсутності захисника;

5) звернення до суду із завідомо безпідставним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів або накладення арешту на майно.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, слідчий суддя, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Слідчий суддя, суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником кримінального провадження його процесуальними правами, слідчий суддя, суд застосовує до нього заходи впливу, передбачені цим Кодексом.

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зміни до 3 процесуальних кодексів діють з 15.12.2017. З 01.01.2019 представництво в судах здійснюють тільки адвокати. Зміни, що відбулись в 2016 році щодо монополії адвокатів повністю підтримані Національною асоціацію адвокатів.

Спростування міфу

Суд за будь-яким процесуальним законом не має права позбавляти адвоката права на практику. Це може зробити тільки дисциплінарний орган, сформований виключно адвокатами. Якість дисциплінарного органу залежить тільки від адвокатів.

Так, виглядає самоврядування зараз. Професійна організація за законом має тільки один Орган – Голову. Організаційні форми самоврядування не входять до НААУ (статті 45,46 діючого Закону).

За проектом 9055. В основі самоврядування АДВОКАТ, а не орган.

Адвокати України заявляють про свою підтримку законопроекту 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», наголошують на необхідності його прийняття як найшвидше, оскільки сама Українська Адвокатура як правовий інститут перебуває під загрозою.

Противники законопроекту 9055 – чиновники від адвокатури, які за рахунок адвокатських внесків встановили собі захмарні зарплати і бояться втратити теплі місця. При цьому вони роблять все, щоб знизити інтелектуальний рівень адвокатського захисту, стимулюється підрив авторитету усіх правових інститутів української держави, у засобах масової інформації розповсюджуються міфи , які не мають нічого спільного з дійсністю.

Законопроект 9055 захищає демократичну державу і європейські стандарти у адвокатській професії

#вільнаадвокатура #незалежнаадвокатура #9055ТАК

АНТИРЕЙД

 

Адвокатская компания Кравец и Партнеры