Архив метки: Аваков

Аваков проти Порошенка. Чи відбудеться переворот у судовій системі напередодні виборів?

Атака на ВККС може поставити під сумнів усі призначення до Антикорупційного та Верховного судів.

Сьогодні, 18 березня завершується строк подачі документів для участі у конкурсі з відбору кандидата у Вищу кваліфікаційну комісію суддів за квотою уповноваженого з прав людини. Ця, здавалося б, рутинна процедура може мати серйозні наслідки як для долі керівництва нинішнього складу ВККС, так і для всієї судової системи, що зараз формується цією комісією. Зокрема, це стосується призначень до Антикорупційного та Верховного судів. Справа в законодавчій колізії, яка заводить в тупик – у членів ВККС чи то чотирирічний, чи то шестирічний термін повноважень.

У лютому цього року в Окружний адміністративний суд Києва надійшли позови від екс-заступника міністра юстиції Володимира Богатиря, в яких він просить суд зобов’язати уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову та голову Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка призначити за своєю квотою на вакантні посади членів ВККС. А Раду адвокатів України – оголосити проведення з’їзду для здійснення відповідного призначення до комісії. Також позивач просить визнати протиправною бездіяльність Денісової, Холоднюка та Ради адвокатів, бо такі призначення, на його думку, вони мали зробити ще у грудні 2018-го.

Згідно з законом «Про судоустрій і статус суддів», до складу ВККС обираються (призначаються) 16 членів:

8 — з’їздом суддів;
2 — з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
2 — з’їздом адвокатів;
2 — уповноваженим Верховної Ради з прав людини;
2 — головою Державної судової адміністрації.

Інший позивач – колишній суддя Вищого адміністративного суду Ігор Штульман – вимагає визнати відсутність повноважень трьох членів комісії через закінчення чотирирічного терміну їх здійснення – у голови ВККС Сергія Козьякова (з 24 жовтня 2018 р.), його заступника Станіслава Щотки (з 5 грудня 2018 р.) та Тетяни Весельської (з 19 грудня 2018 р.). Щотка та Весельська входять до квоти відповідно голови ДСАУ та омбудсмена, Козьякова свого часу було призначено наказом міністра юстиції, але зараз це право передано Раді адвокатів. Крім цього, позивач просить визнати протиправними посадові дії членів ВККС з відповідних дат. Виглядає так, що оголошенням конкурсу 4 березня Людмила Денісова фактично погодилась з тим, що термін дієздатності члена ВККС складає чотири роки, в той час як вищезгадана трійця впевнена, що шість, і продовжує працювати.

Можна так, а можна сяк

Таке різночитання з’явилося після прийняття законів №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р. та №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. Половина нинішнього складу ВККС обрана ще в 2014 р. за процедурою, передбаченою старим законом №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. За цей час профільний закон змінювався двічі, зокрема, «термін придатності» для членів комісії скоротився до чотирьох років без права залишитись на другу каденцію. Проте «старожили» посилаються на те, що в прикінцевих та перехідних положеннях закону №1402-VIII зазначено, що члени ВККС, обрані чи призначені на посади до набрання чинності цим актом, виконують свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано чи призначено. За такою логікою – раз в 2014 році за старим законом їх було обрано на шість років, відповідно повноваження спливають в 2020 році.

Але існує й протилежна точка зору. В прикінцевих та перехідних положеннях іншого згаданого діючого закону №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р. йдеться про те, що з дня набрання ним чинності стартують чотирирічні повноваження тільки у тих членів ВККС, яких призначив з’їзд суддів. У всіх інших чотирирічний термін рахується з моменту призначення. Коротко кажучи, чотири роки – і все тут. Тож в двох законах містяться абсолютно полярні норми, які дають привід для різних інтерпретацій.

Цікаво, що два засідання суду з приводу незаконності повноважень Козьякова та Щотки призначені саме на 18 березня – той самий день, коли завершиться термін подачі заяв на конкурс, оголошений Денисовою. Позивач у цих справах – колишній суддя Вищого адміністративного суду Ігор Штульман, який подавався на конкурс до Верховного суду, але не пройшов сито ВККС і тепер добивається визнання нелегітимним її частини на чолі з керівництвом. Його інтереси в суді представляє відомий адвокат Ростислав Кравець.

«Я був здивований, що Денісова таки оголосила конкурс, – зізнається він. – Хоч це мало що означає – в законі не сказано, коли саме треба проводити конкурси. Умовно кажучи, можна хоч зараз оголосити конкурс, хто займе місце діючого члена через рік чи два. Але мені здається, що Денисова якраз підтримує нашу позицію про чотирирічний термін членів ВККС».

Адвокат Ростислав Кравець, який супроводжує позови до ВККС, допускає нові конкурси у Верховний та Антикорупційний суди
Кравець нагадує, що 29 березня завершуються чотирирічні повноваження ще у п’яти членів комісії, і на цей випадок у нього теж вже є готові позови. На думку юриста, якщо суд прийме його зі Штульманом сторону, конкурси у Верховний та Антикорупційний суди, кваліфікаційне оцінювання, рекомендації про призначення чи звільнення суддів, що виходили зі стін комісії після зазначених дат, будуть вважатись неправомочними і їх доведеться проводити заново. До якого правового хаосу це може призвести, можна тільки уявити.

Гра під вибори?

Один зі «спірних» членів комісії Станіслав Щотка звертає увагу, що питання щодо терміну повноважень за бажання можна було підняти ще в жовтні чи в грудні минулого року. Саме тоді пройшло чотири роки з призначення цієї трійки. «Але різні джерела чомусь підіймають його саме зараз, коли добігли фіналу конкурси до Антикорупційного і Верховного судів», – натякає Щотка на те, що ця тема розкручується не так просто.

При цьому конкретної причини, через яку омбудсмен раптом вирішила провести конкурс, в оголошенні не вказано. Сама Денісова в розмові з «Главкомом» розпливчато послалася на законодавство та свою юридичну службу і уточнила, що не спілкувалася з членом ВККС, пані Весельською, яку, за ідеєю, хоче замінити по квоті омбудсмена.

Омбудсмен Людмила Денісова вважається близькою до голови МВС Арсена Авакова, у якого свої інтереси на цих виборах
У цій історії, дійсно, простежується завуальована політична складова. Денісова вважається близькою до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який відкрито ворогує з діючим президентом та, за чутками, зробив ставку на президентських виборах на Юлію Тимошенко. Своїм включенням в гру з плутаниною в термінах омбудсмен може надати зайвих балів тим, хто доводить, що нинішній склад ВККС нелегітимний. Голова комісії Сергій Козьяков вважається близьким до Адміністрації президента, і, на думку багатьох незалежних спостерігачів, формує суддівський корпус під ретельним наглядом Банкової. Таким чином, Петро Порошенко, навіть якщо втратить президентську посаду, планує зберігати вплив через вибудовану під себе судову систему. Визнання ж всіх останніх рішень комісії незаконними через втрату повноважень її членами цю гру ламає. Тож на виборчі баталії накладуться ще й судові битви.

Павло Вуєць, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Луценко и Аваков нарушают закон, «назначая» виновных до приговора — Кравец

Высший совет правосудия определит, не являются ли давлением на служителей Фемиды резкие высказывания руководителей правоохранительных ведомств. Такое решение принял председательствующий судья по делу о госизмене бывшего президента Виктора Януковича Владислав Девятко.

Дать оценку заявлениям генпрокурора Юрия Луценко, его заместителя Анатолия Матиоса, главы МВД Арсена Авакова и его советника Ильи Кивы ранее призвал адвокат Януковича.
 
В качестве примера «давления» защита Виктора Януковича привела недавнее сообщение в Facebook Юрия Луценко. Когда 25 мая Печерский райсуд отпустил под личное обязательство и залог задержанных бывших налоговиков, Луценко, в частности, написал: «Еще одно милосердное решение, и я начну переживать за пожарное состояние на Печерске».
 
Законно ли комментирование высшими чиновниками неоконченных судебных дел, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
 
Як би ви інтерпретували такий допис генпрокурора? Чи можна його вважати тиском на суддів?
 
—  На жаль, дійсно, що генпрокурор, що міністр внутрішніх справ певним чином не стримують своїх висловлювань стосовно суддів, і це саме з огляду на міжнародне законодавство може трактуватись як тиск на суд. При цьому навіть вже є судова практика. Наприклад, є вже відповідні рішення Європейського суду з прав людини, де чітко зазначено, що пункт 2 статті 6 Конвенції забороняє заяви державних посадових осіб про незавершені розслідування кримінальних справ, які саме сприяють думці громадськості про вину обвинуваченого і передрішають оцінку фактів компетентних судових органів. Тобто фактично це є втручання в діяльність суду і за це також передбачена кримінальна відповідальність у відповідному Кримінальному кодексі України. Однак, у зв’язку з тим, що обидві ці особи відносяться до провладної партії, то вони на сьогоднішній день не дуже переймаються тим, щоб дотримуватись вимог закону. Це з одного боку. З іншого боку, нещодавно було — Німеччина відмовила в екстрадиції колишнього голови Укрсоцбанка Тимонькіна саме з тих підстав, що Генпрокуратура здійснювала певний тиск на свідка і тиск при розгляді саме питання щодо екстрадиції. Саме з цих підстав було відмовлено Генпрокуратурі в екстрадиції. Тобто вже це непоодинокі випадки, і навіть міжнародні судові інстанції цьому вже на цей час надали відповідну оцінку.

Тобто такі заяви, висловлювання до винесення вироку вважаються тиском?
 
—  Фактично вони є тиском і, знову ж таки, не для кого не секрет, і коли це стосується безпосередньо цих осіб або наближених до них осіб вони завжди заявляють, що вину особи, якщо ви пам’ятаєте стосовно поліцейських, які один в одного стріляли, або поліцейського, який вбив молодого чоловіка в автомобілі, — що саме виключно вирок суду може встановити вину. Тобто тут безпосередньо самі посадові особи — генпрокурор та голова МВС Арсен Аваков фактично, так мовити, працюють на політику подвійних стандартів. З одного боку, коли це стосується наближених до них осіб, їм це вигідно, вони пам’ятають, що визнати винним може тільки суд. В інших випадках, коли вони хочуть добитись певної громадської думки, для того, щоб добитись певних політичних дивідендів, вони зазначають, що ця особа вже винувата. Це є вже такі висловлення, на жаль, і від голови безпосередньо і уряду України, і безпосередньо від президента України, які в деяких гучних кримінальних справах ще до вироку суду зазначають, хто і як винен в тій чи іншій кримінальній справі.
 
Якщо Вища рада правосуддя визнає заяви Луценка, Авакова тиском, це якось може вплинути на подальший розгляд справи про держраду екс-президента Януковича?
 
—  Зазвичай, як показує практика, Вища рада правосуддя, яка сформована в основному з осіб, які призначались туди президентом, і навіть Венеціанська комісія зазначала, що вона сформована неналежним чином, вона не прийме такого рішення стосовно тиску на суд. Це вже підтверджувалось іншими рішеннями Вищої ради правосуддя. У разі ж, якщо станеться таке неймовірне і Вища рада правосуддя все ж таки буде дотримуватись норм законодавства і прийме таке рішення, це буде підставою фактично для відводу прокурорів і слідчих, які перебувають в цій справі і, знову ж таки, це буде дуже вагомим аргументом у міжнародних інстанціях для скасування цього рішення суду в зв’язку з тим, що компетентним українським органом вже буде встановлено тиск на суд на стадії досудового слідства і судового слідства також.
 
Які висловлювання може собі дозволити політик на відміну від чиновника?
 
—  Що стосується чиновників, то у разі, якщо Вища рада правосуддя прийме таке рішення, це буде підставою для порушення кримінальних справ стосовно тих чиновників, які таким чином намагались вплинути на рішення суду. Безпосередньо та ж Генпрокуратура зобов’язана буде розглядати питання стосовно свого ж генпрокурора. Ми розуміємо, що цього не буде. У разі, якщо це стосується політиків, то, відповідно, в подальшому політики можуть притягуватись до відповідальності у вигляді, наприклад, справ щодо відновлення честі та ділової репутації, тобто спростування певних даних. В іншому випадку притягнути до відповідальності неможливо. Однак якщо мова йде про чиновників, які безпосередньо обізнані з матеріалами справи і ще до вироку суду коментують їх, це низка кримінальних проваджень може бути порушені як і тиск на суд, як і розкриття матеріалів кримінальних проваджень та таке інше.

А щодо справи Януковича? Його адвокати заявили, що хочуть допитати президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова і екс-прем’єра Арсенія Яценюка. Як би ви прокоментували цю заяву, і наскільки важливі допити, на вашу думку?
 
—  Насправді чинний КПК передбачає, що між звинуваченням і між захистом можливе здійснення таких дій, і саме для встановлення всебічних і повних обставин цієї справи це можливо зробити. Однак, на мій погляд, на сьогоднішній день в зв’язку з таким великим тиском суд може не погодитись і не прийняти таке рішення щодо допиту в якості свідків, хоча це буде, на мій погляд, сприйняте як міжнародною спільнотою, так і безпосередньо українцями, негативно, тому що у разі, якщо немає чого приховувати, то незрозуміло, чому саме сьогоднішні посадові особи будуть ухилятись від такого допиту. Це з одного боку. З іншого боку, це, знову ж таки, може дати певні сумніви в об’єктивному розслідуванні цієї справи так званого Майдану, тому що насправді вже третій рік триває ця справа, і на сьогоднішній день держава не бачить і громадяни України не бачать якихось перспектив в розгляді і в притягненні винних осіб до відповідальності.

Голос Столицы

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Аваков поощряет незаконную слежку в Интернете — юристы

Глава МВД Арсен Аваков запугивает украинцев своими заявлениями о соцсетях, заявили адвокаты.

Адвокаты прокомментировали слова министра об отслеживании негативных отзывов.

Глава МВД Арсен Аваков «запугивает украинцев» из-за критики его предложений в соцсетях, сообщили Корреспондет.net адвокаты.

На днях министр заявил, что киберполиция отслеживает негативные отзывы пользователей о его предложении «презумпции правоты полицейского». По словам Авакова, в основном их пишут пользователи из РФ. Также он пообещал в ближайшее время предоставить доказательства.

«Подобные заявления направлены на запугивание граждан Украины, чтобы они боялись выражать свои мысли открыто, — считает адвокат, старший партнер компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. — Также это заявление свидетельствует о нарушении киберполицией законодательства Украины. В частности, о необоснованной слежке за пользователями без соответстветствующих решений суда».

По словам адвоката, несмотря на нарушение Конституции, министр абсолютно не боится ответственности за это. Также Кравец отметил, что такая ситуация свидетельствует об установлении тоталитарного государства.

«По законодательству, Конституции и Конвенции по защите прав человека предусмотрено право на свободу выражения своих мыслей. Поэтому за это никто не может быть привлечен ни к какой ответственности», — отметил адвокат.

Без решения суда сбор информации являетсся вмешательством в частную жизнь и нарушение свободы слова, сообщил Корреспондент.net адвокат компании «Юскутум» Денис Овчаров.

«Если в критике не усматривается призыв к смещению действующей власти, это не правонарушение, а законное право человека высказывать свое отношение к событиям в нашей стране, — отметил он.

Адвокаты также отмечают, что сбор данных, прослушку и слежку могут проводить после открытия уголовного дела. В таком случае понятно, что подобные действия могли привести к совершению преступления.

«Очень странно, когда чиновники такого уровня заявляют подобные вещи, потому что наши спецслужбы имеют право действовать только в рамках закона», — сказал адвокат.

Корреспондент.net

Адвокатская компания Кравец и Партнеры