Все записи автора Max

Нынешние политики не заинтересованы в расследовании произошедшего на Евромайдане — эксперт

В объективном расследовании обстоятельств произошедшего на Евромайдане не заинтересован никто из участников тех событий.

Такое мнение в комментарии корреспонденту ГолосUA сообщил адвокат, старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

«Невозможно сделать так, чтобы дело о расстрелах на Евромайдане было рассмотрено и полностью удовлетворило всех тех спонсоров, которые в данный момент продолжают проводить абсолютно некомпетентные реформы, вредящие стране», — сказал юрист.

Как подчеркнул Р. Кравец, события произошедшие на Евромайдане никем и никогда не будут признаны законными.

«Убийство правоохранителей участниками Евромайдана с помощью огнестрельного оружия и коктейлей Молотова, никогда не будет признано законным», — уточнил эксперт.

Также адвокат добавил, что заявления, звучащие на тему о возможности расследования Евромайдана могут иметь место и расследование может производиться.

«Реальный результат никому из участников тех событий – не интересен. Поскольку он может показать, что лица, пришедшие к власти в результате Евромайдана, были основными его зачинщиками», — заключил Р. Кравец.

Напомним, Президент Украины Владимир Зеленский назвал расследование обстоятельств расстрела демонстрантов о время Евромайдана самым сложным в стране.

«Утеряны доказательства, документы. Нет людей, нет свидетелей. Некоторые говорят, что в целом на местах после этой трагедии, всех этих событий многое убрали. Самое сложное дело, которое есть у нас в стране, – это Майдан», — сказал Президент.

Ранее, в Офисе Генерального прокурора сообщили, что по делу Евромайдана признали виновными 59 человек.

ГолосУА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Оплата коммуналки при карантине и субсидии | Адвокат Ростислав Кравец

Правительство предоставило ряд льгот для оплаты услуг ЖКХ, а также пообещало дополнительные субсидии. Так ли это и поможет ли гражданам в столь не простое время.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Принудительная обсервация украинских туристов незаконна – адвокат

Украинские правоохранители не имеют права принудительно отправлять прилетевших в страну туристов на обсервацию из-за коронавируса.

Как рассказал OBOZREVATEL адвокат Ростислав Кравец, в законодательстве нет четко прописанных норм, которые обязывают человека две недели принудительно быть на карантине. Режим чрезвычайного положения, который мог стать основой для этого, не введен.

«Вопрос карантина и обсервации государством не урегулирован. Поэтому в случае с нашими гражданами, которые вернулись из-за границы, власти пытаются выкрутиться и обязать их добровольно подписывать документы на такую изоляцию», – сказал адвокат, а также добавил, что при большом желании в суде и этот документ можно оспорить.

Именно поэтому туристы, прилетевшие в Украину из Катара, Бали, Вьетнама и других стран де-факто имели полное право спокойно выйти из аэропорта и отправиться домой.

«Вчера было много видео, где туристы из Вьетнама и других стран прорывались через полицию. Исходя из законодательства, они ничего и не нарушили. Все это говорит о том, что государство должно было принять соответствующие меры, чтобы это все предотвратить», – подчеркнул Кравец.

Как сообщал OBOZREVATEL:

  • Часть украинских туристов, которые в ночь на 30 марта прибыли двумя рейсами из Бали через Доху (Катар), поместили на обсервацию в отель «Козацкий» в самом центре Киева. Большинство же пассажиров устроили бунт и отказались от принудительного карантина, так и оставшись на борту лайнеров.

  • В аэропорту «Борисполь» вечером 29 марта приземлился борт с украинцами из Вьетнама, которые отказались от обсервации. После того, как украинцы вышли из самолета, они устроили стычки с полицией, пытаясь покинуть территорию аэропорта.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

У чиї руки перейде годувальниця?

Кому передавати заставну землю позичальників банку та якою буде його відповідальність за цей процес згідно з новим законопроєктом, невідомо.

Цього тижня Верховна Рада продовжує розгляд у другому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Серед норм, які пропонують згідно з цим проєктом документа, і така: банки не зможуть набувати права власності на землю, однак можуть забирати земельні ділянки, які було надано позичальниками під заставу під час взяття іпотечних чи будь-яких інших кредитів, а потім продавати їх на спеціальних торгах. Весь цей час такі земельні площі не можна нікому передавати в оренду і, звісно, їх ніхто не оброблятиме.

Пояснення концентрації

На банки не поширюється обмеження щодо концентрації землі площею 10 тисяч гектарів. Для юридичного й агарного загалу країни дуже цікаве саме це питання. Зрозуміло, що і фермери, й інші сільгоспвиробники хвилюються з приводу необмеженої концентрації землі.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський пояснив це питання. «Це пов’язано з кредитуванням купівлі-продажу сільгоспземлі. У разі наявності такого обмеження один банк зможе кредитувати під заставу купівлю не більш як 10 тисяч гектарів. Тобто 20 найнадійніших банків разом змогли б надати кредити на придбання земельної ділянки площею 200 тисяч гектарів, що зробило б неможливим функціонування ринку землі», — інформує він.

Деякі юристи з розумінням ставляться до цього питання, ретельно обґрунтовуючи таку норму.

«Аналізуючи законопроєкт, дійшла висновку, що ця норма цілком обґрунтована. Це зумовлено тим, що українські банки готові кредитувати земельні угоди купівлі-продажу під іпотеку таких земельних ділянок, і цих фінансових установ близько п’яти десятків. Тому обмеження щодо концентрації землі 10 тисячами гектарів можуть призвести до такої ситуації, що в Україні загалом можливо буде прокредитувати купівлю лише 500 тисяч гектарів землі, що становить близько 2% ринку», — зазначає юрист ЮК «Алексєєв, Боярчуков та партнери» Юлія Лець.

Нещодавно радник Прем’єр-міністра Олексій Мушак повідомив, що на банки не поширюються такі обмеження, щоб відбувалося стимулювання кредитування земельних угод. Завдяки законопроєкту фінансові установи отримують додаткові права — не розповсюдження обмежень 10 тисяч гектарів в одні руки та можливість набувати землю у свою власність терміном до двох років у разі неповернення кредиту, а також подальший продаж її за ринковою ціною на електронних торгах. Це, на його думку, посилення прав кредитодавця, яке збільшує готовність банку кредитувати аграріїв. Тобто уряд вважає таке лише позитивом.

Судові розгляди триватимуть роками

Олександр Камша, адвокат ЮФ «Ілляшев та партнери» запевнив «Урядовий кур’єр», що з норм законопроєкту не зовсім зрозуміло, яку відповідальність буде покладено на банківські установи, якщо реалізація земельних ділянок не відбудеться протягом двох років.

«Законопроєкт передбачає: «якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельну ділянку не було відчужено ним протягом такого строку, вона підлягає конфіскації за рішенням суду». Але судовий розгляд справи може тривати значно довше, як два-три роки, що може вплинути на стан земель сільськогосподарського призначення, якщо їх не обробляти», — уточнює експерт.

Олександр Камша та інші експерти упевнені, що в законопроєкті не прописано, кому ж за рішенням суду передаватимуть землю. Справді, в документі такого немає. Землю можуть передавати банку чи державі? Це невідомо. А питання дуже болісне та одне з найголовніших.

Неможливість працювати на земельних ділянках, які фактично банк повинен продати протягом двох років на спеціальних торгах, або очікування рішень судів — теж питання дуже вагоме.

Вплив на роботу АПК та експорт

Юрист Ростислав Кравець заявив «Урядовому кур’єру», що все це робиться для того, щоб фактичними власниками землі були саме банки: «Інша річ, на який час, що не відображено у законопроєкті. Але є й інший бік медалі. Якщо, приміром, питання про продаж землі на спеціальних торгах або за рішеннями судів значно затримуватимуться, то кілька років такі пустуючі ділянки зроблять своє погане діло: значно скоротяться урожаї. Так ми можемо недобирати валюти за експортом, знизиться зайнятість населення, може постати питання продовольчої безпеки країни тощо».

Що, на думку юристів, треба поліпшити в цьому законопроєкті? Юлія Лець вважає, що слід чітко й конкретно визначити всі процедурні моменти: механізм продажу банками земельних ділянок на земельних торгах та порядок їх проведення, а також питання санкцій (покарання) у разі невиконання банками вимоги щодо відчуження земель протягом вказаного часу.

«Необхідно детально описати порядок конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, порядок здійснення перевірки відповідності її набувача або власника», — зазначає юрист.

Ці процедури можна описати в окремих документах, але їх треба чітко визначити. Обов’язкова гармонізація цього законопроєкту (в разі його ухвалення) та інших нормативно-правових актів, щоб уникнути колізій.

Олександр Камша впевнений, що треба значно знизити термін, протягом якого банки повинні продати заставну земельну ділянку на спецторгах, і зробити його не більшим за рік.

Питання передачі заставної землі, яку треба продати, для тимчасового обробітку орендарям також доволі складне. По-перше, згідно із законопроєктом, робити цього не можна. По-друге, нині юристи та інші експерти не можуть визначитися, чи можна таке робити й чи є в цьому сенс.

Отже, на час другого читання законопроєкту законодавці не мають визначеності в контексті вирішення питань заставної землі позичальника банку, породжуючи тим самим неоднозначні питання, проблеми та інші колізії. А їх обов’язково треба врегулювати, зокрема й те, хто все-таки стане власником землі-годувальниці.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Кредиты при карантине, платить или не платить | Адвокат Ростислав Кравец

Что делать с оплатой кредитов, когда в связи с карантином временно прекратил получать доходы. Помогут ли изменения в законе принятые в связи с карантином и кому. Какие нужны изменения, чтобы защитить заемщиков потерявших доходы в связи с карантином. Что нужно срочно просить принять депутатов.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 21 по 27 березня 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про цивільну або господарську юрисдикцію спору щодо зняття арешту ДВС з іпотечного майна

Справа №815/5585/15

Велика палата зазначила, що зі змісту позовних вимог та установлених судами обставин справи вбачається, що предметом спору в ній є звільнення з-під арешту майна, що знаходиться в іпотеці, накладеного постановою державного виконавця. Подання позову покликане на відновлення переважного права позивача як іпотекодержателя на звернення стягнення на заставлене майно перед іншими кредиторами.

Таким чином, з предмета і підстав позову вбачається наявність спору, який повинен розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін та є за своєю природою приватноправовим спором.

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції та порядку відшкодування пошкодженого житла від розльоту та детонації боєприпасів зі складів

Справа № 360/148/19

Велика палата погодилась з судами нижчих інстанцій, які зазначили, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник внаслідок неприйняття Міськрадою рішення щодо добровільної передачі у комунальну власність пошкодженого житла позивачки, яке належить їй на праві приватної власності. У цих правовідносинах відповідач діє як суб`єкт приватноправових відносин, оскільки захисту підлягає порушене цивільне право, а відтак спір у цій справі не є публічно-правовим. Суди зазначили, що цей спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

При цьому це саме владні функції, які не виконуються. Це чергове підтвердження необхідності ліквідації адміністративної юрисдикції.

Постанова ВП-ВС щодо господарської юрисдикції спору про скасування арешту з майна що було передано у наслідок виділення і створення нового підприємства

Справа № 803/1485/17

Чергова креативна схема з ухилення від виконання рішення судів про стягнення заборгованості припинила своє існування. Велика палата зазначила, що як убачається з матеріалів справи, спір виник між позивачами та органом державної виконавчої служби з приводу опису й арешту майна, яке, за твердженням позивача, належить йому, а не боржникові — СП «Західна нафтова група».

Таким чином, спір який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби, з приводу опису та арешту майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб`єктний склад учасників судового процесу має розглядатися судами за правилами господарського судочинства.

Постанова ВП-ВС щодо обов’язку виконавця самостійно збільшити стягнення аліментів до 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку без окремого рішення суду та можливості касаційного оскарження заборони виїзду за кордон

Справа № 682/3112/18

Це революційна постанова для тих хто отримує аліменти на дитину і не дуже гарна новина для тих хто їх сплачує за рішенням суду у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Велика палата заначила, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Окрім цього в рішенні, в черговий раз зазначено, що оскарження штрафів у виконавчому проваджені віднесено до адміністративної юрисдикції.

А судячи з того, що в касаційному порядку розглянуто питання заборони виїзду за кордон, то з цього моменту вже можливо оскаржувати заборону виїзду за кордон у касаційному порядку.

Постанова ВП-ВС щодо порядку визначення юрисдикції при стягненні заборгованості за спожитий газ особою зареєстрованою ФОП

Справа № 299/451/19

Схоже, що Велика палата зайшла в глухий кут з юрисдикцією та фактично позбавляє сторони спору ефективного захисту. В даній справі Велика палата не дивлячись на те, що акт складено відносно ФОН та акт-розрахунок необлікованого об`єму та обсягу природного газу від 13 листопада 2018 року було складено щодо споживача — ФОП, але суд не встановив здійснення нею у зазначений період підприємницької діяльності у приміщенні магазину, до якого здійснювалося постачання природного газу тому потрібно знову визначитись з юрисдикцією.

Тобто якщо надалі з’ясується, що частину часу особа не здійснювала за цей період підприємницьку діяльність то прийдеться визначати ці періоди й за одним звертатись до цивільного суду, а за іншим до господарського.

Я думаю, що пора вже ліквідовувати господарські та адміністративні суди з таки підходом.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС у справах щодо вселення та виселення

До Огляду включено правові висновки щодо права користування житлом, а саме: факт непроживання дитини у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування цим житлом; співвласник спірного майна не може втратити право користування житловим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишнього члена сім’ї права користування жилим приміщенням та ін.

Важливим питанням, на яке доводилося дати відповідь Верховному Суду стосувалося виселення особи, яка не є власником житлового приміщення, зокрема: придбане за рахунок кредиту житлове приміщення не є власністю позичальника і останній підлягає виселенню; у разі припинення права власності на будинок, втрачається й право користування жилим приміщенням у членів сім’ї колишнього власника; відмова у поверненні суми авансу за житловий будинок і земельну ділянку та одночасне пред’явлення вимоги про виселення осіб із будинку порушує баланс інтересів сторін попереднього договору та ін.

В Огляді вміщено правові висновки у справах про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, йдеться про те, що: проживання у спірній кімнаті гуртожитку без відповідного на це дозволу є підставою для виселення; правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг); припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення його та членів сім’ї з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Окреме місце в практиці Касаційного цивільного суду займають правові висновки, в яких сформулюванні позиції про відмову у виселенні. Серед основних такі як: втрата статусу члена сім’ї не є підставою не застосовування статті 125 ЖК УРСР; право користування, раніше зареєстрованих осіб, які проживають у придбаному новим власником майні обмежує право останнього на користування цим майном; тривалий час проживання особи у спірній квартирі/будинку, в якої відсутнє інше житло, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; факт переходу права власності на квартиру до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї попереднього власника цього нерухомого майна, у тому числі і колишніх.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 16.03.2020 по 20.03.2020

Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить дев’ять справ, які стосуються доволі різних аспектів дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, в огляді наведено короткий зміст рішень у трьох справах проти Російської Федерації: в одній з них встановлено порушення права на свободу і особисту недоторканність з боку органів влади щодо учасника протесту (KOSENKO v. RUSSIA); в іншій – порушення права на життя у зв’язку із непроведенням ефективного розслідування обставин зникнення людей (TURPULKHANOVA AND KHASIYEVA v. RUSSIA); у третій – порушення права на повагу до приватного і сімейного життя у зв’язку з неправомірним виселенням осіб з їхнього житла (DZAUROVA v. RUSSIA).

У двох справах проти Вірменії (KHACHATURYAN v. ARMENIA, TAMRAZYAN v. ARMENIA) встановлено порушення майнових прав заявників, зокрема в останній – внаслідок порушення умов набувальної давності; а у справі MEHRABYAN v. ARMENIA – порушення права на життя у зв’язку з неспроможністю органів влади провести ефективне розслідування обставин смерті чоловіка заявниці у зв’язку з нещасним випадком на робочому місці.

Порушення Конвенції у справі проти України (VAGAPOV v. UKRAINE) встановлене у зв’язку з незаконним триманням заявника під вартою в неналежних умовах, а у справі проти Азербайджану (SATULLAYEV v. AZERBAIJAN) – у зв’язку з катуванням заявника працівниками поліції.

Дуже цікавою за своїми фактами та результатами розгляду є справа проти Італії (FABRIS AND PARZIALE v. ITALY), у якій порушувалося питання розслідування причин смерті особи у місцях позбавлення волі. У цій справі ЄСПЛ встановив відсутність порушення права на життя.

Рішення КСУ 6-р/2020 щодо перерахунку зарплат прокурорам

Конституційний суд України зазначив, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому оспорюване положення Кодексу суперечить частині другій статті 1311 Основного Закону України. До того ж, відповідно до юридичної позиції КСУ, викладеної у Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, «… Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України».

Таким чином, наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Огляд практики ВС-КЦС за лютий 2020 року

В огляді вміщено низку правових висновків з актуальних питань правозастосування, а саме:

— видання художнього твору науково-педагогічним працівником незалежно від його змісту та індивідуального сприйняття цього твору іншими особами не може визнаватися аморальним проступком;

— відсутність нотаріально посвідченої згоди одного зі співвласників на розпорядження спільним нерухомим майном є підставою для визнання правочину недійсним;

— власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану;

— факт знаходження у спадкоємця сертифіката про право на земельну ділянку (пай), не є доказом прийняття попереднім спадкоємцем спадщини (земельної ділянки) відповідно до статті 549 ЦК Української РСР;

— припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення його та членів його сім’ї з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення;

— суд вправі звернути стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником;

— правовий висновок у питанні територіальної підсудності: у разі порушення провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тих самих підставах у судах договірних сторін суд, який порушив справу пізніше, припиняє провадження відповідно до міжнародних договорів України.

Постанова КАС про скасування ухвали щодо зустрічного забезпечення за позовом про визнання недійсним договору іпотеки

Справа №753/22626/19

Це наша справа. Суд зазначив, що аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що по справі відсутні належні докази можливого нанесення реальних збитків, які можуть бути спричинені відповідачам в наслідок забезпечення позову. Крім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи, що обраний позивачкою спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам чи третім особам, й відсутні обставини, визначені частиною 3 статі 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення, законних підстав для застосування такого зустрічного забезпечення не вбачається.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Судебное раздвоение и огромные пенсии. Что на самом деле решил Конституционный суд по суду Верховному

Конституционный суд принял беспрецедентное решение — отменил конкурсы, которые были проведены для судей Верховного суда в рамках судебной реформы 2016 года. Эксперты расценили это как фактическую ликвидацию Верховного суда. И сразу же начали гадать, что теперь будет — останутся ли в силе прежние решение ВС за последние 4 года, что ждет судебную систему страны, какие перспективы судебной реформы, которую начал в 2016 году Порошенко, и продолжил после прихода к власти Зеленский.

Помимо опасений, решение КС у многих вызвало одобрение, ведь признать создание «ручного» Верховного суда в 2016 году незаконным Конституционный суд не решался четыре года.

Но на тот момент полного текста судебного решения в свободном доступе еще не было. Недавно оно появилось на официальном сайте Конституционного суда. 

«Полный текст ни о чем. По его результатам конституционная проблема не разрешена, а так сказать, «порешана», — прокомментировал «Стране» советник бывшего главы Конституционного суда Станислава Шевчука Денис Невядомский.

«Страна» разбиралась, что написано в решении Конституционного суда по суду Верховному и какими будут его последствия.

Сразу два Верховных суда

Напомним: иск о признании неконституционным конкурса для судей ВС был подан еще на старте судебной реформы — в 2016 году. Тогда было принято решение о ликвидации Верховного суда Украины, но ликвидирован он так и не был. Зато был создан еще один ВС. То есть, Украина получила сразу два высших судебных органа — Верховный суд Украины и просто Верховный суд. 

Юристы сразу же заговорили, что создание Верховного суда незаконное, так как никаких распорядительных документов на этот счет так и не появилось. Зато появились иски судей ВСУ, которые не прошли конкурсов или были переведены в другие суды.

Но при прежней власти этим искам не давали ходу. И только сейчас у Конституционного суда дошли руки до этого дела. По итогам оглашения вердикта, юристы заявили — КС ликвидировал Верховный суд.

Впрочем, после детального изучения текста решения КС стало понятно — первые выводы оказались не совсем точными.

Как пояснил «Стране» глава адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец, было признано, что решение о ликвидации Верховного суда Украины — незаконное. Но при этом КС не сделал вывод, что незаконным было и создание нового Верховного суда. В его интерпретации новый ВС является всего лишь переименованным Верховным судом Украины. «Изъятие слова Украина из словесной конструкции Верховный суд Украины не повлияло на конституционный статус этого органа государственной власти», — говорится в решении КС.

То есть, фактически, КС признал, что право на существование имеет два юридических лица — и Верховный суд Украины и просто Верховный суд, — говорит Кравец.

«Конституционный суд легализовал создание нового Верховного суда и фактически одобрил существование двух Верховных судов в Украине, чем создал еще больший коллапс в судебной системе», — отмечает Кравец. На балансе ВСУ остается его имущество (прежде всего, недвижимость), но при этом все дела будет рассматривать Верховный суд, так как это прописано в Процессуальном кодексе.

Чтобы разрешить эту правовую коллизию, теперь нужно разве что переводить всех судей Верховного суда в Верховный суд Украины (или наоборот), а «лишний» ВС ликвидировать. Но будет ли это сделало — большой вопрос.

«Большая палата Верховного суда может признать решение КС незаконным и попросту его не выполнять. Подобные прецеденты уже были», — говорит Кравец.

Работа для судей и пенсии по 150 тысяч

Конституционный суд своим решением признал незаконным увольнения и экзамены для судей, которые ранее работали  в ВСУ. То есть, в теории  теперь они могут вернуться на прежнее место работы. Стоит отметить, что оставшиеся не у дел судьи рьяно отстаивали свои права. И, помимо иска в КС, подали еще и многочисленные иски в ЕСПЧ.

Формально теперь они получили право вернуться.

«Судей, работавших на должностях в ВСУ, могут перевести на должности судей Верховного суда в результате исков о восстановлении, то есть будет увеличение численности судей Верховного суда. Но для этого нужны отдельные изменения к специальному закону и ЗУ «О государственном бюджете». Верховная Рада должна привести положения законодательства в соответствие с решением КС. Каким образом это сделать без обновления незаконно уволенных судей ВСУ, пока непонятно. Возобновление же этих судей требует увеличения штата и финансирования или увольнения уже назначенных новых судей Верховного суда», — отмечает адвокат, партнер АО «Радзиевский и Яровой» Анатолий Яровой.

Напомним: у судей ВС внушительные зарплаты — порядка 300 тысяч гривен в месяц. Поэтому возможное расширение судейского состава ударит по бюджету. Кроме того, в рамках судебной реформы Зеленского количество судей ВС, наоборот, уменьшили с 200 до 100. И это решение также обжаловано в КС.

Анатолий Яровой пояснил: «Поддержав иск судей предыдущего состава Верховного суда Украины, КС опирается на одну из ключевых норм Конституции о невозможности сужения уже существующих прав. Судьи ВСУ избирались бессрочно, Конституция и законы Украины предусматривают исчерпывающий перечень их увольнения, и там нет «переименования суда». Для этого Верховный суд Украины как структура должен быть ликвидирован, а не просто переименован. Более того, даже в этом случае, судьи должны были получить предложения о переводе либо в другие суды, либо в новую структуру».

Но, по словам управляющего партнера адвокатского объединения Credence Олега Татарова, не все так просто.

«Решение КСУ дает возможность тем судьям, которые отказались проходить конкурс оспорить свое увольнение, но это не означает, что они могут автоматически стать судьями сегодняшнего Верховного суда, ведь подобный механизм может  быть определен только законом. Иными словами, Конституционный суд отдал принятие окончательного решения на откуп Верховной  Раде, которая и должна определить место и статус судей предыдущего состава ВСУ путем внесение изменений  в Закон Украины «Про судоустройство и статус судей», — сказал Олег Татаров.

Это далеко не все новости  для судей. Конституционный суд узаконил также квалификационные оценивания и увольнения для тех, кто такой процедуры не пройдет.

«Это противоречит международным конвенциям, на что неоднократно обращал внимание ЕСПЧ (а там есть десятки дел на данную тему)», — пояснил Кравец.

По его словам, основанием для оценивания судьи (который назначается пожизненно) может быть исключительно его добропорядочность и следование букве закона.

«Дополнительные квалификационные оценивания подрывают независимость судов», — отметил эксперт.

Кроме того, КС обязал пересчитать пенсии всем судьям в отставке.

«КС считает, что ежемесячное пожизненное содержание судьи в отставке должно быть соразмерным с вознаграждением, которое получает действующий судья. В случае увеличения его размера пересчет ранее назначенного ежемесячного пожизненного денежного содержания (пенсии — Ред.) судьи в отставке должен происходить автоматически», — говорится в решении Конституционного суда.

Это значит, что все судьи-пенсионеры получили право на существенное повышение пенсий. «Если сейчас они получают порядка 20 тысяч гривен в месяц, то будет 120-150 тысяч», — говорит Ростислав Кравец.

Что будет с решениями Верховного суда

Сразу же по следам скандального решения КС юристы предположили, что решения Верховного суда  за последние 4 года могут признать недействительными. Но уточнили, что нужно читать полный текст решения и разбираться более предметно.

Но и сейчас единого мнения на эту тему нет.

Ростислав Кравец считает, что, раз создание Верховного суда было признано законным, то и к его решениям никаких вопросов быть не может. Но при этом остаются лазейки на будущее.

«Под всю судебную систему фактически заложили бомбу замедленного действия. Если в последующем решение КС будет пересмотрено, то могут быть вопросы и к решениям Верховного суда. Это могут использовать для отмены отдельных решений в ручном режиме. Скажем, таким образом можно будет отменить отдельные законы, к которым были вопросы по соблюдению регламента, но ВС признал (или признает) их легитимными. Скажем, если примут закон о земле, его в будущем, уже после смены власти, можно будет отменить таким образом», — говорит Кравец.

Олег Татаров также говорит, что все решения Верховного суда останутся в силе.  «Главный вопрос, который всех беспокоит, поставило ли  решение КСУ под сомнение легитимность принятых ВС решений? Нет, решения останутся в силе. Суть вопросов, которые оспаривались, скорее, материальная, в части приравнивания в выплатах при выходе в отставку и пенсиях судей ВСУ предыдущего состава к новоназначенным», — говорит он.

В то же время Анатолий Яровой считает, что постановления, принятые новоизбранными судьями Верховного суда (которые заняли места незаконного уволенных судей ВСУ), могут признать утратившими силу в связи с их принятием неполномочным составом суда. «Это может породить хаос в судебной системе, однако факт остается фактом», — отмечает эксперт.

Он пояснил, что Конституционный суд в своем решении отметил: судьи Верховного суда Украины должны продолжать осуществлять свои полномочия, но уже как судьи Верховного суда, ведь после «реформы» функции Верховного суда и его место в системе судоустройства Украины не поменялись. Другими словами — судей ВСУ уволили незаконно, в то время как их просто должны были перевести из ВСУ в Верховный суд, а увольнять их можно было только по основаниям, предусмотренным законом. А «переименование суда» таким ясно не является.

Отменят ли судебную реформу Зеленского?

Первая информация о решении Конституционного суда заставила юристов предположить, что теперь могут признать недействительной и судебную реформу, которую утвердил парламент уже при Зеленском (закон №1008).

«Следующее на очереди — решение по признанию неконституционной реформы Зеленского. Оно логично вытекает из нынешнего решения Конституционного суда», — отмечал ранее наш источник. 

Впрочем, так как решение КС оказалось половинчатым — «и вашим, и нашим», то и никакой «судебной революции», судя по всему, не будет.

«Полный текст ни о чем. По его результатам конституционная проблема не разрешена, а так сказать, «порешана». Судьи ВСУ вольются в ВС, отставникам добавят денег и все. Статья 91 Закона про КСУ, принятого в 2016 году при Порошенко, говорит, что акты становятся неконституционными с момента вынесения решения или позже, (как указано в решении), но не «до», — пояснил «Стране» Денис Невядомский.

В тоже время, он не исключил, что судебную реформу Зеленского могут признать неконституционной по другому представлению.

А возможно и не только ее.

«После такого решения Конституционного суда по делу ВС, аналогичный иск может быть подан и успешно удовлетворен в отношении Офиса Генпрокурора, который, по сути, тоже является переименованной (не ликвидированной) Генпрокуратурой. И откуда также с нарушением норм Конституции были уволены прокуроры. Если такой иск будет подан и удовлетворен, это также поставит под вопрос полномочия и действия прокуроров в десятках тысяч уголовных дел, которые сопровождает ОГП. Это может привести к большому коллапсу в системе правосудия, но будет логичным последствием попыток имитировать реформы косметическими методами», — подытожил Анатолий Яровой. 

СТРАНА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Рада під час коронавіруса. Чого бояться нардепи та чи зможуть працювати віддалено?

26 березня, в четвер, планували провести позачергову сесію Верховної Ради. Цю дату намітили неофіційно й потім з легкістю змістили. Попередньо, на 28 березня.

Є основні причини, з яких депутати не збираються в сесійному залі. Перша — зростає кількість нардепів, які підхопили коронавірус. Друга — важко зібрати підтримку під питання потенційного порядку денного. Серед інших, це й «антиколомойський законопроект» під вимоги Міжнародного валютного фонду — про гарантії неповернення ПриватБанку Ігорю Коломойському.

Вирішити проблему з роботою ВР в умовах небезпеки пропонують законопроектом №3250 (автор — заступник спікера ВР Руслан Стефанчук). У ньому розглядають можливість голосувати під час епідемії та карантину за законопроекти, які пов’язані з цими питаннями, в режимі відеоконференції.

Nash.Live запитав у експертів, наскільки конституційним є дистанційне голосування нардепів та як себе зарекомендувала Верховна Рада під час пандемії та карантину?

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

— У позачергової сесії парламенту є дві технічні проблеми. По-перше, швидше за все вже п’ять депутатів хворі — точніше сказати важко, оскільки немає нормальної статистики. І, за великим рахунком, парламент мали б закрити на карантин. Якби в будь-якій іншій структурі, організації захворіли б навіть двоє людей, її б закрили. У парламенті потрібно провести санітарно-епідеміологічні заходи, повну дезінфекцію.

По-друге, депутати не хочуть збиратися на позачергову сесію. Частина з них побоюється колег. А частина не хоче розглядати запропоновані питання. З кадрів і законопроектів під МВФ з ними не домовилися. Якщо буде ініціатива щодо введення надзвичайного стану, то депутати її не підтримують. Набір питань з точки зору мотивації сумнівний.

Через ці технічні проблеми довелося перенести засідання ВР — досі не зібраний кворум та не сформований список питань, які можуть їх зібрати в залі. Я не виключаю, що ми побачимо або ще одне перенесення дати засідання, або воно взагалі не відбудеться: сьогодні є всі підстави не збирати парламент.

Законопроект про дистанційне голосування — хороша тема, але в теорії. На практиці його потрібно прийняти і для цього парламент повинен зібратися. Великі проблеми з його конституційністю. У тій частині, що ВР засідає сесійно та в залі, що прописано в Основному законі. Раніше вже були спроби, коли були парламентські конфлікти, вивести Раду кудись. Але максимум, що дозволяє Конституція, це перенести засідання в інше приміщення, будівлю Ради. Свого часу були засідання в комітетах.

Але щоб винести засідання за межі Ради, потрібно вносити зміни не тільки в закони, але й у Конституцію. В теорії, можна уявити спосіб, за якого кожен нардеп сидить у своєму кабінеті у ВР та голосує. Але де гарантія правильного технічного обліку голосів, захищеності голосування? Потрібно вносити істотні зміни в Регламент. Більш того, я впевнений, що в першому читанні та в цілому такий законопроект не пройде: будуть зауваження. Потрібно буде зібрати Раду двічі з термінами альтернативності, щоб його прийняти. Думаю, що цю ініціативу навряд чи проголосують.

Хоча ідея непогана, в ній потрібно йти до кінця. Якщо наредпи не збираються в сесійній залі, може вона й не потрібна? Якщо депутат (його зарплата, зарплати його помічників, депутатські) на рік обходиться нам в середнім у 1,2 млн грн, то утриманні на рік обходиться нам в 20 млн грн. Всі ці приміщення, лікарні, їдальня — 20 млн грн на депутата. То давайте будівлю ВР здамо в оренду, не будемо на неї витрачати гроші та скоротимо витрати? Давайте дамо можливість українцям отримувати всі держпослуги, голосувати онлайн. Нехай на українських виборах голосують донеччани та кримчани. Або ми турбуємося тільки про здоров’я нардепів?

Ростислав Кравець, адвокат:

— Щоб застосувати норму про віддалене голосування, потрібно вносити зміни до Конституції й до закону про Регламент. Просто внести зміни в Регламент та перейти в режим онлайн-голосування не можна, не порушивши при цьому прямі норми Основного закону. Ця ініціатива не має ніяких перспектив.

Стаття 80 Конституції: депутати не несуть юридичної відповідальності за голосування та висловлювання в парламенті та його органах. Якщо будуть голосувати поза парламентом, отже, почнуть нести відповідальність за результати голосування і висловлювання. Думаю, що народ це підтримає.

Стаття 84 Конституції: засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Яким чином проводити засідання онлайн, не ясно. Як ми будемо спостерігати всіх депутатів, як голосуватимуть депутати? Вони повинні голосувати в електронному вигляді. Вони підніматимуть руку, але хто буде рахувати? Громадяни повинні бачити хто і як проголосував.

Що стосується оскарження прийнятих таким чином законів, то зараз й так 99% рішень Ради за останні десять років є дискусійними з точки зору дотримання норм Регламенту. Ми бачимо кнопкодавство, подаються законопроекти з грубими порушеннями, поправки вносяться без обговорення, «з голосу», законопроекти приймаються в скороченому режимі, хоча це й не передбачено. При тому, що є два рішення Конституційного суду про визнання законів неконституційними тільки на підставі порушення Регламенту, без занурення в їх суть.

ВР не раз ігнорувала законодавство. Не виключаю, що й в даному випадку, намагаючись обґрунтувати роботу в умовах карантину, можуть прийняти ці зміни. До речі, цікаво, як вони будуть за них голосувати? З дому? Надалі Україна ще більше зануриться в правовий хаос, який створила ВР.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— В Конституції немає механізму, який дозволяв би скоротити можливості одного інституту влади на користь іншого або відмовитися від механізму прийняття рішень через голосування. Єдине що, через Раду національної безпеки та оборони можна було б вирішувати якісь проблеми, якщо Верховна Рада не зможе працювати.

Сьогодні всі українські політики та політичні сили здулися. Не знають, як поводитись, не хочуть брати на себе відповідальність. Мало того, що все складно та ситуації, подібної нинішній, ніколи не було. Але відчувається, що ніхто не хоче бути крайнім в спекуляціях з медициною та ніхто не знає, що робити з повністю зруйнованою системою економічних зобов’язань: питань бюджету, податків. У нас немає людини, яка б всім цим опікувалась. Президент говорить одне, ВР стає все тихішою, Кабмін повинен займатися екстреними економічними заходами. В цьому й проблема: немає людини, яка показувала б куди йти чи взяла б на себе відповідальність за домовленість між президентом, Радою та Кабміном.

Президент очолює комісію по боротьбі з коронавірусом. Але він тільки нею керує, й передбачається, що члени цієї комісії мають якусь компетенцією та знають куди йти. Але цього немає і всі це бачать. В основному, діють в наслідування іншим країнам.

Навіть Володимир Путін вже натягнув на себе жовтий скафандр і прийшов в лікарню з зараженими. Влада повинна демонструвати, що вона разом з нами, а не командує населенням. Функція держави і влади -захист населення від біди: зовнішнього вторгнення або епідемії. А не просто командування, як мають поводитись люди.

Проблем багато. Думаю, що ВР навряд чи їх вирішить. У нас все рухалося в бік президентської влади, а вона виявилася не готова управляти Радою та Кабміном. Уряд готовий підкоритися, але особливих повноважень там ні у кого немає, а ВР просто боїться збиратися.

Не думаю, що Рада працюватиме. Тут і страх перед «антиколомойським законом». Сам Коломойський хіба не метафора страху? Він може бути страшнішим за коронавірус. Самі олігархи поводяться непристойно. Президент канючив у них 12 млрд грн, а вони почали обставляти його зобов’язаннями. Ніхто нас не пошкодує: ані Захід, ані Росія, ані, тим більше, українські олігархи.

Швидше за все, нардепи не знають, як поводитись. Якщо стоїть вибір: чи приймати закон про референдум, землю, чи йти назустріч МВФ або Коломойському, то це занадто складно. Людей набрали  легковажності, а не виходячи з їх політичної ваги або досвіду.

Рівень проблем, які потрібно вирішити на позачерговій сесії ВР, не відповідає можливостям і політичному досвіду нинішніх депутатів. Вони це розуміють, відчувають, хочуть зламати турбулентний принтер, тому й тягнуть.

Крім того, елегантні підтягнуті в дорогих костюмах народні депутати, коли надягають маски, стають схожими на людей на вулиці. Ми говорили про страх та протиріччя, але є ще й приниження. Депутати вважали себе вищими за нас. Але, виявляється, коронавірус не вибирає. Їх шокує той факт, що зі своїми грошима та цинізмом вони виявилися так само схильні до хвороби, як і звичайні люди, у яких немає грошей, але є віра у світле майбутнє.

Анна Гончаренко, НАШ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Писать заявление или получить две зарплаты? Что делать работнику, если его заставляют уходить в отпуск за свой счет

Законы, о мерах по борьбе с коронавирусом и поддержке на период карантина налогоплательщиков, о которых уже писала «Страна», прописано несколько нововведений также для наемных работников.

Как отмечает глава адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец, основных новаций несколько.

Во-первых, прописано, что работники частных компаний, предприятий коммунальной формы собственности и госслужащие могут писать заявления об отпуске за свой счет на период, превышающий 15 дней. В том числе, даже если в этом году они уже израсходовали часть такого отпуска.

Ранее срок отпуска за свой счет ограничивался 15 днями в год. Исключения составляли только работающие украинцы, имеющие несовершеннолетних денет возрастом до 14 лет.

«Теперь же, на время карантина, отпуск за свой счет может составлять и три недели, и месяц, и даже больше», — говорит Кравец.

Впрочем, для рядовых сотрудников снятие ограничений по отпускам за свой счет — сомнительный бонус. Формально работник должен сам написать заявление об отпуске без содержания, то есть, согласиться на него добровольно. Но работодатели сейчас массово отправляют людей на карантин без сохранения зарплаты, особо никого не спрашивая. Просто ставят персонал перед фактом.

«Нам пришла рассылка от руководства о карантине. Сказали всем написать заявления по образцу — отпуск без сохранения зарплаты до 3 апреля», — рассказала «Стране» киевлянка, работающая в сети спортклубов «Спортлайф». За свой счет ушли на карантин также работники ресторанов, салонов красоты, кинотеатров и других объектов сферы услуг.

Работодателей понять тоже можно — платить людям зарплаты попросту не из чего, так как бизнес стоит. Но наемные работники, многие из которых не имеют сбережений и живут на съемных квартирах вообще оказались в патовой ситуации.

Показательно, что в перечень лиц, которые надолго могут уходить в неоплачиваемый отпуск, добавили бюджетников и госслужащих, которым зарплаты платят из бюджета. Это значит, что власти предвидят проблемы с бюджетом и могут посадить на голодный паек даже тех, кто всегда получал зарплату в срок.

Теоретически, работник может не согласиться на неоплачиваемый отпуск, и не писать заявление.

В таком случае, по словам Кравца, работодатель с связи с существенными изменениями условий работы может поднять вопрос об увольнении сотрудника. Но, по действующему КЗОТу, об этом он обвязан официально предупредить человек за два месяца. И в течение двух месяцев выплачивать официальную зарплату.

«Тут ситуация неоднозначная. Понятно, что людям придется или писать заявления за свой счет или идти на принцип и воспользоваться возможностью сохранить зарплату еще на два месяца. Правда, те, кто получает зарплату в конвертах, могут рассчитывать только на официальную часть, то есть, на минималку. Также по истечению двух месяцев, придется искать новую работу», — пояснил Кравец.

Правда, власти уже заявляют, что будут контролировать, чтобы работников не увольняли из-за карантина. Но на вопросы сокращения штатов и другие пункты оговоренные в КЗОТ это не распространятся.

«Да, уволить просто так на карантине нельзя. Нужно увольнять по статье КЗОТа. Одна из которых — в связи с сокращением штата с предупреждением за два месяца, о чем говорилось выше», — говорит Кравец.

Стоит отметить, что на время карантина ставить на биржу труда будут сразу же, и сразу начнут платить пособия (ранее были возможны задержки на 1-2 месяца в связи с проверкой документов и оформление статуса безработного) . Сумма пособия разная и зависит от страхового стажа и зарплаты за последние полгода. Если стаж до 2 лет, то положено 50% от зарплаты, от 2 до 6 лет — 55%, 6-10 лет- 60%, более 10 лет — 70%.

Добавили также пункт для тех, кому придется сидеть на карантине по коронавирусу в специализированных лечебных учреждениях или дома на самоизоляции. Указано, что таким лицам положен больничный в размере 50% от средней заработной платы вне зависимости от страхового стажа.

Те, кто будет лечиться от коронавируса в больницах смогут получать больничный по действующему законодательству.

В новых законах прописана также возможность удаленной работы, но людям она мало чем поможет. Там, где удаленка возможна, украинцы и так работают вне офиса. А на предприятиях, где требуется физическое присутствие рабочих, оно, собственно, ни к чему. Как и фирмам, у которых резко сократились заказы и которым попросту нечем платить зарплаты — ни за работу в офисе, ни за удаленку.

Страна

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Без масок в магазины не пустят? Законны ли новые ограничения от киевских властей

Шел 13-й день столичного карантина. КГГА распорядилась ограничить работу торговых точек и общепита. Больше никаких бананов и яблок, овощей и фруктов на развес: все только в упаковках от производителя. Также среди правил — постоянные влажные уборки и дистанция между работниками и сотрудниками в метр. Но все это — не так критично, как новые ограничения для посетителей.

Количество людей в аптеках и магазинах будут контролировать. Запускать граждан в помещение теперь должны из расчета не более 1 посетителя на 10 квадратных метров. То есть в маленьких магазинчиках и гастрономах будет одновременно обслуживаться всего несколько клиентов, а в среднестатистическом супермаркете — несколько десятков. Но самое главное — без маски в магазин не пустят.

112.ua

Таким образом, теперь маски нужны не только в больницах. Сейчас, если врачи и не разворачивают украинцев без спецзащиты, они рискуют нарваться на «Новые Санжары — 2» от других пациентов.

112.ua

Интересно, что о пластиковых корзинах, которые за день проходят через десятки рук, забыли. Требование брать свои сумки и пакеты в магазины не прописали, а вот маски нужны обязательно. Защитят ли они граждан, учитывая то, что некоторые покупатели в спецзащите слюнявят пальцы, отделяя одноразовые пакеты, — другой вопрос.

Любой запрет предполагает практику наказания. Если вас застали в продуктовом без маски, штраф платить не придется. Предполагается, что это сделает владелец магазина. За вашу халатность он может попасть на 17-51 тыс. грн по статье о несоблюдении мер предосторожности во время коронавируса.

Каким образом сети будут обеспечивать выполнение правила — пока неизвестно. Можно предположить, что охранники будут проверять наличие средств защиты на входе.

Пока что на дверях магазинов не видим сообщений об обязательном наличии средств защиты. Но хочется быть ответственным гражданином и зайти в супермаркет по всем правилам. Отправляемся в одну из аптек Святошинского района. Там нам сообщают, что масок нет.

А в следующей даже спрашивать не приходится — на дверях красуется объявление об отсутствии масок (при наличии медикаментов по программе «Доступные лекарства»). Не находим средств защиты и в крупных сетях, таких как «Аптека низких Ц», «ТАС», «Витамин» и «Бажаємо здоровья».

112.ua

В одной из них мужчине вместо антисептика продают «Меновазин». В отчаянии пытаемся приобрести хотя бы марлевый обрез, чтобы создать видимость маски. Но и его находим лишь в одной точке. Приходится забирать последний метр марли за 10 грн и завязать его узлом.

Вооружившись импровизированной повязкой, со спокойной, хоть и не до конца душой, отправляемся за продуктами. В большинстве магазинов все цивильно: на входе — предупреждение о соблюдении дистанции, на прилавках — антисептик, на продавцах — средства защиты, об обязательных масках — ни слова.

«Мы еще о таком не слышали. А что, маски в соседней аптеке закончились? Даже те, что были по 70 гривен за штуку? Вот дают», — удивляется продавщица.

Сложно представить, что в КГГА внедряли ограничения, не зная о такой ситуации в стране. Правая рука Кличко, замглавы КГГА Николай Поворозник, лично заявлял об отсутствии средств защиты. И это при том, что власти обещали: в аптеки завезут миллион масок из Китая, а впоследствии их также будут раздавать простым гражданам бесплатно. Наверное, маски где-то потерялись в пути. Или были случайно вывезены за границу, — с кем не бывает?

Что же в такой ситуации советует гражданам Поворозник? «Оставаться дома на протяжении двух недель вопреки всему». Расстраивать чиновника желания нет, но есть-то хочется. Кроме того, самоизоляция — не вариант и для социальных работников, которые продолжают обеспечивать продуктами одиноких пенсионеров и паллиативных больных.

Остаться дома они не могут, но и средствами защиты не обеспечены. В благотворительных фондах, которые работают под надзором соцработников, сообщают, что у представителей профессии все еще нет необходимой экипировки. Как, впрочем, не было и раздачи термометров, хотя температуру соцработникам необходимо измерять ежедневно.

Экономический эксперт Алексей Дорошенко задается вопросом: а чем шарф не средство защиты в такую погоду? И в этот момент шутки об апельсиновых корочках и ботинке на лице становятся не такими уж и смешными.

112.ua

«А моя одна пассажирка рассказала, что постирала маску и стала проглаживать ее утюгом. А она почему-то раз — и свернулась», — делится историями из жизни таксист. Сам он — не в маске. Говорит, от судьбы не уйдешь.

Впрочем, в законности самого ограничения есть сомнения. В протоколе КГГА находим слова об ограничении количества человек. Но конкретного запрета пребывания в помещении без масок нет. Речь идет лишь о том, что нужно «придерживаться санитарных норм».

112.ua

Юрист Ростислав Кравец говорит 112.ua, что наличие самого протокола не обязывает ни к чему торговые сети.

«Любые меры, которые предпринимает местная власть, должны быть четко прописаны в распоряжении КГГА на время карантина. Если требования касательно обязательного пребывания в масках не подкреплены соответствующим распоряжением, то за подобные якобы нарушения привлекать к ответственности будет невозможно, даже если полицейские составят протокол», — рассказывает эксперт.

Несмотря на то, что законодательно ограничение не подкреплено, оно стартует с 25 марта.

«Уже неоднократно замы Кличка заявляли такие вещи, а ему приходилось их опровергать. Говорили, что метро вновь откроют, а Кличко заявлял, что это манипуляция», — объясняет Кравец.

Но даже если данное ограничение так и не будет подкреплено постановлением, зашуганный штрафами бизнес может его внедрить. В таком случае совсем скоро никого не будет удивлять фраза: «Схожу вместо вас в магазин в маске. Цена договорная».

Таможенники призывают украинцев не скупать туалетную бумагу, гречку и другие продукты впрок. Но есть большие сомнения, что в такой ситуации украинцы их послушают. На ум приходит простая логическая цепочка. Сначала без маски запретили заходить в общественный транспорт. Так как проконтролировать правило не удалось, транспорт просто запретили для большинства людей. Теперь запретили заходить без масок в магазины…

В некоторых торговых сетях уже заявили о том, что подорожают гречка, картофель и борщовый набор. Постановление КГГА может стать дополнительным толчком к панике.

Бизнес же, вероятно, станет на шаг ближе к бойкоту карантинных мер. По словам экономического эксперта Олега Пендзина, скоро украинцы могут отказаться соблюдать «коронавирусные ограничения». Особенно если их продлят.

112.ua

Нельзя сказать, что введение «масочных ограничений» после того, как из страны были экспортированы огромные партии средств защиты, уж слишком удивляют. Скорее, это очередное подтверждение правила. 12 марта мы закрыли столицу на карантин, но в страну продолжают возвращаться репатрианты.

В Минздраве только сейчас заявляют о том, что эпидемиологи и полицейские проверят, как они придерживаются самоизоляции. Также мы закрыли метро, прежде чем урегулировать вопросы, связанные с работой предприятий. Люди вынуждены были добираться на работу в битком набитых маршрутках. Окно Овертона вновь дало оборот.

Это только 13-й день карантина. Дальше — больше.

Анна Пешкова, 112.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры