Архив за месяц: Февраль 2020

Торгівельна марка – від розробки до реєстрації

«Як корабель назвеш так він і попливе…» — проговорює більшість осіб чи команд, що прийняли рішення розпочати свою власну підприємницьку діяльність.

Генерація ідеї, вибір та затвердження часом займає досить тривалий проміжок часу, тож важливим питанням на етапі створення власної справи є – назва та розробка тієї самої, єдиної та унікальної торгової марки.

Як саме споживач розпізнає, запам’ятовує та виявляє зацікавленість до компанії або торгівельної марки?

Звичайно, за її «обличчям» — логотипом, основною вимогою до якої є її унікальність.

Для прикладу такими є Google, Apple, Pepsi та нескінченна кількість інших.

Що ж взагалі являє собою торгова марка?

Стаття 492 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначає торгівельну марку як будь-яке позначення або будь-яку комбінацію позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

В той же час, Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» замість поняття «торгівельна марка» визначає «знак для товарів і послуг».

Таким чином можна стверджувати, що дані поняття є тотожними, адже ЦК України відносить до переліку об’єктів права інтелектуальної власності «торговельні марки (знаки для товарів і послуг)» ст. 420 ЦК України.

По суті, торгівельна марка є результатом творчої діяльності особи що розробила дану торгову марку та має на неї право інтелектуальної власності.

Фактично, жодна норма чинного законодавства не містить обов’язку реєстрації торгівельної марки.

Однак, попит на Ваші товари чи послуги починає зростати, його вирізняють по серед інших за вже відомими ознаками і тут з’являється недобросовісний конкурент, який прийняв рішення будувати свій бізнес на результаті Вашої праці, фінансових інвестицій та часу, звичайно успішно отримуючи від цього прибуток та використовуючи Вашу торгову марку.

А якщо уявити, що вищевказані дії не обмежуються лише використанням торгової марки та отриманням прибутку, але й через відсутність прав інтелектуальної власності, конкурент грає на випередження та замість Вас реєструє відповідне право на себе. Що тоді? Відповідні дії ставлять під загрозу існування Вашого бізнесу вцілому під даною торговою маркою.

Отже, всі ризики потрібно прораховувати наперед, та все ж таки реєструвати торгівельну марку назволікаючи.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг визначають, що об’єктами правової охорони можуть бути наступні знаки:

  • словесні у вигляді слів або сполучень літер;
  • зображувальні у  вигляді  графічних композицій будь-яких форм на площині;
  • об’ємні у  вигляді  фігур  або їх композицій у трьох вимірах;
  • комбінації вищезазначених позначень.

Вищенаведені знаки можуть бути використані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» містить і ряд обмежень, що унеможливлюють одержання правової охорони позначення, відповідні обмеження чітко зазначені у ст. 5-6 даного Закону.

Після того, як Ви обрали свій дизайн, необхідно обрати для яких саме товарів або послуг буде проводитись реєстрація.

В Україні, як і в більшості країн світу, для реєстрації торгової марки використовується Міжнародний класифікатор товарів і послуг (далі – МКТП). Він складається з переліку всіляких товарів і послуг, які згруповані між собою за певними галузями і на сьогоднішній день розбиті на 45 класів.

Перелік класів постійно розширюється, і от Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.12.2019 № 662 введено в дію версію 2020 року 11-ї редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП (11-2020)).

При цьому з 1 по 34-й клас розміщені товари, а з 35 по 45-й клас, відповідно, – послуги. Даний класифікатор можна знайти на сайті Укрпатенту.

Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Таким чином, необхідно детально дослідити МКТП, зважити горизонти можливих напрямків діяльності та визначити необхідний обсяг захисту своєї торгівельної марки. 

Розробили свій знак, визначились із класами МКТП і виникає логічне запитання:

А що, якщо дана торгівельна марка вже зареєстрована або є схожа?

Дійсно, досить поширеною причиною відмови в реєстрації торгівельної марки є знаки позначення, що є тотожними або схожими настільки, що їх  можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам та інше (всі ці застереження містяться у ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Тож для попередження ризиків, Ви можете звернутись до філії Укрпатенту «Український центр інноватики і патентно-інформаційних послуг (УЦІПІП) для проведення попереднього пошуку на тотожність і схожість із зареєстрованими і або заявленими на реєстрацію торгівельними марками, за результатами якої отримати відповідну інформацію щодо наявних чи ні ризиків.

Припускаємо, що ризики мінімальні і настав час готувати заявку на реєстрацію торгівельної марки.

Саму заявку можна роздрукувати із сайту УКРПАТЕНТ.

Важливим є й те, що всі документи заявки повинні бути оформлені таким чином, щоб це не перешкоджало можливості їх зберігання тривалий час та копіювання.

Кожен документ, що додається до заявки повинен бути на окремому аркуші, які нумеруються арабськими цифрами наскрізною нумерацією.

Варто звернути увагу на те, що якщо знак заявляється на реєстрацію у чорно-булому кольорі, зображення знака подається у п’яти примірниках, якщо у кольоровому – десять примірників, розмір даного знаку подається у форматі 8×8ю.

Перелік товарів і (або) послуг, для яких заявлено знак на реєстрацію, зазначається на окремому аркуші, якщо Вам не вистачило місця розмістити його у відповідному розділі заяви.

Сама заявка повинна стосуватись одного знаку, бути складеною на українській мові.

У випадку необхідності, для ведення Вашої справи щодо реєстрації знаку Ви можете звернутись до фахівця на будь-якій стадії подачі заявки, уповноважив представника довіреністю.

Після того, як Ви подасте заявку в Укрпатент, Ви отримаєте розписку про прийняття заявки на реєстрацію торгової марки, далі розпочинається формальна експертиза, що перевіряє відповідність заявки формальним вимогам Закону.

Після завершення формальної ексертизи, далі проводиться кваліфікаційна експертиза, яка визначає відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, і перевіряється на наявність тотожних і схожих до ступеня змішування вже зареєстрованих або поданих на реєстрацію торгових марок.

Термін реєстрації торгової марки складає 16-19 місяців. Існує можливість прискорити цей строк за умови сплати відповідного збору до 4-5 місяців.

Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати відповідного збору.

Карина Василевська, АО Кравець і партнери для Закон&Бізнес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Как возместить ущерб связанный с неэффективным расследованием | Адвокат Ростислав Кравец

Большая палата отметила, что в соответствии со статьей 1 Протокола истец может претендовать на компенсацию за ущерб, причиненный чрезмерной продолжительностью уголовного производства, если докажет факт чрезмерной продолжительности досудебного расследования и то, что тем самым ему был причинен материальный или моральный ущерб, и обоснует его размер. Поэтому истец может защитить свои права и законные интересы, обратившись в суд с иском к государству Украина.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Отмена трудовых книжек: что нужно знать

В правительстве решили избавиться от трудовых книжек, чтобы упростить официальные отношения работодателя и сотрудника. Эксперты заявляют о своевременности действий, но предупреждают о рисках инициативы.

Трудовые книжки в их физическом воплощении уходят в прошлое. Соответствующая реформа на носу. Но сразу скажем, что идея эта не новая. Ранее ее хотело воплотить в жизнь правительство Арсения Яценюка. Тогда Министерство экономического развития и торговли, возглавляемое Айварасом Абромавичусом, подготовило законопроект, но он не дошел до сессионного зала.

В этот же раз все серьезно. По крайней мере, так говорят чиновники. О реформе они заявили еще осенью прошлого года и хотели все завершить до конца декабря, но не сложилось. Вообще отмена трудовых книжек идет как одна из деталей законопроекта «О труде», который в конце декабря утвердил Кабмин. Документ уже передан в Верховную Раду, и его принятие возможно уже в текущем месяце.

Как ранее пояснял министр Кабинета министров Дмитрий Дубилет, благодаря реформе «граждане не будут обязаны при найме на работу подавать работодателю свою трудовую книжку», а работодателям не нужно ее проверять или сохранять.

На смену физической книжке придет электронная. Много усилий для этого не понадобится: сегодня государство владеет соответствующими электронными реестрами. Эта база данных уже давно используется для расчета пенсий или других социальных выплат.

«Наша инициатива заключается не в том, чтобы отказаться, отменить трудовые книжки. Мы говорим, что они являются опциональными», — уточнял в ноябре Дубилет.

Иными словами, при обоюдном согласии работодателя и сотрудника книжки можно будет продолжать использовать, оставляя в них записи и штампы.

Однако украинцам, чей трудовой стаж начался до 2000 года, книжку выбрасывать не стоит.

«Эти электронные реестры ведутся только с 2000 года. Поэтому реестры не дают всей информации, которая будет нужна для начисления пенсии. Трудовые книжки отменить можно. Сейчас нет особого смысла вести их. На сегодняшний день они устарели по форме и по смыслу. Кроме того, не всем людям хочется показывать всю свою трудовую биографию. Если книжки будут отменять, то нужно провести информационную работу, чтобы украинцы со стажем до 2000 года не выбрасывали их. Они нужны, чтобы подтвердить или уточнить свой страховой стаж. Все книжки после их отмены будут сохранять юридическую силу», — рассказывает старший научный сотрудник Института демографии и социальных исследований имени М. В. Птухи НАН Украины Лидия Ткаченко.

Ну а для тех граждан, чей трудовой путь начался после 2000 года, все сведения уже есть в электронной форме. Именно с этого периода в Пенсионном фонде (ПФУ) внедрена система персонифицированного учета сведений о физических лицах.

Отмена книжек – это один из многочисленных винтиков концепции «государство в смартфоне», о которой заявлял Президент Владимир Зеленский.

Для диджитализации жизни украинцев было создано отдельное ведомство — Министерство цифровой трансформации Украины.

Главным преимуществом отмены книжек называют упрощение процесса оформления на работу. Благодаря изменениям работодателю не нужно будет проверять книжку, а наемный работник сможет с легкостью подтвердить свой трудовой стаж, скачав соответствующий документ в Сети.

«Когда все данные будут переведены в электронную форму, более не нужно будет хранить все на бумаге. Также упростится работа отделов кадров на предприятиях», — поясняет экономист и финансовый аналитик Алексей Кущ.

К слову, ПФУ уже создал новый сервис — Электронную трудовую книжку, в которой отображается информация о всех трудовых отношениях работника с данными отчетных сведений работодателя. Также там содержится информация об уплаченных страховых взносах с 1998 года.

Отмена книжек назрела давно, и этот процесс не стоит преподносить с такой помпой, как это делают в правительстве, отмечает Алексей Кущ.

«Ликвидировать трудовые книжки неоднократно пытались и ранее. Сейчас все данные по трудовому стажу существуют в электронном виде, поэтому здесь нет ни решения проблемы, ни позитивного эффекта для экономики и инвестиционной привлекательности. Вообще не понятен этот шум в СМИ. Такое ощущение, что были решены основные экономические проблемы и власти более не о чем говорить», — считает эксперт.

Юрист, адвокат, старший партнер АК «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец предупреждает о рисках, связанных с переходом на электронную трудовую книжку.

«Выведение из оборота трудовых книжек можно приветствовать, но этого не стоит делать до того, как не будет предусмотрена возможность контроля за целостностью и сохранностью данных и резервных копий. Если в дальнейшем украинцам отключить возможность получения информации из этих реестров, либо эти данные будут повреждены, то граждане столкнутся с огромными проблемами для подтверждения своего страхового стажа», — считает юрист.

По его мнению, государство должно подобные риски на законодательном уровне закрепить за собой.

«Если государство утратит эту информацию, то украинцы не должны будут доказывать, что у них есть трудовой стаж. В этом случае ответственность за сохранность данных полностью ложится на государство», — заключил Кравец.

ГолосУА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Пешеходов стали чаще признавать виновниками ДТП, и взыскивать с них стоимость ремонта авто

Не только водителей, но и пешеходов начали активнее привлекать к материальной ответственности после аварий на украинских дорогах. То есть взыскивать с них ущерб, нанесенный в ходе ДТП по их вине. Соответствующее решение Верховный суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда вынес по делу №296/2509/16-ц. Это лишь один из примеров, но юристы уверяют, что подобных историй становится больше с каждым днем.

«Действительно судьи стали тщательнее всматриваться в обстоятельства транспортных происшествий, и привлекать к ответственности не только тех, кто находится за рулем, но и пешеходов. Ощущается изменение отношений судов по этой части. Полиция же до сих пор не всегда ответственно относится к составлению схем аварий и протоколов. У нас были случаи, когда мы возвращали их на доработку. Но даже после этого не получали нужного результата. Так что здесь до сих пор есть проблемы», — описал «Стране» тенденцию управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

История дела №296/2509/16-ц показательна с точки зрения разбора происшествия, поскольку пешеход в ходе аварии получил травму. Однако судья, разобрав ситуацию, все равно признал его вину в инциденте.

«Очевидно, что меняется практика споров в части виновности в ДТП и взыскания материального ущерба. Ведь раньше водитель, даже когда был совершенно невиновен (когда люди неожиданно выскакивают в неположенных местах на дорогу), мог признаваться виновным в происшествии. Оплачивать и свой ущерб, и лечение пешехода. Хотя виноват был последний. Сейчас дела все чаще рассматривают внимательнее и объективнее, со всеми нюансами. И даже, если пешеход пострадал, но пострадал по своей собственной вине, то сам оплачивает медпомощь и еще чинит транспортное средство», — отметил в беседе со «Страной» старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

В деле №296/2509/16-ц речь шла о возмещении 73,7 тыс. грн (за ремонт Toyota Land Cruiser 200) и судебного сбора.

«С учетом наличия в действиях пешехода вины в нарушении ПДД, в результате которых (причинно-следственная связь) другим участникам дорожного движения был причинен имущественный или моральный вред, пешеход должен нести гражданско-правовую ответственность по возмещению вреда на общих основаниях, в частности, применяя положения статьи 1166 ГК Украины», — говорится в постановлении Верховного суда.

Было признано нарушение плавил дорожного движения пешеходом, и невозможность водителем быстро среагировать на такое нарушение, а также нанесенный из-за этого ущерб автомобилю.

«Для подтверждения своей правоты водитель может предоставлять запись видеорегистратора, показания свидетелей, и, конечно же, корректно составленную схему аварии, которая всегда прилагается к протоколу», — объяснил Виктор Мороз.

Сумма ущерба в подобных ситуациях может быть самой разной.

«Многое зависит от марки автомобиля и стоимости ремонта, а также от того, кто в нем находился и как эти люди пострадали. Мог быть нанесен ущерб здоровью и самого водителя, и пассажирам авто. Обстоятельства могут быть самыми разными. Бывают ситуации, когда пешеход является пострадавшим в ДТП и получил травму, а бывают, когда он спровоцировал аварию. Например, авто могло из-за него врезаться в столб (чтобы уйти от столкновения с человеком) или с другую машину. Ситуации бывают самые разные», — подчеркнул Ростислав Кравец.

Юристы считают, что пешеходы будут чаще привлекаться к материальной ответственности в транспортных происшествиях по мере роста популярности видеорегистраторов среди автомобилистов, а также по мере повышения квалификации полицейских, играющих решающую роль в правильности оформления схем аварий.

Впрочем, далеко не всегда истории со спорами о вине в ДТП завершаются быстрым взысканием ущерба.

«В идеале, конечно — это, чтобы виновная сторона сразу оплатила ущерб. Однако обычно его приходится взыскивать в судебном порядке. То есть подавать уже иск о взыскании нужной суммы. Процесс затягивается», — признал Виктор Мороз.

СТРАНА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 лютого 2020 року

В цей огляд увійшли постанови оприлюднені з 15 по 21 лютого 2020 року щодо юрисдикції спорів про стягнення фінансової допомоги з товариства його учасником і відсутності підстав для зустрічного забезпечення, про можливість затвердження технічної документації для приватизації земельної ділянки без погодження меж з сусідами та звільнення від сплати судового збору УБД, про можливість отримати доступ до матеріалів кримінального провадження не стороною справи, визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та порядку стягнення судових витрат, визнання майнового права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі, а також практику ЄСПЛ, рішення КСУ, декількох дайджестів правових позицій і багато іншого.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Суд восстановил Насирова в должности главы ГФС: эксперты рассказали, чем все может завершиться

Эксперты высказали мнение касательно того, что может изменить для Насирова решение суда.

Шестой апелляционный административный суд оставил в силе решение Окружного административного суда города Киева от 11 декабря 2018 года о возобновлении Романа Насирова в должности главы Государственной фискальной службы (ГФС) Украины. Эксперты высказали изданию «Комментарии» мнения касательно этого решения и того, чем все может завершиться.

Насиров может поставить свои условия

Кандидат политических наук, политолог Алексей Якубин напоминает, что уже были случаи восстановление в должностях уволенных ранее госчиновников достаточно высокого ранга.

«У нас восстанавливали генпрокуроров, главу Госслужбы по чрезвычайным ситуациям. Вот только никто из тех, кто в какой-то момент «восстановился» по судам, не смог вернуться к исполнению своих обязанностей, – отмечает Якубин. – Возможно, имели место некие торги с властью. Не исключено, что нечто подобное происходит и сейчас».

Так, по мнению политолога, Насиров может пойти на прекращение судебных тяжб в обмен на некие гарантии неприкосновенности, или же за определенную компенсацию.

«Важна и репутационная составляющая, – продолжает эксперт. – Делается смещение акцентов. Ведь это не окончательный выигрыш. Есть еще кассация, есть Высший Суд. Но преподносится все как победа Насирова. Своеобразная политтехнология».

Не исключает Якубин и то, то нынешней власти в какой-то мере выгодно восстановление Насирова – как показательный пример нарушений, которые царили при предшественниках.

«Но бразды правления в ГФС он вряд ли возьмет, – считает политолог. – Напомню, что уже после увольнения Насирова произошла реорганизация структуры, в которой он работал. Да и судебные битвы, как я отмечал, еще не окончены».

Такого решения стоило ожидать

Старший партнер в Адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец считает решение суда предсказуемым.

«В 2018 году Кабмин при увольнении Насирова не придерживался норм законодательства, – поясняет эксперт. – Другого решения и быть не могло. Несмотря на затягивание дела, было вопросом времени, когда огласят вердикт. Вряд ли экс-главу ГФС реально восстановят в должности. Но, думаю, для него важно другое».

Речь, по словам Кравца, может идти о компенсации за «вынужденные прогулы», или за моральный ущерб.

«Вполне вероятно, сумма будет исчисляться миллионами гривень. И их, с моей точки зрения, нужно платить не из госбюджета (средства налогоплательщиков), а взыскать с членов правительства, которые голосовали за увольнение Насирова, грубо нарушив порядок этого самого увольнения», – подчеркивает эксперт.

Юрист отмечет, что решение апелляционного суда вступает в силу с момента его провозглашения.

«Понятно, что может быть подана кассационная жалоба. И суд кассационной инстанции способен остановить решения судов первой и второй инстанций. Но, подчеркиваю, уволен Насиров был с нарушением, – говорит Кравец. – Прогнозировать исход этой тяжбы невозможно: в Украине может произойти все, что угодно».

Что изменит решение суда

Решение о возвращении Насирова в стены ГФС ни к чему не приведет (в смысле смены руководства), считает руководитель Фундации «Высшая школа профессиональной политики» Олег Вострых.

«Единственное, что он сможет – получить компенсацию по зарплате (за пропущенное время) и моральную сатисфакцию, – продолжает эксперт. – Напомню, что ГФС у нас с недавних пор разделена на Таможенную службу и Налоговую службы. Так что место в реорганизованной структуре Насирову не найдется».

Но в будущем, для похода Насирова в Верховную Раду и другие властные коридоры, такое решение освобождает путь. Сам же вердикт суда, по мнению Олега Вострых, показывает, как у нас прошла «судебная реформа».

Напомним, Роман Насиров в мае 2015 года был назначен главой ГФС. А в марте 2017-го его задержали в рамках расследования уголовного производства по хищениям в компании «Укргаздобыча». Насирова обвиняли в совершении преступления, предусмотренного ч.2 ст.364 УК Украины (злоупотребление служебным положением, повлекшее тяжкие последствия), а также ч.2 ст.366 (служебный подлог, повлекший тяжкие последствия). Он был арестован (мемом стало его пребывание в суде на коляске с больничным одеялом), но супруга внесла за чиновника залог (100 млн грн). В январе 2018 года Насиров был уволен с должности главы ГФС, но уже в декабре восстановился через суд. В 2019 году Верховный Суд отменил все решения судов, принятые в пользу Насирова.

Комментарии

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Мастера юридического слова

Какие авторы смогли заинтересовать своими мнениями читателей «ЗиБ» в 2019 году.

Третий по счету конкурс читательских симпатий оказался более интригующим, чем за два предыдущие. Как ведется в таких случаях, все решилось в последний момент. Точнее — после выхода в свет последнего номера, принимавшегося во внимание, в котором собственно и было обнародовано интервью-победитель.

Рік інтерв’ю

Так, цього року вперше в спір за лідируючі позиції втрутився матеріал у жанрі інтерв’ю, що взагалі-то доволі складно, оскільки «великі» публікації в електронному вигляд традиційно важче сприймаються читачами (особливо тими, хто послуговується мобільними версіями). Проте минулого року саме цікаві співрозмовники раз у раз збирали численну аудиторію на сайті «ЗіБ».

У підсумку абсолютним переможцем ІІІ рейтингу «Читацьке визнання» й водночас найцікавішим співрозмовником виявився голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. В останньому числі листопада (№47) він дав оцінку перспективам матеріального забезпечення судової системи, що, безумовно, не могло не зацікавити широку аудиторію: понад 35 тис. переглядів. Адже гроші — одна з трьох одвічних тем, здатних зачепити читача. Та й прогноз, що вітчизняній Феміді цьогоріч не вистачатиме 9,7 млрд грн., також не міг залишити байдужим.

Не менш цікавою для наших читачів була й розмова з адвокатом, д.ю.н., заступником глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.) Андрієм Портновим (№14), що й засвідчило загальне 4-те місце в рейтингу та 2-ге — у номінації «Найцікавіший співрозмовник». Незадовго до першого туру президентських виборів він висловив припущення, що після зміни влади в країні «ситуація зміниться із жахливої на просто погану. І це можна буде вважати позитивною тенденцією». Чи справдилися його прогнози — судіть самі, але принаймні він повернувся в Україну, як і обіцяв на початку квітня минулого року.

Третє місце в зазначеній номінації дісталося судді Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксані Епель. В інтерв’ю (№35) вона наголосила, що «за тією непередбачуваною процедурою, що сьогодні існує в Україні, кваліфоцінювання не повинне продовжити своє існування». Напевне, чимало суддів із цим погодиться.

Переможці тижня

Загалом серед найпопулярніших сторонніх авторів 2019 року, а їх було 48 — за кількістю випусків «ЗіБ», що вийшли за цей період, кожне третє — інтерв’ю, що є унікальним показником. Водночас не менш популярними, а подекуди й абсолютними рекордсменами за переглядами були матеріали судової практики — постанови Верховного Суду.

Так, найчастіше — більше ніж 100 тис. разів — юристи зверталися до позиції Касаційного адміністративного суду щодо порядку засвідчення копій документів, викладеної в постанові від 8.05.2019 (№24). Але документи, як і статті штатних авторів «ЗіБ» участі у складанні рейтингу не беруть.

Він формується впродовж року за результатами показників переглядів упродовж місяця після розміщення статті чи інтерв’ю на сайті «ЗіБ». Так визначаються півфіналісти рейтингу, що забезпечує рівні умови для всіх авторів, оскільки показники фіксуються через однакові проміжки часу. До рейтингу потрапили й матеріали, які вийшли в грудні 2018-го, адже ці статті набирали перегляди вже в році минулому.

Автор, стаття якого набирала найбільше переглядів понад один раз, потрапляв у список із найвищим показником (із повним списком тих, чиї статті визнані переможцями кожного номера, можна ознайомитися нижче).

У фіналі всі автори розподілялися на 4 номінації — за статусом та жанром публікації, обиралася трійка кращих у кожній та вже для них обчислювався повний рейтинг як добуток унікальних переглядів та їх середньої тривалості. Ці показники визначаються системою Google Analytics, що дозволяє стверджувати про об’єктивність підсумкового результату.

Минулого року відразу троє авторів набрали понад 1000 балів, що також є своєрідним досягненням. І лише з незначною перевагою, насамперед за рахунок більшої кількості переглядів, перемогло інтерв’ю З.Холоднюка.

Найпопулярніший правник

Звання найпопулярнішого автора виборов старший партнер АО «Могильницький та партнери» Олексій Калінніков. Він перший, кому вдалося тричі за рік стати «переможцем номера». За правилами конкурсу було визначено матеріал, що отримав найбільшу кількість балів — «Під ковпаком і без підозри» (№30), який дозволив йому посісти загальне друге місце в рейтингу та перемогти в зазначеній номінації. Як бонус за таку перемогу в цьому числі «ЗіБ» знайомить читачів із О.Калінніковим як особистістю (див. «ЗіБ»— Прим. ред.).

Другий результат виявися в статті «Необов’язковий обов’язок» (№20). Її автор — адвокат Віктор Оніщук — доводить, що суд не може залишити без розгляду скаргу на слідчого або прокурора з підстав відсутності особи, яка її подала, чи її представника.

Третю позицію в цій номінації посів тандем у вигляді завідувача кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професора Миколи Погорецького та юриста Олени Міцкан. Їхня стаття «Стандарт доказування» (№10) стосувалася критеріїв обґрунтованості підозри як підстави тривалого тримання під вартою.

Перо і мантія

Торік саме автор у мантії виборов абсолютну перемогу в нашому рейтингу. Цього разу переможець у номінації «Найпопулярніший автор у мантії» — заступник голови Господарського суду Миколаївської області Олександр Ткаченко — теж посів доволі високе 5-те місце в загальному рейтингу. У статті «Перехідні» маніпуляції» (№21) він теж звернув увагу на проблему кваліфікаційного оцінювання, зазначивши, що така підстава для звільнення судді, як непроходження оцінювання, «є наругою над Конституцією з ознаками злочину».

Не набагато відстала від нього за показником рейтингу суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н. Наталія Антонюк зі статтею «Дилеми тлумачення» (№6). Вона проаналізувала низку важливих рішень ВП ВС, ухвалених за результатами розгляду кримінальних проваджень, які викликали найбільший інтерес в юридичній спільноті.

Третім у цій номінації став Михайло Білинський з Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області. Його обурила «Нерівність у винагороді» (№19), та й, будемо відверті, не його одного. Утім, із цього року таку нерівність для тих, хто пройшов або не встиг пройти кваліфоцінювання, із закону прибрали.

Працівники з натхненням

Ще одна номінація нашого рейтингу передбачена для юристів і працівників апарату судів. Часу на дописи в них, напевне, не так багато, але й вони активно вели боротьбу за перемогу.

Ба більше, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду Оксана Присяжна тривалий час лідирувала в загальному рейтингу — починаючи з березня. Стаття «Без обмежень, у межах розумного» (№11) не могла не зацікавити насамперед адвокатів. Адже стосувалася надання правничої допомоги та стягнення витрат на неї в розрізі правозастосовної практики. Не дивно, що її рейтинг теж перетнув позначку в 1000 балів, що в підсумку забезпечило загальну «бронзу» й перемогу в номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату».

Друге місце (і 6-те в загальному рейтингу) посіла юрист Леся Зуєвич. У статті «Проблема-33» з погляду ВС» (№31—32) вона проаналізувала практику найвищого судового органу щодо розгляду спорів про поновлення договору оренди землі. Напевне, до цього матеріалу читачі ще не раз звертатимуться, аби звірити свої позиції.

На жаль, інші дописувачі — працівники апарату не змогли скласти конкуренції іншим юристам та не ввійшли до перших 15 в рейтингу. Проте сподіватимемося, що новий рік додасть їм, а також усім правникам натхнення для написання цікавих матеріалів.

Наразі від імені редакції «ЗіБ» вітаємо переможців і бажаємо їм нових перемог, міцного здоров’я та творчого натхнення. Нехай цей рік принесе всім читачам нові здобутки та професійні злети!

НАШІ ЛАУРЕАТИ

Переможці рейтингу «Читацьке визнання — 2019»

Лауреат у номінації «Найцікавіший співрозмовник»

Зеновій ХОЛОДНЮК,
голова Державної судової адміністрації України, заслужений економіст України

 

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор»

Олексій КАЛІННІКОВ,
старший партнер Адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери»

 

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату»

Оксана ПРИСЯЖНА,
начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду 

 

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор у мантії»

Олександр ТКАЧЕНКО,
заступник голови Господарського суду Миколаївської області

ПЕРЕМОЖЦІ-2019

Найпопулярніші автори та співрозмовники ІІІ рейтингу «ЗіБ» «Читацьке визнання»

Грудень 2018 року

48 Анна МАРТИНЕНКО, адвокат;
Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер, АК «Кравець і партнер» *

49 Станіслав КАРПОВ, адвокат, старший юрист ADER HABER

50 Директор Вищої школи адвокатури Савва КУЗЬМЕНКО **

51 Голова Вищого адміністративного суду (2014—2017 рр.) Олександр НЕЧИТАЙЛО

52 Олег ТАТАРОВ, д.ю.н., професор

Січень — березень 2019 р.

Голова Господарського суду Одеської області Володимир ПЕТРОВ

Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав ЩОТКА

3 Ірина ГЛОВЮК, адвокат, науковий радник Barristers

4 Голова Асоціації адвокатів України Зоя ЯРОШ

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр ДРОЗДОВ

Наталія АНТОНЮК, суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н.

Богдан ПОШВА, суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України

8 Ірина ОДИНЕЦЬ, адвокат

9 Наталія КОЗАЄВА, нотаріус

10 Микола ПОГОРЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професор, адвокат;
Олена МІЦКАН, юрист

11 Оксана ПРИСЯЖНА, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду

12 Олег АНІСІМОВ, суддя-спікер Чернівецького окружного адміністративного суду

Квітень — червень 2019 р.

13 Ігор БАГНЮК, старший юрист ЮФ Evris; Юлія ШИШКА, адвокат ЮФ Evris

14 Заступник глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.), д.ю.н. Андрій ПОРТНОВ

15 Заступник голови НААУ, РАУ, керуючий партнер ЮФ GOLAW Валентин ГВОЗДІЙ

16 Ірина БАКУТА, начальник відділу аналітично-статистичної роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду

17—18 Ігор Глушко, адвокат, партнер, керівник практики кримінального права та захисту GOLAW

19 Михайло БІЛИНСЬКИЙ, суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області

20 Віктор ОНИЩУК, адвокат

21 Олександр ТКАЧЕНКО, заступник голови Господарського суду Миколаївської області

22 Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, адвокат ЮК «Інколанс»

23 Борис ПОЛЯКОВ, суддя Київського апеляційного господарського суду, д.ю.н., професор

24 Дмитро НІКОЛОВ, юрист ADER HABER

25 Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна ФАЗИКОШ

Липень — вересень 2019 р.

26 Керуючий партнер АО «Татаров, Фаринник, Головко» Олег ТАТАРОВ

27 Володимир ШПОНЬКА, суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області

28 Заступник голови РСУ, суддя Фастівського міськрайонного суду Вадим БУТЕНКО

29 Людмила КОЗЛОВСЬКА, д.ю.н., доцент

30 Олексій КАЛІННІКОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери»

31—32 Леся ЗУЕВИЧ, юрист

35 Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксана ЕПЕЛЬ

36 Ольга Гончарук-Аліфанова, суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області

37 Віктор ВОВНЮК, керівник секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат

38 Олександр АТАМАНОВ, адвокат

Жовтень — листопад 2019 р.

39 Володимир БАБІЧЕВ, юрист ADER HABER

40 Лауреат почесної відзнаки Асоціації правників України-2019 Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ

41 Олександр ДРОЗДОВ, президент Спілки адвокатів України;
Олена ДРОЗДОВА, директор АБ «Дроздова та партнери»

42 Сергій ЧЕРДАКЛІЄВ, адвокат, радник АО «Могильницький та партнери»

43 Богдан ЗАДОРОЖНИЙ, юрист Jurimex

44 Заступник голови Київського апеляційного суду Ганна КРИЖАНІВСЬКА

45 Сергій ВАЩЕНКО, суддя у відставці

46 Начальник Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області Василь БІЛИК

47 Голова Державної судової адміністрації України Зеновій ХОЛОДНЮК 

Посади зазначені на момент публікації.

** Якщо йдеться про інтерв’ю, то посада вказана перед прізвищем.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

C 18 лет в армию. Что нужно знать призывникам и их родителям.

Президент Владимир Зеленский подписал указ, согласно которому в армию в 2020 году будут призывать юношей с 18 лет, а не с 20. Напомним, что сам Зеленский при этом в армии не служил.

У большинства призывников второй попытки на то, чтобы поступить в вуз, не будет. Кроме того, у родителей призывников возникают опасения, что в армию будут забирать прямо со школьной скамьи, ведь Украина перешла на 12-летнее обучение.  

Почему президент решил снизить порог призыва, и могут ли забрать в армию тех, кто не окончил школу?

Вместо отмены срочной службы — ее расширение

И для снижения возраста службы, и для полного перехода на контрактную армию не нужно законодательных изменений — достаточно указа президента. Учитывая, что отмена была одним из предвыборных обещаний Зеленского, решение президента подписать указ многих удивило. 

«Будет профессиональная, добровольная и мотивированная армия, взаимосовместимая с армиями стран НАТО», — написано в доктрине Зеленского. 

Зе позиционировал себя как либертарианца, а либертарианство — это, в том числе, и про свободу выбора. Так что такие обещания вписывались в его взгляды.

Но после победы Зеленского на выборах в программе правительства не оказалось ни слова о профессиональной армии, а замруководителя Офиса президента Анна Коваленко заявила, что партия ничего подобного не планирует. 

Кроме того, в октябре на совещании в Офисе президента обсудили понижение возраста призыва из-за юридической коллизии. В законе «О воинской обязанности и военной службе» говорится, что призыву на срочную службу подлежат граждане, которым исполнилось 18 лет, и старшие лица, которые не достигли 27-летнего возраста. А в указе экс-главнокомандующего Петра Порошенко от 2015 порог был повышен до 20. Срок службы при этом был увеличен. В Генштабе считают, что таким образом Порошенко пытался «купить» свой электорат, поэтому предлагали вернуться к первоначальной практике. Хотя, по сути, уладить коллизию могли бы и изменения в закон. 

Тогда же решили увеличить штрафы за неявку по повестке и уклонение.  

Поле октября, согласно опросу Центра Разумкова, рейтинг Зе упал на 5%. Видимо, из-за этого вопрос отправки в армию со школьной скамьи решили заморозить. Тем более, что спустя два дня после скандального заявления о снижении возраста на сайте президента появилась петиция об отмене срочной военной службы.

Министр обороны Андрей Загороднюк разрядил обстановку и подтвердил, что срочную службу нужно отменить. Он сказал, что это не только его личное мнение, но и позиция государства. 

После этого рейтинг Зе и дальше падал. Но нормандский формат 19 декабря дал ему плюс: по данным социологической группы «Рейтинг» за последние две недели действия президента Владимира Зеленского стали позитивно оценивать на 9% больше украинцев. После такого роста, а также после праздников, когда электорат расслаблен, и было принято непопулярное решение. Кроме того, пока эту тему идеально «смазывает» скандал с публикацией «пленок Гончарука» и заявлением об отставке премьера.

Почему политика так радикально изменилась

Расхождение заявленного с воплощаемым замечаем не впервые. Напомним, что новый глава партии «Слуга народа» Александр Корниенко даже был вынужден объявить, что идеология команды уйдет от либертарианства, когда это стало слишком очевидно. 

Возможно, теперь власти посчитали, что контрактная армия — это слишком дорого. По подсчетам экспертов, военный бюджет страны тогда придется увеличить минимум в полтора раза. Власть же и так критикуют за «полицейское государство», и требуют больше выделять на соцвыплаты.  

С другой стороны, можно было бы внедрить взносы от призывников, которые не хотят служить в армии, которые пошли бы не в карманы военкомов, а на контрактников. Если же оставить существующую смешанную систему, то нужно решать проблему с нехваткой людей: некоторые части укомплектованы только на треть. Раньше для того, чтобы набрать больше призывников, призывы просто продлевали. 

«План на район 35 срочников — из 3,5 тысяч призывников, которые там проживают. Никто не хочет идти туда», — рассказывает NEWSONE.ua сотрудник военного комиссариата. 

Напомним, что большинство призывников как раз голосовали за Зе во втором туре. Это 80% людей от 18 до 29 лет, то есть практически все лица призывного возраста. У Порошенко, для сравнения, каждый второй избиратель был старше 50 лет, то есть для него вопрос призыва был не так актуален. 

Кроме того, среди избирателей Порошенко каждый второй был с высшим образованием, а у Зеленского — только каждый третий. Соответственно, вопрос отсрочки для электората Зеленского также стоит острее.  Отдали бы за Зеленского призывники и их родители, если бы знали, что их будут отравлять в армию сразу после школы? Вопрос риторический. Конечно, сказать, что президент обманул своих избирателей, нельзя, но замалчивание мнения по этому вопросу явно негативно.

В каком возрасте лучше служить в армии

Министр обороны Андрей Загороднюк, тем не менее, считает, что власть делает шаг навстречу украинцам, которые сами хотят отслужить пораньше. В Генштабе же говорят, что после школы или колледжа призывники пытаются устроиться в жизни не хотят идти в армию.  

Некоторые эксперты считают, что в решении президента действительно есть и плюсы, ведь после армии устроиться на постоянную перспективную работу будет легче. Призывника трудоустраивают неохотно, ведь его могут забрать в армию, а увольнение сотрудника, защищающего честь родины, незаконно. Еще один плюс — наличие так называемого «gap year«, то есть года пропуска, который дает будущим студентам время определиться с профессией, а не подавать документы на первую-попавшуюся специальность.  

Но есть и противоположные мнения. Вчерашний выпускник школы почти еще ребенок, который не успел вырасти до мужа духовно и физически. Вряд ли он будет сознательно выполнять воинский долг, особенно если его отправили в армию принудительно. Кроме того, вероятно, такое изменение может оказаться не по душе командирам в воинских частях. Более молодые призывники менее ответственны. 

Психологи говорят, что переход из мирной жизни на военную службу всегда приводит к психологической травме. Не стоит ее недооценивать. Эксперт Валентин Бадрак заявил, что каждый второй, погибший в армии —  самоубийца. В юном же возрасте травма может быть более серьезной. Даже среди контрактников есть много дезертиров и ушедших в самоволку, а те, кому исполнилось 18, вряд ли будут ответственной. Но и пережить эту травму легче, чем в 20, когда у многих уже есть семья. 

Если же сравнить возраст призыва с возрастом в других странах, то он в большинстве случаев действительно стартует от 18 и длится гораздо дольше.  В Израиле и Дании он начинается в 18 лет. Тот же призывной возраст, что и в Украине, в Эстонии. В Китае призывают в армию от 18 до 22 лет, а за уклонение грозит трудовой лагерь. В Южной Корее – от 18 до 31, уклонистов ждет тюремный срок. «Откосить» могут только гомосексуалисты, которых считают больными. 

В Мексике призывают граждан от 18 до 40 лет при помощи лотереи. В Греции и  Норвергии — от 19 до 45 лет.  В Бразилии — с 19 лет, и без справки о постановке на воинский учет нельзя легально работать. В Турции служат люди от 19 до 40 лет, в Швейцарии — с 20 лет. 

Впрочем, сейчас многие считают, что в армию идти вообще не стоит ни в 18, ни в 20 лет, при чем слышим это мнение иногда даже от военных комиссаров. Вместо интенсивной подготовки солдаты копают грядки, дежурят по кухне и подметают плац.

Будут ли забирать в армию до окончания школы

Необходимо обратить внимание на тот факт, что в Украине работает уже не 11-летняя, а 12-летняя система обучения. Ученики, которые пошли в первый класс даже в пятилетнем возрасте, будут призваны после получения аттестата. Те же, кто учится по 11-летней программе, могут также попасть в армию, если пошли в школу в 7 лет. Призыв ведь происходит с апреля по июнь, а учеба заканчивается в мае. 

После негативной реакции министр обороны Андрей Загороднюк уже успел успокоить, что в апреле этого года 18-ти и 19-ти летних юношей к срочной службе привлекать не будут, если только на это не будет личного желания призывников. Данное заявление похоже на попытку успокоить возмутившихся украинцев, и пока оно ничем не подкреплено. Кроме того, помимо весеннего, есть еще осенний призыв. Но если военкоматы действительно будут проинструктированы именно так, у нас как раз будет возможность оценить, насколько много украинцев действительно хотят попасть в армию в молодом возрасте.  

Также назревает простой вопрос: что делать после весеннего призыва, в особенности тем ученикам, которым исполнится 18 лет еще в школе, к примеру, в 10 классе. Могут ли их забрать в армию? 

Адвокат Ростислав Кравец считает, что паникуют люди зря. 

«Призывать до завершения базового образования не смогут. Должна быть предоставлена отсрочка чтобы закончить обучение в школе и поступить в университет. Еще до того, как Порошенко принял указ о повышении возраста до 20 лет, все равно лица, которые получают среднее образование, не могли призываться», — говорит он в комментарии NEWSONE.ua. 

Если же ученик не поступит в вуз, после 1 октября могут призвать на военную службу. 

Для получения отсрочки нужно предоставить в военкомат справку из школы или лицея с датой и номером приказа о зачислении в образовательное учреждения. Подписать справку должен директор или его зам. Справку должны заверить печатью и зарегистрировать в журнале служебных документов образовательного учреждения. 

То же касается и отсрочки из колледжа и техникума, который прошел государственную аккредитацию. Но призывников, которые воспользовались такой отсрочкой, могут забрать в армию, даже если они поступят после колледжа в университет.

Пространство для злоупотреблений 

С другой стороны, в России были зафиксированы случаи, когда призывали и без школьного диплома прямо в середине учебного года. Поэтому многие там решают проблему с армией путем оформления экстерната. Ученик занимается домашним обучением, заканчивает школу до призывного возраста — в 16-17 лет, а затем — поступает в ВУЗ. С высшим образованием служить легче, есть больше шансов получить звание. Но если это «метод откосить», качество образования, конечно, падает. 

Можно ли гарантировать, что в Украине подобное не повторится, и юношей не будут забирать в армию прямо из школы? Особенно учитывая, что сотрудники военкоматов и ранее часто нарушали закон. Военкомы применяют силу, забирают юношей прямо из метро и ресторанов быстрого питания даже с отсрочкой. Спрогнозировать трудно. Но вероятно, что указ президента станет основой для коррупционного давления на родителей призывников, которые не разбираются в юридических нюансах. 

Особенно болезненный этот вопрос в разрезе того, что каждый школьник у военкомата на учете, а директора школ охотно сотрудничают с военкоматами. Такое «взаимодействие» уже было замечено в 2015 году, когда Подольский, Печерский и Ирпенский военкоматы выдавали школьникам анкеты, в которых требовалось дать список из имен и адресов родственников будущего призывника, указать национальность, участие в религиозных сектах, наличие родственников, которые проживают за рубежом. 

Кроме того, в анкетах числились пункты о заработке родителей и наличии недвижимости, что наталкивает на определенные мысли. Эти бумаги нужно было заверить в ЖЭКе, хотя в законодательстве даже нет норм, которые бы позволяли требовать заполнения таких анкет. Но, конечно, некоторые призывники об этом не знали. 

Ростислав Кравец верит, что такая практика будет предотвращена, так как родители призывников в ближайшей перспективе обжалуют этот указ.  

«Несмотря на то, что он не противоречит закону, это вероятно — обжаловать в этой стране можно что угодно», — считает адвокат. 


Если вопрос укомплектованности армии на сегодняшний день на грани катастрофы, то президенту необходимо в первую очередь не понижать призывной возраст, а повышать мотивацию украинцев служить. Ряды солдат станут шире, если финансово вкладываться в оснащение армии поднимать уровень кадров, увеличивать размер и качество социального пакета, расширять контрактную армию, а не отлавливать юношей против воли.

Анна Пешкова, НАШ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 лютого 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору по стягненню фінансової допомоги з товариства його учасником і відсутності підстав для зустрічного забезпечення

Справа №381/4019/18

Велика палата погодилась з судом апеляційної інстанції, який зазначив, що укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги не призвело до зміни частки позивачки у статутному капіталі товариства, а тому вказаний договір не стосується її корпоративних прав, а спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно, доводи скарги щодо порушення норм процесуального права в частині зустрічного забезпечення на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.

Постанова ВП-ВС про можливість затвердження технічної документації для приватизації земельної ділянки без погодження меж з сусідами та звільнення від сплати судового збору УБД

Справа №545/1149/17

Велика палата зазначила, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа — акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах)) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Отже, оскільки чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок, така відмова не є перешкодою для завершення процедури приватизації земельної ділянки, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.

Окрім того, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Постанова ВП-ВС про неможливість окремо звертатись до суду з витребуванням доказів з матеріалів кримінального провадження не стороною, а вирішення отримання доказів шляхом їх витребування в інших процесах

Справа №826/2323/17

Дуже цікаве рішення для прискорення отримання доступу до матеріалів кримінальних проваджень будь-якою особою. Чергове рішення із серії — пришили рукава до гульфіка.

Велика палата зазначила, що у цивільному процесі отримання доказів, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, відбувається за ухвалою суду за умови, що відповідна особа подасть обґрунтоване клопотання про витребування доказів, в якому доведе, що існують труднощі з їх отриманням, зокрема обґрунтує неможливість подати ці докази самостійно. Тому не є необхідним оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта, який відмовився надати позивачеві інформацію та документи, для того, щоби звернутися з позовом за правилами цивільного судочинства. Збирання доказів для одного судового процесу не має зумовлювати з цією метою ініціювання іншого судового процесу.

Відмова відповідача надати позивачеві документи та інформацію, що стосуються кримінального провадження, не впливає на право позивача звернутися до суду за правилами цивільного судочинства. Така відмова може бути використана позивачем у цивільному процесі для обґрунтування клопотання про витребування доказів.

Постанова ВП-ВС щодо визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та порядку стягнення судових витрат

Справа №242/4741/16-ц

Велика палата зазначила, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача. Сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу.

ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Крім того суд зазначив, що у разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухваленні рішення, суд, що його ухвалив, вирішує питання відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України 2004 за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи шляхом ухвалення додаткового рішення. У зв`язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред`явлення позову в іншій справі.

Постанова ВП-ВС про визнання майнового права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі

Справа №761/5156/13-ц

В цій справі позивачка обрала дуже цікавий спосіб захисту своїх майнових прав, а саме просила визнати майнове права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі. Перша інстанція визнала за позивачкою майнові права на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва згідно з договором. Рішення залишили в силі.

При цьому Велика палата зазначила, що доводи про те, що позивачка не довела порушення її прав не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень. Такі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, яка виходить за межі розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав не заборонений законом та у світлі цієї справи є ефективним, оскільки іншим шляхом захистити її права позивачка не могла. Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неналежності такого обраного позивачкою способу захисту її прав як визнання за нею майнових прав на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва.

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо скасування вироку в частині умисного вбивства і звільнення з під варти та направлення на новий розгляд

Справа №1-4/06

Ця справа демонструє всі наслідки зізнання та слідчих дій без захисника. Окрім того у самому вбивстві раніше вже зізнався неповнолітній син вбитих, який три місяці тримався під вартою до цього зізнання.

Велика палата зазначила, що констатуючи порушення прав заявника, ЄСПЛ визнав, що первинні зізнавальні показання, отримані за відсутності правової допомоги, становили важливий, якщо не ключовий, елемент доказів обвинувачення проти нього (пункт 116 Рішення). Цей доказ вини заявника не може бути використаний внаслідок очевидної його недопустимості, що обумовлена встановленими ЄСПЛ істотними порушеннями прав заявника під час його отримання.

Крім того, хоча ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких, насильницьких злочинів за пунктами 1, 4, 6 частини 2 статті 115, частини 4 статті 187 КК України, однак із урахуванням обставин, встановлених Рішенням ЄСПЛ, тяжкість висунутих звинувачень сама по собі не може виступати достатньою підставою для взяття заявника під варту.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд рішень ЄСПЛ період з 03.02.2020 по 07.02.2020

Огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис чотирьох справ, постановлених проти України, зокрема, у зв’язку із неналежним рівнем наданої медичної допомоги під час ув’язнення та неналежними умовами ув’язнення заявників (GERASIN v. UKRAINE, MESHTESHUG v. UKRAINE); надмірною тривалістю досудового тримання заявника під вартою (ZAKUTNIY v. UKRAINE) та надмірною тривалістю кримінального провадження проти заявника (YELNIK v. UKRAINE).

Заслуговує на увагу і справа FELLONI v. ITALY, яка стосувалася дотримання національними судами вимог Конвенції при призначенні заявнику покарання у справі щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння в контексті можливості застосувати пом’якшуючу обставину, норму про яку було скасовано вже після вчинення заявником правопорушення.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 10.02.2020 по 14.02.2020

В черговому огляді практики Європейського суду з прав людини звертаємо увагу на справи TRAJKOVSKI AND CHIPOVSKI v. NORTH MACEDONIA та GAUGHRAN v. THE UNITED KINGDOM. Заявники, окрім іншого, скаржилися на безстрокове зберігання їхніх зразків ДНК правоохоронними органами, відібраними у зв’язку з вчиненням правопорушень, та на відсутність законодавчих положень, які б належним чином визначали відповідні терміни. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

Актуальними також є питання, порушені у справі BUTURUGĂ v. ROMANIA, яка стосувалася скарг заявниці на неефективність кримінального розслідування державою фактів застосування домашнього насильства до неї колишнім чоловіком, а також порушення ним конфіденційності її електронного листування. ЄСПЛ встановив, що національні органи влади не спромоглись належно оцінити серйозність обставин, на які скаржилася заявниця, та констатував порушення статей 3 (заборона катування) та 8 Конвенції.

Зведений дайджест правових позицій ВП-ВС за 2019 рік

У дайджесті зібрано всі ключові правові позиції Великої Палати Верховного Суду за 2019 рік, систематизовані за видом судової юрисдикції та підставами розгляду Великою Палатою, та окремі правові позиції, зокрема, щодо вимог, які не підлягають розгляду в судовому порядку.

Окрім того, дайджест містить лише короткий опис правових позицій із посиланням на ЄДРСР та є зручним для ознайомлення із актуальною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду.

Рішення КСУ 2-р/2020 щодо ліквідвідації та перейнаменування ВСУ та перерахунку пенсій суддям у відставці

Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційними) положення пунктів 4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 («утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом; призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»); 8 («день початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України»), 9 («Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»), 11 («не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк»), 13 («проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом»), 17 («повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом»).

Водночас Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пунктів 7 („та ліквідуються“ в частині Верховного Суду України), 14 („судді Верховного Суду України“) та 25 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402.

Конституційний Суд закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положень пунктів 20 (невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом) та 22, 23 (втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України) розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402.

Дайджест правових позицій ВП-ВС за січень 2020 року

В дайджесті наведені позиції:

— зі справ адміністративного судочинства – щодо можливості представника юридичної особи самостійно засвідчувати копію довіреності;

— зі справ господарського судочинства – щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, а також щодо способу захисту прав споживачів електроенергії у відносинах із постачальником електроенергії;

— зі справ цивільного судочинства – щодо порядку подання учасниками справи апеляційних скарг до початку функціонування ЄСІТС.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Украинский Роскомнадзор. Запретят инакомыслие и разрешат отключать сайты

Сайты и аккаунты в соцсетях могут заблокировать даже без ведома их владельцев.

Власти установят жесткий контроль над информацией в интернете, и за нарушение смогут заблокировать любой источник запрещенной информации в течение двух дней. Наиболее же опасных персон включат в список лиц, представляющих угрозу государству. СМИ возмущены наездом на свободу слова, а блогеры опасаются волны репрессий со стороны властей.

Такую реакцию общественности вызвал законопроект №2693, подготовка которого, по словам негодующего бизнеса, имела закулисный характер. Тем не менее проект, который внесли 11 «слуг народа», в числе которых глава Комитета Верховной Рады по вопросам гуманитарной и информационной политики Александр Ткаченко и «беглянка» из Крыма депутат-блогер Елизавета Богуцкая, с высокой долей вероятности может быть принят. UBR.ua разобрал новый закон.

«Язык вражды» и «Мажорное звучание»

Первое, что бросается в глаза при взгляде на законопроект – это хаотичность и двусмысленность определений вместо четких формулировок, которые должны быть прописаны в документах такого рода. Например, закон называется «О медиа«, а регулятор носит название «Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания», то есть вопросы интернета, как следует из самого названия, не в его компетенции.

Вместо стандартных «органов государственной власти» используются термины «государственные органы» и «органы власти». А такие используемые в проекте формулировки, как «мажорное звучание», «минимальные данные», «чрезмерное сосредоточение», «язык вражды», критерий «lex specialis», способны повергнуть в ступор любой отечественный суд, который однажды будет давать вердикты, основываясь на положениях этого закона.

Главное научно-экспертное управление, которое, как правило, дает экспертизы законопроектам на 1-2 страницы, в этот раз «разошлось» на 12 страниц перечня ошибок и неточностей, категорически требуя отправить документ на доработку.

«Закон требует четких терминов и четких границ их применения, но используемые определения можно оспорить в суде. Самый яркий случай, когда назвали главу администрации «гандоном». Но ведь есть такой писать Ив Гандон. Является ли это ругательным словом или нет?» — приводит пример из судебной практики старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Мгновенная блокировка

Законопроект предоставляет Нацсовету право заблокировать через суд любой медиа-ресурс по ускоренной процедуре в 2 дня, причем даже не вызывая его представителей на заседание. При такой оперативности, опасаются эксперты, на деле его можно закрыть практически без ведома владельцев.

Основанием может послужить перечень нарушений, которых закон насчитывает около трех десятков. Среди них дискриминационные высказывания, пропаганда наркотиков, инструкции по изготовлению, покупке или использованию взрывчатки, программы, в которых предоставляются услуги по гаданию и предсказаниям, или платные услуги в сфере народной и нетрадиционной медицины, а также «позитивная» информация о коммунистическом режиме и т.д.

Однако при нечетких юридических формулировках, которыми кишит законопроект, нарушением можно назвать даже то, что им сейчас не является.

«Нечеткие злоупотребления грозят злоупотреблениями. Потом Нацсовет по теле- и радиовещанию или созданный очередной общественный «совет доброчесности» может злоупотреблять: к одним применять, а к другим не применять. Что такое «язык вражды»? Разве проведена кем-то экспертиза? Любое СМИ можно привлечь к ответственности по надуманному предлогу», – комментирует Ростислав Кравец.

Против социальных сетей и интернет-площадок

В пояснительной записке к законопроекту его авторы указывают, что не планируют применять его нормы в отношении «физических лиц, которые не действуют как медиа». Что вроде бы можно трактовать как невозможность применения санкций в отношении частных лиц. Но судебная система отталкивается не от пояснительных записок законопроекта, а от норм действующего закона. И как раз нормы законопроекта таких гарантий не дают.

Наоборот, «меры воздействия» могут быть задействованы в отношении физических лиц, если будут установлены факты умышленного распространения информации, которая подпадет под запрет. Под это определение подпадают в том числе топ-блогеры, которые в информационную эпоху могут являться источниками новостей. А значит их вправе внести в список лиц, угрожающих национальному медиа пространству.

Однако если сегодня фактор подобной угрозы может определить только СНБО или СБУ, то законопроект предлагает дать такое право Нацсовету. Причем попасть в список можно по чьей-то персональной вредности, а покинуть — исключительно по решению суда. Сами топ-блогеры полагают, что эта норма будет задействована именно для борьбы с инакомыслием в соцсетеях.

«Непонятно, на основе чего, как и кем будет выноситься экспертиза. Критика первых лиц государства — как и под какие формулировки будет попадать? Например, формальная и неформальная ошибка по утверждению потерь на фронте, просто ошибки по незнанию? Создается прецедент поражения в гражданских правах и основных правах человека на основе даже не уголовного процесса, а решения круга лиц, назначенных действующей властью. Причем, без серьезного обоснования вообще возможности доказать субъективную сторону умысла», — считает блогер Алексей Арестович.

Также, согласно заключению Института массовой информации, под действие формулировок закона могут попасть, например, такие ресурсы, как OLX, Auto.ria или Prom.ua, которые распространяют информацию в текстовой и визуальной форме.

Местные СМИ — чиновникам

Законопроект предлагает лишить региональные средства массовой информации финансовых дотаций из центрального бюджета. Их содержание целиком «повесят» на местные власти, которые обязаны самостоятельно изыскать средства. С одной стороны, предоставление местным общинам возможности финансировать свои медиа соответствует стратегии децентрализации. Но есть и обратная сторона медали.

«Все мы прекрасно знаем, что такое коммунальные медиа. Это сюжеты о том, как какой-то чиновник открывает детский сад или прочие перерезания ленточек. Другими словами, коммунальное медиа, которое работает за деньги, управляемые чиновником, всегда превращается в пиар-службу этого чиновника», — прокомментировал UBR.ua бывший заместитель министра информационной политики Дмитрий Золотухин.

По его словам, было бы правильным сделать региональные СМИ полностью независимыми под крышей «общественного вещания».

«Законы 16 января» в новой редакции

Жесткую оценку законопроекту дали и бизнес-ассоциации. Так, в письме Украинского союза промышленников и предпринимателей (УСПП) главе Верховной Рады констатируется, что проект не соответствует конституционным принципам, требованиям законодательства страны и ЕС, Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод и являются реинкарнацией «диктаторских законов 16 января 2014 года». И это есть не что иное как насаждение в Украине практики страны-агрессора, то есть Российской Федерации.

В Интернет-ассоциации Украины (ИнАУ) беспокоятся, что законопроект создает прецедент признания операторов и провайдеров телекоммуникаций средствами массовой информации и субъектами в сфере медиа. В ИнАУ указывают, что законопроектом предлагается возложить на операторов и провайдеров такие обязанности по ограничению доступа к сайтам, которые технически невозможно реализовать.

«До Роскомнадзора, как в России, этот законопроект пока не дорос, для этого одного закона недостаточно, нужно поменять сразу несколько законов, и чтобы они начали действовать синхронно. Этот законопроект заменяет законы, которые морально устарели, и на данном этапе это пока документ о намерениях. Должны быть публичные слушания, после чего уберут лишнее: двойные трактовки, несоответствия, и так далее», — комментирует UBR.ua член ИнАУ Александр Глущенко.

Эксперты констатируют, что законопроект готовился втайне, без согласования с бизнесом и общественностью, и, по слухам, его готовили совсем не те народные депутаты, которые указаны в авторах, а неизвестная рабочая группа. И в нынешнем варианте его принимать нельзя.

«Запрет и блокирование средств массовой информации в интернете в неконкретизированных терминах может привести в дальнейшем к жесткой цензуре. При этом использовать ее может не только нынешняя власть, но и все последующие», — резюмирует Ростислав Кравец.

UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры