Як захистити свої права від надання неякісних послуг ЖКГ

1. У випадку, якщо відбувся перепад напруги і перегоріла техніка, який алгоритм дій споживача повинен бути, щоб отримати компенсацію? Хто повинен компенсувати збитки людям за це? Компенсація здійснюється грошима або ж це нова техніка, списання боргу за комунальні послуги тощо? Хто повинен контролювати виплати компенсацій споживачам?

Відносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. №1357 (далі — Правила), Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативно-правовими актами.

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Контроль за фактичним навантаженням електроустановок споживачів, яким установлені граничні величини електричної потужності, має здійснюватися засобами вимірювальної техніки, що фіксують середню за 30 хвилин величину потужності у періоди контролю максимального навантаження енергосистеми.

Алгоритм дій споживача включає наступне.

У разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

У разі порушення енергопостачальником умов договору споживач повинен звернутися з письмовою заявою до енергопостачальника, у якій зазначити дату, час коли сталася перенапруга, перелічити побутові товари, які вийшли з ладу в наслідок цього.

Після цього, споживачу необхідно викликати представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо.

Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.

Якщо представник енергопостачальника не прибуде протягом трьох днів із дня звернення у містах або семи днів — у сільській місцевості, то споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.

У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше, ніж три споживачі, або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.

Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обгрунтовану відмову щодо задоволення його претензій.

У випадку відмови енергопостачальника провести необхідні заміри параметрів якості електричної енергії споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості електроенергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку енергопостачальник повинен відшкодувати витрати споживача.

Звернутися до відповідних спеціалізованих сервісних центрів для проведення ремонтів побутової техніки, яка вийшла з ладу. Обов’язково запросити акти технічного обстеження з зазначенням причини виходу з ладу побутової техніки, а саме перепад напруги та квитанції щодо сплаченої вартості ремонтних робіт.

Після цього необхідно звернутися до енергопостачальника з письмовою вимогою про відшкодування матеріальних витрат за ремонт побутової техніки відповідно до квитанції про сплату ремонтних робіт, або вимогою про повернення вартості побутової техніки, на яку є висновок щодо не можливості ремонту для цього необхідно надати копії розрахункових документів з магазинів, що засвідчують вартість техніки.

У разі відмови енергопостачальником в добровільному порядку відшкодувати понесені споживачем збитки, споживач за наявності всіх вищезазначених документів та звернень повинен звернутися до суду за захистом своїх прав, як це передбачено ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Від сплати судового збору споживачі звільнюються.

Компенсацію за отриману моральну шкоду споживач може одержати тільки в судовому порядку.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів є Державна інспекція з питань захисту прав споживачів та її територіальні органи в областях, місті Києві. Споживач має право звернутися до даної інспекції у випадку порушення його прав відповідними суб’єктами.

2. У випадку, якщо люди з під крану використали неякісну воду для приготування їжі внаслідок чого отримали отруєння (як у випадку з нещодавною ситуацією, яка трапилася в Бортничах), куди скаржитися постраждалим та який алгоритм дій повинен бути, щоб вони отримали матеріальну компенсацію, в тому числі і за витрачені кошти на лікування?

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання.

Споживачі питної води мають право, зокрема, на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання; пред’явлення позовів до суду про відшкодування збитків, завданих внаслідок постачання неякісної питної води, що не відповідає державним стандартам.

Підприємства питного водопостачання, які порушили законодавство у сфері питної води та питного водопостачання, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, тривалої або тимчасової втрати працездатності, зобов’язані відшкодувати збитки споживачам та компенсувати додаткові витрати органам державної санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних заходів і витрати закладів охорони здоров’я на надання медичної допомоги.

Основним доказом неналежної якості питної води з централізованого водопостачання законодавством передбачено складання актів-претензій.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень, тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погодженій умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Зазначені положення закріплені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв’язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім’я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов’язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов’язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім’я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов’язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з’явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об’єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об’єднання споживачів.

За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем та представником виконавця. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта — претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій. Виконавець зобов’язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв’язуються у суді.

Споживач має право на досудове розв’язання спору шляхом задоволення пред’явленої претензії.

У випадку отруєння питною водою, що призвело до завдання шкоди життя та здоров’ю споживача, крім акту – претензії, в якості доказу також необхідно подавати всі докази звернення до закладів охорони та документи, що підтверджують витрати, пов’язані з таким отруєнням.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры