Як ВККСУ хоче провести конкурс без конкуренції для декількох конкретних осіб

П’ятий рік судової реформи та безмежна безкарність призвела до чергового знущання над здоровим глуздом та українцями.

За цей час члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі — ВККСУ) вже не раз впевнювались у своїй безкарності та вседозволеності під щільним прикриттям Верховного суду та Великої палати Верховного суду, де тільки поодинокі судді мали сміливість висловити окрему думку.

Для тих хто не зовсім в курсі роз’ясню, що всі конкурси та добори які проводить ВККСУ та результатом яких є формування всього суддівського корпусу України, включаючи й Верховний суд (без України) відбуваються не згідно з Законом, а відповідно до Положень, які затверджує ця сама ВККСУ і які не є нормативно-правовими актами.

Такий стан речей привів до того, що самі ці положення ВККСУ змінює під час проведення конкурсів та навіть вже після проголошення результатів. Так було і з конкурсом до Верховного суду і з обранням суддів до антиконституційного Вищого антикорупційного суду, скоріше всього так і буде все продовжуватись.

Експерти, міжнародні “фахівці”, активісти вже настільки загралися і не чують землі під ногами, що вирішили, що для них в Україні не існують закони. Тим більше, з огляду на останні дії НАБУ та екс-керівника департаменту спецрозслідувань, стає очевидним, що ці дії ВККСУ повністю узгоджувалися з минулим керівництвом країни та всіляко прикривалися й продовжують прикриватись “правоохоронцями” чия діяльність фінансується з тих же джерел, що й вся ця так звана судова реформа.

Такого дійсно немає ні де у світі окрім України. У жодній країні іноземці не мають повного доступу до суддівських досьє та психологічних тестів суддів, жодна країна ніколи собі не дозволяла відбирати своїх суддів особам, що не знають її мови та законодавства, які б ці особи не були титуловані. В жодній країні інститути громадянського суспільства, які отримують фінансування від іноземних урядів не мають вирішального слова та не можуть втручатись у відбір суддів.

Повертаючися до сьогодення, варто звернути увагу на черговий ляпас всім правникам в Україні. Мова йде про чергові конкурси, що стосуються добору суддів та заняття вакантних посад.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:

3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

Думаю всі пам’ятають, що саме у зв’язку з таким трактуванням було вирішено допускати виключно тих адвокатів, які можуть підтвердити 10 річний стаж представництва в суді.

02 серпня ВККСУ було оприлюднено Умови проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів шляхом переведення судді на посаду судді до іншого суду.

Відповідно до затверджених умов, до участі в конкурсі допускаються кандидати, які на день подання документів є суддями, що обіймають посаду безстроково або строк повноважень яких не закінчився, і  виявили намір бути переведеними на посаду судді до місцевого загального, місцевого адміністративного чи місцевого господарського суду, та є такими, що:

1) відповідають займаній посаді судді за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді, у тому числі підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах відповідного конкурсу, якщо за результатами його проходження суддя вважається таким, що підтвердив відповідність займаній посаді судді,

або

підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді згідно з пунктом 21 розділу XII Закону у разі одночасного звернення до Комісії із заявою щодо проведення стосовно них кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі;

Таким чином можна зробити висновок, що до конкурсу можуть допустити тільки суддів що підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах відповідного конкурсу та близько 100 суддів п’ятирічок, що пройшли первинне кваліфоцінювання та судді столичних апеляційних судів (за інформацією, що отримала Судово-юридична газета від ВККСУ).

Нагадаю, мова йде про переведення на посаду судді до місцевого загального, місцевого адміністративного чи місцевого господарського суду, тобто навряд чи судді апеляції й судді, що не пройшли до Верховного суду чи Вищого антикорупційного суду будуть масово брати участь у цьому конкурсі, а судді п’ятирічки чиї повноваження не закінчилися навряд чи взагалі залишились в Україні.

Сам конкурс оголошено стосовно 220 вакантних посад суддів у місцевих судах, з яких:

у місцевих загальних судах – 150 посад;

у місцевих адміністративних судах – 50 посад;

у місцевих господарських судах – 20 посад.

Тобто конкурс повинен проводитись без жодної конкуренції для дуже обмеженого кола конкурсантів у зв`язку з тим, що в Україні фізично відсутня така кількість осіб, що навіть теоретично відповідають цим параметрам.

Окремо варто звернути увагу і на те, що строк подання документів для участі в конкурсі – 1 календарний день, 30 серпня 2019 року. Особи, які направили до Комісії документи раніше або пізніше 30 серпня 2019 року, до участі в конкурсі не допускаються.

Такого штучного та ручного конкурсу ще не було, але безкарність завжди породжує вседозволеність з цинічною наругою над правами громадян. Умови конкурсу прописані у цьому ненормативному акті таким чином, що можна вже просто прямо вказувати прізвища для кого конкретно цей “конкурс” оголошено.

Більшість, як завжди не хоче помічати порушень доти, доки вони їх не стосуються і не торкнуться. Це відбувається всюди: суддівська реформа, реформа правоохоронних органів, реформа та так звана діджитилізація адвокатури, які всі разом призводять до повної втрати незалежності та відсутності навіть сподівань на справедливий та неупереджений захист порушених прав.

Але, як показує історичний досвід це торкнеться кожного українця та кожного чиї права в Україні повинен захистити Закон, але він не буде це поспішати робити так як робити це вже буде нікому.

Під силу кожному змінити світ на краще і це не пусті слова.

Адвокат, голова профспілки — Українська незалежна фундація правників, ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів і Всесвітнього юридичної альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

Ростислав Кравець

Адвокатская компания Кравец и Партнеры