Усі пральні машини без українського маркування ввозяться підпільно

— Знайомі кажуть, що справа юридично виграшна, але програшна політично, — говорить львів’янин Святослав Літинський, 33 роки.

На початку жовтня він подав до суду на Державну митну службу. Вимагає, щоб паспорт не містив написів російською мовою. Перше засідання було дуже коротке. Суддя попросила у відповідача додаткові документи. Вони захищаються наказом МВС, який нібито змушує дублю­вати інформацію російською мовою. Але два українські закони стверджують, що написи в паспорті мають бути українською. Закони мають вищу силу, ніж наказ міністерства.

Торік Святослав через суд зобов’язав Приватбанк видавати своїм користувачам виписки українською мовою. А влітку змусив компанію «Самсунґ» завозити в Україну пральні машини, марковані українською мовою. Добивався цього майже два роки.

— Побачив, що на купленій через інтернет-магазин пральній машині є тільки російські написи, — згадує. — Пральку повернув, а на імпортера написав заяву. Після того купив собі «Зануссі». Принципово без написів. Інструкція до них теж не українською. Хоч машинки в Івано-Франківську випускають. Правники компанії «Самсунґ» намагалися довести, що слова на панелі — «Хлопок», «Стирка» та інші — не є маркуванням. На це я їм роздобув сім експертних висновків про протилежне, а також фахову експертизу Львівської комерційної академії. На додачу — роз’яснення парламентського комітету, у віданні якого є закон «Про засади державної мовної політики». В коридорі перед останнім засіданням юрист «Самсунґа» показала мені лист, що з 1 липня ввозитимуть пральки з українським маркуванням. Мовляв, немає вже підстав для позову. Це приємна несподіванка, хоч мали б раніше над цим задуматися. Суд установив, що машини без маркування українською не відповідають законодавству. Отож усі такі пральки, що є в Україні, ввозяться підпільно.

Святослав Літинський — старший викладач факультету прикладної математики й інформатики Львівського університету ім. Івана Франка. Володіє російською, польською, голландською, німецькою й англійською мовами. Студенти знають про його судові тяганини. Разом роби­ли публічне відеозвернення до посла США — намагалися через нього змусити американські компанії дотримуватися мовного законодавства.

— Відмова видати паспорт лише українською мовою — законна, оскільки про це діє наказ МВС, — коментує Юрій Бабенко, 28 років, адвокат компанії «Кравець і Партнери». — Починати потрібно з адміністративного позову про визнання незаконним наказу, а не оскаржувати дії Держмитслужби, що мусить йому підпорядковуватися. Можна знайти в законодавстві дуже багато норм, яким суперечить цей наказ, тому є чималі шанси, що позов про визнання його незаконним був би задоволений. Але зараз влада не буде ініціювати оскарження, це не в її інтересах. Громадянам потрібно самим боротися за свої права.

Северин НАЛИВАЙКО, GAZETA.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры