Тепер все можна: як будуть змінювати країну Зеленський і «Слуга народу»?

Підрахунок голосів в загальнонаціональному і одномандатному округах близький до завершення. Але вже очевидно — близько 43% підтримки партії «Слуга народу» і перемога понад 120 кандидатів від неї по мажоритарці дають політсилі президента більше 240 мандатів. Для формування коаліції достатньо 226 нардепов.

Президенту і його партії вистачить впливу на Кабмін і голосів у парламенті, щоб змінювати законодавство так, як вони вважають за потрібне.

Nash.Live нагадав, які фундаментальні зміни пообіцяв Володимир Зеленський під час президентських перегонів, чим його наміри доповнила президентська політсила — «Слуга народу» і дізнався у експертів, чи готова до них Україна.

Правосуддя

Президентські обіцянки — ввести інститут мирових суддів і суд присяжних. Мирових суддів обиратимуть самі люди. За стандартами права, це найнижча судова інстанція з обмеженою юрисдикцією і правом виносити рішення по вузькому колу питань в рамках спрощеного судочинства. У деяких країнах це тільки цивільні справи, в деяких ще й кримінальні. Подекуди мирові судді ухвалюють рішення з ліцензування. Яким функціоналом президент хоче наділити їх в Україні, поки що невідомо.

Суд присяжних Зеленський пропонує ввести тільки для кримінальних справ. Тут теж без деталізації й передвиборна програма СН ясності не вносить. У світі практикують різні варіанти застосування цього інституту. Є те, що об’єднує — присяжні ухвалюють рішення про невинність або винність обвинуваченого, а міру покарання обирає вже суддя. Проте яким чином присяжні ухвалюють рішення — абсолютною більшістю, простою або кваліфікованою — це для кожної судової системи вирішують по-своєму. Український шлях ще потрібно окреслити. Зараз в Україні є суд присяжних, але не в тому вигляді, як, наприклад, в США. Наша формула — 2 судді та 3 присяжних засідателя. Палітри думок немає і замість незалежності, присяжні працюють з суддями колегіально.

Думка

Ростислав Кравець, адвокат, партнер юридичної компанії «Кравець та Партнери»:

— Інститут мирових суддів вводити ще рано, хоча можна закласти основні засади. Що стосується інституту присяжних — його потрібно розробляти. Але необхідно адекватно сприймати ту ситуацію, яка з ним склалася сьогодні. Фактично, суд присяжних сформувати вкрай важко. Через те, що люди не хочуть туди йти, витрачати час і не розуміють свою соціальну відповідальність за вирішення долі інших.

Необхідно залишити 5-6 років для введення цих інститутів, щоб люди усвідомили свою відповідальність. У багатьох країнах є інститут присяжних і бути присяжним — конституційний обов’язок. За відмову навіть введена відповідальність. До цього, думаю, в Україні ще не готові.

Необхідно вносити в Конституцію зміни по частині правосуддя. Це скасування попередньої судової реформи, а в першу чергу, скасування адвокатської монополії. Адже з 2020 року в усіх судах України представляти інтереси сторін можуть тільки адвокати. Поки що від державних органів інтереси можуть представляти їх штатні юристи. Зараз необхідно в першу чергу вирішити питання з адвокатською монополією та її скасувати. Фактично, вона вже привела до узурпації влади, знищення незалежної адвокатури, ручного управління і втрати адвокатурою своїх основних функцій.

Доходи і податки

Ані в програмі президента, ані партії «Слуга народу» немає обіцянки підняти зарплату до певного рівня або на певний розмір. Є тільки пункти за деякими спеціальностями та напрямками. Військовослужбовцям зарплату обіцяють гідну. В СН кажуть, що базове матеріальне забезпечення вчителів має дорівнювати трьом мінімальним зарплатам, тобто 12,5 тис. грн.

Знизити комунальні тарифи президент не обіцяв. Його партія теж — там кажуть, що їх «оптимізують», після того, як позбавлять від монополій, виключать корупційну складову і збільшать власний видобуток.

Президент і СН в унісон збираються запровадити економічний паспорт українця. У баченні президента — це особистий рахунок, який відкривають дитині та куди зараховують частину коштів від продажу державою природних ресурсів (надр, землі). Потім ці гроші можна буде витратити, наприклад, на навчання.

Це варіант безумовного базового доходу. У тому чи іншому вигляді його застосовують в різних країнах. Але, як правило, це місцеві програми і в тих регіонах, які багаті природними ресурсами, такими як нафта. Один з успішних прикладів аналога базового доходу — фонд національного добробуту Норвегії, де збирають гроші від продажу нафти на «чорний день», коли запаси закінчаться. Його обсяги недавно перевалили за 1 трлн дол.

Рада, що йде, так і не наважилася проголосувати за трансформацію податку на прибуток підприємств на податок на виведений капітал. Хоча формальне схвалення Петра Порошенка на це було. Тепер прапор ПнВК підхопили Володимир Зеленський і «Слуга народу».

Ідею попередники оформили в законопроект, тому новачкам буде простіше. Сенс в тому, щоб скасувати податок на прибуток підприємств, а запроваджений замість нього ПнВК стягувати тільки з деяких видів операцій, пов’язаних з виведенням коштів. Все, що інвестують в модернізацію і розвиток підприємства, податком обкладатися не буде. Так всередині української економіки хочуть «заякорити» інвесторів і підштовхнути підприємства до розвитку. Ідея випробувана тільки в деяких країнах і є ризики: падіння податкових надходжень до бюджету, які вдасться перекрити тільки через кілька років і при вдалому перебігу справ. Тому чітку обіцянку Зеленського про введення ПнВК в СН деталізували: запровадять, коли будуть економічні умови.

Бізнесу гарант і його партія обіцяють нульову декларацію — можливість легалізуватися після сплати 5%. У програмі не сказано 5% від чого саме, за логікою — з тих активів і коштів, походження яких не можна пояснити. Але тут необхідні деталі, які поки що президентська команда не показала. Крім того, важливо врахувати, що податкову амністію неможливо оголошувати регулярно. Якщо є плани податкової реформи, спочатку її потрібно провести. Якщо ж спочатку амністувати, а потім реформувати, економіка знову пірне в тінь.

Думка

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

— В Україні експортні сировинні мита в минулому році забезпечили 500 млн грн доходу в бюджет. З урахуванням того, що у нас сировинна модель економіки, це катастрофічно мало і говорить про те, що істотний крен зроблений в бік фінансово-промислових груп. Ми єдина сировинна країна, яка не створила свій резервний сировинної фонд. Він є у Норвегії. Росія створила двох’ярусний — резервний і фонд національного добробуту і благополуччя. Завдяки їм пережила п’ятирічний санкційний цикл і цикл падіння цін на енергоресурси.

Специфіка сировинних ринків така, що період високих цін змінюється періодом сильного падіння. Надприбутки в «гладкі» роки, коли формують резервний фонд, дозволяють пережити 2-3 роки падіння цін. У нас немає нафти для експорту, ми не можемо експортувати газ. Наші нафта і газ — залізна руда, метал, зерно і соняшникова олія. До резервного фонду також повинні йти доходи від продажу газу власного видобутку, щоб вони не розчинялися в корпоративній структурі «Нафтогазу» і не йшли знеособленими дивідендами в держбюджет. Це цікава ідея, а економічний паспорт українця виглядає абсурдно. Ми не Саудівська Аравія, не ОАЕ, де на кожного мешканця припадає по 250 тис. дол. У нас вся рента від природних ресурсів — 38-40 млрд грн на рік. Ділимо на 40 млн українців і отримуємо по 1 тис. грн на рік на економічний паспорт. Щось можна купити, але це не ті гроші, заради яких люди залишаться в країні. Їх не збереш до повноліття. 18 тис. грн за 18 років, при тому, що ми не знаємо якою буде інфляція, — на ці гроші п’ятирічне навчання не можна оплатити.

З точки зору інвестиційної привабливості нічого не змінить податок на виведений капітал. Він дозволить заощадити 40-50 млрд грн податку на прибуток, які зараз платять великі промислові групи. Але для малого і середнього бізнесу податок на прибуток не є проблемою. Перш ніж вводити ПнВК, потрібно провести реформу з подолання корупції, створити ефективні фіскальні органи. Естонія ввела цей податок на фініші структурних реформ та інституційних змін. Це була вишенька на торті, а не вишенька перед тортом, як хочемо ми. Тим більше, що в центральному банку Естонії визнають — цей податок не дав серйозного ефекту. Він був спочатку, коли його використовували нерезиденти для оптимізації. Коли схеми прикрили, інтерес з боку іноземців вичерпався і зараз Естонія програє боротьбу за іноземні замовлення Фінляндії, де діє звичайний податок на прибуток.

Нульова декларація, знову ж таки, віз попереду коня. Послідовність повинна бути така: визначити консенсусну точку фіскального навантаження, знижувати податки, які платять фізособи (у нас досить високий прибутковий податок), дати адаптаційний період, ввести податкову амністію, а після неї вводити обов’язкове декларування, як інструмент пост-контролю.

Влада народу

Зеленський пообіцяв подати до парламенту пакет законопроектів: про референдуми та інші норми прямої демократії, про зняття недоторканності з президента, нардепів та суддів, про відкликання народного депутата.

Після інавгурації і завдяки висловлюванням довірених осіб, стало трохи зрозуміліше, в яких випадках і яким чином народу хочуть довірити право вето. Вступ до НАТО і до Євросоюзу — це питання для всеукраїнського референдуму. Але проводити його варто тоді, уточнював представник президента в парламенті Руслан Стефанчук, коли вже буде стояти питання про членство України в Альянсі та ЄС. Поки про це говорити рано. Від голови Офісу президента Андрія Богдана пролунала пропозиція поставити на референдум питання про переговори з Росією щодо Донбасу. Потім було уточнення — консультативний референдум. Але якщо рішення, ухвалене на всеукраїнському передбачає його виконання, то на консультативному — просто береться до уваги.

Власний законопроект про зняття недоторканності від президента і не потрібен — в Раді вже є два аналогічних з позитивним висновком Конституційного суду. А ось норми про відкликання народного депутата — це новинка. Тексту ще немає, але, судячи з програми, так карати будуть за кнопкодавство і прогули.

Думка

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

— Недоторканність депутатів, думаю, буде однією з перших законодавчих пропозицій. Головне, щоб при цьому президент не забув про недоторканність свою і суддів. Якщо не забуде, тільки тоді це буде справедливо.

Про референдуми і народовладдя — пакет законопроектів складний. Проте є шанси, що його ухвалять вже цього року. Головне, щоб це зробили правильно і не заклали юридичну міну. Вже були закони про референдуми, слідчі комісії, які відміняв Конституційний суд, тому що вони були ухвалені в такому вигляді, що не пройшли конституційну перевірку.

Цієї осені команда Зеленського може ухвалити що завгодно. Головне, щоб вона не пішла шляхом популізму, як з законопроектом про люстрацію, і щоб потім КСУ, за згодою тієї ж команди, не відмінив ухвалені норми.

Армія

Заяви Володимира Зеленського — професійна армія і гідна зарплата для військовослужбовців. Уточнення від СН — 5% від ВВП на оборону, ЗСУ за стандартами НАТО, децентралізація і демонополізація оборонних закупівель. Ці плани підтверджуються усними висловлюваннями гаранта, хоча і не закріплені в програмі.

Думка

Олег Жданов, військовий експерт:

— 5% на оборону ми виділяємо щороку. От якби було конкретизовано, що не менше 5% саме на збройні сили… В іншому випадку 5% ВВП, виділених на оборону, знову роздерибанять на Національну гвардію, Нацполіцію, СБУ, МВС, і знову армії залишиться 2,5%. Ми маємо п’ятирічний гіркий досвід: 2,5% ВВП — це бюджет проїдання.

Впровадження стандартів НАТО теж є незрозумілим. Якщо говорить про реформу Збройних сил, то такого документа взагалі немає. Мрія перетворюється на мету, коли отримує конкретну дату. Ми мріємо про красиву армії — давайте визначимо для себе дату і яку армію хочемо отримати. Під це буде документ: військова реформа. Стандарти НАТО — це розмите поняття. Починаючи з технічних і закінчуючи політичними, цих стандартів більше 20 тис. Запитайте у будь-якого натівського офіцера: що таке стандарти НАТО? Він буде дивитися на вас квадратними очима. Такої книжки не існує. Ми створюємо собі священну мантру, а потім не можемо відв’язатися.

Децентралізація військових закупівель, це потрібно зрозуміти, що передбачає президент. Наведу приклад світових держав: Ізраїль, США, Великобританія — 0% держсектора у ВПК, Німеччина — 5%, у німців держсектор — це виробництво пороху і вибухових речовин. Все інше — приватний сектор. Про яку децентралізації мова? Створюйте ринок внутрішнього озброєння, а потім зовнішнього. Створіть конкуренцію і відкритий майданчик, і зброярі зроблять такі пропозиції, що голова піде обертом. Тому що отримати оборонне держзамовлення — це гарантований розвиток бізнесу.

Ми приходимо до того, що, на жаль, популізм поки що переважає. Все сказано красиво, а починаєш розкладати по поличках і виходить каша.

Анна Гончаренко, НАШ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры